ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ………………………………………………..6
1.1. Поняття, сутність та фактори формування електоральної поведінки….6
1.2. Історія дослідження електоральної поведінки та основні підходи…...10
1.3. Основні методи вивчення електоральної поведінки…………………..12
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕКТОРАЛЬНИХ ГРУП У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ…………………………………………………………………………16
2.1 Визначення поведінки електоральних груп…………………………….16
2.2 Особливості соціальних мереж як інструмента комунікації…………..19
2.2.1 Соціальні мережі як інструмент політичної соціалізації……...29
2.2.2 Соціальні мережі як інструмент політичної мобілізації………33
РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ЕЛЕКТОРАЛЬНУ ПОВЕДІНКУ………………………………………………..46
3.1. Тема електоральної поведінки у політології…………………………...46
3.2. Методи дослідження електоральної поведінки груп у соціальних мережах……………………………………………………………………………...48
3.3. Рекомендації методів вивчення електоральної поведінки груп у соціальних мережах………………………………………………………………...58
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..62
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….64
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….69
ВСТУП
Актуальність теми. Ефективність та високий якісний рівень управління державою є наслідком політичної активності громадян країни чи регіону. Відповідальність за вибір уряду та його діяльність лежить на плечах кожного конкретного громадянина держави чи регіону, який досяг повнолітнього віку та має право голосу на виборах. У контексті цього аспекту вкрай важливим моментом є політична та правова освіченість громадян. Саме сукупність політичної культури та освіченості громадян, а також відповідальності кожного за свій вибір та здійснення даного вибору є запорукою підвищення рівня життя населення та розвитку країни загалом.
У зв'язку з цим наявність актуальної інформації щодо електоральної поведінки громадян є украй важливим аспектом як для політиків, так і для широкого кола громадськості. При цьому слід зазначити, що організація вибору незалежно від юридичного рівня політичного суб'єкта потребує глибокого аналізу електоральної поведінки, а також дослідження та оцінки факторів впливу на електоральну поведінку. Але на сьогоднішній день досить погано висвітлені моменти взаємозв'язку теоретичної основи електоральної поведінки та факторів, пливають на нього, і фактичних прецедентів, виходячи з менталітету саме українських громадян та практики політичного впливу на електоральну поведінку.
Таким чином, на підставі вищесказаного слід зазначити, що обрана тема даної роботи на сьогоднішній день є досить актуальною в галузі політології та суміжних з політичною наукою дисциплін, у зв'язку з чим потребує комплексного та детального дослідження та аналізу у контексті даної роботи.
Теоретичну базу даної роботи склали наукові праці таких дослідників у галузі політології та суміжних з нею наук. Піонери в дослідженні суспільної електоральної поведінки включають таких дослідників, як А. Зігфрід і С. Ліпсет, чиї перші дослідження, разом із дослідженнями А. Зігфріда і Ф. Гогеля, заклали основу для дослідження зв’язку між електоральною поведінкою та різними суспільними факторами (культурні, політичні, географічні, економічні). Соціологічний погляд на електоральну поведінку значною мірою завдячує внеску американських вчених П. Лазарсфельда, С. Роккана та Р. Мейлена. Дослідження, проведені вченими Мічіганської школи, відіграли ключову роль у формуванні соціально-психологічних досліджень електоральної поведінки. Примітно, що консорціум дослідників на чолі з Е. Кемпбеллом, включаючи Ф. Конверса, В. Міллера та Р. Роуза, вважається ініціатором цього підходу. Крім того, Е. Даунс і М. Фіоріна відіграли важливу роль у просуванні раціонально-інструментальної основи.
Об'єктом дослідження є електоральна поведінка з погляду політичної науки загалом.
Предметом дослідження є електоральна поведінка через вплив соціальних мереж на неї.
Мета дослідження полягає у дослідженні та аналізі електоральної поведінки та впливу соціальних мереж на неї.
