ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ
АСПЕКТИ ПОЯВИ ФЕЙКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
1.1. Визначення поняття «фейкова інформація»
1.2. Технології створення та розповсюдження сучасних фейкової інформаці
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФЕЙКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА
2.1. Механізми боротьби з фейковою інформацією
2.2. Фактчекінг як інструмент обробки
інформації
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність
теми. Поява нових технологій у всіх сферах життя прискорило процес
інформатизації суспільства. У сучасному інформаційному та
масово-комунікаційному суспільстві все частіше запит на отримання соціально
значущої інформації задовольняється через ЗМІ та контент, що ними транслюється.
Проте тепер інформаційний простір перетворився на сіру, проблемну зону, де
істина та брехня існують на рівних умовах і часом швидко диференціювати їх
складно: відсутність жорстких правил входу в інформаційний простір дало
можливість неперевіреним та хибній інформації охоплювати найширші аудиторії.
Сьогодні, в умовах, коли кожна інформація значно впливає, важливо розуміти, що
фейкова інформація – не розвага, а найсильніша зброя формування громадської
думки і, відповідно, напрямки соціальних дій людей. Формуючи помилкову картину
світу, фейкова інформація створює загрозу мирному існуванню громадян, провокуєь
сплески невдоволення, страху та агресії, що може призвести до масових
заворушень.
Важливий внесок у дослідження феномену
фейкової інформації у сучасному медіапросторі зробили журналісти та дослідники,
такі як С. Н. Ільченко у своїй роботі «Фейкова свідомість сучасної
журналістики», А. В. Білоїдова у роботі «Про факти та фактоїди у сучасних текстах»,
З. У. Богданов у роботі ««Мерцячі» події: особливості фейкової інформації та її
місце у стратегічних комунікаціях», і наукові праці А. У. Бейненсона, А. І.
Соловйова, О. Р. Кунгуровой.
Об'єктом
дослідження є інформацій в україномовному
медіа-просторі та публікації інформації у соціальних мережах.
Предметом
дослідження стала «фейкова» інформація в соціальних
медіа.
Мета
дослідження – дослідити технологію створення, методи
впливу, способи розповсюдження та інформаційні ефекти фейкової інформації.
Для досягнення поставленої мети необхідно
вирішити наступні завдання:
1) визначити поняття «фейкова інформація»;
2) розглянути технології створення та
розповсюдження сучасних фейкової інформаці;
3) дослідити механізми боротьби з фейковою
інформацією;
4) проаналізувати фактчекінг як інструмент
обробки інформації.
Теоретико-методологічною базою дослідження
стали концептуальні розробки вітчизняних та зарубіжних авторів (В. В. Учєнова,
А. А. Тертичного, Г. В. Пруцкова, А. Г. Беспалової, У. Бернстайна, А. Г.
Старікова), і теоретиків (Г.В. Лазутін, А.А. Амзіна, А.Г. Старікова) та
практиків (С.Н. Ільченко, В. А. Челишева, А.В. Бейненсона, С. Гуровий, А.А.
Ковальова). В основі роботи лежить історичний підхід у рамках
діалектико-матеріалістичної методології дослідження, яка розглядає найбільш
загальні закономірні зв'язки розвитку буття та свідомості, а явища вивчаються у
розвитку, динаміці.
Структура
роботи. Курсова робота складється зі вступу, двох розділів, висновків та
списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
Словосполучення «Fake news» (фейкові
новини) стало фразою 2017 за версією одного з провідних словників англійської
мови – Collins English Dictionary. В останні два роки вираз різко набрав
популярності, частота його вживання зросла на 365%. Проте не можна сказати, що
фейкові новини – це нове явище у світовому медіапросторі: їхній феномен має ряд
спільних рис із концепціями жовтої журналістики – часто використовуються ті
самі прийоми, що й у бульварній пресі початку XX століття. Змінився хіба що
спосіб поширення – він набув вірусного характеру.
