КУРСОВА: Розвиток логічного мислення молодших школярів з використанням цікавої математики

                                          

Предмет: педагогіка, математика.

Тип роботи: курсова робота.

Об'єм роботи: 39 сторінок А4

Унікальність тексту: 86%

На етапі розвитку суспільства велика увага має приділятися вихованню підростаючого покоління, яке стане дорослим в майбутньому. Школа І ступеня забезпечує початковий етап становлення особистості, розвитку всіх пізнавальних процесів, формує вміння та бажання вчитися. Вже в початковій школі діти повинні опанувати елементи логічних процесів (порівняння, класифікації, узагальнення та інших.). Тому одним з найважливіших завдань, які стоять перед учителем початкових класів, є розвиток усіх якостей і видів мислення, які дозволили б дітям робити висновки, обґрунтовуючи свої міркування, і, зрештою, самостійно набувати знань і вирішувати проблеми, що виникають.

Щоб отримати повний текст роботи звертайтесь за контактами, які є на сайті 

ЗМІСТ 

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ…...5

          1.1 Поняття «логічне мислення» та особливості його розвитку у молодшому шкільному віці………………………………………………………….5

1.2 Психолого-педагогічні умови розвитку логічного мислення молодших школярів у процесі вивчення математики………………………………………...14

1.3 Методи і прийоми формування логічного мислення засобами цікавої математики………………………………………………………………………….18 

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЦІКАВОЇ МАТЕМАТИКИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ……………………………………………………………………….22

          2.1. Діагностика рівня розвитку логічного мислення……………………...22

          2.2. Робота з реалізації педагогічних умов розвитку логічного мислення у молодших школярів з використанням цікавої математики………………………27

          2.3 Методичні рекомендації з використання завдань з цікавої

математики………………………………………………………………………….36 

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….43 

 

ВСТУП 

Актуальність теми. На етапі розвитку суспільства велика увага має приділятися вихованню підростаючого покоління, яке стане дорослим в майбутньому. Школа І ступеня забезпечує початковий етап становлення особистості, розвитку всіх пізнавальних процесів, формує вміння та бажання вчитися.

Вже в початковій школі діти повинні опанувати елементи логічних процесів (порівняння, класифікації, узагальнення та інших.). Тому одним з найважливіших завдань, які стоять перед учителем початкових класів, є розвиток усіх якостей і видів мислення, які дозволили б дітям робити висновки, обґрунтовуючи свої міркування, і, зрештою, самостійно набувати знань і вирішувати проблеми, що виникають.

Логічне мислення одна із видів мислення взагалі, як і визначає необхідність розгляду даного психічного явища. Мислення – процес пізнавальної діяльності індивіда, характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності» [4, с. 223].

Процес логічного мислення – це, перш за все, операції аналізу та синтезу. Аналіз є виділення в об'єкті тих чи інших властивостей, елементів, сторін, зв'язків. У процесі аналізу об'єкта властивості, які є найважливішими чи цікавими, виявляються найсильнішими подразниками і тому виходять на передній план. Подібні подразники викликають активний процес збудження та за фізіологічним законом індукції гальмують диференціацію інших властивостей такого ж предмета, що є слабкими подразниками.

       Тому вважаємо розвиток логічного мислення молодших школярів є актуальним завданням. У зв'язку з актуальністю нами сформульовано тему дослідження «Розвиток логічного мислення молодших школярів з використанням цікавої математики».

Мета дослідження: виявити умови результативного формування прийомів логічного мислення у молодших школярів з використанням цікавої математики.

Об'єкт дослідження: формування прийомів логічного мислення в молодших школярів.

Предмет дослідження: умови результативного формування прийомів логічного мислення молодших школярів  з використанням цікавої математики.

У ході дослідження поставлено такі завдання.

