Предмет: філологія, українська мова.
Тип роботи: дипломна, магістерська.
Об'єм роботи: 64 сторінок А4
Унікальність тексту: 87%
Зростаючий інтерес наукової спільноти, зокрема філологів, лінгвістів, теоретиків та практиків перекладу, до політичного дискурсу є своєрідним соціальним запитом на виявлення та узагальнення не лише особливостей політичної думки та дій, а й тих мовних засобів, які політики використовують у своєму дискурсі для впливу на громадську думку та контролю над ним.
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ РЕПРЕЗЕНТАЦІЙНОГО ДИСКУРСУ У ПЕРЕКЛАДАЦЬКОМУ АСПЕКТІ…………………………….7
1.1. Поняття репрезентаційного дискурсу та мови політики……………...7
1.2. Особливості усного та письмового жанрів репрезентаційного
дискурсу……………………………………………………………………………..10
1.3. Жанрово-стилістична та прагмалінгвістична характеристика письмового репрезентаційного дискурсу…………………………………………12
Висновки до розділу 1……………………………………………………………..15
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕПРЕЗЕНТАЦІЙНОГО ДИСКУРСУ………………………………………...17
2.1. Поняття адекватності та еквівалентності перекладу………...………...17
2.2. Класифікація перекладацьких трансформацій………...………………20
2.3. Типи синтаксичних трансформацій………...…………………………..22
2.4. Мотивація використання перекладацьких трансформацій при перекладі усного та письмового мовлення………..………………………………26
2.5. Професійна роль перекладача у досягненні адекватної передачі репрезентаційного дискурсу……………………………………………………….28
Висновки до розділу 2……………………………………………………………..31
РОЗДІЛ 3. АКСІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ОБРАЗУ УКРАЇНИ В СВІТІ В ПЕРЕКЛАДАЦЬКОМУ АСПЕКТІ………..32
3.1. Макроідеологема «Україна» у текстах ЗМІ……………………………32
3.2. Ідеологема «Війна Росії проти України»………………………………34
3.2.1. Номінації «Війна Росії проти України та її учасники»……….35
3.2.2. Конструкт «Війна Росії проти України – результат дій Росії»38
3.3.3. Конструкт «Україна – жертва агресії Росії»…………………...42
Висновки до розділу 3……………………………………………………………..50
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..52
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………………56
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….64
ВСТУП
Актуальність теми. Зростаючий інтерес наукової спільноти, зокрема філологів, лінгвістів, теоретиків та практиків перекладу, до політичного дискурсу є своєрідним соціальним запитом на виявлення та узагальнення не лише особливостей політичної думки та дій, а й тих мовних засобів, які політики використовують у своєму дискурсі для впливу на громадську думку та контролю над ним.
Світ увійшов у нову фазу інформаційного протистояння, де одним із головних знарядь боротьби за геополітичне домінування є мова, а основним каналом трансляції політичних поглядів та ідеології держави – засоби масової інформації (ЗМІ). У зв'язку з цим актуальним питанням сучасного мовознавства є вивчення мови як засобу здійснення влади у суспільстві. Лінгвістів цікавить, як за допомогою систематизованого та цілеспрямованого використання мовних засобів і структур можна надавати політичний та ідеологічний вплив на масову свідомість та створювати певне бачення реальності. Важливими є і питання про те, як втілюються в мові мовленні ідеологічні посили, ідеологеми, які впроваджують у свідомість людей та керують їх сприйняттям, та як мовне оформлення текстів ЗМІ сприяє успішній передачі необхідної інформації, ефективному формуванню певного оцінного ставлення до подій чи явищ для вирішення політичних завдань. Отже, саме аналіз мовного оформлення тексту дозволяє розкрити політико-ідеологічні позиції, закладені у ньому.
У дослідженні розглядається аксіологічна складова образу «Україна», представлена англомовною лінгвокультурною спільнотою у текстах британських та американських періодичних видань.
Дана робота присвячена дослідженню особливостей репрезентації образу України у перекладі виступів американських та британських політиків з англійської на українську мову.
