ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ
І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАЇКАННЯ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.1.
Причин виникнення та симптоматика заїкання
1.2 Класифікація заїкання
РОЗДІЛ
ІІ. ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ЗАЇКАННЯ У
ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
2.1.
Сучасні методики та технології подолання заїкання у дітей
2.2. Етапи корекційної роботи при подоланні заїкання у дітей молодшого шкільного віку
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Постановка
проблеми. Проблема заїкання є однією з найбільш складних в
теоретично-практичному аспекті корекційної педагогіки, медицини, психології,
нейропсихології. Вирішення проблем розвитку мовлення для дітей молодшого
шкільного віку із заїканням має особливе значення, адже заїкання як порушення
усного мовлення травмує психіку дитини, є однією з причин розвитку невротичних
рис особистості, порушує комунікацію, ускладнює взаємини з оточуючими (І.
Сікорський, І. Хмелевський, М. Серебровська, Ю. Флоренська, Н. Асатіані, В. Шкловський,
Н. Тяпугін, А. Ястребова, О. Гопіченко, В. Кондратенко, С. Конопляста, А.
Кравченко, В. Селіверстов, В. Тищенко, М. Хватцев, В. Шкловський, Р. Юрова
інші). Порушення мовленнєвого механізму призводить до патологічних змін у
структурі особистості, накладаючи відбиток на її психофізіологічний стан і
соціальну поведінку. Це ставить проблему заїкання в ряд з найбільш важливих
проблем, які підлягають ґрунтовному вивченню. Одним зі своєчасних і актуальних
завдань є пошук ефективних методів подолання заїкання.
Аналіз останніх
досліджень і публікацій. Реалізація загальнодержавних програм передбачає
вдосконалення існуючих і розробку нових педагогічних систем, знаходження нових
методів підвищення якості та інтенсивності навчально-виховного процесу, що
потребує відповідних науково-педагогічних досліджень.
Як зазначає А. І.
Кравченко, заїкання є одним із найбільш складних і тривалих мовленнєвих
порушень. На сьогодні не існує єдиного погляду на природу заїкання через
широкий спектр причин та умов його виникнення, різноспрямованості клінічних
особливостей, варіантів протікання, форм особистого реагування на дефект. Тому
необхідно враховувати всі особливості прояву захворювання [25].
Проблемою заїкання
займалися багато вітчизняних і закордонних фахівців: В. Гіляровський, Н.
Неткачев, І. Сікорський, Л. Бондарева, В. Ісагулієв, П. Ісагулієв, Р. Лєвіна,
Ф. Рау, М. Xватцев, Л. Бєлякова, Є. Дьякова, Є. Рау, В. Селіверстов, В.
Шкловський, А. Кравченко, В. Кондратенко, З. Ленів, Л. Ткаченко, В. Деуля, І.
Шаповалова, С. Бегас.
Таким чином, ідеї
лікарів, логопедів, фізіологів, психологів зумовлюють необхідність продовження
вивчення проблеми заїкання та розробку відповідних методів
корекційно-логопедичної роботи. Це знаходить підтвердження як в організації
цілої низки спеціалізованих логопедичних закладів, так і в працях науковців, що
здійснюють подальше розроблення складної проблеми клініки диференційної
діагностики, терапії та профілактики заїкання.
Мета
та завдання роботи.
1. Розглянути особливості
роботи з дітьми молодшого шкільного віку із заїканням, характеризувати причини
виникнення та симптоматику заїкання.
2. Обгрунтувати
особливості корекційної роботи з дітьми із заїканням та охарaктеризувати етапи
корекційної роботи комплексного підходу з подолання заїкання.
3. Зміст різних форм
впливу, що застосовуються при корекції заїкання, розгляд основних етапів,
напрямів логопедичної роботи з корекції симптомів заїкуватості в дітей
молодшого шкільного віку
Об’єкт
дослідження – мовлення дітей молодшого шкільного віку
із заїканням.
Предмет
дослідження – подолання заїкання в дітей молодшого
шкільного віку.
Методи
дослідження. 1. Теоретичні – вивчення та аналіз
науково-методичної літератури щодо проблеми дослідження. 2. Емпіричні – спостереження, бесіда,
констатувальний, формувальний і контрольний етапи дослідження. 3. Статистичні –
якісний аналіз даних констатувального і контрольного етапів дослідження.
Структура
роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох
розділів, загальних висновків, списку
використаних джерел та додатків.
