ВСТУП
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У СУЧАСНІЙ МІЖНАРОДНІЙ
СИСТЕМІ
1.1 Передумови
формування та розвитку європейської економічної системи
1.2 Оцінка розвитку Європейського
Союзу в сучасних умовах
1.3 Місце та роль ЄС у світовому господарстві
РОЗДІЛ
2. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
2.1 Економічні проблеми
ЄС та шляхи їх вирішення
2.2 Перспективні напрями розвитку ЄС як складової глобальної системи
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність
теми. На рубежі XXI ст. вступ до Євросоюзу був
найважливішим завданням для більшості країн, з виконанням якого вони
пов'язували серйозні надії на прискорення темпів і поліпшення якості зростання
національних економік. Проблеми міжнародної економічної інтеграції країн Європи
в систему відносин Євросоюзу останнім часом стають все більш і більш
актуальними. Оскільки дані проблеми не тільки зачіпають інтереси безпосередньо
сторін, а й впливають на зміст і перспективи взаємин України з Євросоюзом.
Європейський союз –
унікальне інтеграційне угрупування, яке поряд з США і Японією утворює один з
трьох центрів ("Тріаду") глобальної системи ринкової економіки.
Населення ЄС становить 453 млн. людей, його частка в сукупному ВВП країн ОЕСР -
понад 38%, а частка у світовій торгівлі – більше 40% (понад 60% якої припадає
на внутрішньо-регіональний товарообіг).
Становлення єдиного господарського
простору в Західній Європі розвивається бурхливими темпами. Відносини, спочатку
встановлені шістьма країнами на договірно-правовій основі, поступово призвели
до утворення потужного угрупування з п'ятнадцяти країн з єдиним внутрішнім
ринком, з єдиною або узгодженою політикою в різних сферах, з наднаціональними
органами управління. Інтеграція стала потужним стимулом економічного зростання,
сприяла посиленню конкурентоспроможності на світових ринках, стала
прискорювачем науково-технічного прогресу.
Ступінь розробленості
поставленої проблеми. При написанні роботи було залучено досить широке коло
джерел. Тема світової економічної системи набула широкого поширення в науковій
літературі. Для написання курсової роботи використовувалися: нормативно-правові
джерела, статті з періодичних видань та електронних ресурсів, наукові статті та
монографії, а також звіти, доповіді та статистичні дані уповноважених
міністерств.
Мета
курсової роботи полягає в дослідженні місця ЄС у сучасній міжнародній системі з
подальшою розробкою рекомендацій по її вдосконаленню.
Для досягнення
поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
1) розглянути передумови
формування та розвитку європейської економічної системи;
2) дати оцінку розвитку
Європейського Союзу в сучасних умовах;
3) визначити місце та
роль ЄС у світовому господарстві;
4) дослідити економічні
проблеми ЄС та шляхи їх вирішення;
5) проаналізувати перспективні
напрями розвитку ЄС як складової глобальної системи.
Об'єктом
дослідження курсової роботи є Євросоюз, а предметом
– сучасна міжнародна система та місце в ній європейських країн.
Методологічною основою
при написанні роботи були наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, у яких
дано всебічний і об'єктивний аналіз інтеграційних процесів. Дослідження
проведено із застосуванням сукупності методів і способів наукового пізнання.
Абстрактно-логічний метод дозволив розкрити теоретичні аспекти міжнародної
економічної інтеграції, визначити основні характеристики процесів і явищ, що
відбуваються в цій сфері. Ґрунтуючись на вимірі, що включає в себе числові
показники, системно-структурний метод використаний для аналізу економічних
процесів в економіці Євросоюзу і виявлення змін в їх обсязі і структурі.
Структура
курсової роботи. Курсова робота має наступну структуру:
вступ, два розділи, висновок, список використаних джерел.
ВИСНОВКИ
Проблема
нерівномірності розвитку є надзвичайно актуальною для країн-членів
Європейського Союзу, адже значний розрив та диспропорції у рівнях
соціальноекономічного розвитку країн цього інтеграційного угруповання породжує
поділ країн ЄС на західні (високорозвинені) та східні (країни, що
розвиваються). Така тенденція, своєю чергою, приводить до поширення
дезінтеграційних процесів та настроїв, які негативно впливають на економічний
розвиток та місце Європейського Союзу на міжнародній арені. Одним із наслідків
економічної нерівності всередині ЄС стало бажання Великобританії вийти з союзу,
що може привести до «ефекту доміно», тобто бажання решти високорозвинених країн
зняти зі своїх економік додаткове навантаження у вигляді різноманітних допомог
менш розвинутим країнам ЄС шляхом виходу з союзу.
