КУРСОВА: Екологічні проблеми енергопостачання населених пунктів (на прикладі м. Житомир)

 Екологічні проблеми



Предмет: екологія
Тип роботи: курсова.
Унікальність: 100%

Концентрація вуглекислого газу в атмосфері Землі піднялася до критичного рівня, небаченого за останні 800 тисяч років. Протягом 2016 року рівень концентрації діоксиду вуглецю в атмосфері Землі став на 50% більше за середні показники останніх 10 років. Такий небачений стрибок зростання рівня CO2 зумовлюється діяльністю людини та Ель-Ніньйо (протилежні екстремальні значення температури води й атмосферного тиску в екваторіальній зоні Тихого океану). Концентрації газів, що підігрівають атмосферу –діоксид вуглецю, метан та оксиду азоту, для звіту Всесвітньої метеорологічної організації вимірювали у 51 країні світу .



Щоб отримати повний текст роботи звертайтеся за контактами, які є на сайті.


ВСТУП

Концентрація вуглекислого газу в атмосфері Землі піднялася до критичного рівня, небаченого за останні 800 тисяч років. Протягом 2016 року рівень концентрації діоксиду вуглецю в атмосфері Землі став на 50% більше за середні показники останніх 10 років. Такий небачений стрибок зростання рівня CO2 зумовлюється діяльністю людини та Ель-Ніньйо (протилежні екстремальні значення температури води й атмосферного тиску в екваторіальній зоні Тихого океану). Концентрації газів, що підігрівають атмосферу –діоксид вуглецю, метан та оксиду азоту, для звіту Всесвітньої метеорологічної організації вимірювали у 51 країні світу .
З’ясувалося, що концентрація СО2 досягла 405,5 мільйонних часток за об'ємом у 2017 році –до нинішнього часу такою вона була тільки 3-5 мільйонів років тому. У 2016 році вона становила 403,3 ppm (мільйонних часток), а у 2015 – 400 ppm. Зростання стало найбільшим за всю історію існування програми зі спостереження за світовою атмосферою – 30 років.
Спалювання викопного палива і деякі інші промислові процеси призводять до викидів в атмосферу парникових газів – через це, як вважають вчені, в останнє сторіччя спостерігається зростання глобальної середньої температури і зміна клімату. ВМО зазначає, що концентрація CO2 впевнено оновлює максимуми (психологічно важливий поріг в 400 частин на мільйон вона подолала в 2015 році), і передумов для перелому тенденції поки немає. За даними організації, з 1750 року концентрація CO2 в атмосфері зросла на 146% до 405,5 частини на мільйон.
Протягом останніх 70 років зростання вмісту СО2 в атмосфері було більшим майже у 100 разів, ніж наприкінці останнього льодовикового періоду. Підвищення рівню діоксиду вуглецю в атмосфері може призвести до непередбачуваних змін в кліматичній системі, екологічних проблем та економічних збоїв.
Наземна рослинність і фітопланктон океанів уже не встигають споживати таку кількість діоксиду вуглецю. Одночасно зі збільшенням вмісту діоксиду вуглецю в атмосфері знижується вміст кисню, відтворення якого відстає від його утворення. Сучасний стан біосфери (атмо-, гідро-, літосфери) є критичним, тому потрібні принципово нові рішення щодо екологізації енергетики, транспорту, промисловості й індустріального сільського господарства, що виступають основними антропогенними забруднювачами. Перед людством стоїть серйозна проблема – усунення суперечностей між людиною і природою. Якщо їх не розв’язати, природа усуне їх самотужки за рахунок людства, яке буде відкинуте як шкідливий складник. Еволюція піде далі, але вже без нього! Знівечена біосфера почне послідовно відновлювати свою динамічну рівновагу, але вже без людей, які просто перестануть існувати на Землі. Тому мова мусить іти про розвиток виробництва, яке максимально задовольняє потреби людей, оптимально вписується в довкілля і не шкодить йому. Це повною мірою стосується і енергетики та паливно-енергетичного комплексу, що реалізує її призначення.
Мета роботи: дослідити вплив об’єктів енергетики на навколишнє природне середовище та здоров’я людей на прикладі міста Житомир.
Актуальність роботи: Житомир – перше місто в Україні та у Східній Європі, що анонсувало повний перехід на відновлювані джерела енергії до 2050 року, тому актуально оцінити вплив об’єктів енергетики який спостерігається на сьогодні, та є відправною точкою в змінах енергетики міста. 
Вчені, які вивчали це питання: В.А. Маляренко, Е. Джонс, Белявський Г.А., Бригинець Е.Д., Вергелес Ю.І., Дмитренко Т.В., Евтухова Г.П., Караєва Н.В., Козловська Т.Ф., Чебенко, В.Н. Контроль та інші.



