ДИПЛОМНА Діагностика та корекція комплексу неповноцінності у підлітковому віці


Тип роботи: дипломна, магістерська.
Унікальність тексту: 87%

Напружена, нестійка соціально-політична і економічна обстановка, що склалася в даний час в нашій країні, обумовлює зростання різних відхилень в особистісному розвитку і поведінці підростаючого покоління. Серед них особливу тривогу викликає не тільки прогресуюча відчуженість, підвищена тривожність, духовна спустошеність дітей, але і їхній комплекс неповноцінності. Найбільш гостро цей процес проявляється на межі переходу дитини з дитинства у дорослий стан – в підлітковий вік.

Щоб отримати повний текст роботи звертайтеся за контактами, які є на сайті.


ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА НЕПОВНОЦІННОСТІ ОСОБИСТОСТІ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ПСИХОЛОГІЇ
1.1. Комплекс непоноцінності особистості як психологічний феномен 
1.2. Індивідуальна і особистісні характеристики підлітка 
1.3. Соціально-психологічний тренінг як засіб корекції особистісних властивостей 
Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2.  ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ ПОДОЛАННЯ КОМПЛЕКСУ НЕПОВНОЦІННОСТІ У ПІДЛІТКІВ
2.1. Організація і методи дослідження 
2.2. Аналіз і опис результатів дослідження 
Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПОДОЛАННЯ КОМПЛЕКСУ НЕПОВНО-ЦІННОСТІ У ПІДЛІТКІВ 
3.1. Програма зниження комплексу неповноцінності у підлітків
3.2. Рекомендації психолога батькам щодо допомогти підліткам у подоланні комплексу неповноцінності
Висновки до розділу 3 

ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ


ВСТУП

Актуальність теми. Напружена, нестійка соціально-політична і економічна обстановка, що склалася в даний час в нашій країні, обумовлює зростання різних відхилень в особистісному розвитку і поведінці підростаючого покоління. Серед них особливу тривогу викликає не тільки прогресуюча відчуженість, підвищена тривожність, духовна спустошеність дітей, але і їхній комплекс неповноцінності. Найбільш гостро цей процес проявляється на межі переходу дитини з дитинства у дорослий стан – в підлітковий вік.
Підлітковий період – найважливіший етап життя, який багато в чому визначає подальшу долю людини.
Проблема комплексу неповноцінності підлітків зачіпає все суспільство в цілому, викликала глибоке занепокоєння серед батьків, психологів, педагогів, як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології. Так як, по-перше, комплекс є невід'ємною частиною динамічної характеристики активності і адаптивності людини. По-друге, особистість в соціальному плані повинна мати певний ступінь неповноцінності. У нормі вона може здаватися соціально прийнятною і навіть необхідною якістю. В іншому випадку, це призводить до пригніченості, пасивності поведінки, особливо в підлітковому віці.
Підлітковий вік це період життя людини від 11-12 до 14-15 років. В цей короткий по астрономічному часу період підліток проходить великий шлях у своєму розвитку: через внутрішні конфлікти з самим собою і з іншими, через зовнішні зриви і сходження він зможе розраховувати на почуття особистості. Прагнення бути дорослим викликає опір з боку дійсності. Ніякого місця в системі відносин з дорослими дитина ще зайняти не може, і вона знаходить своє місце в дитячому співтоваристві. Для підліткового віку характерне панування дитячого співтовариства над дорослим. При спілкуванні з однолітками освоюються норми соціальної поведінки, норми моралі, встановлюються відносини рівності і поваги один до одного.
Якщо провідним видом діяльності молодшого школяра було навчання, і суттєві зміни в психічному розвитку були пов'язані з ним, то у підлітка основна роль належить встановлюється системі взаємин з оточуючими. Саме система взаємин із соціальним середовищем і визначає спрямованість його психічного розвитку. Своєрідність розвитку підлітка полягає в тому, що він включається в нову систему відносин і спілкування з дорослими і товаришами, займаючи серед них нове місце, виконуючи нові функції.
Центр життя з навчальної діяльності переноситься в діяльність спілкування. Спілкування у підлітків стає одним з провідних видів діяльності. Однак в існуючій складній економічній ситуації, різкого розшарування суспільства, спостерігається зростання емоційно психічної напруги підлітків, яке проявляється у відгородженості, закритості, підвищеної конфліктності, невмотивованої тривоги, відхід у віртуальний світ, агресивності. Внаслідок чого, підлітки не вміють спілкуватися і дружити один з одним, «слухати і чути» іншого, не вміють аналізувати свої переживання і говорити про них. Відсутня культура спілкування, як наслідок – розвиток комплексу неповноцінності, депресії, соціальної апатії, і природної агресивності. У зв'язку з чим сучасні підлітки поводяться зухвало, зарозуміло, демонстративно, часто агресивно, конфліктують, або навпаки – намагаються бути непоміченими, відчуваючи почуття сорому, замкнутості.
Соціальна адаптація особистості є актуальною і одночасно однією з найскладніших проблем педагогіки і психології, так як вона являє собою не тільки стан людини, в даному випадку підлітка, але і процес, протягом якого особа набуває рівновагу і стійкість до впливу соціального середовища. В процесі адаптації людина виступає об'єктом впливу соціального середовища і активним суб'єктом, який розуміє вплив цього середовища. Сучасне наукове знання демонструє збільшений інтерес до проблеми неповноцінності особистості. Вступ дитини в підлітковий період знаменується якісним зрушенням у розвитку самосвідомості. Підліток вступає в нові форми відносин до навколишньої дійсності, усвідомлює себе особистістю, яка володіє, подібно всім дорослим людям, правом на повагу, самостійність і довіру. Підліток інтенсивно засвоює зі світу дорослих моральні цінності, норми і способи поведінки, які становлять новий зміст свідомості і перетворюється у вимоги до поведінки іншої людини і власним, в критерії оцінки та самооцінки. У підлітків з'являється ставлення до власного руху вперед, контроль за цим, засмучення з приводу невиконання завдань, планів, іншими словами розвивається самооцінка. Найважливішим моментом розвитку особистості в підлітковий період є необхідність нівелювання ряду особистісних особливостей, зокрема – комплекс неповноцінності. 
