ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ РУХОВИХ ЯКОСТЕЙ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО
ВІКУ З ДИЗАРТРІЄЮ
1.1 Психолого-педагогічна
характеристика дітей з дизартрією
1.2 Становлення звукового аналізу в дітей
РОЗДІЛ
2. РОБОТА З ФОРМУВАННЯ РУХОВИХ
ЯКОСТЕЙ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ДИЗАРТРІЄЮ
2.1 Обґрунтування та
принципи логопедичної роботи з формування рухових якостей у дошкільнят дизартрією
2.2 Зміст логопедичної роботи з формування рухових якостей у дошкільнят з дизартрією
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність
дослідження. У сучасному світі розвитку освіти стає
гострою проблемою зростання чисельності дітей з дизартрією та відповідно
проблема їх корекційного навчання. Тому підвищення ефективності роботи з
корекції порушень мови у дошкільнят з клінічним діагнозом «дизартрія» за
допомогою систематизованих корекційних та розвиваючих рухових якостей є на
даному етапі одним із актуальних логопедичних питань [6].
Дослідження
індивідуальностей звукової (акустичної) сторони мови у дошкільнят з дизартрією
вважається досить популярним питанням у логопедії, оскільки саме стан
звуковимови та фонематичних процесів вважається однією з причин, що надають
конкретний вплив на появу контактів, за допомогою яких формуються та
уточнюються уявлення дітей про навколишню реальність.
Такими авторами та
фахівцями у галузі логопедії як Є. Ф. Архіпова [3], Є.М. Вінарська [8], І. Ю.
Левченко, О. Г. Приходько [22] та ін. були докладно описані проблеми дизартрії
дитячого віку. Як показують проведені дослідження даних авторів, через
артикуляційні порушення, що виникають при дизартрії, виникають труднощі у
формуванні кінестезій, важливих для формування правильної звуковимови, а це, в
результаті, призводить до несформованості фонематичних процесів. Це негативно
впливає на розвиток дитини, саме з її нервово-психічної діяльності вже у
ранньому віці може призвести до шкільної непристосованості. Ці порушення
виражають негативний вплив на формування та розвитку всіх сторін мови, отже,
знижують ефективність процесу навчання дітей у цілому, викликаючи своєрідні
помилки читання і письма різного характеру.
Предмет
дослідження: формування рухових якостей у дошкільнят з дизартрією на
логопедичних заняттях.
Об'єкт
дослідження: звуковий аналіз та шляхи його формування
у дошкільнят з дизартрією на логопедичних заняттях.
Мета
дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити та
апробувати зміст логопедичної роботи з формування рухових якостей у дошкільнят
з дизартрією на логопедичних заняттях.
Завдання
дослідження:
1)
розглянути психолого-педагогічна
характеристика дітей з дизартрією;
2) простежити
становлення звукового аналізу в дітей;
3)
здійснити обґрунтування принципів
логопедичної роботи з формування рухових якостей у дошкільнят дизартрією;
4)
проаналізувати зміст логопедичної роботи з
формування рухових якостей у дошкільнят з дизартрією.
Теоретико-методологічною
базою цього дослідження послужили науково-дослідні видання різних років,
матеріали спеціального періодичного друку з питань вивчення специфіки
формування навичок звукового аналізу у дітей дошкільного віку з дизартрією на
логопедичних заняттях.
Наукова новизна цієї
роботи полягає у тому, що інформація та висновки можуть сприяти більш
детальному і конкретному розумінню умов формування навичок рухових якостей в
дітей дошкільного віку з дизартрією на логопедичних заняттях. Можна використати
отримані результати у вузівській практиці розробки занять з логопедії та інших
суміжних наук. Результати дослідження також можуть бути застосовні у
навчальному процесі під час підготовки навчальної та навчально-методичної літератури.
Структура
роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів,
висновків та списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
В наш час проблеми
дизартрії дитячого віку посилено розробляється в клінічній, нейролінгвістичній,
психолого-педагогічній областях.
Дизартрія - порушення
вимовної сторони мови, через недостатню іннервацію мовного апарату. При
дизартрії основним недоліком виявляється порушення звукової вимови та
просодичного боку мови, воно пов'язане з органічним ураженням ЦНС та
периферичної нервової систем. Дефекти формування звуку при дизартрії
проявляються на різних рівнях і залежать від характеру та рівня тяжкості ураження
нервової системи. У нескладних випадках виникають деякі спотворення звуків,
розмита (змащена) мова; у складніших випадках виникають пропуски, спотворення
та заміни звуків, темп, модуляція і виразність мови страждають, загалом вимова
стає не виразною. Дизартричні дефекти мови зустрічаються при різних органічних
ураженнях головного мозку, які у дорослих мають більш явний осередковий
характер. У дітей частота дизартрії насамперед пов'язана з частотою
перинатальної патології (пошкодження нервової системи плода та
новонародженого).
Порушення у розвитку
навичок звукового аналізу слова, які виникають у дітей із дизартрією через
порушення кінестезії в артикуляційному апараті та порушення вимови звуку,
призводять до труднощів у освоєнні читання та письма, тобто до дислалії та
дисграфії.
Успішне оволодіння
фонематичними процесами дитиною в мові вимагає величезної роботи над розвитком мовно-слухових
та мовно-рухових аналізаторів.
Виходячи з цього, можна
підсумувати, що у дітей потрібно розвивати фонематичний слух, а саме здатність
відтворювати і розрізняти всі звуки мови рідної мови, співвідносити їх з руховою
системою рідної мови; виробляти правильну дикцію, тобто рухливість і диференціацію
рухових функцій органів апарату артикуляції, які забезпечують ясну і чітку
вимову кожного звуку, а також слів і фраз в цілому.
Для ефективної роботи з
розвитку навички рухових якостей у дітей дошкільного віку з дизартрією
необхідно розробити: діагностичну систему, яка дозволить дослідити всі складові
мовної системи, які пов'язані з процесом відмінності та розпізнавання мовних
звуків рідної мови; комплексна програма розвитку: правильна вимова звуку,
кінестетичні відчуття в артикуляції та дрібній моториці, а також навички
аналізу звуку слова.
На основі цього було проведено
чимало досліджень для виявлення особливостей розвитку рухових якостей,
кінестетичних відчуттів у артикуляційній та дрібній моториці, фонематичних
навичок слуху та звукового аналізу слова у дітей старшого дошкільного віку з
дизартрією.
Таким чином, дані функції
у дітей розташовані на низькому рівні. У дітей спостерігається спрощена
артикуляція звуків, і є порушення у розпізнаванні та розрізненні на слух тих
звуків, вимова яких порушена, в результаті спостерігається несформованість
навичок рухових якостей.
В роботі було
проаналізовано різні методи логопедичної системи роботи для формування навичок рухових
якостей у дошкільнят з дизартрією.
Можна дійти невтішного
висновку, що є невелика динаміка за всіма досліджуваними параметрами:
поліпшилося вимови звуків; діти говорять чітко, виразно; правильно вимовляють
поставлені та автоматизовані звуки; розрізняють протиставлені звуки, звуки не
плутають по дзвінкості та глухості, не пом'якшують тверді приголосні звуки;
можуть провести звуковий аналіз слова, визначити кількість звуків у слові. Усе
це свідчить про ефективність обраної методики.
Отже, протягом дослідження явища порушення рухових якостей у дошкільнят з дизартрією було виділено наступне: психологічні та педагогічні особливості формування рухових якостей; діагностика вивчення стану вимови звуків, кінестетичних відчуттів в артикуляційній та дрібній моториці, фонематичного слуху та рухових якостей при вимові слова у дітей дошкільного віку з дизартрією; були вивчені особливості рухових якостей у дітей із дизартрією; Логопедична робота була розроблена для розвитку рухових якостей у дітей дошкільного віку з дизартрією.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Александрова, Т.В.
Живі звуки, або Фонетика для дошкільнят. Харків: Дитинство-прес, 2018. 48 с.
2. Аманатова, М. М.
Розвиток фонематичних процесів на логопедичних заняттях. Логопедія. Дніпро. 2017.
№1. С. 20 – 27.
3. Архіпова, Є. Ф. Стерта
дизартрія у дітей. Миколаїв: АСТ: Астрель, 2017. 331c.
4. Архіпова, Є.Ф.
Логопедичний масаж при дизартрії. Миколаїв: АСТ: Астрель, 2018. 128 c.
5. Архіпова, Є.Ф.
Корекційно-логопедична робота з подолання стертої дизартрії у дітей. Миколаїв:
АСТ: Астрель, 2018. 254.
6. Батяєва, С. В. Альбом
з розвитку промови для дошкільнят. Черкаси: МЕН-ПРЕС, 2013. 96 с.
7. Беккер, К. П.
Логопедія. Херсон: Медицина, 2021. 288 с.
8. Бєлякова, Л.І.
Логопедія. Дизартрія. Київ: Гуманітар, вид. центр ВЛАДОС, 2019. 287 с.
9. Бистрова, Г.А. Логопедичні
ігри та завдання. Суми: "КАРО", 2020. 96 с.
10. Вінарська, Є.М.
Дизартрія та її топіко-діагностичне значення у клініці осередкових уражень
мозку. Тернопіль, 2013. 123 с.
11. Вінарська, О.М.
Нейролінгвістичний аналіз звукової сторони мови. Мова та людина. Київ: Вид-во КДУ,
2020. С.55 - 62.
12. Виготський, Л.С.
Вибрані психологічні дослідження. Львів: Просвітництво, 2018. 430 с.
13. Гвоздєв, А. Н.
Питання вивчення дитячої мови. Одеса: Дитинство-Прес, 2017. 472 с.
14. Голубєва, Г.Г.
Корекція порушень фонетичної сторони мови у дошкільнят. Суми: Видавництво СДПУ
ім. Яворницького: Меркурій, 2020. 168 с.
15. Гуровець, Г.В. До
питання діагностики стертих форм псевдобульбарної дизартрії. Питання логопедії.
Одеса: Просвітництво, 2018. С. 32-36.
16. Журова, Л.Є. До
питання формування фонематичного сприйняття в дітей віком дошкільного віку. Одеса:
Просвітництво, 2013. С. 213 - 227.
17. Жукова, Н.С.
Подолання загального недорозвинення мови. Київ: Просвітництво, 2020. 124 с.
18. Жукова, Н.С.
Подолання затримки мовного розвитку у дошкільника. Одеса: Просвітництво, 2013. 145
с.
19. Іншакова, О. Б.
Альбом для логопеда. 2-ге вид., Випр. та дод. Дніпро: Гуманітар. вид.центр
ВЛАДОС, 2019, 279 с.
20. Колесникова, Є. В.
Розвиток звуко-літерного аналізу у дітей 5 - 6 років. Харків: Ювента, 2016. 80
с.
21. Колесникова, Є.В.
Розвиток фонематичного слуху у дошкільнят. Запоріжжя: Просвітництво, 2012, 96
с.
22. Левіна, Р.Є.
Порушення мови та письма у дітей. Суми: АРКТІ, 2015. 222 с.
23. Логопедія. За ред.
Л.С. Волковий, С.М. Шаховській. Київ: ВЛАДОС, 2018. 680 с.
24. Лопатіна, Л.В.
Подолання мовленнєвих порушень у дошкільнят (корекція стертої дизартрії). Суми:
«Меркурій», 2020. 192 с.
25. Нищева, Н. В. Будемо
говорити правильно. Чернігів: ДИТИНСТВО-ПРЕС, 2012. 112 с.
26. Ніщева, Н. В.
Розвиток фонематичних процесів та навичок звукового аналізу та синтезу у
старших дошкільнят. Чернігів: ДИТИНСТВО-ПРЕС, 2016. 64 с.
27. Правдіна, О. В.
Логопедія. Чернівці: Просвітництво, 2013. 272 с.
28. Селіверстов, В. І.
Понятійно-термінологічний словник логопеда. Одеса: Гуманітарний видавничий
центр ВЛАДОС, 2017. 400 с.
29. Селіверстов, В. І.
Мовні ігри з дітьми. Чернігів: Владос, 2014. 344 с.
30. Спірова, Л. Ф.
Особливості звукового аналізу у дітей з вадами мови. Дніпро: АПН, 2017. 55 с.
31. Ткаченко, Т. А.
Формування навичок звукового аналізу та синтезу. Миколаїв: Гном і Д, 20107. 48
с.
32. Трубнікова, Н. М.
Структура та зміст мовної карти. Донецьк: Донецький державний педагогічний
університет, 2014. 51 с.
33. Філічева, Т. Б. Діти
з фонетико-фонематичним недорозвиненням: виховання та навчання. Київ: Гном, 2020.
80 с.
34. Філічева, Т.Б. Основи
логопедії. Одеса: Просвітництво, 2019. 223 с.
35. Ханьшева, Г. В.
Практикум з логопедії. Корекція звуко-вимови. Рівне: «Фенікс», 2015. 200 с.
36. Чистович, Л.А.
Звуковий аналіз мови. Вид. 2-ге. Київ: 2016. 207 с.
37. Шашкіна, Г.Р.
Логопедична робота з дошкільнятами. Херсон: Видавничий центр «Академія», 2013.
240 с.
38. Швайко, Г.С. Ігри та
ігрові вправи для розвитку мови. Херсон: "Академія", 2018. 230 с.
39. Швачкін, Н.Х.
Розвиток фонематичного сприйняття мови у ранньому віці. Хрестоматія з теорії та
методики розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Одеса: «Освіта», 2020. С.
312-318.
40. Ейдінова, М.Б. Дитячі церебральні паралічі та шляхи їх подолання. Київ: Владос, 2019. 274с.
Немає коментарів:
Дописати коментар