ВИСНОВКИ

Як показують результати багатьох наукових досліджень, використання традиційних енергоресурсів (вугілля, нафта, газ) наносить значну шкоду екосистемі планети та спричиняє зміни клімату, що у свою чергу позначається на здоров’ї та умовах життя населення.
Енергопостачання міста Житомира здійснюють електропостачальна компанія «Житомиробленерго», акціонерне товариство «Житомиргаз»,  комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» та «Міськсвітло».
На території міста Житомира відсутні виробничі потужності електрогенеруючих компаній. Постачання електричної енергії споживачам здійснює Публічне акціонерне товариство «Електропостачальна компанія «Житомиробленерго»». За 2018 рік на території міста Житомира було спожито 545169,0 МВт·год електроенергії.
 Газопостачання міста забезпечується виробничими потужностями Публічного акціонерного товариства «Житомиргаз». За 2018 рік на території міста Житомира було спожито 675838,0 тис. м 3 природного газу.
Виробництвом та постачанням теплової енергії в місті Житомирі займається комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради. За 2018 рік на території міста Житомира було спожито 679,5 тис. Гкал.  
Система зовнішнього освітлення міста Житомира включає 12516 шт. світлоточок., 468 км мереж, 140 шт. шаф керування. В 2018 році споживання електроенергії склало 3476,0 МВт·год.
В комунальній власності міста перебуває 1525 житлових будинків загальною площею понад 3,0 млн.м2.Найбільшу частку у споживанні первинних енергетичних ресурсів займає природний газ та електроенергія.
В структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів міста 66,95% належить природному газу, 17,89% - паливно-мастильні матеріали, 14,98% - електроенергія, і лише 0,68% пічне паливо.
Із загального обсягу збільшення фактичних витрат палива найбільша частка припала на підприємства промисловості (68,5%) та сільського, лісового та рибного господарства (29,7%); теплоенергії – на підприємства промисловості (100,0%); на електроенергії – на підприємства промисловості (80,7%).
Підприємствами, організаціями та установами Житомирської області усіх видів економічної діяльності у 2018 році використано 1333,6 тис. т первинних і вторинних видів палива в умовному вимірі (з урахуванням обсягів реалізації населенню). Реалізовано населенню 690 тис. т умовного палива (51,8%), використано на виробничі потреби та комунально-побутові потреби – 641,1 тис. т умовного палива (42,2%). 
Найбільший внесок у забруднення атмосферного повітря області вносять підприємства: Бердичівське ЛВУМГ філії УМГ «Київтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз Україна» (5058,78 т.); Новоград-Волинська ВТС Рівненського ЛВУМГ (4161,91 т.); ПрАТ «Коростенський завод МДФ» (699,98 т.) КП «Житомиртеплокомуненерго» (312,94 т.). Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням та відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук.
Основними джерелами забруднення атмосферного повітря в місті Житомир є пересувні джерела і промисловість.До атмосферного повітря щорічно надходить близько 80 тон забруднюючих речовин, серед яких: оксиди азоту, сірчисті сполуки, діоксид та інші сполуки сірки, вуглеводні, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, метали та їх сполуки, тощо. Найбільшої шкоди повітряному басейну Житомирщини завдає автотранспорт (80% від загальної кількості викидів, що становить 71,23 тис.т.). 