Комплекс неповноцінності можна охарактеризувати як рису характеру, що виявляється в збентеженні, тривожності, нерішучості, труднощі в спілкуванні, викликаних думками про свою неповноцінність і негативне ставлення до себе співрозмовників. Не дивлячись на те, що дослідження особливостей неповноцінності підлітків присвячено не мало досліджень вітчизняних і зарубіжних психологів (М. Бурхливо, Д. Бретт і т.д.), ця проблема вимагає додаткового втручання. Зокрема, в теорії і практиці недостатньо висвітлені питання, що стосуються умов і способів нівелювання даного феномена. Це визначає протиріччя і обумовлює актуальність цієї роботи, постановку мети, об'єкта і предмета дослідження.
Розробленість дослідження. Багатопланове дослідження цієї проблеми у вітчизняній психології знайшли відображення в роботах багатьох авторів (Г.М. Андреєва, В.В. Знаків, C.B. Енікополов, Л.П. Колчина, Н.Д. Левітів, О.Ю Михайлова, AA Реан, Е.В. Романин, С.Є. Рощин, Т.Г. Румянцева та ін.).
Проблема комплексу неповноцінності підлітків розглядається в різних контекстах, зокрема, підвищення їх психосоціальної адаптивності (Є. Ольшанська, В.А. Трійок). Увага саме до підліткового віку в значній мірі пов'язано з тим, що в цей період визначаються ті способи психосоціальної адаптації, які стають характерним для індивіда протягом усього подальшого життя. Відсутність адекватних способів реагування в різних ситуаціях може привести до закріплення неконструктивних, несприятливо відбиватися на психоемоційному благополуччя підлітка форм поведінки і навіть викликати негативні зміни на особистісному рівні (В. І. Гарбузов, А. І. Захаров, В.Н. Петрунек, Л. Н.Таран). Аналізуються особливості поведінки підлітків (М.А. Алемаскин, С.А. Беличева, Г.М. Міньковський, І.А. Невський та ін.) і умови корекції (Л.М. Семі-нюк, Д. І. Фельдштейн та ін.). Неповноцінність вивчається як об'єкт педагогічної діагностичної оцінки (С.Ф. Сироткін). Однак при всьому різноманітті досліджень в сучасній західній і вітчизняній психології відчувається недостатня розробленість багатьох аспектів проблеми людського комплексу неповноцінності.
У той же час, специфічні особливості соціально-педагогічного супроводу підлітків, схильних до комплексу неповноцінності потребують нових досліджень і розробок.
На сьогоднішній день в науковій літературі залишаються спірними питання про умови соціалізації дітей і підлітків, схильних до комплексу неповноцінності, про шляхи соціально-педагогічної підтримки таких підлітків і ролі державних і громадських організацій у цих процесах.
Мета дослідження: виявити ефективність впливу соціально-психологічного тренінгу на зниження рівня неповноцінності підлітків.
Об'єкт: комплекс неповноцінності як психологічний феномен.
Предмет: вплив тренінгу на рівень комплексу неповноцінності підлітків.
Гіпотеза дослідження: будувалася на припущенні про те, що спеціально підібрані тренінгові вправи є ефективним засобом зниження комплексу неповноцінності у підлітків.
Завдання:
1) вивчити і проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження;
2) визначити рівень комплексу неповноцінності в підлітків;
3) скласти і впровадити в практику роботи тренінгову програму, спрямовану на зниження рівня комплексу неповноцінностіу підлітків;
4) експериментально перевірити ефективність тренінгової програми, спрямованої на корекцію комплексу неповноцінності підлітків;
5) запропонувати рекомендації батькам щодо допомогти підліткам у подоланні комплексу неповноцінності.
В якості методів дослідження використовувалися: вивчення літератури; тестування (Шкала тривожності Спілбергера – Ханіна, 16-ти факторний особистісний опитувальник Кеттелла (фактор H);); методи якісного аналізу (опис і порівняння даних).
Практична значимість роботи полягає в можливості використання результатів дослідження в діяльності шкільної психологічної служби з метою гармонізації самооцінки підлітків. Результати можуть бути корисні педагогам-предметникам в рамках вибору засобів, методів і форм взаємодії і спілкування з учнями і класним керівникам в рамках організації індивідуальних і групових консультацій для батьків.
Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів (теоретичних і експериментальнтх), висновків, списку використаних джерел, додатків.



