КУРСОВА: Найм житлових приміщень: порядок укладання договорів і їх особливості

                                           

Предмет: право, юриспруденція.

Тип роботи: курсова робота.

Об'єм роботи: 36 сторінок А4

Унікальність тексту: 89%

Динамічний розвиток різних видів господарювання сьогодні супроводжується появою великомасштабних проектів, як вітчизняних, так і підкріплених іноземними інвестиціями, для реалізації яких потрібно ефективне і грамотне правове поле. У даному ланцюжку правових інструментів, які створюють платформу для функціонування суб'єктів господарювання будь-яких форм власності, важливе місце займає договір найму житлових приміщень, який закріплений у діючому Цивільному кодексі України як договірний тип.

Щоб отримати повний текст роботи звертайтесь за контактами, які є на сайті 

ЗМІСТ 

ВСТУП 

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ НАЙМУ ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

          1.1 Становлення інституту найму в римські часи

          1.2 Розвиток інституту найму на українських землях в період Київської Русі

          1.3 Інститут найму на українських землях в період Російської імперії

          1.4 Розвиток інституту найму на українських землях в радянський період 

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРЯДКУ УКЛАДАННЯ ДОГОВОРУ НАЙМУ ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

          2.1 Дослідження проблемних питань житлового кодексу України

          2.2 Аналіз правового регулювання найму житлового приміщення

          2.3 Порівняння договорів найму та оренди житлових приміщень 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

 

ВСТУП 

          Актуальність теми. Динамічний розвиток різних видів господарювання сьогодні супроводжується появою великомасштабних проектів, як вітчизняних, так і підкріплених іноземними інвестиціями, для реалізації яких потрібно ефективне і грамотне правове поле. У даному ланцюжку правових інструментів, які створюють платформу для функціонування суб'єктів господарювання будь-яких форм власності, важливе місце займає договір найму житлових приміщень, який закріплений у діючому Цивільному кодексі України як договірний тип.

          Незважаючи на те, що зазначений інститут вже багато років залишається класичною та оптимальною правовою конструкцією передачі майна в тимчасове користування, все ж у різні проміжки часу і під впливом різних економічних, соціальних, політичних факторів правове регулювання орендного обороту нерухомості зазнавало певних змін.

          Враховуючи ступінь наукових розробок, все ж таки вважаємо, що дана тема не втрачає актуальності і сьогодні, оскільки дослідженню підлягає значний проміжок часу, який охоплюється у роботі, і велика кількість нормативно-правових актів, що регулюють відносини найму житлових приміщень в Україні.

          Окрім вищезазначеного, слід визнати, що нагальність і гострота житлового питання в світлі останніх подій в   Україні вимагає подальшого глибокого аналізу вивчення   відповідного правового регулювання на предмет можливого перегляду діючих підходів до регламентації відносин по найму житлових приміщень з соціально незахищеними категоріями осіб.

          Питання правового регулювання найму житлового приміщення неодноразово було предметом дискусії науковців, юристів-практиків. Міжгалузевий характер досліджуваних правовідносин свідчить про велику кількість наукових робіт у цій сфері і з боку дослідників і житлового законодавства і цивільного. Правова природа договорів найму житла була та є предметом дослідження багатьох науковців, важливе значення серед яких мають роботи: С. Бервено, О. Дзери, М. Дякович, М. Галянтича, Ю. Заіки, О. Кармази, , Н. Кузнєцової,  Р. Майданика,  Л. Лічмана, Є. Мічуріна, Л. Нескороженої, В. Романіва, О. Харитонова, С. Фурси, Я. Шевченко та інших.

          Проблема, що має зв'язок з предметом роботи, досліджувалась у працях таких вітчизняних та зарубіжних учених, як М. Брагинський, В. Вітрянський, В. Гончаренко, А. Гужва, А. Гусаков, О. Іоффе, І. Калаур, Д. Мейєр, М. Міньо, А. Підпригора, І. Перетерський та ін.

          Об'єкт дослідження: суспільні відносини, що складаються у процесі укладання, виконання, зміни та припинення договору найму житлового приміщення.

          Предмет дослідження: правові норми, що регулюють договір найму житлового приміщення та практика їх застосування.

          Метою роботи є дослідження правового регулюванням найму житлового приміщення в житловому та цивільному законодавстві України, співвідношення поняття договору «оренди» та договору «найму» житла, їх використання в науковій літературі та юридичній практиці.

          Відповідно до поставленої мети визначаються такі завдання дослідження:

          - розглянути становлення інституту найму в римські часи;

          - виявити розвиток інституту найму на українських землях в період Київської Русі;

          - простежити інститут найму на українських землях в період Російської імперії

          - розглянути розвиток інституту найму на українських землях в радянський період;

          - дослідити проблемні питання житлового кодексу України;

          - проаналізувати правове регулювання найму житлового приміщення;        

          - порівняти договори найму та оренди житлових приміщень.

          Нормативно-правову базу дослідження склали Конституція України, Цивільний кодекс України, Житловий кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, нормативно-правові акти України як державного рівня, так і регіональні і місцеві. Також було проаналізовано положення європейського житлового законодавства.

          Методологічною основою роботи є сукупність загальнонаукових (системний, історичний, аналітичний, логічний) у тому числі формально-логічних (аналіз, синтез, дедукція, індукція) та спеціальних методів (історико-правовий, порівняльно-правовий, юридична герменевтика).

          Наукова новизна дослідження полягає в тому, що договір найму житлового приміщення - відносно нове явище в правовому полі України, у зв'язку з чим кількість наукових досліджень цього договору невелика. Проте, через відсутність великої правозастосовної практики нерідко наукові дослідження спрямовані на вивчення теоретичної частини питання. Чимало робіт, присвячених аналізу зарубіжного законодавства щодо найманих відносин чи аналізу українського законодавства у межах існуючих договорів найму житлового приміщення та його порівняльних характеристик. Дане дослідження має комплексний характер: зроблено аналіз українського законодавства. Було виявлено проблеми правозастосування, запропоновано можливі шляхи їх вирішення, що дозволяє говорити про практичну значущість цієї роботи.

    Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів,  висновків, списку використаних джерел.

ВИСНОВКИ 

          У роботі досліджено історичні аспекти становлення та розвитку інституту найму (оренди) житлових приміщень у цивільному праві України. Виявляються особливості правового регулювання найму (оренди) майна на різних етапах розвитку цивільного обороту шляхом аналізу низки нормативно-правових актів.

          У роботі досліджуються історичні аспекти правового регулювання договору найму (оренди) житлових приміщень в Україні, починаючи з часів римського приватного права і до теперішнього часу. Дослідження ускладнюється за рахунок предмета договору оренди - житлових приміщень та його видів, оскільки на певних історичних етапах на законодавчому рівні речі не поділялися на рухомі та нерухомі.

          У римському приватному праві відносини за майновим наймом житлових приміщень опосередковувалися договором майновий найм, оренда речей, особливості якого наступні: не виділявся окремо серед зобов'язальних договорів; підпадав під дію положень про купівлю-продаж.

          У період Київської Русі та Литовсько-Польський період правове регулювання відносин найму носило фрагментарний характер.

          У ХVІІІ-ХІХ ст. в Україні були відсутні загальні законодавчі положення про сутність зобов'язань щодо передачі майна у користування. Однак на землях Західної України, що входила до складу Австрійської імперії, діяв Галицький цивільний кодекс 1797 р., в якому положення «Про найм» виділялися як окремі глави.

          Дореволюційний період (XIX ст. - до кінця 1917 р.) характеризується відсутністю розмежування української цивілістики. Поряд із загальними положеннями про найм з'являються законодавчі акти, які регулювали окремі види найму житлових приміщень. У наукових працях дореволюційних учених висвітлюється юридичне значення поділу речей на рухомі та нерухомі.

          У радянські часи (з кінця 1917 р. - до кінця 1991 р.) правове регулювання відносин за наймом майна в Україні, яка входила до складу СРСР принципово не відрізнялося. Важливою особливістю на той час було проголошення монопольного права власності держави на землю і фактично встановлення заборони передачу їх у аренду.

          З розпадом СРСР правове регулювання відносин найму майна піднялося на принципово новий рівень. Відмінною особливістю сучасного етапу правового регулювання відносин найму (оренди) житлових приміщень в Україні є встановлення в цивільному кодексі загальних положень про найм (оренду), які доповнюються спеціальними нормами, закріпленими в інших нормативно-правових актах, що дозволяє врахувати особливості передачі в найм (оренду) різних видів майна.

          Виходячи з викладених положень, слід відмітити, що особливістю правового регулювання найму житлового приміщення є міжгалузевий характер, оскільки положення про найм (оренду) житла містяться в нормах як житлового так і цивільного законодавства. При цьому, і в законодавстві і в науковій літературі використовуються терміни «найм (оренда) житла», «договір найму житла», «договір оренди житла», «договір оренди житла з викупом», «договір соціального найму житла», «договір найму (оренди) квартир». Невизначеність  питання тотожності чи відмінності цих понять призводить до виникнення неоднозначності трактування найму житла і в науковій сфері в судовій практиці, що свідчить про нагальну необхідність у приведенні у відповідність норм законодавства щодо найму житлового приміщення.

          Так, необхідно привести у відповідність положення ст.. 47 Конституції України, яка визначає право особи на «взяття в оренду житла», житлового та цивільного законодавства, і закріпити на законодавчому рівні однозначне трактування загального поняття найму житлового приміщення, різновидом якого буде «договір оренди житла», що знаходиться у приватній власності та «договір найму житла», що перебуває в комунальній чи державній власності. Така позиція обґрунтовується тим, що і цивільне законодавство, так і житлове законодавство розрізняючи поняття договору найму житла й договору оренди житла відрізняють ці договори за приналежністю предмету договору (житла) до форми власності (виду житлового фонду). При цьому, договір щодо найму житла з приватного фонду в різних нормативно-правових актах визначається і я договір найму і як договір оренди, то договір щодо найму житла із державного та громадського фонду є договором соціального найму житла, повністю визнаючи його лише договором найму житла. 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

          1. Кокоєва Л.Т. Основні проблеми цивільно-правового регулювання орендних відносин: дис. ... докг. Юрид. наук: спец. 12.00.03; Харківська державна академія права. Харків, 2014. 452 с.

          2. Пам'ятники римського права: Закони XII таблиць, Інституції Гаю, Дігести Юстиніана. Київ: Зерцало, 2017. 608 с.

          3. Римське приватне право: [підручник]; за ред. проф. І.Б. Новицького, проф. І.С. Перетерського. Київ: Юриспруденція, 2010. 448 с.

          4. Договірне право. Книга друга: Договори про передачу майна. М.І. Брагінський, В.В. Вітрянський. 3-тє вид., Стереотип. Київ: Статут, 2011. 380 с.

          5. Попригора О.А. Римське право. 2-ге вид. Київ: Юршком Інтер, 2019. 399 с.

          6. Подопригора О.А. Основи римського цивільного права: [навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів]. 2-ге вид., перераб. Київ: Вентурі, 2014. 288 с.

          7. Музиченко П.П. Історія держави і права розвинених країн: історія держави і права. 3-є вид., перероб. та дод. Xарків: Одіссей, 2014. Ч. II.  2014.  624 с.

          8. Статут Великого князівства Литовського 1588. підг. О. Ліцкевич. – Мн., 2002-2003. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://starbel. narod.ru/statutl588.htm.

          9. Кодифікація цивільного законодавства на українських землях. Уклад.: Ю.В. Білоусов, І.Р. Калаур, С.Д. Гринько та ін.; за ред. Р.О. Стефанчуката М.О. Стефанчука. Київ: Правова єдність, 2019. Т. 1. 2019. 1168 с.

          10. Калаур І.Р. Поняття договору найму у Стародавньому Римі та актах кодифікації цивільного законодавства на українських землях. Часопис Академії адвокатури України. 2013. № 3. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Chaa2013 3 ll.pdf.

          11. «Звід законів Російської імперії» 1832 р. II Класика російського права. - T. X. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://civil.consultant. uа/reprint/books/21 l/141.html.

          12. Мейєр Д.І. Громадянське право. Класика права [Електронний ресурс]. Режим доступу: 141.http://civil.consultant.uа/elib/books/45/page_18.html.

          13. Про затвердження Основ цивільного законодавства Союзу РСР та союзних республік: Закон СРСР від 08.12.1961 (ред. Від 12.06.1990) (разом з Основами законодавства) II Консультант плюс [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://base.consultant.uа/cons/cgi/online. cgi?req=doc;base=ESU;n=9608.

          14. Основи законодавства Союзу РСР та союзних республік про оренду: Закон СРСР від 23.11.1989 № 810-1 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.businessuchet.uа/pravo/ DocumShow_DocumID_1735.html.

