ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИХОВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДЛІТКІВ ЯК РЕСУРС
ПОДОЛАННЯ КРИЗОВИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ
1.1
Психолого-педагогічна характеристика підліткового віку
1.2 Поняття, зміст, умови та методи виховання психологічної стійкості підлітків як ресурс подолання кризових життєвих ситуацій
РОЗДІЛ
2. ДОСЛІДНО-ПОШУКОВА РОБОТА З ВИХОВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДЛІТКІВ ЯК
РЕСУРС ПОДОЛАННЯ КРИЗОВИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ
2.1 Первинна діагностика психологічної стійкості
підлітків як ресурс подолання кризових життєвих ситуацій
2.2 Комплекс заходів щодо виховання психологічної стійкості підлітків як ресурс подолання кризових життєвих ситуацій
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Умови, у яких
протікає життєдіяльність сучасної людини, по праву називають екстремальними та
стимулюючими розвиток стресу. Соціальна обстановка, що склалася, вимагає від
усіх членів суспільства максимальної адаптації. У зв'язку з цим особливо гостро
постає питання виховання підготовлених до життя в умовах кризи та стресу людей.
Необхідний
пошук оптимальних шляхів виховання психологічної стійкості підростаючих
поколінь. Родовим поняттям психологічної стійкості виступає життєдіяльність
людини, що реалізується у грі, пізнанні, спілкуванні та праці, у постійній
взаємодії із середовищем.
Компоненти
психологічної стійкості розвиваються у дитинстві та частково у підлітковому
віці [4], тому важливо виховувати психологічну стійкість з дитинства. І тут
особливу роль можуть відіграти заклади додаткової освіти дітей, педагогічна
цінність яких полягає в тому, що діяльність їх, заснована на
особистісно-орієнтованому підході, дозволяє значною мірою впливати на процес
виховання, а також зорієнтувати та підготувати до дорослого життя,
використовуючи при цьому потенціал вільного часу дітей.
Наукове
дослідження психологічної стійкості представлені у роботах як зарубіжних, так і
вітчизняних учених: Еге. Ф. Зеера [23], З. Мадді [35], Д.А. Леонтьева [34],
своє бачення виховання психологічної стійкості у підлітків висловлено в роботах
Н. М. Кій [25] та інших.
Психологія
підліткового віку висвітлена безліччю наукових праць, серед яких насамперед
розглядаємо праці Л.С. Виготського [18], Л.І. Божович [9] та інших.
На
жаль, у психолого-педагогічній (науковій) літературі не представлені роботи,
які вивчають процес виховання психологічної стійкості підлітків як ресурс
подолання кризових ситуацій; не виділяються чинники, що впливають на виховання
підлітків у досліджуваному процесі.
Аналіз
стану теорії та педагогічної практики дозволили виявити протиріччя між
сучасними вимогами суспільства до виховання психологічно стійкого, здатного
самостійно впоратися з кризовими ситуаціями молодого покоління та недостатньою
методичною розробленістю цієї проблеми.
Виявлене
протиріччя доводить актуальність вивчення психологічної стійкості та дозволяють
сформулювати тему дослідження: «Психологічна стійкість підлітків як ресурс
подолання кризових життєвих ситуацій».
Об'єктом
дослідження є виховання психологічної стійкості підлітків у подоланні
кризових життєвих ситуацій.
Предметом дослідження виступає зміст
процесу виховання психологічної стійкості підлітків у подоланні кризових
життєвих ситуацій.
Мета дослідження – на основі аналізу
теоретичних та емпіричних даних розробити комплекс заходів щодо виховання у
підлітків психологічної стійкості у подоланні кризових життєвих ситуацій.
Завдання дослідження:
1)
дати психолого-педагогічну характеристику підліткового віку;
2)
визначити поняття, зміст, умови та методи виховання психологічної стійкості
підлітків як ресурс подолання кризових життєвих ситуацій;
3)
здійснити первинну діагностику психологічної стійкості підлітків як ресурс
подолання кризових життєвих ситуацій;
4)
запропонувати комплекс заходів щодо виховання психологічної стійкості підлітків
як ресурс подолання кризових життєвих ситуацій.
Методи дослідження: теоретичні –
аналіз, порівняння, узагальнення, синтез; емпіричні – анкетування, тестування.
Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
Проведене
теоретико-емпіричне вивчення процесу виховання психологічної стійкості
підлітків у створенні додаткової освіти дозволило зробити такі висновки.
Такі психолого-педагогічні
характеристики підліткового віку як потреба у спілкуванні з однолітками,
потреба бути визнаним групи, «пошук себе», формування образу «Я», формування
культури поведінки дозволяють ставити і успішно вирішувати завдання з виховання
психологічної стійкості молодших підлітків у створенні додаткової освіти дітей.
Психологічна стійкість
підлітків можна визначити: як здатність успішно долати особливості
психологічного та фізіологічного розвитку, властиві цьому віку; як здатність
протистояти стресовим ситуаціям та успішно адаптуватися до майбутнього
дорослого життя в суспільстві; як задоволеність сьогоденням та впевненість у
майбутньому. Методи виховання психологічної стійкості ґрунтуються на здоров'я-збереженні
та самозбереженні, на прагненні до гармонізації внутрішнього психічного
розвитку та зовнішніх умов життєдіяльності.
Установи додаткової
освіти є сприятливим середовищем для виховання психологічної стійкості, зрілим,
готовим до вирішення будь-яких завдань та подолання життєвих труднощів
особистості. А особливості викладання найкраще задовольняють інтереси та
потреби дітей підліткового віку.
Результати первинної
діагностики психологічної стійкості у підлітків наочно показали, що
психологічна стійкість підлітків, які регулярно займаються в об'єднаннях
організації додаткової освіти (на прикладі об'єднання «Юний волейболіст», вища,
ніж у дітей, які не займаються у таких закладах. Таким чином, припущення, що
заклади додаткової освіти дітей є сприятливим середовищем для виховання психологічної
стійкості підлітків, підтвердилося.
Беручи до уваги дані
аналізу теоретичного матеріалу та враховуючи результати та висновки даного
дослідження з цікавої теми, з метою покращити діяльність педагога, було
розроблено комплекс заходів з виховання психологічної стійкості у підлітків для
об'єднання «Юний волейболіст» Муніципального казенного закладу додаткової
освіти дітей Будинки дитячої творчості.
Таким чином, завдання дослідження вирішено, його мету досягнуто.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Артеменко М. Хто я?
Проблема самовизначення юнаків та дівчат підлітків. Луцьк: ІСПЕН РАН, 2012.
290с.
2. Байєр Є. А. Психологічна
стійкість як необхідна якість випускника дитячого будинку. Соціал. Педагогіка.
(Історія та теорія). 2010. № 5. С. 75-82.
3. Верба І.А. Позашкільна
робота. Додаткова освіта. 2020. №7-8. 30-36.
4. Водяха С. А.
Співвідношення психологічної стійкості та особистісних переваг студентів.
Педагогічна освіта в Україні. 2017. № 11. С. 24-29.
5. Виготський Л.С. Психологія
розвитку. Київ: Експо, 2015. 197 с.
6. Додаткова освіта
фактор розвитку особистості. Проблеми становлення та розвитку освітнього
процесу в установах додаткової освіти дітей: Тези та матеріали Всеукраїнської
науково-практичної конференції. Суми: 2018. 204 с.
7. Зеєр Е. Ф. Соціально-психологічні
аспекти розвитку життєздатності та формування психологічної стійкості людини.
Педагогічна освіта в Україні. 2015. № 8. С. 69-76.
8. Калтитка О. Р. Сенс,
адаптація та самодетермінація у підлітків Зап. психології. 2017. № 2. С. 68-79
9. Кій Н. М. Формування у
підлітків життєстверджуючих установок Соціальна педагогіка. 2012. № 5. С.
57-71.
10. Кларин, М.В.
Педагогічні технології у навчальному процесі. /Київ: Просвітництво, 2019. 234
с.
11. Коваль М.Б.
Педагогіка позашкільної установи. Вінниця, 2013. 62 с.
12. Лебідь Ю.Д.
Формування досвіду побудови життєвих перспектив старшокласників у діяльності
тимчасового об'єднання. Автореферат дис. канд. пед. Наук. Рівне, 2012. 24 с.
13. Левицька, Т. Є.
Розвиток навичок саморегуляції у суб'єктів освітнього процесу з використанням
бос-технології. Психологія навчання. - (прикладні аспекти педагогічної
психології). 2010. № 12. С. 106-118.