ВИСНОВКИ

Аналіз теоретичних джерел і досвіду практичної діяльності дозволяє зробити висновок про різноманіття досліджень, пов'язаних з психологією підлітка.
Підлітковий вік є, безумовно, важкий, тому що йде перебудова всього організму людини. Зміни відбуваються як на фізіологічному, так і на психічному рівні. Тому подвійно важливо створити підлітку сприятливі умови розвитку, з огляду на всі вікові особливості, щоб вийшовши з цього вікового періоду, він міг долати труднощі юнацтва, не озираючись назад. Саме в цьому віці дитина починає усвідомлювати себе як особистість, що володіє певними психічними якостями, включеними в певну систему соціальних відносин. Адекватна самооцінка дозволяє правильно вибрати юнаку ті особисті якості, які слід розвивати в собі, виховувати. Він правильно буде оцінювати свої розумові та фізичні здібності, які не занижуючи їх і в той же час не завищуючи.
Проблема підліткового комплексу непноцінності є складним соціально-психологічним явищем, для вивчення якого застосовується безліч різних підходів. На основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду з вивчення проблеми комплексу неповноцінності можна виявити, що неповноцінність розглядається як особистісна властивість, основу якої складає спрямованість особистості, щодо системи відносин особистості до себе, інших і суспільству в цілому.
Разом з тим, деякі особистісні прояви є потужним стримуючим фактором у розвитку особистості підлітка. Найбільш яскравим з них є комплекс неповноцінності. Комплекс неповноцінності можна охарактеризувати як рису характеру, що виявляється в збентеженні, тривожності, нерішучості, труднощі в спілкуванні, викликаних думками про свою неповноцінності і негативне ставлення до себе співрозмовників. Комплекс неповноцінності, як психологічний феномен, неодноразово виступав предметом спеціального дослідження в роботах вітчизняних і зарубіжних психологів. Однак, частина питань залишаються відкритими до теперішнього часу. Зокрема, в теорії і практиці недостатньо висвітлені питання, що стосуються умов і способів нівелювання даного феномена.
У зв'язку з цим, в результаті вивчення та аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження була висунута думка про те, що спеціально підібрані тренінгові вправи є ефективним засобом корекції комплексу неповноцінності у підлітків. Підібрано діагностичний інструментарій, складена і впроваджена в практику корекційно-розвиваюча програма.
Результати експериментального дослідження виглядають наступним чином:
1. Кількісний аналіз експериментальних даних дозволив констатувати в обох вибірках наявність респондентів з «високим», «середнім» і «низьким» рівнем тривожності і комплексу неповноцінності.
2. Аналіз результатів констатуючого етапу експериментального дослідження дозволив констатувати вираженість високого рівня як реактивної (59%), так і особистісної тривожності (67%) відповідно. Середній рівень фактора Н відзначений у 24% випробовуваних (15 осіб).
3. Аналіз результатів контрольного етапу експериментального дослідження дозволив констатувати вираженість «середнього» рівня комплексу неповноцінності в підлітків:
- шкала тривожності Спілбергера-Ханіна: середній рівень ситуативної стревоженості виявлено у 55% (33 людини), середній рівень особистісної тривожності – у 52% випробовуваних (31 осіб).
- «16-ти факторний особистісний опитувальник Кеттелла» (фактор Н): середній рівень виявлено у 39% (24 людини).
Таким чином, спеціально підібрані тренінгові вправи є ефективним засобом корекції комплексу неповноцінності у підлітків. 
Аналіз літератури показав, що психолого-педагогічний супровід можна розглядати в декількох аспектах: як професійну діяльність педагога-психолога, здатну надати допомогу і підтримку в індивідуальну освіту дитини; як процес, що містить комплекс цілеспрямованих послідовних педагогічних дій, що допомагають учневі зробити моральний самостійний вибір при вирішенні дитиною освітніх завдань; як взаємодія; як технологія, що включає ряд послідовних етапів діяльності педагога, психолога та ін. спеціалістів із забезпечення навчальних досягнень учнями; як систему, що характеризує взаємозв'язок і взаємозумовленість елементів: цільового, змістовного, процесуального та результативного.