Результати аналізу торф’яних брикетів з підприємства «Житомирторф», яке знаходиться безпосередньо в місті Житомир, демонструють нам, що за рік у навколишнє середовище потрапляють: цезій-137 – 3,11*109Бк і стронцій-90 – 1,77*107Бк.
Індивідуальний транспорт міста щороку , в середньому, викидає в атмосферу: чадного газу – 37550100 кг, діоксиду – 2145720 кг, незгорілих вуглеводнів – 12337890кг і твердих дрібнодисперсних часток (РМ) – 107286 – 268215кг. Громадський транспорт міста налічує 160 маршруток і , в середньому, щороку викидає в атмосферну: чадного газу – 112000кг, діоксиду – 6400 кг, незгорілих вуглеводнів – 36800 кг і твердих дрібнодисперсних часток (РМ) – 320-800 кг.
Найбільша кількість СО2 потрапляє в атмосферу від природного газу (44,7%) та від електроенергії (36,1%), наступними за величиною є бензин та дизпаливо (15,6%), пропан-бутан та метан (2,0%) та вугілля (1,7%).
Оцінка неканцерогенного ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря в м. Житомир показала, що найбільшого ризику зазнають органи дихання та серцево-судинна система.
Найбільший ризик прояву негайних токсичних ефектів при забрудненні атмосферного повітря має діоксид вуглецю, а також оксид вуглецю , діоксид азоту, залізо та завислі речовини.
Серед розглянутих речовин ефектом сумації володіють оксид вуглецю і діоксид азоту. Оцінка потенційного ризику здоров’ю населення при комбінованій дії забруднювачів атмосферного повітря показує, що приведена концентрація цих речовин у повітрі становить 6,4 мг/м3. Ризик отриманих величин потенційного ризику здоров’ю населення має вагу ефектів – важкі хронічні ефекти.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  «Зелена енергетика» [Електронний ресурс]: https://www.ukrinform.ua/ rubric-economy/2533251-v-ukraini-tri-mista-povnistu-perehodat-na-zelenu-energetiku.html
2. Річки Житомира [Електронний ресурс]: https://www.zhitomir.info/ news_124904.html
3. Статистичний щорічник Житомирської області за 2017 рік. Укл.: Огінська А.Г.. - Житомир, 2018. – 24 с.
4. Які є загрози для довкілля при використанні традиційних джерел енергії [Електронний ресурс]: https://ecotown.com.ua/news/YAki-ye-zahrozy-dlya-dovkillya-pry-vykorystanni-tradytsiynykh-dzherel-enerhiyi/
5. ДП «Житомирторф» нарушает правила охраныокружающейсреды [Електронний ресурс]: http://zhzh.info/news/2009-01-12-4422
6. Пересадочні платформи та система електронного обліку пасажирів: у Житомирі обговорювали концепцію розвитку транспортного сектору міста
[Електронний ресурс]: https://times.zt.ua/koncepciya-rozvytku-transportu-zhytomyra/
7. Показники енергетичного сліду Житомирської міської ради [Електронний ресурс]: http://zt-rada.gov.ua/files/upload/all/Житомирська
8. Экологическиепроблемыэнергетики / А.А. Кошелев, Г.В. Ташкипова, Б.Б. Чебаненко и др.; АН СССР, – Новосибирск: Наука. СО, 1989. – 321 с.
 9. Носков А.С., Савинкина М.А., Анищенко Л.Я. Воздействие ТЭС на окружающуюсреду и способыснижениянаносимогоущерба /Ин-ткатализа СО АН СССР, Ин-тхимии твердого тела и переработкиминеральногосырья СО АН СССР, ГПНТБ СО АН СССР - Новосибирск. Изд. ГПНТБ СО АН СССР, 1990. – 177 с. 
10.  Енергопостачання міст [Електронний ресурс]: https://hromadske.ua/posts /zhytomyr-planuie-povnistiu-pereity-na-vidnovliuvanu-enerhetyku-do-2050-roku
11. Лялик Г.Н., Костина С.Г., Шапиро Л.Н., Ключникова Н.И., Пустовайт Е.И. Электроэнергетика и природа: экологическиепроблемыразвитияэлектроэнергетики / Лялик Г.Н. (ред.), Резниковский А.Ш. (ред.). — М.: Энергоатомиздат, 1995. – 352 с. 
12. Кількість електромобілів в Україні стрімко зростає - статистика за останні три роки [Електронний ресурс]: http://avtopogliad.com.ua/electromobiles /426/kilkist-elektromobiliv-v-ukrayini-strimko-zrostaye-statistika-za-ostanni-tri-roki
13. Белявский Г.А., Брыгинец Е.Д., Вергелес Ю.И., Дмитренко Т.В., Евтухова Г.П. Экологиягорода: Учеб. для студ. вузов / Стольберг Ф.В. (ред.). — К. : Либра, 2000. – 464 с. 5. В.Р. Котлер, Д.В. Сосин. Солнечнаяэнергетика и проблемыэкологии // Экологияпроизводства. – 2008. – № 1 – С. 14–15.
14. ЗУ Про затвердження методичних рекомендацій "Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря" [Електронний ресурс]: https://www.rada.gov.ua/
15. Караєва Н.В. Методологія економічної оцінки соціальних втрат внаслідок екодеструктивної діяльності підприємств енергетики / Н.В. Караєва, Л.О. Левченко // Управління розвитком складних систем. – 2014. Вип. 20. – С. 162 – 169. 
16. Караєва Н.В. Система критеріїв та показників ефективності екологізації електроенергетики в умовах глобалізації [Електронний ресурс] / Н. В. Караєва // Східна Європа: економіка, бізнес та управління. – 2016. – №3. – Режим доступу до журналу http://easterneurope-ebm.in.ua/index.php/3-2016-ukr. 
17. Karaieva N. V. MethodologyofsocialandenvironmentalexternalcostsestimationintheUkraine’senergysector [Online] / N. V. Karaieva, G. V. Kramarev // EconomicProcessesManagement: InternationalScientific E-Journal. 55 №3 – 2016. – Available: http://epm.fem.sumdu.edu.ua/download/ 2016_3/ epm_2016_3.pdf. 
18. Караєва Н. В. Характеристика можливостей комп’ютерних систем і програмних засобів для економіко-екологічного аналізу господарської діяльності [Електронний ресурс] / Н. В. Караєва // Глобальні та національні проблеми економіки. – Грудень 2017. – № 14. – Режим доступу до журналу: http://global-national.in.ua/issue-14-2016. 
19. Методичні рекомендації МР 2.2.12-142-2007. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря. Затв. Наказом МОЗ України від 13.04.07 № 184. – Київ, 2007. – 40 с. 
20. Порядок декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002р. №956. ДНАОП 0.00-8.22-02. 
21. Березуцький В.В. Небезпечні виробничі ризики та надійність: навчальний посібник для студентів за напрямком підготовки 6.170202 «Цивільна безпека»/ В.В. Березуцький, М.І. Адаменко – Харків. : ФОП Панов А. М., 2016. – 385 с. 
22. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України [Електронний ресурс]: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish /officialcategory?cat_id=245183250
23. Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002р. №956. ДНАОП 0.00-3.07-02. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.qdpro.com.ua/document/11441. 
24. Moghissi A.A., Narland R.E., Congel F.J. Eckerman K.F. Methodologyforenvironmentalhumanexposureandhealthriskassessment // Dyn. ExposureandHazardAssessmentToxicchem. AnnArbor., Michigan, USA, 1980. – p. 471-489. 
25. Руководство по оценке риска для здоровьянаселения при воздействиихимическихвеществ, загрязняющихокружающуюсреду. Р 2.1.10.1920-04. – М. : Федеральный центр Госсанэпид-надзораМинздраваРоссии. –2004.–143 с. 
