ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ МЕДІЙНОГО ДИСКУРСУ…………………………………………………………………………5
1.1 Особливості наукового трактування англомовного медійно-політичного дискурсу………………………………………………………………..5
1.2. Прагматична специфіка сучасної преси…………………………………7
1.3. Медіаобраз як сукупність ідеологем…………………………………...11
Висновки до першого розділу……………………………………………………13
РОЗДІЛ
2. ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ІМІДЖУ В. ЗЕЛЕНСЬКОГО В АНГЛОМОВНИХ ЗМІ……………………………………………………………15
2.1 Медіаобраз Володимира Зеленського в англомовних ЗМІ…………….15
2.2 Метафоричність зображення президента України в сучасному
англомовному медійному дискурсі………………………………………………..22
Висновки до другого розділу…………………………………………………….26
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..28
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….30
ВСТУП
Актуальність
теми
дослідження зумовлена прагненням українських та зарубіжних лінгвістів,
спираючись на когнітивну граматику, розкрити особливості вербалізації образу
президента України Володимира Зеленського в англомовній пресі.
Однак багато питань,
пов'язаних з публіцистикою, залишаються недостатньо точно розглянутими і тому
привертають увагу і зараз. Багато українських і зарубіжних лінгвістів нині
відчувають інтерес до концептуальної, прагматичної та стилістичної специфіки
сучасних текстів ЗМІ, звертаючи увагу, наприклад, на нові стандарти позначення
політичної коректності, неологізми публіцистики, газетні кліше, специфіку
використання, порівняння, метафори, повтору, риторичного питання та багатьох
інших стилістичних прийомів.
Розширення когнітивної
бази публіцистики, поява в ній нових слів і виразів більшість сучасних
дослідників пов'язує з бажанням зрозуміти політичну дійсність, що постійно
змінюється, розкрити нові події, спираючись на різні мовні стратегії.
Обрання кожним окремим
публіцистом форми аргументації, мотивованої опорою на мовні стратегії пов'язане
не стільки зі змістом даного тексту ЗМІ, скільки з бажанням здійснити вплив на
аудиторію, переконати її у певному погляді на навколишній світ.
Специфіці сучасної преси
присвячено безліч робіт, що є теоретичною основою цієї роботи. Серед них ми
виокремлюємо дослідження Є.В. Бакуменко, Е.В. Будаєвська, Ю.В. Вознесенський,
В.З. Дем'янко, С.А. Домиш, О.С. Ісерс, А.П. Чудило, Д.З. Шапчук, та
багатьох інших.
Метою
роботи є дослідження специфіки вербалізації образу президента
України В.О. Зеленського за допомогою мовних засобів в англомовній пресі.
Звертаючи увагу на мету,
було сформульовано такі завдання:
1) охарактеризувати особливості
наукового трактування англомовного медіадискурсу;
2) простежити прагматичну
специфіку сучасної преси;
3) розкрити медіаобраз як
сукупність ідеологем;
4) дослідити медіаобраз
Володимира Зеленського в англомовних ЗМІ;
5) проаналізувати метафоричність
зображення президента України в сучасному англомовному медійному дискурсі.
Об'єкт
дослідження – образ
президента України Володимира Зеленського в англомовній пресі.
Предмет
дослідження – специфіка формування вербалізації образу
президента України В.О. Зеленського за допомогою мовних засобів в англомовній
пресі.
Поставлені завдання
вирішувалися із застосуванням таких методів:
теоретичний аналіз наукової літератури, метод систематизації та узагальнення,
метод концептуального аналізу, метод стилістичного та прагматичного аналізу.
Матеріали
дослідження. У курсовій проаналізовано висвітлення образу
президентства Володимира Зеленського в англомовній пресі, зосереджено увагу на
особливостях вербалізації його образу. Дослідження проведено з використанням
корпусного підходу з акцентом на статті, опубліковані в провідних англомовних
газетах і журналах, зокрема The New York Times, The Guardian, The Economist, BBC, Politico, Telegraph, Reuters, CNN за період з 24 лютого 2022 року по 1
травня 2023 року.
Під час аналізу розглянуто мову, якою
журналісти описують Володимира Зеленського, включно з використанням метафор,
прикметників і прислівників.
