КУРСОВА: Реалізація принципів навчання в закладі спеціальної освіти

Предмет: педагогіка.

Тип роботи: курсова.

Об'єм роботи: 34 сторінок А4

Унікальність тексту: 89%

Принципи дидактики як базові теоретичні положення, які відображають сутність і закономірності процесу навчання, не залишаються незмінними. Вони оновлюються разом з розвитком освіти, слугуючи керівними засадами педагогічної діяльності. До принципів Нової української школи сьогодні відносять: презумпцію талановитості дитини та забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації; цінності дитинства та визнання прав дитини на навчання через гру; радість пізнання зі збільшенням часу на рухову активність і творчість дитини, використання в освітньому процесі дослідницької та проектної діяльності; розвиток особистості, який грунтується на плеканні самостійності та незалежного мислення, розвитку в дітей самоповаги та впевненості у собі; формування здорового способу життя і створення умов для фізичного й психоемоційного розвитку; створення атмосфери довіри і взаємоповаги, де школа - безпечне місце, без насильства і цькування.

Щоб отримати повний текст роботи звертайтесь за контактами, які є на сайті

Зміст

Вступ

Розділ 1. Принципи навчання школярів з інтелектуальними порушеннями як актуальна наукова проблема

1.1. Теоретичне обґрунтування принципів навчання школярів з інтелектуальними порушеннями в закладі спеціальної освіти

1.2. Характеристика принципів спеціальної дидактики 

Розділ 2. Реалізація принципів навчання школярів з інтелектуальними порушеннями в закладі спеціальної освіти

2.1. Реалізація загально-дидактичних принципів навчання в спеціальній педагогіці

2.2. Психолого-педагогічні умови забезпечення корекційної спрямованості навчання школярів з інтелектуальними порушеннями в закладі спеціальної освіти 

Висновки

Список використаних джерел 

 

ВСТУП 

Актуальність дослідження. Принципи дидактики як базові теоретичні положення, які відображають сутність і закономірності процесу навчання, не залишаються незмінними. Вони оновлюються разом з розвитком освіти, слугуючи керівними засадами педагогічної діяльності. До принципів Нової української школи сьогодні відносять: презумпцію талановитості дитини та забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації; цінності дитинства та визнання прав дитини на навчання через гру; радість пізнання зі збільшенням часу на рухову активність і творчість дитини, використання в освітньому процесі дослідницької та проектної діяльності; розвиток особистості, який грунтується на плеканні самостійності та незалежного мислення, розвитку в дітей самоповаги та впевненості у собі; формування здорового способу життя і створення умов для фізичного й психоемоційного розвитку; створення атмосфери довіри і взаємоповаги, де школа - безпечне місце, без насильства і цькування.

Створення та організація повноцінних умов для реалізації принципів навчання для дітей з інвалідністю та дітей з обмеженими можливостями здоров'я є одним з найголовніших завдань розвитку освіти України. Крім цього, у пріоритетних завданнях стоїть створення та організація ефективних та якісних умов у Україні для навчання та виховання учнів з обмеженими можливостями здоров'я, а також їх соціальна адаптація та інтеграція у суспільство як повноважного учасника.

При організації освіти дітей з інвалідністю та дітей з обмеженими можливостями здоров'я серйозна цілеспрямована увага приділяється організації принципів професійного навчання. Так, за освітніми програмами принципи професійного навчання у 37 професійних освітніх закладах здійснюється 56 адаптованих освітніх програм, які допомагають професійній реабілітації учням з інклюзією, а також учням, які мають у перспективі обмеження у праці. У своїй діяльності установи середньої професійної освіти керується чинним законодавством України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами та розпорядженнями Уряду України, рішеннями відповідного органу управління освіти, типовим положенням про освітні установи та своїм Статутом.

Проблема реалізації принципів навчання та виховання дітей з порушеннями інтелекту в історичному контексті завжди викликала інтерес у великої кількості вчених та практиків. Це було пов'язано насамперед з особливими труднощами адаптації та соціалізації у самостійному житті цієї категорії учнів (Л. С. Виготський, Є. А. Ковальова, В. В. Коркунов та ін). Більшість дослідників наголошують на важливості виховання дітей з обмеженими можливостями здоров'я, як необхідної умови для формування та корекції у них життєво важливих функцій: комунікативної, мотиваційної, рухової тощо.