Для досягнення цієї мети в ході роботи необхідно вирішити низку завдань:
1) простежити поняття, сутність та фактори формування електоральної поведінки;
2) розглянути історію дослідження електоральної поведінки та основні підходи;
3) виділити основні методи вивчення електоральної поведінки;
4) надати рекомендації методів вивчення електоральної поведінки груп у соціальних мережах;
5) проаналізувати визначення поведінки електоральних груп;
6) дослідити особливості соціальних мереж як інструмента комунікації.
7) розкрити тему електоральної поведінки у політології;
9) запропонувати методи дослідження електоральної поведінки груп у соціальних мережах;
Методичну базу цієї роботи склали міждисциплінарний підхід, емпіричні методи, метод порівняльного аналізу, дедуктивного та індуктивного дослідження, а також комплексний підхід до вивчення та опису процесів електоральної поведінки, використовувався також метод анкетування, графічні методи.
Нормативну базу роботи складає Конституція, кодекси та інші нормативно-законодавчі акти в аспекті проведення виборів та прав громадян України щодо цього процесу, що діють сьогодні на території України.
Структура роботи. Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
ВИСНОВКИ
У ході цієї роботи було
розглянуто те, як у політології вивчаються електоральні групи та дійшли
висновку, що найбільшою цінністю користуються ті роботи, які розповідають про
конкретні електорати під час конкретних виборів.
У контексті дослідження
теоретико-методичних особливостей електоральної поведінки індивідів насамперед
було встановлено, що електоральна поведінка не може бути сформована у вигляді
одиничної моделі. Основними причинами цього аспекту є те, що система чинників,
визначальних формування моделі електорального поведінки досить рухлива.
Розглядаючи поняття та
сутність електоральної поведінки було з'ясовано, що у найбільш повному та
загальному значенні, дана категорія є однією з форм ролі людей у політичному
житті співтовариства, яка характеризується таким критерієм, як демократія, яка
визначається потребою вибору тих чи інших суб'єктів виконавчої та законодавчої
влади різного значення.
Розглядаючи основні
методи вивчення електоральної поведінки слід зазначити, що основним є
проведення соціологічного дослідження груп потенційних і фактичних виборців.
При цьому, так само було виявлено, що даний метод дослідження включає 3 етапи,
таких як передвиборче дослідження, дослідження в день виборів, а також
післявиборче дослідження.
До основних мотивів,
які спонукають людину до участі у голосуванні можна віднести такі, як прагнення
індивіда вплинути формування урядового апарату; бажання індивіда вплинути на
зміну політичної та/або соціально-економічної ситуації в державі; бажання
індивіда відстояти свої інтереси у вигляді висловлювання власної думки щодо
уряду без залучення особливо пильної уваги.
Надалі було розглянуто,
як інтернет та соціальні мережі змінили життя та комунікацію людей, а потім і
пошлячу сферу життя багатьох держав. Використання технологій мережевої
комунікації дозволяє не лише людям із протилежних куточків світла взаємодіяти
один з одним, а й робить їх керованими, адже інструменти соціальних мереж
сприяють цьому. Інформація в них поширюється вірусно, доки не досягає меж
ехокамер. Це визначає переважно постправдивий формат комунікації в інтернеті, в
рамках якого люди опиняються в рамках певних думок. Вони соціалізуються, а
надалі це впливає на їхню політичну мобілізацію (хоч онлайн, хоч оффлайн).
Вивчили приклади того,
як політологи взаємодіють з доступною інформацією про передплатників спільнот
та облікових записів політиків. Це лише одні із найпростіших способів вивчення
електоральних груп у соціальних мережах. Надалі ми розглянули «просунутіші»
способи аналізу інформації, включаючи створення психологічних портретів
користувачів та аналізу BigData — масивів даних про їхнє онлайн-життя.