Актуальність цієї роботи зумовлена тим, що з кожним роком політика стає все більш глобальною та міжнародною, а взаємодія на політичній арені все частіше здійснюється в наднаціональних контекстах. Представлене дослідження перебуває одночасно у полі сучасної політичної лінгвістики, дискурс-аналізу та перекладознавства.
Ступінь розробленості теми дослідження. Проблеми оцінки та цінностей в останні десятиліття неодноразово опинялися у центрі уваги вчених. Досить докладно вивчені вербальні засоби вираження оцінки (О.О. Потебня, Я.Б. Рудицький), її когнітивно-дискурсивні (І.Р. Вихованець, Н.І. Букетевич) та лінгвокультурологічні особливості (К.Г. Городецька, Ж.В. Колоїз). Йде процес формування аксіологічної лінгвістики як окремого напряму досліджень, проте на сьогоднішній день ще не вироблено повністю її теоретико-методологічний апарат, отже, існує необхідність подальшого вивчення цінностей, оцінок та оціночності з лінгвістичної точки зору.
Мета роботи полягає в аналізі репрезентаційних трансформацій в письмовому перекладі з англійської на українську мову, а також у дослідженні впливу подібних трансформацій при перекладі на передачу вихідних комунікативних намірів.
Для досягнення мети в рамках дослідження висуваються такі завдання:
1) визначити поняття репрезентаційного дискурсу та мови політики;
2) описати особливості усного та письмового жанрів репрезентаційного дискурсу;
3) визначити жанрово-стилістичну та прагмалінгвістичну характеристику письмового репрезентаційного дискурсу;
4) визначити поняття адекватності та еквівалентності перекладу;
5) охарактеризувати класифікацію перекладацьких трансформацій та їх типи;
6) виявити та проаналізувати мотивацію використання перекладацьких трансформацій при перекладі усного та письмового мовлення;
7) дослідити професійну роль перекладача у досягненні адекватної передачі письмового репрезентаційного дискурсу та рекомендовані стратегії переклад;
8) проаналізувати макроідеологема «Україна» у текстах ЗМІ;
9) дослідити ідеологему «Війна Росії проти України – результат дій Росії».
Об'єктом дослідження є репрезентації образів в перекладацькому дискурсі на українську мову.
Предметом дослідження виступають перекладацькі рішення, зокрема, синтаксичні трансформації та особливості репрезентації образу, у виступах сучасних політичних діячів, які застосовуються при письмовому та усному перекладі українською мовою.
Для реалізації поставлених завдань використовується комплекс методів, до складу якого входять: описовий метод (спостереження, узагальнення та інтерпретація мовних фактів), метод контекстологічного аналізу, семантичний аналіз у дефінітивному варіанті, лінгвокультурний коментар та аксіологічний аналіз способом етносеміометрії. Застосування даних методів дозволяє проаналізувати зв'язок між лінгвістичною та екстралінгвістичною стороною тексту, визначити ціннісне ставлення автора до об'єкта висловлювання, виділити образний та експресивний потенціал мовних засобів, що використовуються, та їх ідеологічно-оцінне навантаження у контексті конкретного новинного тексту ЗМІ.
Матеріалами дослідження стали статті про Україну інтернет-версій британських та американських газет. Серед періодичних видань для аналізу авторитетні щоденні газети (The Times, The Daily Telegraph, The Guardian, The Washington Post, The New York Times»), які позитивно зарекомендували себе як достовірні джерела інформації про ключові події у різних країнах світу (так звана "Якісна преса"). Статті відбиралися шляхом суцільної вибірки за ключовим словом «Ukraine» у заголовку чи тексті.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому уточнюється і доповнюється поняття ідеологеми, що вибудовують макроідеологему «Україна» в англомовних ЗМІ. Аналіз мовних засобів реалізації конструктів, ідеологем та макроідеологеми, визначається їх оцінний компонент шляхом співвіднесення із західною системою цінностей. Вперше репрезентація держави у ЗМІ у певний період її історії сприймається як макроідеологема. Крім того, проводиться лінгвістичний аналіз відображення всього періоду російсько-української війни у матеріалах англомовних періодичних видань та виявляється оцінка макроідеологеми «України», що раніше не здійснювалось. Опис репрезентації держави у ЗМІ як макроідеологеми через аналіз вербалізуючих її мовних одиниць розширює арсенал дослідницьких методик вивчення концептуалізації держави в англомовному медіапросторі.