26. Основыоценки риска для здоровьянаселения при воздействиихимическихвеществ, загрязняющихокружающуюсреду / Г.Г. Онищенко, 56 С.М. Новиков, Ю.А. Рахманин [и др.]; под ред. Ю.А. Рахманина, Г.Г. Онищенко. – М. : НИИЭС и ГОС, 2002. – 408с. 
27. Большаков А.М. Оценка и управление рисками влиянияокружающейсреды на здоровьенаселения / А.М. Большаков, В.Н. Крутько, Е.В. Пуцилло. – М. , 1999. – 254 с. 
28. Инструкция 2.1.6.11–9–29–2004 [Электронный ресурс] / МинистерстваздравоохраненияреспубликиБеларусь «Оценка риска для здоровьянаселения от воздействияхимическихвеществ, загрязняющихатмосферныйвоздух» – Режим доступа : http://med.by/methods/pdf/2.1.6.11-9-29-2004.pdf. 
29. Караєва Н. В. Методологічні аспекти та програмні засоби оцінки ризику здоров’ю населення при несприятливому впливі факторів навколишнього середовища [Текст] / Н. В. Караєва // Системи управління, навігації та зв’язку. – 2018. – 1(47). – С. 164-169. 
30. Перелік гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовних безпечних рівнів діяння (ОБРД) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.eco.ck.ua/docs/Perelik%20rechovyn,%20klas%20nebezpeky.doc.
31. Козловская Т.Ф., Чебенко, В.Н. Контроль качества атмосферного воздухакаксредствооценкиуровняэкологическойбезопасности при производствебуровзрывныхработ // Вісті Донецького гірничого інституту. – 2010. – № 4. – С. 77–82. 
32. Порядок визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.07.2001 р. № 286 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.08.2001р. за № 700/5891. 
33. Методичні рекомендації «Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря», наказ МОЗ України № 184 від 13.04.2007 р. – К., 2007. – 63 с.
34. УДК 628. 394. 17: 546 T. M. Mислива1 к. с.-г. н. Житомирський національний агроекологічний університет ВАЖКІ МЕТАЛИ І МІКРОЕЛЕМЕНТИ В ОРГАНАХ Й ТКАНИНАХ ПРЕДСТАВНИКІВ ІХТІОФАУНИ МАЛИХ РІЧОК ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ
35. МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ
НАКАЗ N 521/20834. Київ – 2012. Про затвердження Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин
36. Девісілов В. А. Охорона праці: Підручник для студентів закладів середньої професійної освіти. - Москва: Форум: ИНФРА-му, 2003. стор.83
37. Петросян А.А. Аналіз дозовогоінгаляційно-го навантаження від забруднення атмосферного повітря хімічними речовинами / А.А. Петросян, О.І. Турос, О.М. Картавцев //Довкілля та здо-ров’я. – 2009. - №2. – С. 25 – 28. 
38. Черниченко І.О. До питання оцінки стану забруднення атмосферного повітря і його безпеки для населення / І.О. Черниченко, Я.В. Першегуба, О.М. Литвиченко //Довкілля та здоров’я. – 2009, №3. – С. 19 – 22.
39. Зіновчук Н. В. Економіка природокористування: Конспект лекцій / Н. В. Зіновчук, О. В. Горобець. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. – 160 с. 
40. Мацнєв А.І. Моніторинг та інженерні методи охорони довкілля: Навч. посібник / А. І. Мацнєв, С. Б. Проценко, Л. А. Саблій. – Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2000. – 504 с. 
41. Екологічний паспорт Житомирської області за 2018 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/protection/protection1 /zhytomyrs


Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Сервис звонка с сайта RedConnect