          15. Основи цивільного законодавства Союзу РСР та республік: Закон СРСР від 31.05.1991 № 2211-1 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.businessuchet.uа/pravo/ DocumShow_DocumID_1735.html.

          16. Цивільний кодекс. Частина 2 II Консультант плюс [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.consultant.uа/рорі1аг^кг12/4_17.Мт1.

          17. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-ІУ. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 40-44. ст. 356.

          18. Воронова О. В. Етапи у становленні правового регулювання забезпечення соціальним житлом в Україні. О. В. Воронова. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2018. № 2. С. 95-102. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnau_2018_2_15.

          19.     Галянтич  М. Житлове право України.  Навчальний  посібник.  М. Галянтич.  Київ.  Юрінком Інтер. 2007. 498 с.

          20.     Єдиний     державний     реєстр     судових     рішень     [Електронний     ресурс].     URL::     http:// reyestr.court.gov.ua/.

          21.     Житловий кодекс Української РСР від 30.06.1983 № 5464-X. Відомості Верховної Ради УРСР. 1983. № 28.

          22. Кармаза О. Договір найму житла та договір оренди житла: їх співвідношення .О. Кармаза. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 2. С. 18-23. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pgip_2016_2_4.

          23. Конституція України: Закон України 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30.

          24.     Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у 2 т. За ред. О. Дзери (кер. авт. кол.), Н. Кузнєцової, В. Луця. Київ. Юрінком Інтер. 2005. Т. 2. 2005. 1088 с

          25.     Про житловий фонд соціального призначення: Закон України від 12.01.2006 № 3334-IV. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 19-20.

          26.     Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40.

          27. Актуальні проблеми цивільного, житлового та сімейного законодавства: Мат. міжнар. наук.-практ. конф., присв. пам'яті проф. В.П. Маслова. Харків, 25.02.2011р., 2011. 394 с.

          28. Відомості Верховної Ради СРСР. 3. Відомості Верховної Ради УРСР.

          29. Відомості Верховної Ради України.

          30. Голос України. 2011. - № 63. - 7 квіт.

          31. Проект Житлового кодексу України [Електрон. ресурс]. Режим доступу: www.rada.gov.ua.

          32.     Кармаза О. Концепції охорони та захисту житлових прав у цивілістичному процесі : автореф. дис. … докт. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право, цивільний процес, сімейне право та міжнародне при- ватне право»; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2014. 36 с.

          33.     Литовченко Л. Договір найму жилого при- міщення: особливості правового регулювання. Право і суспільство. 2012. № 1. с. 120–125.

          34.     Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// reyestr.court.gov.ua/.

          35.     Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у 2 т.  за ред. О. Дзери (кер. авт. кол.), Н. Кузнєцової, В. Луця. Київ: Юрінком Інтер, 2005. Т. 2. 1088 с.

          36.     Галянтич М. Житлове право України: [навчальний посібник]. Київ: Юрінком Інтер, 2007. 498 с.

          37.     Грибанов В. Основы советского жилищного законодательства / В. Грибанов. Харьков: Знание, 2016. 95 с.

          38.     Житлове право України : [навчальний посібник]. Київ: Істина, 2008. 160 с.

          39.     Галянтич М. Житлове право України: [навчальний посібник]. Київ: Юрінком Інтер, 2007. 498 с.

          40.     Мічурін Є. Правочини з житлом: [науково- практичний посібник].  3-є вид., перер. та доп. Харків. : Юрсвіт, 2007. 536 с.

          41.     Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. 2010. Т. 3 : ОБС–РОБ. 2010. 928 с.

          42.     Юридична енциклопедія : у 6 т. редкол.: Ю. Шемшученко (гол. редкол.) та ін.. Київ: Українська енциклопедія, 1998–2004. Т. 4 : Н–П. 2012. 768 с.

          43.     Популярна юридична енциклопедія кол. авт.: В. Гіжевський, В. Головченко, В. Ковальський (кер.) та ін. Київ: Юрінком Інтер, 2003. 528 с.

          44.     Кармаза О. Концепції охорони та захисту житлових прав в Україні: матеріальний та процесуальний аспекти: [монографія]: ПрАТ «Миронівська друкарня», 2013. 400 с.

          45.     Шишка О. Реалізація права громадян на житло з житлового фонду соціального призначення. Форум права. 2010. № 4. с. 966–970.