ВИСНОВКИ
З усього вищесказаного
можна дійти висновку, що заїкання є широко поширеним мовним порушенням, яке
виникає у дітей раннього віку в період найбільш активного формування їх мови,
перешкоджає розвитку багатьох особистісних характеристик дитини, утрудняє її
соціальну адаптацію. Оскільки заїкання тісно пов'язане з формуванням
особистості, його слід розглядати в структурі її діяльності. Дане положення
грунтується на тому, що при заїкання розвиток особистості відбувається в
обмежених умовах і це нерідко призводить до його деформації.
Зазвичай заїкання виникає
в період інтенсивного розвитку мови, найбільш часто у віці 2-5 років, коли
дитина починає говорити фразами. Причому заїкання у хлопчиків зустрічається в 4
рази частіше, ніж у дівчаток. Якщо з'явилося навіть незначне заїкання, яке
через деякий час пройшло само по собі, можливі подальші рецидиви, особливо
виражені в критичні періоди розвитку (в 6-7 років і пубертатний період). В
останні роки в найбільш розвинених країнах відзначається зростання частоти
заїкання у дітей, що пов'язують з бурхливим впровадженням в повсякденне життя
електронних засобів масової інформації, відеоігор, обрушується величезні масиви
аудіовізуальних даних на нервову систему дитини.
Тому так важливо вчасно
виявити причини заїкання і розпочати його лікування. Визнаючи необхідність
комплексного впливу на заїкання дитини, важливо підкреслити значущість
диференційованого підходу в розвитку, перевихованні особистості.
Заїкання є складним
мовленнєво-патологічним процесом. Корекція заїкання потребує комплексного
підходу з використанням педагогічного і медичного впливу. Робота з подолання
заїкання проводиться поетапно від простого до складного, з поступовим
ускладненням мовленнєвого матеріалу.
Логопед має розуміти
клінічну та психолого-педагогічну картину заїкання, знати мету і зміст кожного
з етапів корекційної роботи, бути обізнаним з дослідженнями науковців у
використанні прийомів, методів, способів подолання заїкання, особливо з
організації та впровадження логопсихотерапевтичного впливу. Робота з дітьми, що
заїкаються, потребує подальшого вивчення всіх аспектів і проблем заїкання для
успішної корекційної роботи з його подолання.
Заїкання доцільно виправляти ще у
дошкільному дитинстві, одразу після появи. Але дуже часто діти приходять до
школи із заїканням. Іноді трапляється так, що згасле або малопомітне заїкання у
дошкільному віці, зі вступом до школи загострюється та стає помітним дефектом.
Заїкання позбавляє школярів нормальних умов мовленнєвого спілкування, часто
перешкоджає успішному навчанню, негативно впливає на самооцінку дитини. Діти з
тяжкими порушеннями мовлення, до яких належить і заїкання, зазвичай не вміють
адекватно оцінювати власні можливості: недостатньо критичні до власних
можливостей, занижують їх, вважають себе неповноцінними, що проявляється в
виникненні емоційних бар’єрів, порушенні спілкування з однолітками та
дорослими.
Логопедичний вплив може
мати корекційно-розвивальний ефект та бути особистісно-орієнтованим тільки в
тому випадку, коли в своїй практичній діяльності логопед буде враховувати
особистісні особливості дітей із заїканням, та специфіку такого важливого
особистісного утворення як самооцінка. Корекційна робота з подолання заїкання
буде більш ефективною, а її результати стійкими за умови організації
психологічної допомоги, спрямованої на підвищення самооцінки дитини.
Проаналізувавши науково-методичну
літературу можна зробити висновок, що більшість дослідників і практиків, які
працюють над даною проблемою вважають необхідним комплексне вивчення і
лікування заїкання, вибір найефективніших прийомів комплексної терапії. В цих
умовах виникає необхідність пошуку єдиних концептуальних основ взаємодії
спеціалістів, координації їх діяльності.
На мою думку, при
корекції заїкання найефектівніше використовувати комплексний підхід, оскільки
порушення плавності мовлення пов’язано з цілим рядом причин, як біологічного,
так і соціально-психологічного характеру. Поєднання корекційно-педагогічної і
лікувально-оздоровчої роботи, яка направлена на нормалізацію всіх сторін
мовлення, моторики, психічних процесів, виховання особистості заїкуватого і
оздоровлення організму в цілому поєднується тільки в цьому підході. Це
передбачає спільну роботу лікаря, логопеда, психолога, ритміста, спеціаліста по
функціональній діагностиці, фізіотерапевта і соціального працівника.