З урахуванням виявлених протиріч було визначено проблему дослідження, що полягає у тому, що корекційна робота з реалізації принципів навчання в закладі спеціальної освіти сприятиме соціально-трудовій підготовці учнів із порушенням інтелектуального розвитку в установах спеціальної освіти.

Мета дослідження передбачає теоретичний аналіз дидактичних принципів навчання учнів з інтелектуальними порушеннями та необхідність їх реалізації в умовах інклюзивної форми навчання.

Об'єкт дослідження: принципи навчання інклюзивних дітей з порушенням інтелектуального розвитку в закладі спеціальної освіти, як умови успішної соціальної підготовки.

Предмет дослідження: умови реалізації принципів навчання у учнів із порушенням інтелектуального розвитку у процесі соціальної підготовки в закладі спеціальної освіти.

Завдання дослідження:

1. Теоретично обґрунтувати принципи навчання школярів з інтелектуальними порушеннями в закладі спеціальної освіти;

2. Охарактеризувати принципи спеціальної дидактики;

3. Дослідити реалізацію загально-дидактичних принципів навчання в спеціальній педагогіці;

4. Проаналізувати психолого-педагогічні умови забезпечення корекційної спрямованості навчання школярів з інтелектуальними порушеннями в закладі спеціальної освіти.

Методи дослідження:

1. теоретичні (порівняльно-порівняльний аналіз науково-педагогічної, психологічної та логопедичної літератури на тему дослідження, узагальнення матеріалу);

2. емпіричні (вивчення та аналіз анамнестичних даних, спостереження, порівняння, бесіда, психолого-педагогічний експеримент, що включає констатуючий, формуючий та контрольний етап);

3. методи обробки отриманих результатів (якісний та кількісний аналіз, статистична обробка експериментальних даних).

Обґрунтованість та достовірність результатів гарантується методологічною розробленістю теоретичних позицій, що базуються на застосуванні нових даних медичної сфери, психології та педагогіки; правильністю використовуваних методів теоретичного та емпіричного дослідження цілям та завданням роботи; підтвердженням висунутої гіпотези дослідження результатом проведеної роботи.

Структура та обсяг дослідження: робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел літератури.

ВИСНОВКИ 

Проблема реалізації спеціальних дидактичних принципів навчання учнів з інтелектуальними порушеннями в умовах інклюзивного навчання потребує ретельного аналізу практики спеціального навчання учнів цієї категорії. Напрацювання спеціальної дидактики дозволять не лише удосконалити ресурсний статус спеціального закладу освіти, а й створити якісні умови для інклюзивного навчання учнів з інтелектуальними порушеннями.

Аналіз теоретичної літератури на тему дослідження дозволив зробити висновок у тому, що проблема реалізації спеціальних дидактичних принципів навчання учнів із порушенням інтелектуального розвитку у процесі соціальної підготовки у закладах спеціальної освіти вивчена недостатньо. Подані в літературі дані про особливості комунікативного розвитку школярів з порушенням інтелектуального розвитку в процесі соціальної підготовки, носять фрагментарний характер і не систематизовані. Виявлено недостатність діагностичних методик щодо дослідження сформованості принципів навчання у даної категорії учнів, хоча слід зазначити, що діагностика розвитку деяких принципів навчання школярів з інклюзією представлена ​​ досить повно. Як і раніше, залишаються актуальними питання теоретичного обґрунтування та організації корекційної роботи з школярами в закладі спеціальної освіти.

На основі аналізу результатів, отриманих на констатуючому етапі експерименту, можна зробити висновок про те, що реалізація принципів навчання інклюзивних школярів безпосередньо залежить від особливостей розвитку мовлення, комунікативних знань та умінь: чим нижчий рівень розвитку мовлення, тим менш сформовані комунікативні вміння та навички. Такий «комунікативний бар'єр» ускладнює процес спілкування, сприяє закріпленню мовного негативізму, і, цим, негативно впливає на формування особистості цілому. Що у свою чергу перешкоджає соціальній адаптації та значно ускладнює подальшу соціальну підготовку учнів із порушенням інтелектуального розвитку.