Структура роботи: дипломна робота складається за вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
ВИСНОВКИ
Дискурсивний підхід до вивчення процесів репрезентаційної комунікації дає можливість проведення комплексних досліджень та аналізу актів політичної комунікації через призму лінгвістики та прагматики у контексті конкретних соціально-політичних реалій.
Політичний дискурс можна розглядати як мову ЗМІ чи інших інститутів, яка зазвичай використовується у соціально-політичній сфері. У вужчому розумінні репрезентаційний дискурс визначається як політично обмежений жанр, що володіє специфічним тезаурусом та характерними функціями.
Грунтуючись на формі передачі інформації, дослідники даної комунікації виділяють усні (виступ, інтерв'ю, дебати тощо) та письмові (програма, монографія, листівка тощо) жанри політичного дискурсу.
Політична мова, будучи офіційною мовою державної влади, включає особливі лінгвістичні, стилістичні та прагматичні засоби, не завжди властиві суто публіцистичної, художньої або розмовної мови. Для сучасного репрезентаційного дискурсу характерним є синтез функціональних стилів.
У сучасному репрезентаційному дискурсі ефективно використовуються різні мовні засоби, які мають потужний прагматичне потенціал. Характер цих засобів безпосередньо залежить від прагматичного контексту та адаптується до когнітивних можливостей аудиторії. Реалізація цілей комунікації нерозривно пов'язана із збігом культурного, соціального та релігійного фону адресанта та адресата.
Незважаючи на те, що поняття адекватності та еквівалентності перекладу є досить неоднозначними і навколо їх визначення постійно точаться суперечки у наукових колах, вони є одними з найважливіших критеріїв під час перекладу репрезентаційного дискурсу. Саме досягнення функціонально-комунікативної адекватності перекладу допомагає зберегти всі прагматичні особливості жанрів репрезентаційного дискурсу та маніпулятивність.
Для збереження впливу на аудиторію та реалізації цілей дискурсу переклад повинен сприяти процесу комунікації з мінімальними втратами. Збереження комунікативної дії та функціональної відповідності можливе лише завдяки перекладацьким трансформаціям, зокрема на синтаксичному рівні. Це пов'язано з використанням спеціальних мовних і мовленнєвих моделей в усних і письмових жанрах репрезентаційного дискурсу з метою донесення інформації як для цільової аудиторії, але й ширшого кола реципієнтів, що є запорукою міжкультурної комунікації.
Професійна роль перекладача в рамках репрезентаційного дискурсу полягає у відповідності певним професійним компетенціям: певній психічній організації, гнучкості, вмінні перемикатися з однієї мови на іншу, зберігати неупередженість, а також виконувати переклад на високому рівні, постійно прагнучи підвищення адекватності та еквівалентності за допомогою застосування різних стратегій . Вибір стратегій перекладу усних та письмових жанрів політичного дискурсу має відповідати найважливішим характеристикам дискурсу, зберігати його основні функції, виконувати поставлені завдання, прагнучи досягти максимальної стилістичної та типологічної адекватності.
Макроідеологема «Україна» в англомовному інформаційному просторі конструюється з ідеологіями, які вишиковувалися навколо основних подій та їх учасників: «Війна Росії проти України», «Парламентські вибори». Смислове заповнення кожної ідеологеми створювалося з допомогою конструктів; ідеологема «Війна Росії проти України» включає два конструкти: «Війна Росії проти України – результат дій Росії» та «Україна – жертва агресії Росії», і ідеологема «Парламентські вибори» створена також двома конструктами: «Проєвропейські партії – найпопулярніші в Україні» та «Вибори – дуже важливий етап у житті країни».