Структура роботи. Курсова робота складається з двох розділів, вступу, висновків та списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
Сучасні англомовні тексти
ЗМІ, пов'язані з пропагандою демократичної системи цінностей Заходу,
характеризуються активним виразом позитивної та негативної оцінки,
експресивністю, політичною маркованістю лексики, що використовується. У цілому
нині, можемо погодитися з експертами, що наполягають, що лицемірство неприємне
рядовому британцю та американцю і розцінюється ним як «чуже», а щирість і
правдивість розглядаються ними як «своє».
Багато сучасних
англомовних текстів ЗМІ загалом прагнуть розповісти все про складнощі сучасної
обстановки у світі, не приборкуючи і не приховуючи правди. Для більшості
англомовних текстів ЗМІ концептуальна вербалізація «свій – чужий» є
найважливішою, оскільки вони націлені на культивацію своїх
ліберально-демократичних цінностей та засудження проявів агресії, гноблення,
заподіяння іншій людині чи державі шкоди.
Англомовна преса прагне
вплинути на всіх учасників комунікації, стимулювати читача зрозуміти
різноманітно представлену в текстах ЗМІ думку, що країни Заходу прагнуть
дотримання прав людини, утримуються від агресії та вбивств.
Англомовна преса останніх
років є сплавом різних поглядів і думок, множинність яких забезпечується за
допомогою різноманітних за своїм характером лексичних і стилістичних засобів,
так чи інакше пов'язаних з концептуальною вербалізацією іншого роду: "демократія
\ деспотія", "світ \ війна", "повага прав іншої людини та
держави \ зневага ними".
Епітети і метафори, що
інтенсивно використовуються в англомовних ЗМІ для формування вербалізації
образу українського президента В.О. Зеленського пов'язані з вираженням
позитивної оцінки проявам миролюбності та демократії, наприклад, у багатьох
випадках стимулюють читача переосмислити свої звичні стереотипи, докорінно
змінити своє ставлення до політичних подій, представлених в тексті ЗМІ, на
думку автора про сучасне життя в Україні та можливості його зміни в
майбутньому, виявити солідарність по відношенню до автора або висловити свою
категоричну незгоду. Крім того, метафора, як і епітет у багатьох випадках
стимулюють читача поділити властиву автору систему
ліберальних/антиолігархічних/неавторитарних цінностей. З розумінням чужого як
антидемократичного/олігархічного/авторитарного погоджується і читач, оскільки
він зацікавлений у тому, щоб його права, права будь-якої іншої людини та держави
на право особистого життя, суверенітет беззаперечно дотримувалися.
Загалом проведене
дослідження дає змогу констатувати, що формування іміджу політичного лідера
багато в чому залежить від медіаресурсів. Роль ЗМІ у суспільстві настільки
велика, що й впливом геть масове свідомість не можна недооцінювати. Вони
відіграють все більшу роль у впливі на суспільну свідомість та у формуванні
соціальних переконань. Даним фактом активно користуються у своїх інтересах
різні політичні сили і не завжди їхня точка зору є об'єктивною і неупередженою.
Незалежно від того, чи є ЗМІ "четвертою владою" або лише інструментом
у руках впливових осіб, їхня головна мета залишається незмінною - створити
певну думку у читача і змусити її повірити, що ця думка - єдино вірна.
Таким чином, образ Володимира Зеленського в розглянутих компонентах представлений у сучасних англійських ЗМІ позитивно, оскільки журналісти часто оцінюють позитивні якості лідера української держави у медіапросторі. Відтак це свідчить про бажання зарубіжних видань створити позитивний образ українського президента.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Академічний тлумачний
словник української мови. URL:
http://sum.in.ua/.
2. Бавус. Т. Мовний образ
як компонент мовно-національної та індивідуально авторської картини світу.
Вісник Львіського університету. Серія філологічна. 2016. Вип 63. С. 242-247
3. Богдан Є. Н.
Медіаобраз України як засіб консолідації суспільства: структурно-функціональні
характеристики: автореф. дис. … к. філол. н. Київ., 2017. 26 с.
4. Володимирський М. М.
Мова ЗМІ та інформаційно-мовна екологія суспільства. Мова та дискурс засобів
масової інформації в ХХI столітті. Київ: Академічний Проект, 2011. с. 6-19.
5. Галинська Т. Н.
Поняття медіаобразу та проблема його реконструкції в сучасній лінгвістиці.
Вісник Одеського національного університету. 2013. № 11. С. 91-94.