В результаті констатуючого експерименту було виявлено, що у підлітків  переважають екстрапунмтмвні реакції, ворожість, підозрілість, вербальна агресія, спрямована на оточуючих, труднощі в ухваленні самостійного рішення, низька контрольованість свого життя.
  Внаслідок цього була розроблена програма соціально-педагогічного супроводу підлітків, схильних до комплексу неповноцінності.
В цілому, для більшості підлітків характерний середній рівень емоційної збудливість. Проведене нами дослідження показало, що впровадження програми з подолання комплексу неповноцінності у підлітків дозволяє знизити тенденції і негативні психічні стани підлітків, які раніше проявлялись: в поведінці в формі вербальної, фізичної, предметної, емоційної неповноцінності, спрямованої на себе, а тепер з'явилися значні позитивні зміни: підвищилася самооцінка, знизився рівень агресивності, зріс відсоток співпраці.
  Всі ці дані доводять ефективність розробленої нами програми.
Таким чином, гіпотеза дослідження про те, що спеціально організовані умови соціально-педагогічного супроводу дозволять знизити рівень комплексу неповноцінності у підлітків знашла своє підтвердження в дослідженні.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славська, К.А. Типологія активності особистості в соціальній психології [Текст] / К.А. Абульханова-Славська // Психологія особистості і спосіб життя. – К., 2017. – С.10 – 14.
2. Андрєєва Г. М. Соціальна психологія [Текст] / Г.М. Андрєєва. – Київ: Просліта, 2018. – 47 – 53с.
3. Беріс Р. Розвиток Я – концепції і виховання [Текст] / Р. Бернс. – Київ: Просвіта, 2016. – 12-328с.
4. Божович Л.І. Етапи формування особистості в онтогенезі [Текст] / Л.І. Божович // Питання психології. – 2019. – №2. – 12-20с.
5. Вачков І. В. Основи технології групового тренінгу [Текст] / І.В. Вачков. – К: Вісь – 89, 2019. – 176 с.
6. Веренініна, І.М. Навчальна діяльність підлітка [Текст] / І.М. Веренініна // Українська педагогіка. – 2010. – №3. – С. 29 – 33.
7. Вульфов, К. дитячих лідер – хто він? [Текст] / К. Вульфов // Виховання школярів. – 2011. – №1. – С. 32 – 34.
8. Виготський, Л.С. Педагогічна психологія [Текст]: навч. посібник / Л.С. Виготський. – К.: Педагогіка – Прес, 2019. – 536 с. – 30000 екз. – ISBN 5 7155-0747-2.
9. Гомезо М.В. Вікова психологія [Текст] / М.В. Гомезо, В.С. Герасимова, Г.Г. Горєлова, Л.М. Орлова. – Київ: Просвіта, 2019. – С.345.
10. Даль, В. Тлумачний словник живої української мови [Текст] / В. Даль. – К., 2011. – Т. 2.
11. Десятникова, Ю.М. Психологічний стан підлітка при зміна соціального оточення [Текст] / Ю.М. Десятникова // Питання психології. – 2015. -№5. – С. 18 – 20.
  12. Дубровіна, І. В. Психологія [Текст]: підручник для середовищ. пед. навч. закладів / І.В. Дубровіна. – К.: Академія, 2011. – 464 с. – 5000 екз.
13. Дусавіукій, А.К. Розвиток особистості в навчальній діяльності [Текст]: навч. посібник / А.К. Дусавіцкій. – К.: Будинок педагогіки, 2016. – 208 с. – 5000 екз. – ISBN 5-89149-003-X.
14. Казнова Г.В. Взаємозв'язок суспільно корисної діяльності і спілкування підлітків [Текст] // Питання України.-2013.- № 3.-С.40-45
15. Кон, І.С. Психологія підлітка [Текст]: навч. посібник / І.С. Кон. – К.: Просвіта, 2012. – 207 с. – 300000 прим.
16. Кондратьєв М. Ю. Підліток у замкнутому колі спілкування [Текст] / М.Ю. Кондратьєв. – Київ: Просвіта, 2017. – 90 – 96 с.
17. Корольов, Ф.Ф. Системний підхід та можливості його застосування в педагогічних дослідженнях [Текст] / Ф.Ф. Корольов // Рад. Педагогіка, 2010. – №8. – С. 1 – 3.
18. Краківський, А.П. Про підлітків [Текст]: навч. посібник / А.П. Краківський. – К.: Педагогіка, 2010. – 272 с. – 155000 прим.
19. Кричевський Р. Л. Про функції та ідентифікації у внутригрупповом міжособистісному спілкуванні [Текст]: матеріали книги / Р.Л. Кричевський. – Психологія міжособистісного пізнання // Під ред. А.А.Бодалёва. – Київ: Просвіта, 2011. – 37 – 42с.
20. Кузнєцова Г.І., Харченко В.Д. Психологічні особливості недисциплінованості підлітків [Текст]. – Питання психології, 2011, № 6, 138-144 с.
21. Куракін, А.Т. Шкільний учнівський колектив: проблеми, вправи [Текст] / А.Т. Куракін, Л.І. Новикова. – К.: Знання, 2012. – 126 с.
22. Липкина А.І. Критичність і самооцінка в навчальної діяльності [Текст] / А.І.Ліпкіна, Л.А. Рибак. – Київ: Просвіта, 2018. – 23 – 28 с.
23. Липкина А.І. Самооцінка школяра [Текст] / А.І. Липкина. – Київ: Просвіта, 2016. – 10 -93 с.
 
24. Лозоцева В.Н. Роль вчителя в подоланні конфліктів між підлітками-однокласниками [Текст]. – Питання психології, 2016, № 1, с. 79-87
25. Матвєєв В.Ф., Лебедєв А.В. Особливості ставлення дезадаптованих підлітків до особистісних якостей людей [Текст] // Питання України.-2014.-№ 3.-С.73-78
26. Михайлова, Є.І. Соціально-психологічна типологія відповідальності старших підлітків і юнаків [Текст] / Є.І. Михайлова // Світ психології. – 2016. – №3. – С.121.
27. Мотков, А.А. Вивчення особистості підлітків у навчальній діяльності [Текст] / А.А. Мотків // Психологічна наука і освіта. – 2013. – №1. – С. 8 – 14.
28. Мухіна В.С. Вікова психологія [Текст] / В.С. Мухіна. – Київ: Просвіта, 2017. – 43 -49 с.
29. Петровська Л.А. Теоретичні та методологічні проблеми соціально-психологічного тренінгу [Текст]. – К.: Вид-во КНУ, 2012 – 168с.
30. Психогимнастика в тренінгу / Под ред. Н.Ю.Хрящевої. Л.: Основа, Інститут тренінгу, 2012
31. Психологічний словник. – К.: Педагогіка, 2016. – 444 с. – 400000 прим. – ISBN 5-250-00364-8.
32. Психологія підлітка [Текст] / Под ред. А.А. Реана. – Л.: Прайм – Еврознак, 2013. – 432 с. – 5000 екз. – ISBN 5-93878-087-X.
33. Резніченко М.А. Особливості самооцінки старших школярів в опануванні способами навчальної роботи [Текст]. – Питання психології, 2016, № 3, с. 35-44
34. Ромек В. Тренінг впевненості в міжособистісних стосунках [Текст] .- Л.: Мова, 2013
35. Рубінштейн С.Л. Проблеми загальної психології [Текст] / С.Л. Рубінштейн. – К.: Педагогіка, 2013. – 424 с.
36. Савонько Є.І. Оцінка і самооцінка як мотиви поведінки школярів різного віку [Текст] / Є.І. Савонько // Питання психології. – 2019. – № 4. – 38 – 134 с.
37. Сафін В.С. Стійкість самооцінки і механізм її збереження [Текст] / В.С. Сафін // Питання психології. – 2015. – № 3. – 34 – 40 с.
38. Сачкова, М.Є. Среднестатусние підліток в системі міжособистісних відносин шкільного колективу [Текст]: навч – метод. посібник / М.Є. Сачкова. – К.: КПСІ: МОДЕК, 2012. – 128 с. – 5000 екз. – ISBN 5-89502-374-6.
39. Ситников, А. П. Акмеологический тренінг: Теорія. Методика. Психології. [Текст] / А.П. Ситников. – К.: Texнoлoгіческая школа бізнесу, 2016. – 428 с.
40. Сміт М.Дж. Тренінг впевненості в собі [Текст]. З-П, 1999.
41. Снєгірьова Т.В. Сприйняття однолітків і дорослих підлітками і старшокласниками [Текст]. – Питання психології, 2015, № 5, с. 61-71
42. Соколова Е.Т., Чеснова І.Г. Залежність самооцінки підлітка від ставлення до нього батьків [Текст]. – Питання психології, 2016, № 2, с. 110-117
43. Степанов С.Ю., Костенчук І.А. Про рефлексивної організації тренінгу розвитку комунікативної компетенції педагогів // Моделі рефлексії [Текст] .- Суми. 2015. С.117-135.
44. Столяренко, Л.Д. Педагогічна психологія [Текст]: навч. посібник / Л.Д. Столяренко. – Одеса: Фенікс, 2014. – 544 с. – 5000 екз. – ISBN 5-222-02731-7.
45. Торн К, Маккей Д. Тренінг. Настільна Книга Тренера. / Пер. З А.Маслов.- Л.: Основа, 2012
  46. Фельдштейн Д.І. Психологія виховання підлітка [Текст] / Д.І. Фельдштейн. – К.: Знание, 2018. – 47 с.
47. Фельдштейн Д.І. Психологічні аспекти вивчення сучасного підлітка [Текст] // Питання психології. – 2013. – №1. – С.17 – 28.
48. Філософський словник [Текст] / Под. ред. М.М. Розенталя. – К.: Политиздат, 2015. вид. 3-е. – 496с.
49. Шахова І.П. Розвиток інтересів в старшому підлітковому віці [Текст]. – Питання психології, 2016, № 6, с. 23-28
50. Шеффер, Д. Діти і підлітки: Психологія розвитку [Текст]: навч. посібник / Д. Шеффер. – К.: Основа, 2013. – 976 с. – 3000 екз. – ISBN 5 94723-082-8.
51. Шумилин Е.А. Психологічна характеристика особистості підлітка [Текст] // Питання України.-2012.-№ 5.-С.72-79
52. Барбух Ю. В., Сингаївська І. В.  Психологічні особливості стосунків батьків з дітьми старшого дошкільного віку / Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно-правові, соціально-економічні аспекти розвитку: Міжнародна конференція (21-22 листопада 2019 року, м. Київ). – К.: Університет «КРОК», 2019. – Ч. 2. – С. 412-414.