1) розглянути розвиток логічного мислення школярів як наукова проблема

          2) визначити         завдання і роль навчальних вправ та задач, які сприяють розвитку логічного мислення;

3) виявити  методи і прийоми формування логічного мислення засобами математики;

          4) здійснити діагностику рівня розвитку логічного мислення; 

          5) провести роботу з реалізації педагогічних умов розвитку логічного мислення у молодших школярів з використанням цікавої математики;

          6) дати методичні рекомендації з використання розвивальних завдань.

Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної, методичної та навчальної літератури з проблеми; спостереження за навчальним процесом у початковій школі; тестування учнів; аналіз товарів діяльності учнів.

Методологічну основу дослідження складають праці психологів та педагогів: теорія формування та розвитку інтелектуальних операцій (П. Я. Гальперін), теорія психічного розвитку (В. В. Давидов), концепція виховання мислення (Д. Дьюї), розвиток логічного мислення у дітей у молодшому віці (О.М. Леонтьєв, Л.Ю. Огерчук, Н.С.Різдвяний, Т.Ф. Тализіна, Ж. Піаже), теорії діяльнісного підходу у формуванні особистості (С.А. Рубінштейн, Л. С. Виготський).

Наукова новизна: матеріали можуть бути використані вчителями початкових класів у своїй практичній діяльності.

Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

ВИСНОВКИ 

У курсовій роботі було досліджено використання цікавої математики як інструменту розвитку логічного мислення молодших школярів. Мета полягала в тому, щоб дослідити, чи може використання цікавої математики покращити навички вирішення проблем, логічне мислення та здібності критичного мислення молодих учнів. Було проаналізовано різні методики навчання математики та вплив цікавої математики на процес навчання.

Завдяки дослідженню було виявлено, що цікава математика може позитивно вплинути на розвиток навичок логічного мислення молодших школярів. Використання ігор, головоломок і наочних посібників на уроках математики може допомогти учням зрозуміти складні концепції та розвинути глибше розуміння математичних принципів. Цікава математика також може допомогти мотивувати учнів і спонукати до активної участі в навчальному процесі.

Було також виявлено, що включення цікавої математики до навчальної програми може призвести до покращення навичок розв’язування проблем і здібностей логічного міркування серед молодших школярів. Займаючись діяльністю, яка вимагає критичного мислення та вирішення проблем, учні можуть застосовувати логічне міркування до реальних життєвих ситуацій і розвивати більш детальне розуміння понять, які вони вивчають. Крім того, використання цікавої математики може допомогти учням розвинути позитивне ставлення до предмету, що може призвести до підвищення впевненості та більшої готовності займатися математикою.

Дослідження показує, що вчителі можуть відігравати вирішальну роль у сприянні розвитку навичок логічного мислення серед молодших школярів за допомогою цікавої математики. Вчителі, які включають у свої уроки ігри, головоломки та наочні посібники, можуть допомогти зробити математику більш цікавою та доступною для своїх учнів. Вони також можуть допомогти створити середовище, яке сприятиме навчанню, заохочуючи активну участь і надаючи можливості для зворотного зв’язку та обговорення.

На завершення курсова робота демонструє, що використання цікавої математики може бути ефективним засобом розвитку навичок логічного мислення молодших школярів. Включення ігор, головоломок і наочних посібників у навчальну програму може допомогти зацікавити учнів і зробити математику більш доступною. Крім того, використання цікавої математики може призвести до покращення навичок розв’язування задач, логічних міркувань і критичного мислення молодших школярів. Пропагуючи використання цікавої математики в класі, вчителі можуть відігравати важливу роль у сприянні розвитку навичок логічного мислення у своїх учнів.

Однак важливо зазначити, що дослідження має обмеження, які необхідно розглянути в майбутніх дослідженнях. По-перше, дослідження було обмежено невеликим розміром вибірки, і майбутні дослідження повинні бути спрямовані на залучення більших і більш різноманітних зразків, щоб підвищити можливість узагальнення результатів. По-друге, дослідження було зосереджено лише на впливі цікавої математики на молодших школярів, і майбутні дослідження мають бути спрямовані на дослідження ефективності цих методів і на старших учнів. Нарешті, дослідження не враховує вплив індивідуальних відмінностей у когнітивному розвитку та стилях навчання, і майбутні дослідження мають бути спрямовані на дослідження впливу цих факторів на ефективність цікавої математики.