Проаналізувавши робочі
програми курсу вивчення політології та вивчивши рекомендовану літературу, дійшли
висновку, що вивчення електоральних груп відбувається так, начебто інтернету
взагалі не існує. Ми запропонували не просто вивчати цю тему на семінарських
заняттях, а й використовувати інструменти для вивчення електоральних груп у
соціальних мережах, які мають у загальному доступі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Ашурбеков А. А. Електоральна поведінка як прояв політичних преференцій
населення регіону. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики:
зб. наук. пр. 2015. вип. 65-66. С. 37 – 45.
2.
Бекешкіна І. Е. Партійні ідентифікації та партійні преференції як характеристики
політичної свідомості. Соціальні виміри суспільства. Вип. 5. К.: ІС НАНУ, 200. С.
41 – 56.
3.
Божьєва С. М. Вибір українців та вплив на рівень життя. Соціальні технології:
актуальні проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. 2021. вип. 92. С. 54 – 61.
4.
Бунь В. Вплив інституційних факторів на електоральни вибір. Формування органів
влади як результат виборчого процесу 2006: Матеріали міжрегіональної
науково-практичної конференції. Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006. – С. 22 – 28.
5.
Бунь В. Соціополітичні поділи як детермінанти електорального вибору: суть та
основні теорії. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія,
Соціологія, Філософія. 2009. Вип. 12. С. 79–83.
6.
Велика українська енциклопедія: [в 30 т.] : Державна наукова установа
«Енциклопедичне видавництво»; редкол.: Локтєв В. М. (голова) [та ін.]. Київ,
2016. Т. 1. 592 с.
7.
Вишняк О. І. Динаміка ідеологічних ідентифікацій та електоральна поведінка //
Соціокультурні ідентичності та практики. К.: ІС НАНУ, 2002. С. 247 258.
8.
Вишняк О. Регіональні політичні субкультури: критерії диференціації та
динаміка. Субкультурна варіативність українського соціуму / за ред. К.
Костенко, А. Ручки. К.: Ін-т соціолгії НАН України, 2006. 258 с.
9.
Візниця Ю.В. Особливості українського електорату в процесі демократизації та
становлення національної державності: автореф. дис. на здобут. наук. ст. канд.
соціол. наук. Київ, 1993. С. 8.
10.
Говоруха С. Теоретико-методологічні засади вивчення феномену політичної
культури: у пошуках холістичного підходу. Людина і політика. 2003. - №4 (28) С.
135
11.
Городецька Є. Вплив засобів масової інформації на формування електоральної
поведінки виборців. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики
: зб. наук. пр. 2011. Вип. 68-73. С. 68 – 73.
18. Дзюба Н. Деякі аспекти дослідження електоральної
поведінки. Соціальні виміри суспільства. Вип. 3. К.: НАН, Інститут соціології,
1999. С. 110–121.
19. Зубченко
О.С. Структурування електорального простору Запорізького регіону у 2015–2020 роках.
Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: зб. наук. пр.
2021. вип. 89. С. 69 – 78.
20. Кирилюк Ф.М., Конверський А.Є., Білик В.Ф.
Політологія: Навчально-методичний комплекс. Київ: Київський нац. ун-т ім. Т.
Шевченка, 2004. – 697 с.
21.
Кияшко Л.О. Психологічні детермінанти політичної участі молоді. Актуальні
проблеми психології збірник наукових праць Інституту психології імені Костюка
АПН України. За ред. С.Д. Максименка, В.Д. Потапової. Т. ХV, част. 1. К., 2008.
458 с.
22.
Мадрига Т. Б. Регіональні виборчі кампанії початку ХХІ століття (на прикладі
західних областей України): монографія. Івано- Франківськ: Вид-во «Нова Зоря»,
2015. 248 с.
23. Остапець Ю. Закарпаття через призму політичних
виборів: Монографія. Ужгород: Вид-во «Карпати», 2009. С. 15.
24. Омельченко В.В., Ніколаєвський В.М.
Громадянське суспільство, довіра, безпека: соціологічний аналіз українських
реалій. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: зб. наук.
пр. 2015. вип. 67-68 С. 47– 56.