14. Maddi S., Khoshaba D.
Hardiness and Mental. Journal of Personality Assessment. 2014. Oct. №2. Vol.
63. Р. 265-274.
15. Макаренко О.С. Книжка
для батьків. Миколаїв: Педагогіка, 2013.160 с.
17. Мединський Є.М.
Енциклопедія позашкільної освіти Лекції, читані в педагогічному факультеті Криворізького
університету Т.1. Загальна теорія позашкільної освіти. Кривий Ріг: Держвидав. 2013.
138с.
18. Мінюр С. А.
Психологія самопізнання та саморозвитку: підручник. Київ. держ. пед. ун-т, Ін-т
психології, Каф. загальної психології. Київ: [б. в.], 2012. 320 с: табл.
Бібліогр.: с. 317-319.
19. Мошко І. Н.
Екстремальні ситуації в особистісному розвитку. Нар. освіта. (Школа та
виховання). 2012. № 2. С. 246-252.
20. Наливайко Т. В.
Дослідження психологічної стійкості та її зв'язків із властивостями
особистості: автореф. Дис. канд. психол. наук. Одеса, 2016.
21. Основи духовної
культури (енциклопедичний словник педагога). Львів: 2020.
22. Петренко Л. В.
Гендерні особливості ціннісних орієнтацій та психологічної стійкості учнів. Педагогічна
освіта в Україні. 2015. № 1. С. 139-141.
23. Петровський В. Р.
Структурна організованість психологічної стійкості старшокласників, учасників
буллінга в освітньому середовищі. Психологія навчання. (Соціальна психологія
освіти). 2011. № 10. С. 100-109.
24. Психологія підлітка:
Хрестоматія. Миколаїв: Роспедагентство, 1997. 526с. (Готуємо психолога). ISBN 5868250230:
25000.00.
25. Різдвяна, Н. А. Як
зрозуміти підлітка. Київ: Укрпедагенство, 2015. 75 с.
26. Рубінштейн, C.JI.
Основи загальної психології. Суми: Юпітер Ком, 720 с. 2017с.
27. Рубінштейн, С.Л.
Людина та світ. Черкаси: Наука, 2017. 191 с.
28. Рильська Є. А.
Психологія життєздатності людини: автореф. дис. д-ра психол. наук. Тернопіль,
2014 року.
29. Сафін В.Ф. Стійкість
самооцінки та механізми її збереження. Хмельницький: Просвітництво, 2013. 340
с.
30. Смолійчук В. В.
Вікові особливості дітей шкільного віку. Луцьк: Нар. освітлення, 1973. 94 с.
(батькам про дітей). 0.13.
31. Снайдер, Ді.
Практична психологія для підлітків, або Як знайти своє місце у житті. Київ:
АСТ-ПРЕС, 1997. 288с.: іл. ISBN 5780501408: 14300.00.
32. Соціально-педагогічна
діяльність з профілактики ігрової залежності у підлітків у школі: навч.-метод.
Посібник. Харків. держ. пед. ун-т, Ін-т соціал. освіти, Каф. соціал.
педагогіки; Харків: [б. в.], 2010. 165 с.
33. Сурський П. С.
Особистісний адаптаційний потенціал і психологічна стійкість як
індивідуально-особистісні ресурси формування психологічної готовності до
екстремальних ситуацій. Дніпров. держ. пед. ун-т. Культура безпеки: проблеми та
перспективи: матеріали третьої міжнар. наук.- практ. конф., 14 жовт. 2010 р., Дніпро,
Україна, 2010. С. 130-133.
34. Сухий А. Н. Соціальна
психологія безпеки. Дніпро: Академія, 2022.
35. Сухомлинський В.А.
Вибрані твори: у 5 томах. Київ: Рад. школа, 2019. Т1, 682 с.
36. Симанський Е. Е.
Психологічні бар'єри професійного розвитку особистості. Київ: КНУ, 2015.
37. Тлумачний словник Ожогіна.
Київ: 2009- 2012.
38. Шпрангер Е. Еротика
та сексуальність у юнацькому віці. Психологія підлітка: хрестоматія. Херсон,
2017. с.33-63.
39. Штерн У. «Серйозна
гра» в юнацькому віці. Психологія підлітка: хрестоматія. Херсон, 2021. С.
20-32.
40. Ярощук Д. Б. Дитяча психологія: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. Миколаїв: Видавничий центр «Академія», 2017. 208 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар