ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ФОРМУВАННІ
КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ…………...5
1.1
Сутність та структура комунікативної компетентності…………………5
1.2 Психологічні особливості здобувачів початкової освіти……………...12
РОЗДІЛ
2. ТЕХНОЛОГІЯ ЗАСТОСУВАННЯ ІГРОВИХ ПРИЙОМ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ……………………………………….20
2.1
Комплекс вправ, спрямований на формування комунікативної компетентності
здобувачів початкової освіти…………………………………….20
2.2
Дослідження формування комунікативної компетентності здобувачів початкової
освіти…………………………………………………………………...22
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..29
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….31
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….35
ВСТУП
Актуальність теми. На сьогоднішній
день, розглядаючи закономірності та темпи розвитку сучасного суспільства,
очевидним є той факт, що на першому місці є не лише вміння спілкуватися в
рамках одного мовного простору, але також зближення різних народів та мов та
подальше посилення їхньої взаємодії. У
зв'язку з цим проблема комунікативної освіти привертає дедалі більшу увагу
вітчизняної педагогічної громадськості та знаходить своє відображення у нових
нормативних документах: законі про освіту, а також нових державних освітніх стандартах
початкової та основної загальної освіти.
Актуальність
даної роботи зумовлена низкою чинників: по-перше, проблема формування
комунікативних умінь у здобувачів початкової освіти привертає увагу, як у
соціальному, так і у культурному плані.
Практика
показує, що комунікативний аспект найчастіше недооцінюється; в результаті здобувачі
початкової освіти отримують певні знання, поведінку, набувають необхідні
вербальні вміння, але не готові до реалізації їх на практиці на рівні нових
вимог. Для реалізації цього завдання потрібна відповідна педагогічна розробка
проблеми.
По-друге,
концепція модернізації освіти в Україні викликала збільшення інтенсивності
навчального процесу. Гра не втрачає своєї значущості і є одним з
найефективніших способів утримання інтересу до матеріалу, що вивчається, та
активізації навчальної діяльності, а також формування комунікативної компетентності.
Методологічною
основою дослідження є основні положення робіт вітчизняних вчених у галузі: психології
(О.Б. Дарвіш); психолінгвістики (Л.С. Виготський); методики викладання (І.Л.
Бім, І.А. Зимній, А.В. Хуторський); методики застосування ігрових прийомів у
навчанні (Ю.А. Пучко, О.В. Конишева).
Мета
дослідження – теоретично обґрунтувати та перевірити ефективність ігрових
технологій як засобу формування компонента комунікативної компетентності
здобувачів початкової освіти.
Об'єктом дослідження виступає процес
формування та розвитку комунікативної компетентності здобувачів початкової
освіти.
Предметом дослідження є ігрові
технології як формування комунікативної компетентності здобувачів початкової
освіти.
Відповідно
до зазначеної мети були сформульовані такі завдання:
1)
простежити сутність та структуру комунікативної компетентності;
2)
виділити психологічні особливості здобувачів початкової освіти;
3)
розробити комплекс вправ, спрямований на формування комунікативної
компетентності здобувачів початкової освіти;
4)
дослідити формування комунікативної компетентності здобувачів початкової освіти.
При
вирішенні завдань було використано такі методи
дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури, навчально-методичних
матеріалів, документів; узагальнення психолого-педагогічного досвіду,
дослідно-пошукова робота, спрямована на виявлення значимості формування окремих
компонентів комунікативної компетентності, опитування, аналіз і синтез,
систематизація, спостереження, порівняння, узагальнення.
Наукова
новизна дослідження полягає в тому, що його результати можуть сприяти
підвищенню ефективності процесу навчання, а також вирішенню низки проблем у
процесі комунікативної компетентності здобувачів
початкової освіти. Можливості використання розробленого комплексу вправ у
процесі формування регулятивно-поведінкового компонента комунікативної компетентності.
Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
Відповідно
до цієї роботи – обґрунтування використання ігрових технологій як ефективного
засобу формування у здобувачів початкової освіти комунікативної компетентності.
У процесі дослідження було вирішено поставлені завдання.
Було
розглянуто сутність поняття комунікативної компетентності, у результаті
виявлено неоднозначність у визначенні цієї структури, яка підтверджується
чисельністю її визначень та багатокомпонентністю змісту.
Виділивши
загальні положення з існуючих трактувань даного поняття, дійшли висновку, що
сутність комунікативної компетентності полягає в умінні розуміти та породжувати
висловлювання, ставлячи перед собою та вирішуючи певні типи комунікативних
завдань.
Проаналізувавши
різні підходи до розгляду компонентного складу комунікативної компетентності,
узагальнивши наявні дані, виділили чотири основні компоненти комунікативної
компетентності, а саме: когнітивний, дискурсивний, мотиваційний та
регулятивно-поведінковий.