25. Піча В.
М. Політологія: терміни, поняття,
персоналії, схеми, таблиці: словник-довідник для студентів. К.: Каравела, 2000.
С. 39.
26. Позняк Д. Соціально-психологічні механізми
політичної свідомості виборців. Соціальна психологія. 2004. № 1 (3). С. 42. 400
с.
27. Політологічний
енциклопедичний словник. Київ: Генеза, 1997.
28. Поліщук І. Електоральний процес постсоціалістичного
суспільства політико-культурний вимір (на прикладі України, Росії та Польщі):
автореф. дис. на здобуття наук. ст. докт. політ. наук: 23.00.02. Ч., 2009. 39
с.
29. Полторак В. А. Соціокультурна складова моделей
електоральної поведінки. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та
практики: зб. наук. пр. – 2016. – Вип.72-55. – С. 81 – 86.
30. Северинюк В. М., Катаєв С. Л. Залежність
типів політичної поведінки від ціннісних та соціально-статусних детермінант.
Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: зб. наук. пр.
2019. вип. 84 С. 6 – 14.
31. Северинюк В. М. Соціальна природа
політичного лідерства. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та
практики : зб. наук. пр. 2017. Вип. 75. С. 35 – 42.
31. Стадник А. Г. Форми впливу на громадську
думку в процесі інформаційної війни. Соціальні технології: актуальні проблеми
теорії та практики: зб. наук. пр. 2016. вип. 69-70. с. 37 – 45.
32. Стадник
А. Г., Щербина С. С. Використання політичної реклами у процесі інформаційних
війн: соціологічний аспект. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та
практики : зб. наук. пр. 2020. Вип. 85. С. 32 – 42.
33.
Тєлєгіна К. А. «Електоральна соціологія як особлива соціоінженерна діяльність:
функції та дослідницькі методи», 2011, с. 30.
34. Франкович К. А. Виборчі опитування.
Небезпеки інтерпретації. Журнал медіадосліджень. 2000. Vol. 14. No 1. С. 104 –
109.
35.
Ханстантинов В.О. Політичні інститути і процеси: курс лекцій. Миколаїв: МНАУ,
2017. С. 146.
36. Циганенко Г. Партійна ідентифікація и
електоральна поведінка. Соціальна психологія. 2004. № 2 (4). С. 61–69.
37. Черкашин К. В. Електоральна поведінка
населення незалежної України в регіональних зрізах : автореф. дис. на здобуття
наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 “Політичні інститути та
процеси”. Сімферополь, 2005. 19 с.
38. Шведа Ю. Партії та вибори: енциклопедичний
словник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. С. 84.
39. Шинкаренко
О. Є. Бренд політичної партії в електоральному маркетингу. Соціальні
технології: актуальні проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. 2014. Вип. 63.
С. 188–193.
40. Шинкаренко О. Є. Гендерні та вікові чинники
формування поведінки виборців у соціологічному вимірі. Вісник національної
юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. Серія: філософія, філософія права,
політологія, соціологія. Х.: Право, 2012. Вип. 11. С. 287 – 298.
41. Шинкаренко О. Є. Електоральний маркетинг у
процесах регулювання електоральної активності та електоральної поведінки.
Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: зб. наук. пр.
2015. Вип. 61. С. 126 – 38.
42. Шинкаренко О. Є., Полторак В. А. Політичний
капітал як найважливіший чинник організації електорального маркетингу на
електоральному ринку. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та
практики : зб. наук. пр. 2016. Вип. 61. С. 81 – 86.
43. Щербина С. С. Структура політичної еліти в
сучасному українському суспільстві. Соціальні технології: актуальні проблеми
теорії та практики : зб. наук. пр. 2019. Вип. 83. С. 210 – 214.
44. Dinkel R. The relationship between federal
and state elections in West Germany. In: Elections and parties. M. Kaase, K.
von Beyme (eds.). London: Sage Publications, 1978. – pp. 53– 65.