Європейський союз -
унікальне інтеграційне угруповання, яке поряд з США і Японією утворює один з
трьох центрів ("Тріаду") глобальної системи ринкової економіки.
Населення ЄС становить 453 млн. чоловік, його частка в сукупному ВВП країн ОЕСР
- понад 38%, а частка в світовій торгівлі - більше 40% (понад 60% якої припадає
на внутрішньо регіональний товарообіг). Різні аспекти загальної політики
інтеграційного угруповання спрямовані на те, щоб створити сприятливі умови для
розвитку реального процесу зрощування національних ринків товарів і послуг,
капіталів і робочої сили.
Держави, які утворюють
інтеграційну спільність, зберігають свою самостійність і суверенітет. Разом з
тим, деяку частину своїх суверенних прав і прерогатив вони передають в спільне
ведення Співтовариства, створюється "Єдина Європа". В результаті
посилення взаємозалежності країн і доцентрових тенденцій відбувається
втягування нових учасників в інтеграційний процес.
Євросоюз переживає складний
період. Глибокі і тривалі рецесії після глобальної фінансової кризи і
подальшого повільного відновлення робочих місць підірвали довіру багатьох
громадян ЄС до здатності існуючих національних і загальноєвропейських
інститутів забезпечити стабільність, захист і можливості зростання. Брексит
додав невпевненості, короткострокові економічні наслідки Брексіта були
стримані, але він лише посилює поточні політичні та економічні проблеми.
Великий приплив як економічних мігрантів, так і насильно переміщених осіб у
2015 році, схоже, ще більше підняв на сполох. Традиційні економічні показники,
такі як безробіття або заробітна плата, стали слабким передвісником сприйняття
політики, що ускладнює прогнозування політичних наслідків реформ і додає
небажання змін.
За прогнозами,
зростання в країнах ЄС буде залишатися низьким, а старіння населення і мляві
інвестиції будуть все більшою мірою залежати від зростання продуктивності.
Низькі темпи зростання економіки уповільнюють рішення проблем, пов'язаних зі
спадщиною кризи, і збільшують невизначеність, оскільки це ускладнить створення
нових робочих місць, скорочення державного боргу, усунення вразливості
банківського сектора. Незважаючи на Брексит, темпи зростання будуть
підтримуватися низькими цінами на нафту і адаптивної грошово-кредитною
політикою. Зовнішній попит як очікується, залишиться слабким як в країнах з
розвиненою економікою, так і в країнах з ринковою економікою. Приватне
споживання швидше за все буде рости і буде підтримуватися низькою інфляцією в
найближчій перспективі і поліпшенням умов на ринку праці. Очікується, що
грошово-кредитна політика буде як і раніше підтримувати зростання і фіскальну
політику, щоб залишатися в цілому нейтральною.
1. Булатов А.С. и др. Европа в международном
движении капитала в 2014 - начале 2015 годов. Аналитический доклад, 2014 г.
[под ред. Булатов А.С.] МГИМО (У) Харьков: Лаборатория международного движения
капитала. 2015г. 31 с.
2. Зубенко В. В. Глобализация мировой
экономики: вызовы и ориентиры [Электронный ресурс]: Монография, В. В. Зубенко,
В. А. Зубенко, Н. Л. Орлова. Киев: Дашков и К, 2012. 320 с.
3. Карпович, О. Г. Глобальные проблемы и
международные отношения [Электронный ресурс]: монографія, О. Г. Карпович. Киев:
ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2014. 503 с.
4. Кондрат, Е.Н. Международная финансовая
безопасность в условиях глобализации. Основные направл. правоохранит.
сотрудничества гос-в: Моногр. Е.Н. Кондрат. 3-e изд., перераб. и доп. Киев: ИД
ФОРУМ, 2013. 592 с.
5. Бородулина, Л.П. Международные
экономические организации: Учебное пособие, Л.П. Бородулина, И.А. Кудряшова,
В.А. Юрга. 2-e изд., перераб. и доп. Киев: Магистр: НИЦ ИНФРА-М, 2013. 368 с.
6. Булатова А.С. Мировая экономика и
международные экономические отношения: Учебник, Университет; под ред. А.С.
Булатова, Н.Н. Ливенцева. Киев: Магистр, 2012. 654 с.
7. Николаева И.П. Мировая экономика и
международные экономические отношения: Учебник для бакалавров, под ред. И.П.