На завершення курсова робота підкреслює потенціал цікавої математики як інструменту сприяння розвитку навичок логічного мислення у молодших школярів. Зроблені в роботі висновки сприятимуть розробці ефективних методів навчання, які залучатимуть учнів до навчального процесу та сприятимуть розвитку критичного мислення та навичок вирішення математичних проблем.

  

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Аніпонова М..  Активізація творчої       діяльності   учнів на          уроках математики. Математика. 2009. Червень. № 23. с. 3–6.

2. Барташнікова І. А., Барташніков О. О. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей. Тернопіль, "Богдан", 1998

3. Газдун М.І. Як учити молодших школярів розв'язувати задачі. Початкова школа. 1988. № 11. с. 70-72.

4. Доценко С. О. Реалізація системно-діяльнісного підходу на уроках математики.  Педагогіка та психологія. 2016. Вип. 55. С. 52-63.

5. Забранська Н. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Математика. 2004. серпень № 31– 32. с. 13–15.

6. Кривошия Т.І. Нестандартні задачі як засіб формування пізнавальної діяльності та творчості учнів. Математика в школах України. 2007. № 3, 6

 7. Кульчицька О.І. Дивергентне мислення як умова розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку. Обдарована дитина. 1999. №1. с. 2-6.

8. Максименко С.Д. Індивідуальні особливості мислення дитини. К.: Знання, 1977. 48 с.

9. Мельник Н. Б. Розвиток логічного мислення при вивченні математики.  Початкова школа. 1997. № 5. с.63.

10.     Митник О. Математична логіка як навчальний предмет. Початкова школа, 1998. № 11. с. 37–39.

11.     Оляницька Л.В., Рівкінд Ф.М. Математика 1 клас: навч.посіб. К.: Освіта, 2012.

12. Савченко О.Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів. К.: радянська школа, 1982. 176 с.

13.     Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: навч.посіб. К.: Академвидав, 2006. 360 с.

 14.    Скворцова С. О., Онопрієнко О. В. Математика 1 клас: навч. посіб. Харків: Вид-во «Ранок», 2018.

15.     Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. Народження громадянина. Листи до сина. К.: Рад. шк. 1985. 557 с.

16.     Фадєєва Т.О. Методика розв’язування      нестандартних задач з математики у початкових класах. Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2002.

17. Engel, A. (2011). Problem-solving strategies. New York: Springer Science & Business Media.

18. Schoenfeld, A. H. (2016). Teaching for mathematical proficiency. In Handbook of research on mathematics teaching and learning (pp. 191-234). Routledge.

19. Van den Heuvel-Panhuizen, M. (2014). Assessment and intervention in mathematics education: An ICMI study. Springer.

20. Silver, E. A. (2016). Algebra and mathematical reasoning. In Handbook of research on mathematics teaching and learning (pp. 617-634). Routledge.

21. Baroody, A. J., & Dowker, A. (Eds.). (2015). The development of arithmetic concepts and skills: Constructing adaptive expertise. Psychology Press.

22. Lesh, R., & Doerr, H. M. (Eds.). (2013). Beyond constructivism: Models and modeling perspectives on mathematics problem solving, learning, and teaching. Routledge.

23. Cobb, P., & Hodge, L. L. (2016). Classroom discourse and the common core state standards. In Handbook of research on mathematics teaching and learning (pp. 615-632). Routledge.

24. National Council of Teachers of Mathematics. (2014). Principles to actions: Ensuring mathematical success for all. Reston, VA: National Council of Teachers of Mathematics.

25. Krutetskii, V. A. (2014). The psychology of mathematical abilities in schoolchildren. Psychology Press.

26. Piaget, J., & Inhelder, B. (2013). The psychology of the child. Routledge.

27. Sternberg, R. J. (Ed.). (2016). The nature of problem solving: A handbook of theories, models, and techniques. Psychology Press.

28. Verschaffel, L., Greer, B., & De Corte, E. (2016). Making sense of word problems. In Handbook of research on mathematics teaching and learning (pp. 234-266). Routledge.

29. Resnick, L. B., & Resnick, D. P. (2016). Assessment and instruction of mathematical problem solving. In Handbook of research on mathematics teaching and learning (pp. 273-307). Routledge.

30. Reys, R. E., Lindquist, M. M., Lambdin, D. V., & Smith, N. L. (2016). Helping children learn mathematics. John Wiley & Sons.

31. Sowder, J. T. (2013). Measuring and understanding mathematics achievement. Routledge.

32. Stacey, K., & MacGregor, M. (2016). Mathematics curriculum development and change. In Handbook of research on mathematics teaching and learning (pp. 347-382). Routledge.

33. Vygotsky, L. S. (2012). Mind in society: The development of higher psychological processes. Harvard University Press.

34. Wegerif, R. (2013). Dialogic education and technology: Expanding the space of learning. Springer Science & Business Media.

35. Wood, T. (2014). Verbal interactions and development in teacher education. Routledge.

36. Zhang, J. (2016). The nature of problem solving. In Handbook of research on mathematics teaching and learning (pp. 51-87). Routledge. 

 

ДОДАТОК А

 Методика проведення заняття

          Мета роботи: формувати логічне мислення молодших школярів.

Матеріали: індивідуальний бланк із завданнями для учнів, канцелярське приладдя (ручка, олівець, лінійка).

Порядок проведення: учням видається індивідуальний бланк оберненою стороною (тобто вони поки що не бачать завдання). Вони його підписують, дають сигнал про свою готовність розпочати роботу. Встановлюється таймер - 30 хвилин. Учні читають перше завдання про себе, намагаються вирішити його самостійно на цьому ж аркуші.

          Тексти завдань [33]:

          1) Гра «Вгадай фігуру».

          1. 3 кути, 3 сторони, всі сторони рівні.

          2. 3 кути, 3 різні сторони.

          3. 3 сторони, 3 кути, один з яких прямий.

          4. 4 прямі кути, 4 сторони, протилежні сторони рівні.

          5. 3 сторони, 3 кути, 2 з яких прямі.

          2) Чим схожі і чим різняться числа: 6 та 60; 42 та 420

          3) Логічні завдання

1. Чи можна кинути м'яч так, щоб він, пролетівши деякий час, зупинився і почав рух у зворотному напрямку?

2. Віщун береться передбачити з точністю до 100 відсотків рахунок будь-якого матчу до того, як він почнеться. У чому секрет його безпомилкового передбачення?

3. Ви зайшли до темної кімнати, де є свічка, газова плита, гасова лампа. Що ви запалите насамперед?

Оскільки клас умовно поділено за результатами вхідної діагностики на три групи, то й проілюструємо три підходи до методики проведення заняття на прикладі трьох завдань.

Групі учнів з низьким рівнем логічного мислення було запропоновано виконати перше завдання послідовно - один учень читав перший опис геометричної фігури, пробував міркувати і називати фігуру.

Якщо відповідь вірна, докази хороші, і в них самих не виникає запитань – переходили до наступного опису. Перші три підзавдання не викликали труднощів. Один учень, міркуючи за зразком перших двох, назвав трикутник прямостороннім. Але трохи подумавши, виправив сам свою помилку. Запитуємо, чому тобі не підійшла назва прямостороння?

Відповідь: У всіх трикутників сторони прямі. А про це нам відомо, що у нього прямий кут, отже, він прямокутний.

 Перейшли до четвертого учня. Міркування: це дуже схоже на квадрат чи прямокутник. Як вибрати? І те, і те підходить.