45. Fiorina M. Retrospective voting in American
National Elections// American Journal of Pjlitical Science. Vol 22. No 2.
– pp. 426–443.
46. Joseph A. Schumpeter, Capitalism, Socialism
and Democracy. New York: Harper & Row, 1942, 381 p.
47. Kaase M., Marsh A. Political Action
Repertory. Changes Over Time and a New Typology // Political Action: Mass
Participation in Five Western Democracies. – Beverly Hills, CA: Sage, 1979. –
pp. 153-155.
48. Lazarsfeld
P. The people’s choice: How the voter makes up his mind in a presidential
campaign/ P. Lazarsfeld, B. Berelson, H.Gaudet // Columbia University Press. –
1948. – p. 178.
49. Lewis-Beck M. S., Rice T. W. Forecasting
Elections. Washington : Congressional quarterly press, 1992. – 164 p.
50. Lipset S. Cleavage Structures, Party
Systems, and Voter Alignments / S. Lipset, S. Rokkan. // Party Systems and
Voter Alignments: Cross-National Perspectives. – 1990. – pp. 1 - 65
51. Reif К., Schmitt H. 1980. Nine Second-Order
National Elections: A Conceptual Framework for the Analysis of European
Election Results // European Journal of Political Research. Vol. 8. No 1.
– pp. 3–44
52. Verba S., Nie N. Participation in America.
N.Y., 1972. – 336 p.
ДОДАТОК А
Анкета для аудиторії новинного
порталу «Схеми»
1. Як Ви знайшли групу
"Схеми"? (Позначте лише один варіант)
o Висвітилося в
"рекомендаціях"
o Побачив у підписках у
друзів
o Шукав цілеспрямовано
o Натрапив випадково
o Запросили
o Iнше:
2. Як давно ви
підписані на групу? (Позначте лише один варіант)
o Більше року
o Близько півроку
o Кілька місяців
o Зовсім недавно
o Не підписано
3. Чим Вам цікава група
" Схеми
"? (Позначте всі відповідні варіанти)
o Дізнаюся щось нове
o Дивлюся забавні
картинки та карикатури
o Можливість дізнатися
інформацію про КПРФ, її Свердловське відділення та їх діяльність
o Можливість дізнатися
новини України
o Цікаво дізнатися
точку зору «Схем» на якісь певні питання та теми
o Хочу проявляти
активність та свою громадянську позицію
o Мені близький їх
погляд
o Iнше:
4. Яке з наведених
нижче тверджень найкраще описує Вашу поведінку в соціальних мережах? (Позначте
лише один варіант)
o Я багато часу
проводжу перебуваючи в соціальних мережах
o Я часто заходжу в
соціальні мережі, але проводжу там трохи часу
o Я заходжу в соціальні
мережі нечасто, але можу «просидіти» там досить довго
o Я буваю в соціальних
мережах рідко і проводжу там мало часу
5. Яка з перерахованих
позицій найкраще описує Вашу поведінку у Вконтакті? (Позначте лише один
варіант)
o Я багато часу
проводжу перебуваючи в "Фейсбуці"
o Я часто заходжу в
" Фейсбук",
але проводжу там трохи часу
o Я заходжу в "
Фейсбук
" нечасто, але можу "просидіти" там досить довго
o Я буваю в "
Фейсбуці
" рідко і проводжу там мало часу
6. Які пабліки у "
Фейсбук
" Ваші улюблені? *
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
7. Оцініть за 5-ою
шкалою наскільки ваші політ погляди залежать від (1 - залежать мінімально, 5 -
залежать максимально) (Позначте 1 варіант у кожному рядку)
|
Вчителі |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Сім’я |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Друзі |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
ЗМІ |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
"Схеми" |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
8. На Вашу думку, чи є
Ви політично активною людиною? (Позначте лише один варіант)
o Так, я політично
активний
o Я маю виражену
політичну позицію, але активність не виявляю
o Ні, на мій погляд я
не маю вираженої позиції
9. Чи брали Ви
коли-небудь участь у політично спрямованих заходах? (Позначте всі відповідні
варіанти)
o В інтернеті
o Був на
мітингах/пікетах/демонстраціях
o Брав участь у
флешмобах
o Займався поширенням
листівок (або іншої політично спрямованої інформації)
o Був спостерігачем на
виборах
o Збирав підписи за
одного з кандидатів під час виборів
o Брав участь у
виборчій кампанії одного з кандидатів
o Ніколи не брав участь
у подібних заходах
10. Чи брали Ви
коли-небудь участь в організації політично-спрямованих заходів? (Позначте лише
один варіант)
o Так
o Ні
11. Чи готові Ви
проявити активність в Інтернеті на пропозицію адміністрації групи? (Позначте
лише один варіант)
o Готовий зробити
репост
o Готовий відправити
друзям посилання
o Готовий лайкнути
12. Чи готові Ви
проявити активність у реальності (піти кудись, зробити щось) на пропозицію
адміністрації групи? (Позначте всі відповідні варіанти)
o Готовий прийти на
мітинг/пікет/демонстрацію
o Готовий взяти участь
у соціально значущої діяльності (віддати речі до дитячого будинку, вийти на
суботник і т.п.)
o Готовий опинитися в
автозаку разом із членами КПРФ
o Готовий
розповсюджувати листівки або іншу агітаційну інформацію
o Готовий збирати
підписи
o Iнше:
13. Які питання у
політиці України Вас найбільше турбують? (Виберіть один або кілька варіантів)
(Позначте всі відповідні варіанти)
o Соціальна сфера
o Якість освіти
o Міське самоврядування
o Місцеве
самоврядування
o ЖКГ
o Транспорт
o Комерція
o Екологія
o Проблема
працевлаштування
o Рівень злочинності
o Iнше:
14. За яку партію ви
голосували під час виборів? (Позначте лише один варіант)
o Батьківщина
o Слуга народу
o Опозиційна платформа
за життя
o За майбутнє
o Наші
o Європейська солідарність
o Я не ходив на вибори
15. Чи збираєтеся Ви
вступити до однієї із партій? (Позначте лише один варіант)
o Вже є членом однієї з
цих організацій
o Збираюся вступити
o Важко відповісти
o Ні
16. Ваша стать
(Позначте лише один варіант)
o Чоловічий
o Жіночий
17. Ваш вік (Позначте
лише один варіант)
o до 18
o від 18 до 27
o від 28 до 37
o від 38 до 47
o від 48 до 57
o 58 і старше
18. Ваше сімейне
становище (Позначте лише один варіант)
o Одружений / одружена
o Неодружений /
незаміжня
o Розлучений /
розлучений
o Вдівець / вдова
19. Вкажіть Ваш рівень
освіти (Позначте лише один варіант)
o Середнє загальне
o Середнє професійне
(училище)
o Середнє спеціальне
технічне (технікум)
o Неповна вища освіта
(не менше 3-х років навчання)
o Вища освіта
o Майстер
o Аспірантура
20. Як би Ви оцінили
Ваше (Ваше сім'ї) матеріальне становище? (Позначте лише один варіант)
o Нам не вистачає
грошей навіть на їжу
o Вистачає на їжу, але
купувати одяг ми не можемо
o Нам вистачає грошей
на їжу, але ми не можемо купувати дорогі речі
o Ми можемо купувати
дорогі речі, але не можемо купувати все, що захочемо
o Ми можемо дозволити
собі придбати все, що захочемо
o Важко відповісти
21. Чому Ви вирішили
взяти участь у цьому опитуванні? (Позначте лише один варіант)
o Побачив і вирішив –
чому б і не пройти?
o Вважаю, що це
допоможе діяльності адміністрації групи
o Це один із способів
прояву моєї громадянської позиції
o Iнше:
_______________________________________________________________________________________________________________________________________
Немає коментарів:
Дописати коментар