Я вважаю, що ефективність
корекції заїкання визначається рядом факторів: характером дефекта і ступенем
вираженості його симптоматики; часом початку корекційного впливу і його
тривалістю; комплексністю впливу; адекватністю вибраних методик корекційного
впливу, врахування вікових та психологічних особливостей дітей. Висока
пластичність центральної нервової системи, вибір правильних засобів і методів
впливу та інші важливі фактори визначають в основному позитивну перспективу
процесу корекції заїкання.
Таким чином, багато дослідників до сьогоднішнього часу представляють різноманітні погляди щодо проблеми корекції заїкання, але найбільш правильною є погляд, який передбачає комплексний медико-педагогічний і психологічний підхід до проблеми корекції і подолання заїкання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Арнаутова Л.В.
Корекція заїкання у вітчизняній та зарубіжній практиці. Актуальні питання
корекційної освіти (педагогічні науки): Зб. наук. праць. К., вип. 9. 2017, T.1.
с.5.
2. Волосовец Т.В. Основы
логопедии с практикумом по звукопроизношению. М.: Академия, 2002. – 200с.
3. Журавльова Л.С.
Розвиток мовлення у старших дошкільників із заїканням засобами
музично-дидактичних ігор. Автореферат. Корекційна педагогіка. К. 2009. - 23с.
4. Кондратенко В.,
Ломоносов В. Заїкання: феноменологія та основні напрями реабілітації: Посібник
для вищих навчальних закладів. – К., 2006. – 70с.
5. Конопляста С.Ю., Сак
Т.В.; Логопсихологія. навч. посіб. за ред. М. К. Шеремет. К. Знання, 2010. –
293 с.
6. Кравченко А. І. З
історії питання клініко-фізіологічної характеристики заїкання. Педагогічні
науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2014. № 9 (43).
7. Кудярська Т.
Понятійно-термінологічний словник логопедії. Івано-Франківськ. 2017. 36 с.
8. Оганесян Е.В.
Логопедическая ритмика. – М., 1998. – 98с.
9. Поварова И. А. Коррекция
заикания в играх и тренингах.С-Пб: 2004. – 348 с.
10. Прилєпа В. А.
Акупресура як складова системи корекційно-лікувального впливу при заїканні.
Сучасні проблеми логопедії та реабілітації: збірник матеріалів конференції (14
квітня 2017 року, м. Суми).
11. Селиверстов В.И.
Заикание у детей: Пособие для логопедов. – М., 1994. – 208с.
12. Сергєєва І.В.
Логопедична допомога в системі освіти України. Педагогіка та методика
спеціальні. Зб. наук. ст. НПУ ім. М.П. Драгоманова. – К., 2001.
13. Шеремет М.К. Логопедія.
Підручник. Третє видання, перероблене та доповнене. К.: Видавничий Дім «
Слово», 2014.- 672 с.
14. Шеремет М.К. Сучасні
підходи до подолання порушення звуковимови. Педагогіка та методика спеціальні.
Зб.наук.ст.НПУ ім. М.П.Драгоманова.-К.,2001.-Вип.
15. Шеремет М.К.,
Ревуцька О.В. Логопедія (корекційна робота при дислалії): Навчальний посібник.
– К. 2009., 244с
ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ
16. Бегас Л.Д.
Театралізовані заняття як нова освітня технологія в навчанні та вихованні дітей
старшого дошкільного віку із заїканням. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14
(225), Ч. ІІ, 2011 URL:
http://dspace.ltsu.org/bitstream/123456789/284/1/%E2%84%96%2014_225_2011_%D0%9F%D0%9D_%D0%A7.2.pdf
17. Голенко В.І.
Особливості розвитку самооцінки заїкуватих дітей. Зб. Наук. праць К-ПНУ Івана
Огієнка – УДК 159.9 URL:
http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/znpkp_sp_2010_14_7.pdf
18. Журавльова Л.С.
Методичні аспекти подолання заїкання в практиці корекційної педагогіки. К. вип.
№23. 2003 URL: zbirnik23-2.pdf (at.ua)
19. Кравченко, А. І.
Застосування комплексного підходу в корекційній роботі з подолання заїкання в
дітей дошкільного віку. Сучасні проблеми логопедії та реабілітації : матеріали
V Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції, С. П., 2016. URL: ilovepdf_com-105-108.pdf
(sspu.sumy.ua)
20. Ленів З.П. До проблем
застосування сучасних технологій корекції мовлення дошкільників із заїканням
засобами арттерапії. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/25942/1/Leniv.pdf
21. Ленів З.П. Музикотерапія в системі корекції заїкання. Науково-практичний журнал «Корекційна педагогіка» № 2, 2008. URL: https://issuu.com/uasp.org.ua/docs/2008_02
Немає коментарів:
Дописати коментар