Николаевой, Л.С. Шаховской. Киев: Издательство: Дашков и К, 2013. 244с.
8. Пилипенко
И.В. Конкурентноспособность стран и регионов в мировом хозяйстве: теория, опыт
стран Западной и Северной Европы.
Смоленск: Ойкумена, 2014. 496 с.
9. Смитиенко Б.М. Международные экономические
отношения: Учебник, под ред. Б.М. Смитиенко. Киев: Издательство Юрайт, ИД
Юрайт, 2012. 528 с.
10. Авдокушин Е.Ф. :«О перспективах развития
мировой экономики и экономики в посткризисный период, 2012. 0,3 п.л.».
11. Антипов Н.П. Экономическая интеграция в
мировой экономике и транснациональные компании, Международное публичное и
частное право. 2013, №2. с. 32-34.
12. Бертнев С.А. Международная специализация и
кооперирование – две стороны единого процесса "Внешнеэкономический
вестник"- 2013.-С.2-20
13. Васильев А.М., Копченко И.Е., Гринева Ю.А.
Европейский миграционный кризис (2014-2015):причины и основные параметры,
Общество: политика, экономика, право, 2016, № 2. с. 99-103.
14. Гладков И. С. Международная торговля в
эпоху перемен, Международная экономика. 2014. № 5. с. 4-12.
15. Навой А. Структурный анализ международного движения
капитала, Деньги и кредит. 2012. № 1. с. 47–48
16. Новосельская В. Перспективы развития экономики в условиях глобализации, Экономист, 2011, №10.
17. Супян Н.В. Нетипичная занятость в ФРГ, Современная
Европа. 2015, № 3 (63). с. 58-70.
18. Хаматханова М.А. Миграционные процессы и влияние на экономику современной Германии,
Экономика и предпринимательство, 2014, - № 5-1 (46-1), - С. 578-580.
19. http://europa.eu/
- Официальный сайт Европейского союза
20. http://ec.europa.eu/eurostat - Официальный
сайт Евростата
21. http://www.imf.org/external/russian/- Официальный сайт
Международного Валютного Фонда
22. Cinzia Alcidi, Alessandro Giovannini and
Sonia Piedrafita, Enhancing the Legitimacy of EMU Governance, Brussels,
European Parliament, December 2014,
http://www.europarl.europa.eu/thinktank/en/document.
html?reference=IPOL_STU(2014)536312
23. Miroslav Beblavэ and Karolien Lenaerts,
“Stabilising the European Economic and Monetary Union: What to Expect from a
Common Unemployment Benefits Scheme?”, in CEPS Research Reports, No. 2017/02
(February 2017), https://www.ceps.eu/node/12229
24. Yves Bertoncini, Differentiated Integration
and the EU: A Variable Geometry Legitimacy, Rome, IAI, March 2017,
http://www.iai.it/en/node/7411
25. Thomas Beukers, “The Eurozone Crisis and
the Legitimacy of Differentiated Integration”, in EUI Working Papers, No. MWP
2013/36 (December 2013), http://hdl.handle.net/1814/29057
26. Steven Blockmans and Sophia Russack,
Regroup and Reform. Ideas for a More Responsive and Effective European Union,
Report of a CEPS Task Force, Brussels, Centre for European Policy Studies
(CEPS), February 2017, https:// www.ceps.eu/node/12248
27. Mercedes Bresso and Elmar Brok, Report on
Improving the Functioning of the European Union Building on the Potential of
the Lisbon Treaty (A8-0386/2016), European Parliament Committee on
Constitutional Affairs, 9 January 2017,
http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc. do?type=REPORT&reference=A8-
2016-0386&language=EN
28. Susi
Dennison and Josef Janning, “Bear Any Burden: How EU Governments Can Manage the
Refugee Crisis”, in ECFR Policy Briefs, April 2016, http://ecfr.