Аксіологічна складова макроідеологеми «Україна» виводиться на підставі сукупності оціночних компонентів ідеологем, а аксіологічна характеристика ідеологеми, у свою чергу, складається із сукупності оцінок конструктів. Однак образ України позитивний під час протестів, оскільки конструкти з негативною оцінкою використовувалися лише для створення образу президента Путіна, а, як показав аналіз, українська держава у текстах ЗМІ ототожнювалася з народом та не асоціювалась із війною. Лідери Заходу висловлювали підтримку народу, що протестує, у його прагненні зблизитися з Європою і засуджували дії президента. У результаті в цей період Україна в західному ідеологічному просторі почала вперше позиціонуватись як «своя».
Ідеологема «Війна Росії проти України» має змішану оцінку, так як обидва її конструкти характеризуються змішаним аксіологічним навантаженням. Дане подання подій також відповідає позиції політичних лідерів західних країн, які, з одного боку, висловлювали стурбованість тим, що відбувається в Україні, і негативно оцінювали політичну нестабільність та втрату Україною контролю над своїми регіонами, а з іншого, висловлювали готовність надати допомогу та стати на її бік у конфлікті із Росією. Відтак Україну знову позиціонували як «свою».
І остання ідеологема «Майбутні вибори» містить два конструкти з позитивною оцінкою і, відповідно, також отримує позитивне оцінне наповнення. Політики Великобританії та США неодноразово висловлювали підтримку проєвропейського курсу України і, отже, позитивно оцінили формування проєвропейської більшості у парламенті. Результати виборів сприяли закріпленню уявлення про Україну як «свою» на світовій політичній арені.
Таким чином, з декількома ідеологем три мають позитивну оцінку, одну змішану та одну негативну. Отже, макроідеологема «Україна», створена в текстах ЗМІ Великобританії та США в період війни, має позитивну оцінку, що відповідає офіційній риториці західних країн та відображає позиціонування України як «свою» для західного світу в умовах геополітичного протистояння.
Перспективним напрямом майбутніх досліджень може стати:
- подальша розробка теорії ідеологем у лінгвістиці (вивчення невербального плану вираження ідеологеми у поєднанні з вербальним, виявлення співвідношення ідеологеми з іншими лінгво-когнітивними одиницями у загальній картині світу, зіставлення ідеологем різних лінгво-культурних угруповань, пов'язаних з одним феноменом;
- дослідження ролі ідеологем як засобів ідеологічно «правильного» подання дійсності та інструментів впливу на масову свідомість у медіа-репрезентаціях інших суспільно-політичних конфліктів, протиріч у міжнародній сфері та внутрішньополітичній боротьбі;
− вивчення особливостей вербалізації України в англомовних ЗМІ у різні періоди історії держави.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Авраменко І.С. Введення у перекладознавство: навч. посібник для філол. та лінгв. фак. вищ. навч. закладів. Суми: Філологічний факультет Суми: Академія, 2014. 352 с.
2. Арістотель, Політика. Арістотель; перекладач С. А. Жебелєв; за загальною редакцією А. І. Доватура. Київ: Видавництво Юрайт, 2019. 297 с.
3. Архип А.Ф. Практичний самовчитель перекладу німецькою мовою. - Дніпро: Здво Вища школа, 2021, 255с.
4. Баранов А. Н., Казакевич Є. Г. Парламентські дебати: традиції та новації. Миколаїв: Знання, 2011. 64 с.
5. Барський Л.С. Мова та переклад. Питання загальної та приватної теорії перекладу. Запоріжжя, 2018.
6. Басюк Є.С. Експресивні синтаксичні конструкції: переклад та їхній вплив на приховані характеристики тексту: автореф. дис. канд. філол. наук. Одеса, 2019. 22с.
7. Баталюк Е.Я. Світовий розвиток та світовий порядок. Аналіз сучасних американських концепцій. Київ: Лідер, 2015. 366 с.