Задали питання: квадрат і прямокутник — це однакові фігури? – Ні. Значить вони різні? – Так. У чому їхня відмінність? -У квадрата всі сторони рівні.

Учень: я зрозумів, вони різні, значить, опис підійде лише під одну з фігур.

Вчитель: Яких даних нам не вистачає, щоб зрозуміти, що ця фігура-квадрат?

Учень: 4 рівні сторони.

Вчитель: цих даних немає. Виходить, яка фігура описана? Учень: якщо це квадрат, це прямокутник.

Вчитель: мабуть, наступний учень читає завдання.

Учень: 3 сторони, 3 кути, 2 з яких прямі. Я не знаю, що то за фігура. Ми такої не проходили.

Вчитель: давайте розмірковувати разом. Якщо ми не можемо уявити фігуру в нашій уяві, пропоную її намалювати.

Учні приступили до графічної роботи, але результату не отримали.

Учень: я не можу накреслити цю фігуру. Мені потрібна четверта сторона та четверта вершина.

Вчитель: за тих даних, які ми маємо, можемо побудувати цю фігуру?

Учень: ні.

Вчитель: це завдання-пастка. Під цей опис не підходить жодна фігури. Перейшли до другого завдання.

Вчитель: Яке завдання вам запропоновано?

Учні: порівняти два числа. Вчитель: що означає порівняти?

Учень: за допомогою знак вказати, яке число більше, а яке менше. Вчитель: це дія звична для вас. Але наше завдання – знайти те, чим схожі і те, чим відрізняються ці два числа. Давайте почнемо із загального. Що у цих числах однакового?

Учень: у записі чисел є цифра 6. Вчитель: вірно, а ще що? Учень: все більше нічого.

Вчитель: Подумайте та скажіть, ці числа діляться на два? Учень: Так.

Вчитель: А як називається група чисел, які поділяються на два? Учень: парні числа.

Вчитель: назвіть числа, які потрібно порівняти. Учень: шість та шістдесят.

Вчитель: який звук почули на початку кожного слова і яку літеру означає цей звук?

Учень. Літеру ш.

Вчитель: мабуть, тепер знайдемо різні риси. Учень: число 60 більше від 6.

Вчитель: скільки цифр потрібно для запису першого числа? А другого? - Два.

Учень: для запису першого числа нам потрібна одна цифра, а другого? Учитель: що означає цифра 6 у запису кожного числа? Яке розрядне місце воно посідає?

Учень: 6 одиниць та 6 десятків.

Аналогічно розглядали другу пару чисел. Перейшли до третього завдання.

Вчитель: виконайте це завдання на папері. Через п'ять хвилин перевірятимемо.

Чи можна кинути м'яч так, щоб він, пролетівши деякий час, зупинився і почав рух у зворотному напрямку? Які відповіді ви отримали?

Учень: Так, можна, якщо це м'яч-стрибунець. Він відскакує від статі та летить назад.

Учень: Ні, неможливо.

Вчитель: Відповідь з стрибунцем зараховується. Покажіть мені рухом, як ви кидали м'яч. (Учні імітують рух руки за напрямком донизу). Добре. Чи можна кинути м'яч якось інакше? Учень: можна кинути трохи вліво та вправо. По діагоналі.

Вчитель: Згадайте уроки фізкультури. Покажіть, як потрібно кидати м'яч у баскетбольне кільце?

Учень: точнісінько, ще можна кинути м'яч вгору. Вчитель: Яку відповідь отримаємо до завдання?

Учень: Так. Можна, можливо.

За аналогією вирішували завдання, що залишилися. Задавали досить багато питань, пропонувала імітувати реальні рухи, щоб зрозуміти принцип дії, темп вирішення завдань був дуже повільний. Так само на уроках учні цієї групи не завжди встигають за ходом розв'язання задач, розуміють спосіб розв'язання задач. Головне – навчити таких дітей вирішувати типові завдання та приклади, поки їм доступний лише такий матеріал.