У сучасному медійному просторі одним із
найістотніших питань, що обговорюються у професійному журналістському
середовищі, та ширше – у суспільстві, стало питання достовірності інформації. Воно
було і залишається сьогодні діалектично і нерозривно пов'язаним з аспектами
впливу інформації на аудиторію. Фейки, які до цього часу існували як деякі
екзотичні приклади недобросовісної та непрофесійної роботи журналістів та медіа
набули якісно іншого статусу. Вони трансформувалися чи не домінуючий формат
пропаганди та контрпропаганди. Причому саме у сфері інформації фейк як спосіб
її презентації виявився максимально затребуваним і впровадженням у практику ЗМІ
всіх типів і видів, не кажучи вже про їхню національну приналежність, форму
власності, політичну орієнтацію і характер відносин з владою. Виникли навіть
цілі інтернет-ресурси в Україні, метою діяльності яких стало виявлення та
викриття фейків.
В результаті освоєння теоретичної та
емпіричної бази дослідження з'ясувалося, що мотивацією для створення фейків
може бути як отримання політичної або фінансової вигоди (часто ці цілі
досягаються в сукупності), так і маніпулювання суспільною думкою, що впливає на
позитивне/негативне ставлення до влади, правителя. Виявлені цілі досягаються
методами політичної пропаганди та маніпуляціями з громадською думкою.
Масштаб містифікацій набуває все більшого
розмаху. Сьогодні фейковою новиною можна назвати практично все, що не є
достовірним: фейкові сайти справжніх видань, оброблені фотографії, сфабриковані
відеосюжети, неправдиві акаунти в соціальних мережах, несправжні соцопитування,
статичні дані та деякі види – фейки мають різноманітну оболонку.
Розглянувши та проаналізувавши конкретні
приклади фейкових новин, сфабрикованих для створення певних соціальних ефектів,
можна сказати, що це дослідження може служити методичним посібником з виявлення
неправдивих новин та боротьби з їх впливом для практикуючих журналістів та тих,
хто приймає важливі для суспільства рішення.
Виходячи з проведеного аналізу теоретичної та емпіричної бази, даного дослідження повністю підтверджується – фейкові новини з периферійного та випадкового феномену перетворилися на поширений у медіасфері спосіб маніпулювання людською свідомістю та досягнення економічних, політичних та ідеологічних цілей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Амзін, А. А. Новинна
інтернет-журналістика: навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ:
Аспект Прес, 2011. 138 с.
2. Бейненсон, А. В. Перевірка
достовірності інформації в умовах нових медіа: проблеми та можливості.
Журналістика в системі альтернативних джерел інформації: зб. матеріалів наук.
конф. кафедри журналістики. Київ, 2017. С. 79-89.
3. Білоедова, А. В. Категорія
достовірності у сучасних журналістських текстах: теоретичний та практичний
аспекти: автореф. дис. канд. філолог. наук: 10.01.10; Київ, 2018. 22 с.
4. Білоедова, А. В. Про факти та фактоїди
у сучасних журналістських текстах. Наукові відомості Харків державного
університету. Серія: Гуманітарні науки. 2015. Т. 28, No 24 (221). З. 89-94.
5. Бернстайн, У. Історія мас-медіа. Львів,
2017. 512 с.
6. Беспалова, А. Г. Історія світової
журналістики. Луцьк, 2013. 423 с.
7. Богданов, С. В. «Мерцячі» події:
особливості фейкових новин та їх місце у стратегічних комунікаціях. Вік
інформації. 2017. Т. 2, No 2. С. 231-232.
8. Вірен, Г. Сучасні медіа. Прийоми
інформаційних війн. Миколаїв, 2017. 128 с.
9. Гурова, З. Щоправда чи фейк. Як
фальшиві новини впливають на бізнес? Forbes.uа:. URL: http://www.forbes.uа/karera-i-svoy-biznes/346751-pravda-ili-feyk-kak-
falshivye-novosti-vliyayut-na-biznes
10. Єршов, Ю. М. Фейкові новини як паразит
соціальних мереж. Професійна культура журналіста цифрової епохи: матеріали
Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (Дніпро, 19 травня 2017 р.). Дніпро,
2017. С. 37-39.