53. Пилипон Н. І., Сингаївська І. В. Особливості емоційної сфери дітей дошкільного віку / Актуальні питання сучасної науки та практики: матеріали Науково-практичної конференції (15 листопада 2018 року, м. Київ) – К.: Університет «КРОК», 2018. – С. 553–555.
54. Сингаївська І. В., Даренська К. В. Особливості терапевтичної роботи з посттравматичними проблемами методом казкотерапії / Правничий вісник Університету «КРОК». – К.: Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК». – Вип. 30. – 2018. – С. 175–182.
55. Сингаївська І. В. Соціально-психологічний тренінг особистісного зростання як метод розвитку життєвої компетентності особистості // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство / Науково-методичний збірник. – К.: Контекст, 2000. – С. 122–125.
56. Бедуліна Г.Ф. Робота з дітьми та сім'ями, які перебувають у соціально небезпечному становищі // Г.Ф. Бедуліна, І.С. Бакун // Соціально педагогічна робота. – 2018. – № 9. – С. 47-53.
57. Білоцерківець Н.І., Канівська Ж.О. Особливості корекції агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку засобами дозвілля-вої діяльності // Навчання і виховання: методики і практика. – 2014. -№ 16. – С. 203-208.
 58. Бойко С.С. Проблеми адміністративно-юрисдикційної діяльності комісій у справах неповнолітніх і захисту їх прав. // МАУП-Правовед'. – 2014. – №6. – С. 34-38.
59. Ениколопов С.Н. Поняття агресії в сучасній психології / С.М. Ениколопов // Прикладна психологія. – 2011. – № 1. – С. 60-72.
60. Жигінас Н. В., Звєрєва Н. А., Гребенникова Е. В. Девіантна поведінка підлітків як спотворення морального виховання // Укр. Томського держ. пед. ун-ту (TSPU Bulletin). 2014. Вип. 1 (142). С. 39-44.
61. Змановская Е. В. Структурно-динамічна концепція девіантної поведінки // Укр. Томського держ. пед. ун-ту. 2013. Вип. 5 (133). С. 189-194.
62. Ковалевська А.В. Психолого-педагогічна допомога дітям, які перебувають в соціально небезпечному положенні: посібник для педагогів психологів загаль. і соц.-пед. установ. – Харків: Зірне Верасок, 2010. – 271 с.
63. Колосова О.Ю. Соціально-філософські аспекти глобалізації // Система цінностей сучасного суспільства. – 2014. – № 36. – С. 130-134.
64. Комкова Е. І .. Ярославський педагогічний вісник .Соціальная активність дітей з різними рівнями мишленія.- 2011 – № 3 – Том II-248с.
65. Кузнєцова С.О. Абрамова А.А., Психологічні особливості агресивності в підлітковому віці // Електронний журнал «Психологічна наука і освіта psyedu.ru». 2014 № 1.
66. Мардахаев Л. В. Соціально-педагогічний супровід та підтримка людини в життєвій ситуації // Педагогічна освіта і наука. 2010. № 6. С. 4-11.
67. Мельникова М.Л. Когнітивно-поведінкова оцінка агресивної поведінки підлітків // Психологічні проблеми розвитку і існування людини в сучасному світі: зб. науч. тр. – Дніпро: Дніп. держ. пед. ун-т., 2018. – С. 8-18.
 68. Нестеренко І.С Основні напрямки, форми і зміст діяльності школи по психолого-педагогічному супроводу дітей та підлітків групи ризику / І.С. Нестеренко // Вісник Кропивницького університету МВС України – 2019. – № 4. – С. 192-193.
69. Остапенко Г.С., Остапенко Р.І. Аналіз особливостей особистості підлітків з девіантною поведінкою // Перспективи науки і освіти. 2013. № 1. С. 54-60.
70. Панкратова Л. Е. Нові підходи в підготовці фахівців [Електронний ресурс]. URL: do.teleclinica.ru/206983/ (дата звернення: 25.01.2017).
71. Петрусевич Д. Ф. Сутнісні характеристики девіантної поведінки підлітків // Укр. Терноп держ. пед. ун-ту (TSPU Bulletin). 2011. Вип. 6 (108). С. 195-198.

Всього джерел – 71
Джерел за останні п’ять років – 49
Джерел українських авторів за останні п’ять років – 71 (1-71)



Немає коментарів:

Дописати коментар

Сервис звонка с сайта RedConnect