У
цій курсовій роботі було розглянуто психолого-вікові особливості розвитку здобувачів
початкової освіти, і навіть проведено опитування серед учнів 4 класу з метою
з'ясувати ставлення здобувачів початкової освіти до ігрових технологій.
Результати показали, що гра не втрачає своєї значущості в цьому віковому
періоді і продовжує мати позитивний вплив на засвоєння, відпрацювання та
повторення навчального матеріалу.
Ігрова
діяльність не лише організує процес спілкування, а й максимально наближає до
природної комунікації. Будучи одночасно і цікавим видом роботи для здобувача
початкової освіти та аналогом мовних вправ для вчителя, завдяки яким
розвиваються вміння всіх видів мовної діяльності, гра допомагає пережити
напругу та подолати внутрішні страхи та мовні бар'єри у легшій формі.
Крім
того, було проведено опитування, метою якого було виявлення компонента
комунікативної компетентності, якому приділяється недостатньо уваги на уроках.
Результати опитування виявили необхідність формування регулятивно-поведінкового
компонента комунікативної компетентності у здобувачів початкової освіти.
Дослідно-пошуковим
шляхом було перевірено ефективність розробленого комплексу ігрових вправ з
формування регулятивно-поведінкового компонента комунікативної компетентності здобувачів
початкової освіти.
Результати дослідження показали, що за допомогою запропонованих ігор у школярів набуває нового досвіду у вирішенні комунікативних ситуацій, формуються навички гнучкої зміни комунікативної ролі залежно від ситуації спілкування. Завдяки їх використанню у здобувачів початкової освіти з'являються характерні жести, посилюється гучність мови, формуються інтонаційні моделі, з'являється деяка розкутість у поведінці, готовність до встановлення контакту. Отже, поставлені завдання було вирішено, отже, мету цього дослідження вважатимуться досягнутою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Бекський Л.Ф. Використання ігрових технологій під час навчання іноземної мови.
Вектор науки Тернопільського державного університету. Серія: Педагогіка,
психологія. 2013. №3. с. 30-33.
2.
Білий С.В. Гра як ефективний засіб навчання мови дітей молодшого шкільного
віку. Іноземні мови у шкільництві. 2013. №6. с. 25-27.
3.
Бібенко М.З. Англійська мова: Книга для вчителя до підручника Англійська із
задоволенням. Enjoy English. Титул, 2012. 112 с.
4.
Бібко Л.С. Сучасні методи викладання іноземних мов на допомогу педагогу.
Проблеми та перспективи розвитку освіти в Україні. 2015, №36, с. 75-79.
5.
Бім І.Л. Кроки 2:. для 4 кл. загальноосвіт. установ. Київ: Просвітництво, 2001.
352 с.
6.
Буня М.Г. Ігровий метод навчання англійської. [Електронний ресурс] http://nsportal.uа
7.
Вареня Л.П. Технологія гри. Актуальні проблеми державних та природничих наук.
2015. №1. с. 66-68.
8.
Вединський Г.І. До питання своєрідності моральних суджень молодших підлітків.
Вісник ТНУ. 2012. №5. с.194-196.
9.
Вікторенко К. М. Роль ігрових технологій у формуванні загальних та професійних компетентностей
учнів. Освіта. Кар'єра. Суспільство. 2013, №4-1, с. 79-81.
10. Виготський Л. С. Гра та її роль у
психологічному розвитку дитини: Питання психології. Київ: Педагог, 2019. 541с.
11.
Виготський Л.С. Уява та творчість у дитячому віці. Київ: Просвітництво, 2011. 96
с.
12.
Вятко М.М. Комунікативна спрямованість навчання у школах. Українська мова.
2017. № 6. с. 38-45.
13.
Габурко Є. М. Перешкоди у розвитку спілкування молодших школярів. Вісті ЮФУ.
Технічні науки. 2015, №5, с.132-135.
14.
Гальська Н.Д. Сучасна методика навчання іноземних мов: посібник для вчителя. Київ:
АРКТІ, 2013. 192 с.
15.
Гальська Н.Д. Теорія навчання іноземних мов. Київ: Академія, 2019, 336 с.
16.
Давидова З.М. Гра як спосіб навчання іноземних мов. Іноземні мови у школі.
2010. №6. с. 34-38.
17.
Дарвіш О.Б. Вікова психологія: Навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів.
Київ: ПРЕС, 2013. 264 с.
18.
Дудько Є.Є. Розвиток комунікативної компетентності учнів за умов реалізації НУШ.
Світ науки, культури, освіти. 2014. №4. с.161.
19.
Девідс Д., Митрофанова О.Д. Функціонування української мови: метод. аспект:
пленар. доп. Українська мова та література у спілкуванні: проблеми
функціонування та викладання. Київ: Українська мова, 2010.
20.
Жаженко С.А. Теоретичний аналіз визначення «Комунікативна компетентність». Нові
технології. 2010, № 4, с.164-167.
21. Зима І.А. Психологія навчання
іноземних мов у школі. Київ: Просвітництво, 2011. 222 с.
22.
Зима І.А. Ключові компетентності як результативно-цільова основа
компетентнісного підходу освіти. Авторська версія. Київ: Дослідницький центр
проблем якості підготовки спеціалістів, 2014. 40 с.
23.
Зуба С. Н. Дидактичний потенціал комунікативної компетентності. Вісник КНУ,
2015, №1, с.111-118.
24.
Ігнатенко І. В. Ігрові технології в навчанні іноземних мов. Альманах сучасної
науки та освіти. 2019. №8-1, с. 54-55.
25.
Ізаренко Д.І. Базисні складові комунікативної компетентності та його формування
на просунутому етапі навчання студентів-нефілологів. Українська мова. 2010. №4.
с. 54-60.
26.
Кавченко Д. Н. Навчання та гра: введення в інтерактивні методи навчання. 2-ге
вид. Київ: Просвітництво, 2019.
27.
Казарський О.М. Культура мовного спілкування: теорія та практика. Київ: Флінта: Наука, 2010, с. 56.
28.
Кувальчук М. М. Умови формування пізнавальної мотивації молодших школярів.
Вісник НДУ. 2017, №40, с. 32-34.
29.
Кудасюк Н. В. До питання про формування комунікативної компетентності у процесі
навчання. Теорія та практика освіти в сучасному світі: матеріали міжнар. наук.
конф. Львів: Реноме, 2012. с. 328-330.
30.
Кунійчук В.М. Міжособистісне спілкування. Львів: Основа, 2011.
31.
Литвиненко Н.В. Психологічні чинники та умови адаптації молодших підлітків при
переході з початкової до основної школи. Фундаментальні та прикладні дослідження:
проблеми та результати. 2014. №10, с.112-117.
32. Луєвич М.В. Вікові особливості і
стратегії поведінки молодшого підлітка в умовах освітнього процесу. Вісник КНУ.
2015, №1, с. 88-91.
33.
Міранчук М.М. Ігрове навчання англійської дітей молодшого шкільного віку.
Іноземні мови у шкільництві. 2012. №10. с. 70-75.
34.
Муха В.С. Вікова психологія: феноменологія розвитку, дитинство, підліткове літо:
Підручник для студ. вишів. 4-те вид., стереотип. Київ: Видавничий центр
«Академія», 2019. 495 с.
35.
Нікітенко З.М. Теорія та практика навчання іноземних мов у початковій школі: навчальний
посібник для студентів педагогічних ВНЗ та коледжів. Суми: Асоціація XXI
століття, 2017. 176 с.
36.
Новик М.О. Роль ігрових форм діяльності під час уроків англійської. Психологія та педагогіка: методика та проблеми
практичного застосування – 2015. № 43. с. 203-208.
37.
Пономар Н.В. Дидактичні ігри навчання молодших школярів. Початкова школа. 2019.
№11. с. 3-6.
38.
Зразкові програми з іноземних мов. [Електронний ресурс] – http://window.edu.uа
39.
Пучко Ю.А. Ігри під час уроків англійської. Київ: Астрель, 2015. 80 с.
40.
Сабанчук Н. Г. Гра як засіб формування навичок міжкультурного спілкування
іноземною мовою. Інтелектуальний потенціал XXI століття: щаблі пізнання. 2012. №13,
с. 47-50.
41.
Сафоненко С.І. Змістовні аспекти готовності до іншомовної комунікації. Педагогічна
освіта в Україні. 2015. №3. с. 78-82.
42.
Седюк К.Ф. Онтопсихолінгвістика: становлення комунікативної компетентності
людини. Київ: Лабіринт, 2018. 194 с.
43.
Сіденко Є.А. До питання адаптації молодшого та старшого підлітка в соціумі.
Експеримент та інновації у школі. 2011. №6. с. 3-9.
44.
Соловей Є.М. Методика навчання іноземних мов: розвинений курс. Київ: Астрель,
2010. 272 с.
45.
Соловчук О.М. Посібник для студентів пед. вузів та вчителів. Київ:
Просвітництво, 2012. 239 с.
46.
Стнрненко М.Ф. Навчальні ігри на уроці англійської. Київ: Просвітництво, 2011. 370
с.
47.
Ушинський К.Д. Педагогічні твори: в 6 т. т. 5. Київ: Педагогіка, 2010. 528 с.
48.
Чернецька Н. І. Психологічні чинники та особливості розвитку творчого мислення
молодших школярів та підлітків. Вісник КНУ. 2019. №3 С.96-103.
49. Ярощук А.В. Ключові компетентності як компонент особистісно-орієнтованої освіти. Народна освіта. 2013. № 2. с. 59.
Немає коментарів:
Дописати коментар