6. Драчук Ю. Н. Поняття
медіаобразу та його опис у мовознавчому та немовнознавчому аспектах. Вісник Чернігівського
державного університету. 2019. № 2 (89). с. 134-146.
7. Єгорова Л. Г.
Іміджевий текст: лінгвопрагматичний і лінгвокультурологічний аспекти (на
матеріалі російськомовної публіцистики): автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня канд. філол. наук: 10.02.02. Сімферополь, 2009. 20 с.
8. Мацько Л. І.
Теоретична риторика. Київ : Вища шк., 2006. 420 с.
9. Мірошніченко І.
Стислий текст в українському масмедійному дискурсі.: кваліфікац. наук. праця на
правах рукоп. Дніпро : Дніпр. нац. ун-т ім. О. Гончара, 2020. 117 с.
10. Зеленська Н. Л.
Медіаобраз політика: інтернет-спільнота як агенс політичної реальності.
Політична лінгвістика. 2014. №4 (50). с. 120-126.
11. Потапенко С.І.
Когнітивна риторика потреб: Стратегії побудови англомовних текстів новин.
Одеський лінгвістичний вісник. 2013. Вип.2. С. 126-137
12. Клушко Н. І. Теорія
ідеологем. Політична лінгвістика. 2014. № 4. С. 54-58.
13. Талавіра Н.М.
Опосередковане переконання при висвітленні публічного виступу у новинах: Етос,
Пафос чи Логос? Літературознавтво. Мовознавство. Фольклористика. 2022. С.
81-84.
14. Хаботнякова П.С.
Кореляція понять «образ», «символ» та «образ-символ» у сучасній лінвістичній
парадигмі (на прикладах творів Френка Перетті). Вісник КНЛУ. Серія Філологія.
Том 18. № 2 2015 С. 190-194.
15. Aristotle. Art of
Rhetoric. Cambridge, Mass: Harvard University Press 1926. 678 р.
16. Aristotle's Modes of Persuasion
OSSA Conference Archive. 2001 110 p.
17. Because writers need readers
the rhetorical triangle: understanding and using logos, ethos, and pathos.
School of Liberal Arts University Writing Center. URL:
https://www.lsu.edu/hss/english/files/university_writing_files/item35402.pdf
18. Barthes R. Elements
de semiologie - "Communications", 1964, № 4, р. 130-318.
19. Brockriede. W., Ehninger.
D. Toulmin on argument: An interpretation and application. Quarterly Journal of
Speech. 1960. 44–53 p. URL:https://doi.org/10.1080/00335636009382390
20. Bromley D. B.
Reputation, image and impression management. NY: Wiley, 1993. 300 p.
21. Cicero. Rhetorica ad
Herennium. Latin text with English translation by Harry Caplan. MA: Harvard
University Press, Cambridge, 2004. 496 p
22. Chornyi D. Modes of
persuasion in news about famous people. Вісник студентського наукового
товариства НДУ. Ім Гоголя. 2022
23. Chornyi D. Pathos in
news about war. «Сучасна іншомовна освіта: філологічні та лінгво-дидактичні
дослідження» НДУ ім. Гоголя. 2022. 14-15 p.
24. Corbett E. P. J.
Classical rhetoric for the modern student. New York: Oxford University Press.
1971 640p.
25. Covino W.A., Jolliffe
D.A. Rhetoric: Concepts, Definitions, Boundaries. Boston: Allyn and Bacon,
1995. 835 p.
26. d'Haenens L. News in
online and print newspapers: differences in reader consumption and recall. New
Media & Society. 2004. 130 p.
27. Gabrielsen, J.,
Christiansen, T. J. The Power of Speech. Denmark: Gyldendal. 2010. 140 p.
28. Gaines, N. Robert. An
Introduction to Rhetorical Style. Harvard University Press. Cambridge. 1999.
643p
29. Johnson M. Rhetoric.
London: Richards Routledge, 2008. 208 p.
30. Johnson M. The body in the mind: the bodily basis of meaning, imagination and reason. Chicago. University of Chicago Press, 1987.
Список
джерел фактичного матеріалу
1. https://time.com/
2. https://www.bbc.com/
3. https://www.politico.com/
4. https://www.telegraph.co.uk/
5. https://www.economist.com/
6. https://www.reuters.com/
7. https://cnn.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар