ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
1.1. Історичний
аспект розвитку інтерактивних методів навчання
1.2. Інтерактивне
навчання:сутність, методи та форми
1.3. Інтерактивне
навчання як новітній підхід до організації навчального процесу на уроках української літератури
Висновки до 1 розділу
РОЗДІЛ
2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ
МЕТОДІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
2.1. Система інтерактивних методів на
уроках української літератури
2.2. Особливості та умови використання
інтерактивних методів
Висновки до 2 розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність
дослідження обумовлена тим, що час характеризується
дуже великим обсягом інформаційних потоків, швидкими темпами застосування нових
технологій, інтеграційними тенденціями у світовому суспільстві. Зазначені
процеси мають великий вплив на освіту в цілому, а також на систему додаткової
освіти у зв'язку із цим значно підвищуються вимоги до учнів. Додаткова освіта
також як і основна професійна освіта покликана навчити кожного свого випускника
знаходити шляхи вирішення різних проблем, сформувати здатність до самостійного творчого
мислення, плідну взаємодію з оточуючими з метою досягнення особистих та
загальних цілей.
Важливим кроком на шляху
до створення в системі додаткової освіти умов підготовки конкурентоспроможного
фахівця стає впровадження інтерактивного навчання, оскільки воно дозволяє
відійти від стандартів мислення, стереотипу дій, сприяє становленню характеру,
зумовлює розвиток усіх трьох сфер особистості: когнітивну, емоційну, вольову.
Інтерактивне навчання ми розуміємо як те, що відбувається в умовах постійної, активної
взаємодії всіх учнів. Це поєднання, взаємонавчання (колективне, групове,
навчання у співпраці), де студент і викладач є рівноправними, рівнозначними
суб'єктами. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих
ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі
аналізу обставин та відповідної ситуації.
Незважаючи на активізацію
наукових досліджень у напрямку інтерактивного навчання, актуальним завданням
сучасної педагогіки залишається розробка та застосування у навчальних закладах
сценаріїв занять, побудованих на засадах інтерактивної взаємодії учасників
навчального процесу. Серед моделей навчання виділяють: традиційну чи класичну,
активну та інтерактивну (у деяких літературних джерелах інтерактивну модель не
відокремлюють від активної).
Ступінь вивченості
проблеми. Проблему впровадження інтерактивного навчання досліджували вітчизняні
та зарубіжні методисти Андрієнко В.І, Беспалько В. П,. Григор'єв, В.К., Когут,
О. С., Кравчик, Т. М. Маркова, О. П. Сиротинко, О. Г. Леушина, О. А, та ін.
Як вважають вчені та
практики, набуття знань, формування умінь та навичок, розвиток особистісних та
професійно значущих якостей у процесі професійної підготовки майбутнього
спеціаліста є найбільш ефективними при використанні в освітньому процесі
інтерактивних методів навчання.
Теоретичні основи
застосування сучасних технологій у навчальному процесі школи розкрито у працях
Соловенко, А.В. Козленко, М. Л., Токтар В.І.. Андрієнко, Сидоренко, П. М. та
інших дослідників. Активні методи навчання інтенсивно розробляли такі вчені, як
Л. Кучеренко, В. Я. Платанова.
Об'єкт
дослідження – інтерактивні методи навчання
Предмет
дослідження – інтерактивні методи навчання у процесі
вивчення української літератури.
Метою курсової
роботи є висвітлення досвіду впровадження інтерактивних методів та засобів
навчання на уроках літератури у системі освіти. З поставленої мети випливають
такі завдання:
1. Розглянути історичний
аспект розвитку інтерактивних методів навчання;
2. Охарактеризувати інтерактивне
навчання, а саме його сутність, методи
та форми;
3. Виявити інтерактивне
навчання як новітній підхід до організації навчального процесу на уроках української літератури;
4. Проаналізувати систему
інтерактивних методів на уроках української літератури;
5. Дослідити особливості
та умови використання інтерактивних методів.
Методи
дослідження: загальнонаукові методи (опис, аналіз,
синтез), спостереження, що констатує та формує експерименти.
Джерела дослідження:
основними джерелами дослідження для даної роботи стали інтернет-джерела з
електронними публікаціями статей на тему дослідження. Також джерелом послужив у
написанні роботи та дослідженні інтерактивних методів у навчанні державний
стандарт основної загальної освіти.
Наукова
новизна. Наведені в ході дослідження висновки можуть знайти
своє застосування у дослідженнях, присвячених питанням інтерактивного методу
навчання, а також стати основою для розробки навчальних планів та методичних
посібників.
Структура роботи: курсова має традиційну структуру: вступ, два розділи, висновок, список літератури. У першому розділі розкриваються загальні теоретичні питання щодо інтерактивної освіти. У другому розділі розглядається досвід інтерактивної освіти у системі освіти, отже розглядаємо специфіку реалізації інтерактивних методів навчання в освітньому процесі під час уроків української літератури.