eu/page/-/Bear-Any-Burden_Dennison-Janning.pdf
29. Henrick Enderlein and Jцrg Haas, “What
Would a European Finance Minister Do? A Proposal”, in Jacques Delors Institute
Policy Papers, No. 145 (October 2015), http://www.delorsinstitute.eu/011-22033
30. European Commission, Towards a reform of
the Common European Asylum System and Enhancing Legal Avenues to Europe
(COM/2016/197), 6 April 2016,
http://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/?uri=celex:52016DC0197
31. European Commission, White Paper on the
Future of Europe. Reflections and Scenarios for the EU27 by 2025
(COM/2017/2025), 1 March 2017, http://dx.doi. org/10.2775/32364
32. European Council, Conclusions, 26-27 June
2014, http://data.consilium. europa.eu/doc/document/ST-79-2014-INIT/en/pdf
33. European External Action Service (EEAS), EU
Global Strategy Implementation Plan on Security and Defence (14392/16), 14
November 2016, http://europa. eu/!yG86DK
34. Benjamin Fox, “Would a Eurozone Committee
Enrich the EU Parliament?”, in EUobserver, 12 February 2014,
https://euobserver.com/news/123054 High Level Group on Own Resources, Future
Financing of the EU. Final Report and Recommendations (Mario Monti Report),
December 2016, http:// ec.europa.eu/budget/mff/hlgor
35. Jean-Claude Juncker et al., The Five
Presidents’ Report: Completing Europe’s Economic and Monetary Union, June 2015,
http://europa.eu/!cY66kX
36. Dirk Leuffen, Berthold Rittberger and Frank
Schimmelfennig, Differentiated Integration. Explaining Variation in the
European Union, Basingstoke, Palgrave Macmillan, 2013
37. Eric Maurice, “Germany and France Endorse
Multi-Speed Europe”, in EUobserver, 2 March 2017, https://euobserver.com/institutional/137080
38. Nicoletta
Pirozzi and Pier Domenico Tortola, “Negotiating the European Union’s Dilemmas:
Proposals on Governing Europe”, in Lorenzo Vai, Pier
39. Domenico Tortola and Nicoletta Pirozzi
(eds.), Governing Europe. How to Make the EU More Efficient and Democratic,
Brussels, P.I.E. Peter Lang, 2017, p. 225-243
40. Eulalia Rubio, “Federalising the Eurozone.
Towards a True European Budget?”, in Lorenzo Vai, Pier Domenico Tortola and
Nicoletta Pirozzi (eds.), Governing Europe. How to Make the EU More Efficient
and Democratic, Brussels,
P.I.E. Peter Lang,
2017, p. 169-190
41. Frank Schimmelfennig and Thomas Winzen,
“Instrumental and Constitutional Differentiation in the European Union”, in
Journal of Common Market Studies, Vol. 52, No. 2 (March 2014), p. 354-370
42. Alexander C.-G. Stubb, “A Categorization of
Differentiated Integration”, in Journal of Common Market Studies, Vol. 34, No.
2 (June 1996), p. 283-295
43. Gian Luigi Tosato, “New Institutional Solutions for Multi-Tier
Governance?”, in Ingolf Pernice et al., Challenges of Multi-Tier Governance in
the European Union. Effectiveness, Efficiency and Legitimacy, Brussels,
European Parliament, March 2013, p. 152-160,
http://www.europarl.europa.eu/thinktank/en/document.html?reference=IPOL-
AFCO_ET(2013)474438
44. Lorenzo Vai, Pier Domenico Tortola and
Nicoletta Pirozzi (eds.), Governing Europe. How to Make the EU More Efficient
and Democratic, Brussels, P.I.E. Peter Lang, 2017
45. EU REGULAR ECONOMIC REPORT №3 FALL 2016
46. For instance, Miroslav Beblavэ and Karolien
Lenaerts, “Stabilising the European Economic and Monetary Union: What to Expect
from a Common Unemployment Benefits Scheme?”, in CEPS Research Reports, No.
2017/02 (February 2017), https://www.ceps.eu/ node/12229.
47. Eulalia Rubio, “Federalising the Eurozone.
Towards a True European Budget?”, in Lorenzo Vai, Pier Domenico Tortola and
Nicoletta Pirozzi (eds.),
Governing Europe. How to Make the EU More
Efficient and Democratic, Brussels, P.I.E. Peter Lang, 2017, p. 169-190.
48. High Level Group on Own Resources, Future
Financing of the EU. Final Report and Recommendations (Mario Monti Report),
December 2016, p. 14, http://ec.europa.eu/budget/ mff/hlgor.
49. See Henrick Enderlein and Jцrg Haas, “What
Would a European Finance Minister Do? A Proposal”, in Jacques Delors Institute
Policy Papers, No. 145 (October 2015), http://www.
delorsinstitute.eu/011-22033.
50. See Cinzia Alcidi, Alessandro Giovannini
and Sonia Piedrafita, Enhancing the Legitimacy of EMU Governance, Brussels,
European Parliament, December 2014,
Немає коментарів:
Дописати коментар