11. Ільченко, С. Н. Фейк у практиці
електронних ЗМІ: критерії достовірності. Медіаскоп: електрон. наук. журнал.
2016. Вип. 4. URL: http://www.mediascope.uа/2237
12. Ільченко, С. Н. Фейкова свідомість
сучасної журналістики. Сучасні ЗМІ в контексті інформаційних технологій: зб.
наук. тр. Другий Всеукр. наук.-практ. конф. Харків, 2016. С. 67-69.Тендіт, К.
Н. Історія журналістики. Ч. 1: навч. посібник / К. Н. Тендит, Н. В.
Шелковнікова Харків: ФДБОУ ВПО «ХАГТУ», 2012. 155 с.
14. Кара-Мурза, С.Г. Україна та Захід:
Парадигми цивілізацій. Академічний проект Культура, 2011. 232 с.
15. Клінкова, Д. А. «Фейкові новини» в
соціальних мережах: проблеми та рішення. Сучасні технології: актуальні питання,
досягнення та інновації: зб. ст. XII Міжнар. наук.-практ. конф.: о 2 год. Ч. 1.
Тернопіль, 2017. С. 233-235.
16. Ковальов, А. А. «Фейкові новини»:
чергове масове божевілля або нова медіареальність. Контрапункт: журнал про
політику та суспільство. 2017. No 7. URL:
http://www.counter-point.org/7_kovalev/
17. Корнєв М. Фактчекінг: 5 надійних способів
перевірити інформацію. URL: http://mediatoolbox.uа/factchecking/
18. Коробейников, В. С. Піраміда думок:
громадська думка: природа та функції. Херсон: Молода гвардія, 2011. 219 з.
19. Кошкарова, Н. Н. Фейкові новини:
креативне рішення чи шахрайство? Вісник Харківського державного педагогічного
університету. 2018. Вип. 2 (191). З. 14-18.
20. Кунгурова, О. Г. Феномен медіафейка та
його позиціонування у сучасних ЗМІ. О. Г. Кунгурова, Т. М. Карпиков. Журналістський щорічник. 2016. No 5. С. 77-78.
21. Лазутіна, Г. В. Жанри журналістської
творчості: навчальний посібник. Г. В. Лазутіна, С. С. Распопова. Дніпро: Аспект
Пресс, 2011. 319, с.
22. Лісенкова, А. А. Соціальні медіа:
атрактор новин та простір маніпуляцій. Культура та освіта:
науково-інформаційний журнал вузів культури та мистецтв. 2017. No 3 (26). С.
21-27. Ляшенко, Д.І., Гринкевич, Є.В. "Фейкові новини": лінгвістичні
прийоми впливу. Д.І. Ляшенко, Є.В. Гринкевич. Молодіжний науковий форум:
Гуманітарні науки: електр. зб. ст. з мат. XLIV міжнар. студ. наук.-практ. конф.
No 4(43). URL: https://nauchforum.uа/archive/MNF_humanities/4(43).pdf
23. Маккуейл, Д. Журналістика та
суспільство. Київ, 2013. 368 с. 24. Марзак А.С. Актуальний досвід розробки
індикаторів медійно-інформаційної грамотності Журнал “Медіа. Інформація.
Комунікація» №19 від 2016 р.
25. Марзак О.С. Медійно-інформаційна
грамотність у контексті медіаосвіти: історія та перспективи розвитку.
Електронний науково-практичний журнал «Молодіжний науковий вісник» №7 від 2017
р. (З 30-34). наук.-практ. конф., Харків, 16 лютого 2017 р. Харків, 2017. С.
296-301.
26. Мохова, Т. Ю. Факти та вигадані
персонажі в журналістиці Марка Твена: особливості взаємодії двох різних
дискурсів. Вісник. Одес. ун-ту ім. М. І. Яворницького. 2016. № 2. С. 246-255
27. Панченко, Н. Н. Новинний контент:
достовірність та фікційність нових медіа. Комунікативний простір культури:
матеріали Міжнар. наук. конф. в Сумах держ. ін-ті культури. Суми, 2017. С.