8. Бахматенко М. М. Питання літератури та естетики: Дослідження різних років. Київ: Худож. літ., 2015. 502 с.
9. Буданов Е. В. Методологія політичної лінгвістики. Політична лінгвістика. 2010. № 1. С. 9-23.
10. Гарбовський Н.К. Теорія перекладу: Підручник. М: Вид-во Київ. ун-ту, 2014. 544 с.
11. Деменко В.В., Сєдов К. Ф. Соціопрагматичний аспект теорії мовленнєвих жанрів. Харків, 2018, 107 с.
12. Казак Т. А. Практичні засади перекладу. Черкаси: Юрайт, 2021 р. 320 с.
13. Карап А.А. Соціально-політична оцінка як вияв сучасного політичного дискурсу. Політична лінгвістика. 2011. №1 (35). С. 130-135
14. Карасик В.І. Структура інституційного дискурсу. Проблеми мовної комунікації. Суми: Вид-во Сумського університету, 2020. С.25-33.
15. Карпенко Б.С. Жанровий простір політичного дискурсу. Вісник ЖНУ. Серія філологічна, №2. Житомир, 2016. с. 37-41.
16. Комісар В.М. Сучасне перекладознавство. Навчальний посібник. Дніпро: ЕТС. 2012. 424с.
17. Кугач А. Ю. Абревіація у сучасному репрезентаційномку дискурсі. Вісник ВДУ. Серія: Лінгвістика та міжкультурна комунікація. 2011. №1. С. 130-132.
18. Латинська Л.К. Технологія перекладу: підручник та практикум для академічного бакалаврату. 4-е вид, перероб. та дод. Київ: Видавництво Юрайт, 2016, 263 с.
19. Нечуй І. В. Синтаксичні трансформації при перекладі англійського тексту на українську мову. Лінгвістичні та методичні проблеми української мови як нерідної: Текст: структура та аналіз. Херсон, 2011. 126 с.
20. Плахотнюк Ю. І. Особливості вживання лексичних одиниць у діалогічному політичному дискурсі. Вісник Дніпровського державного університету. 2012. № 32 (286). Філологія. Вип. 71. С. 90-93.
21. Попова Т.Г., Таратинова Н.В. Політичний текст та її лексичні особливості. Вісник КНУ. 2012. № 3. C. 90-97.
22. Почепчук Г.Г. Теорія та практика комунікації (від промов президентів до переговорів з терористами). Київ: Центр, 2018. 348 с.
23. Baker M. У Words: A Coursebook on Translation. L. and N. Y.: Routledge, 2012.
24. Bassnett S. Translation Studies. Literary Theory. Linguistics. Third Edition. L. and N.Y.: Routledge. Taylor&Francis Group, 2015, 170 pp.
25. Chilton P. Politics як текст і розмова: Analytic approaches to political discurse. Amsterdam: John Benjamins, 2012. pp. 245.
26. Cronin M. Translation and globalisation. London: Routledge, 2013. 197 p.
27. De Landtsheer C. Політична rhetoric of unified Europe: Politically speaking: на світовій вивченні англійської мови використовується в суспільній сфері. 2018, p. p. 129-145
28. Hedberg, N., Fadden L. Інформація про структуру його clefts, Wh-clefts і Reverse wh-clefts in English, The Grammar-Pragmatics Interface: Essays in Honor of J. K. Gundel, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins. 2017, Pp.49-76.
29. Homkes, R. Translating strategy. London Business School Review, 27 (1), 2016. pp.34-37
30. Katz I. J., Fodor J. A. Language. Baltimore. 2014. pp. 170-210.
31. Krings H. P. Köpfen von Übersetzern vorgeht: Eine empirische Untersuchung zur Struktur des Übersetzungsprozesses fortgeschrittenen Französischlernern. Tübingen: Narr, 2016. 570 s.