ВИСНОВКИ
Таким чином застосування
інтерактивних технологій є необхідним компонентом для підготовки майбутнього
покоління. Результати проведеного педагогічного дослідження дозволяють зробити
висновок про те, що застосування даного методу позитивно впливає на розвиток
пізнавальної активності учнів та ефективності засвоєння матеріалу, що
вивчається.
Сучасна мовна освіта
спрямована на виховання грамотної, продуктивно мислячої людини, яка володіє
системою знань, розвиненими комунікативними здібностями, що дозволяють їй
репрезентувати себе через мовлення. Спостереження й практика навчання свідчать
про недостатність часткових методик, спрямованих на систематичне залучення
учнів до спілкування. Заповнити цю прогалину може використання інтерактивних
методів навчання, в основі яких лежить активне ситуативне спілкування школярів
на уроках української мови та літератури.
Аналіз наукової
літератури та методичного забезпечення навчання української мови свідчить, що
підручники, методичні посібники спрямовують роботу вчителя-словесника на систематичність,
послідовність, наступність і перспективність в навчанні мови та мовлення. Крім
того, підтверджують необхідність систематичної роботи з використання
інтерактивних методів навчання, а відтак і створення необхідної методики
функціонування інтерактивних методів на уроках української мови та літератури.
Для ефективного
застосування інтерактивних методів навчання у процесі вивчення української
літератури важливе місце має врахування лінгводидактичних засад, зокрема
закономірностей, принципів навчання української мови та
комунікативно-діяльнісного, когнітивного функціонально-стилістичного,
соціокультурного підходів до навчання.
Використання
інтерактивних форм у процесі вивчення української літератури, як показує
практика, знімає нервове навантаження учнів, дає можливість змінювати форми їх
діяльності, переключати увагу на вузлові питання теми занять.
Основою інтерактивних
підходів у процесі вивчення української літератури є інтерактивні вправи та
завдання, які виконуються навчальними. Основна відмінність інтерактивних вправ
і завдань полягає в тому, що вони спрямовані не тільки і не так на закріплення
вже вивченого матеріалу, як на вивчення нового.
Таким чином, інтерактивне
навчання у процесі вивчення української літератури – це спеціальна форма організації
пізнавальної діяльності. Вона має на увазі цілком конкретні і прогнозовані
цілі. Однією з таких цілей є створення комфортних умов навчання, таких, за яких
студент відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить
продуктивним сам процес навчання і дає можливість кожному індивіду повністю
розкрити себе, свої задатки, розвивати творчі здібності.
Що сприяє найбільш успішному освоєнню студентами середньої професійної освіти навчальних програм та формуванню у них професійних компетенцій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрієвська В. І.
Педагогіка: навчальний курс для творчого саморозвитку. В. І. Андрєєв. - 2-ге
вид. Київ: Центр інноваційних технологій, 2020. 608 с.
2. Атутов П. Р.
Технології та сучасна освіта. П. Р. Атутов.
3. Бабанський Ю.К.
Оптимізація навчально-виховного процесу: (Метод. Основи). Львів: Просвітництво,
2012. 192 с.
4. Бабанський, Ю.К. Про
дидактичні засади підвищення ефективності навчання Текст. / Ю.К. Бабанський.
Народна освіта. 2016. № 11. С. 105-111.
5. Бадмачук Б. Ц.
Методика викладання психології: Навч. Посібник для студ. вищ. навч. закладів.
Київ: ВЛАДОС, 2021. 304 с.
6. Бадмачук, Б.Ц.
Психологія та методика прискореного навчання. Б.Ц. Бадмаєв. Київ: ВЛАД. Прес,
2012. 269 с.
7. Балицька, І.В.
Інтерактивні методи навчання та виховання США. Монографія. І.В. Балицька. Чернігів: Вид-во Червона Рута,
2014. 108 с.
8. Барабанов, В.Ф.
Інтерактивна система оцінки знань Текст.: навч. Посібник. Інновації та якість
шкільної освіти Текст.: наук.-метод. посібник для педагогів інноваційних шкіл.
Черкаси: КАРО, 2017. 144 с.
9. Білокінь Ю. Активні
методи навчання. Ю. Білокопытов, Г. Панасенко. Вища освіта в Україні. 2014. No
4. С. 167 - 169.
10. Берталанфі Фон Л.
Загальна теорія систем: критичний огляд. Дослідження із загальної теорії систем.
Л. фон Берталанфі. Дніпро: Наука, 2011. 150 с.
11. Беспалько В. П.
Педагогіка та прогресивні технології навчання. В. П. Беспалько. Київ: Вид-во
інституту проф. обр. мін. обр. України, 2015. 336 с.
12. Блауберг, І.В.
Проблема цілісності та системний підхід. І.В. Блауберг. Миколаїв: Едиторіал, 2017.
448 с.
13. Блауберг, І.В.
Системний підхід: причини, проблеми, проблеми.
14. Бондаревська, Є.В.
Гуманістична парадигма особистісно орієнтованої освіти Текст. Є.В. Бондаревська.
Педагогіка. 2017. №4. С. 11-16.
15. Вербицький, A.A.
Особистісний та компетентнісний підходи в освіті: проблеми інтеграції Текст.
A.A. Вербицький, О.П. Ларіонова. Чернігів: Логос, 2019. 336 с.
16. Гребенко К. А.
Комп'ютерна графіка як засіб професійної підготовки фахівців – дизайнерів: на
матеріалах середньої професійної освіти. Дисертація канд. пед. наук: 13.00.08. Вінниця,
2012. 195 с.
17. Григор'єв, В.К.
Технологія електронного навчання одного класу користувачів програмних
продуктів/В.К. Григор'єв. Дистанційне та Віртуальне навчання. 2015. No8.
Серпень. С. 12-27.
18. Гужвенко О.І.
Координуюча модель методичної системи навчання інформатики та інформаційних
технологій. 13.00.02 – теорія та методика навчання та виховання (інформатика,
рівень вищої професійної освіти). Авт.-т дис. докт. пед. наук: Установа АТ
"Інститут інформатизації освіти". Харків, 2010. 56с.
19. Кавтар Д.М. Навчання
та гра. Введення в активні методи навчання.
20. Капранчук, Є. А.
Інтерактивне навчання: концептуальні підходи. Вісник Херсонського державного
університету. 2012. No 14
21. Кінчук, В.
Використання інформаційних та комунікативних технологій у середній освіті.
Інформаційний меморандум. Київ.: Інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в
освіті, 2015. 240 с.
22. Кларин М. В. Інтерактивне
навчання - інструмент освоєння нового досвіду. Педагогіка. 2020. No 7. С.
12-18.
23. Кодченко Г.М.,
Педагогічний словник: Длястуд., Вищ. пед. навч. закладів. Миколаїв: Академія,
2013. 176 с.
24. Коротун, Є. Типи
навчальної активності: педагогічна тактика та стратегія. Директор школи. 2014.
No9. С. 45-48.
25. Коротун Є. В.
Навчальні технології у пізнавальній діяльності школярів. Дніпро: Вересень,
2013. 176 с.
26. Кочерга, Н.В.
Методологія побудови дистанційного загальноосвітнього середовища. Дистанційне
та Віртуальне навчання. 2016. No1. С. 33-37
27. Лернер П.С. Концепція
інтерактивного підручника. Шкільні технології. 2012. No 5. С. 101-105.
28. Леуш, Є.А.
Класифікація методів навчання у педагогічній діяльності. Вектор науки ТГУ. Серія:
Педагогіка, психологія. 2015. No3 (22). С. 119-122.
29. Литовченко О. А.,
Попова Н. Є. Технологія «дебати» як основа формування навчальних дій учнів.
Педагогічна практика, 2016
30. Нікомир, В.В.
Інтерактивні педагогічні технології у підготовці вчителя як спосіб розвитку
його професійної компетентності. OLOMUCENSIA XLVI-II. Чехія, 2008.1. C.241-244.
31. Обвисько, Г.Є. Дебати
як розвиток комунікативної компетенції в школярів. Теорія та практика освіти у
сучасному світі: матеріали V міжнародної наукової конференції (м. Суми, липень
2014 р.). Суми: Сатіс, 2014. С. 170-172.
32. Панфільчук А. П.
Ігрове моделювання у діяльності педагога: Навч. Посібник для студ. вищ. навч.
Закладів. Дніпро: Вид. центр "Академія", 2016. - 368 с.
33. Подальчук, І.П.,
Педагогіка: підручник. Тернопіль: Юрайт-Іздат, 2019. 540с. (Основи наук).
34. Роджерс, К. Свобода
вчитися. Карл Роджерс, Джером Фрейберг; наук. ред. А.Б. Орлов; Пер. з англ.
С.С. Орленко; та ін. Херсон: Сенс, 2012 527 с.
35. Садиков Т. М. Історія
розвитку інтерактивних технологій. Проблеми сучасної освіти. 2016, No 4. С.
158-161
36. Соловін, А.В. Про
деякі напрями розвитку електронного навчання. Дистанційне та Віртуальне
навчання. 2015. No12. Грудень. С. 64-73.
37. Токтарчук, В.І.
Застосування мобільних технологій в умовах контекстного навчання. Дистанційне
та Віртуальне навчання. 2015. No9. С. 58-65.
38. Третько, П.І.
Оперативне управління якістю освіти у школі. Київ, 2014.
39. Хуторянин, А.В.,
Сучасна дидактика. Навч. допомога. 2-ге вид., перероб. Харків: Вищ.шк., 2017. 639с.:
Іл.
40. Якименко, І.С. Диференційоване навчання: «зовнішні» та «внутрішні» форми. Директор школи. 2015. № 3. С. 39-45.
Немає коментарів:
Дописати коментар