225-228.
28. Панченко, Н. Н. Фейк-новина в аспекті
достовірності. Теоретичні та прикладні аспекти вивчення мовної діяльності.
2013. Т. 8, № 1. С. 164-169.
29. Первухін, А. А. Теоретичні аспекти
поняття "Медіамістифікація". Вісник Київського державного
університету. 2012. No 32 (286). З. 82-85.
30. Петрова, Н. Монетизація містифікації.
Комерсант-Гроші. 2012. No 12 С. 28–31: фот.
31. Полигалов, М. А.
Когнітивно-прагматичні особливості новинних фейків. М. А. Полигалов, Є. Н.
Харебова. Філологія в XXI столітті: методи, проблеми, ідеї: матеріали IV
Всерос. (З міжнар. Участю) нав. конф. Кривий Ріг, 2016. С. 161-165.
32. Попова, Є. С. Фактори формування
суспільної думки. Є. С. Попова, А. В. Захарова. Студентська наука XXI століття:
матеріали V Міжнар. студент. наук.-практ. конф. (Тернопіль, 18 травня 2015 р.).
Тернопіль, 2015. С. 189-191.
33. Поуг, Д. Як боротися з фейковими
новинами? У світі науки. 2017. No 10. С. 110-111.
34. Пруцков, Г. В. Введення у світову
журналістику. Миколаїв, 2010. 432 с. 35. Розпопова, С. С. Фейкові новини:
природа походження
35. Распопова, Є. М. Богдан. Вісник Київського
державного університету. 2017. No 11 (407). с. 48-53.
36.
Albig, W. Public Opinion. W. Albig. - Sturgis: Sturgis Press, 2017. 486 p.
37.
Miroshnichenko, A. emancipation of authorship: Бібліотека віруючого як
розповсюджені creature of the Internet. Journalism and Mass Communication. 2012. Т. 2.
No. 2. p. 363-372.
38.
Bakshy E., Exposure to ideologically diverse news and opinion on Facebook,.
AAAS; E. Bakshy, S. Messing, L. Adamic. URL: http://science.sciencemag.org,
вільний. англ., китайська, японська.
39.
Bakshy E., Social Influence in Social Advertising: Evidence from Field
Experiments.
Stanford University & Facebook; E. Bakshy, D. Eckles, R. Yan, I. Rosenn.
URL: https://www.researchgate.net, вільний. англ.
40.
Friggeri A., Rumor Cascades.
Proceedings of the Eighth International AAAI Conference on Weblogs and Social
Media; A. Friggeri, L. A. Adamic, D. Eckles, J. Cheng – URL:
https://www.aaai.org/, вільний.. англ. Gottfried J., Shearer E. News Use Across
Social Media Platforms 2016.
Pew Research Center. 26.05.2016.
URL: http://www.journalism.org/2016/05/26/news-use-across-social-
mediaplatforms-2016
41. Gottfried
J., Shearer E. News Use Across Social Media Platforms 2016. Pew Research
Center. 26.05.2016. URL:
http://www.journalism.org/2016/05/26/news-use-across-social-
mediaplatforms-2016
42.
Gu L. The fake news machine: як propagandists abuse the internet and manipulate
the public. Threat Encyclopedia ; L. Gu,
43.V.
Kropotov, F. Yarochkin. URL: https://www.trendmicro.com, вільний. мов. англ.
44.
Kwon S., Aspects of Rumor Spreading on a Microblog Network, Korea Advanced
Institue of Science and Technology; S. Kwon, M. Cha, K. Jung, W. Chen, Y. Wang,
URL:
http://milab.snu.ac.kr, вільний. Яз. англ, корейська.
45. Tambini, D. Fake News: Public Policy Responses. Media Policy Brief 20. London: Media Policy Project, London School of Economics and Political Science, London, 2017.
Немає коментарів:
Дописати коментар