32. Leech G. N. Principles of Pragmatics, London: Longman,. 2013. 250pp.
33. Melichercikova M. Interpreter Trainees' Performance – Motivation, Quality and Assessment (An Empirical Study). Changing Paradigms and Approaches in Interpreter Training, 2021, pp.209-228
34. Mondahl, M., Jensen, A.K.: Lexical Search Strategies in Translation. Meta 41, 2,013. pp. 97-114
35. Nida E. Theory and practice of translation. Leiden: Brill, 2019. 220 p.
36. After Yanukovych. The Times. 2022. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/after-yanukovych-qq5nml6mwrc.
37. A readers’ guide to the protests in Ukraine // The Washington Post. – 2022. URL: https://www.washingtonpost.com/world/europe/a-readers-guide-to-the- protests-in-ukraine/2013/12/02/2a589d1e-5b59-11e3-801f-1f90bf692c9b_story.html
38. Back from the Precipice. The Times. 2022. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/back-from-the-precipice-pc2zrd296g9
39. Bloody carnage in Kiev as Ukraine teeters on brink of civil war. The Times. 20.02.2022. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/bloody-carnage-in-kiev-as- ukraine-teeters-on-brink-of-civil-war-qkhgsp8chst#tab-1
40. Careful: Is that Yanukovych, in Moscow? The Washington Post. – 26.02.2022. URL: https://www.washingtonpost.com/world/europe/careful-is-that-yanukovych-in- moscow/2014/02/26/61fa7bf0-9f21-11e3-9ba6-800d1192d08b_story.html
41. Chocolate tycoon heads for landslide victory in Ukraine presidential election. The Guardian. 23.05.2022. URL: https://www.theguardian.com/world/2014/ may/23/ petro-poroshenko-heads-landslide-ukraine-election
42. Crimea's Putin supporters prepare to welcome possible Russian advance. The Guardian. 01.03.2014. URL: https://www.theguardian.com/world/2014/ mar/02/ukraine-crimea-putin-supporters-russian-troops
43. Condemnation isn’t enough for Russian actions in Crimea. The Washington Post. 28.02.2020. URL: https://www.washingtonpost.com/opinions/condemnation-isnt enough-for-russian-actions-in-crimea/2014/02/28/7b93b7c0-a09d-11e3-9ba6- 800d1192d08b_story.html
44. Defiance blazes in Ukraine’s powder keg. The Times. 13.04.2012. URL: https:// www.thetimes.co.uk/article/defiance-blazes-in-ukraines-powder-keg-pz66rgs5tbp
45. Dozens hurt as Kiev police clear pro-EU protest camp. The Times. 30.11.2022. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/dozens-hurt-as-kiev-police- clear-pro-eu-protest-camp-cvkpk6n29st
46. Eighteen dead as snipers open fire on Kiev protesters. The Times. – 19.02.2022. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/eighteen-dead-as-snipers- open-fire-on-kiev-protesters-rw6fnks0hs6
47. Front-Runner in Ukraine Election May Be Shifting Putin’s Stance. The New York Times. 18.05.2022. URL: https://www.nytimes.com/2014/05/19/ world/europe/frontrunner-in-ukraine-election-may-be-shifting-putins-stance.html
48. Huge crowds in central Kiev as EU talks falter. The Times. – 15.12.2022. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/huge-crowds-in-central-kiev-as-eu-talks- falter-2x8dln86lg3
49. In Ukraine, fighting at airport continues as president-elect vows to seek. The Washington Post. 26.05.2022. URL: https://www.washingtonpost.com/ world/new-ukrainian-leader-prepares-to-take-power-vowing-peace-in-eastern- ukraine/2014/05/26/ba185dd0-2b17-4647-bf58-e3798ff00b2e_story.html
50. In Ukraine, objections from Maidan slow naming of new cabinet. The Washington Post. 25.02.2022. URL: https://www.washingtonpost.com/ world/europe/ukraine-puts-off-vote-on-new-government-despite-eu-pleas-for-quick- action/2014/02/25/cdc81cde-9e18-11e3-b8d8-94577ff66b28_story.html
51. In Ukrainian presidential election, chocolate tycoon Poroshenko claims victory. The Washington Post. 25.05.2022. URL: https://www.washingtonpost.com/ world/ukrainians-head-to-the-polls-to-elect-a-new-president-except-in-the-restive- east/2014/05/25/2680fad4-e9f7-4118-923e-852b01351b39_story.html
52. Is Ukraine the Cold War’s final episode? The Washington Post. 19.02.2022. URL: https://www.washingtonpost.com/opinions/george-will-is-ukraine-the-cold- wars-final-episode/2014/02/19/382f6844-99a9-11e3-80ac-63a8ba7f7942_story.html
53. Kiev has rocked Putin. His rotten economy will finish him off. The Times. 23.02.2022. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/kiev-has-rocked-putin-his- rotten-economy-will-finish-him-off-hcbjs3g3rbm
54. Kiev protesters defiant after riot police fail to clear square. The Times. 11.12.2021. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/kiev-protesters-defiant-after- riot-police-fail-to-clear-square-27dd3shrm7w
55. Let our children grow up in Europe, say Kiev protesters. The Times. 26.11.2022. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/let-our-children-grow-up-in- europe-say-kiev-protesters-5rntx9jrrqw
56. Looking for the winners from Ukraine’s election. The Washington Post. 25.05.2022. URL: https://www.washingtonpost.com/opinions/jackson-diehl- looking-for-the-winners-from-ukraines-election/2014/05/25/ed5fdad0-e410-11e3- 8f90-73e071f3d637_story.html
57. Mayor’s plan to hit Ukraine poll – hang a voter by the testicles. The Times. 26.04.2022. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/mayors-plan-to-hit-ukraine- poll-hang-a-voter-by-the-testicles-kqck03qfq27#tab-1
58. Moscow knows just what it wants. Do we? The Sunday Times. 22.02.2022. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/moscow-knows-just-what-it-wants-do-we- chj7sr3d7w7
59. Poroshenko favored to win elections in Ukraine, says he will negotiate with Russia . The Washington Post. 23.05.2014. URL: https://www.washingtonpost.com/world/poroshenko-favored-to-win-elections-in-ukraine-says-he-will-negotiate-with-russia/2014/05/23/f8acacc9-ed0a-41e6-adc9- d170a8a8d8a3_story.html
60. Pro-European Businessman Claims Victory in Ukraine Presidential Vote The New York Times. 25.05.2022. URL: https://www.nytimes.com/ 2014/05/26/world/europe/ukraine-elections.html
61. Pro-Europe parties dominate Ukraine vote. The Washington Post. 27.10.2022. URL: https://www.washingtonpost.com/world/europe/pro-europe- parties-dominate-ukraine-vote/2014/10/27/1114e343-d128-4a7d-bb5d- 66d2a9836f72_story.
62. Pro-Europe parties set to sweep Ukraine parliamentary elections. The Daily Telegraph. 26.10.2022. URL: https://www.telegraph.co.uk/news/ worldnews/europe/ukraine/11188708/Ukraine-heads-to-the-polls-in-parliamentary- elections.html
63. Protesters and troops converge on Kiev to hold rival mass rallies. The Times. 13.12.2022. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/protesters-and-troops- converge-on-kiev-to-hold-rival-mass-rallies-t2nfnqbr9rq
64. Protests in Ukraine after opposition leader beaten. The Times. 13.01.2022. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/protests-in-ukraine-after-opposition-leader- beaten-dh3t25sz3cd
65. Putin’s Dubious Move. The Times. 06.02.2022. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/putins-dubious-move-jh55x3fq2md
66. Putin was seen off by peasants with PhDs. The Times. 24.02.2022. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/putin-was-seen-off-by-peasants-with-phds- k8p9jtsf8dk
67. Revolutionary zeal returns to streets of Ukraine. The Times. 02.12.2022. URL: https://www.thetimes.co.uk/article/revolutionary-zeal-returns-to-streets-of- ukraine-grzt9sxkl3x
Немає коментарів:
Дописати коментар