На основі якісного та кількісного аналіз даних, отриманих в результаті проведення констатуючого експерименту, були виділені три різнорівневі групи з урахуванням розвитку мовлення та сформованості комунікативних умінь та навичок. Що, своєю чергою, зажадало диференціального підходу з організації подальшої корекційної роботи.

На основі вивченої методичної літератури та даних обстеження на констатуючому етапі експерименту, був розроблений комплекс психолого-педагогічних умов та методів навчання інклюзивних школярів, а також розвитку мовлення та комунікативних умінь та навичок у даної категорії учнів, який і був апробований на формуючому етапі експерименту. Корекційна робота, спрямована на розвиток мовлення та розвиток комунікації проводилися паралельно. Насамперед було виділено такі етапи корекційної роботи: підготовчий, основний і тренувальний. В рамках кожного етапу було сформульовано основну мету та визначено напрями подальшої роботи:

Метою підготовчого етапу було створення умов формування комунікативних умінь і навиків в учнів із порушенням інтелектуального розвитку. Для реалізації цієї мети корекційно-логопедична робота здійснювалася у такому напрямку:

- розвиток комунікації, який включав створення доброзичливих відносин, формування у підлітків емпатії по відношенню один до одного і педагогів.

Метою основного етапу було накопичення та активізація вербальних засобів комунікації. Для реалізації цієї мети корекційно-логопедична робота здійснювалася в такому напрямку, як розвиток мовлення, яке включало в себе:

- розвиток розуміння мови;

- розвиток лексико-граматичної сторони мови.

Метою тренувального етапу було формування умінь та навичок та їх використання в засобах комунікації у різних ситуаціях спілкування. Для реалізації цієї мети корекційна робота здійснювалася в такому напрямку, як розвиток комунікації, який включав:

- розвиток невербальних засобів комунікації;

- формування комунікативних навичок у діалозі та полілозі;

- формування вміння комунікувати у різних мовних ситуаціях.

Корекційна робота з реалізації загально-дидактичних принципів навчання і розвитку комунікативних умінь та навичок проводилася з учнями закладу спеціальної освіти. Основна форма роботи з усіма учнями - саме групова, оскільки учні перебувають у досить дорослому віці, але оскільки в результаті обстеження була виявлена ​​група учнів, які потребують індивідуальних занять по кожному напрямку, то у випадках значних труднощів були заплановані й індивідуальні корекційні заняття. Частина індивідуальних занять передувала групові чи фронтальні форми роботи, а частина планувалася для коригування того напряму, який був відпрацьовано у груповий корекції. Індивідуальні та групові заняття проводилися, як правило, у єдиному сюжеті.

Після проведення корекційної роботи було проведено контрольний етап експерименту. Даний етап включав виконання завдань, аналогічних завданням, пропонованих на констатуючому етапі експерименту. У ході порівняння результатів констатуючого та контрольного експерименту було виявлено переважно позитивну динаміку, що говорить про ефективність використання психолого-педагогічних умов у корекційній роботі відібраного комплексу прийомів та методів розвитку мовлення та комунікативних умінь та навичок. Однак слід зазначити, що, на нашу думку, позитивна динаміка недостатня висока у більшості учнів. Пояснюється це тим, що через складну епідемічну ситуацію були скорочені терміни проведення навчального етапу експерименту з шести до трьох місяців.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Агавелян O. K. Спілкування дітей з порушеннями розумового розвитку: автореф. дис. доктора психолога. наук: Київ, 2019. 36 с.

2. Аксьонова А. К., Якубовська Е. В. Розвиток зв'язного усного мовлення розумово відсталих учнів на спеціальних уроках. Дефектологія. 2017. № 6. С. 32-37.

3. Аксьонова Л. І. Соціальна педагогіка у спеціальній освіті: навч. посібник для студентів середовищ. пед. навч. закладів. Вінниця, 2021. 192 с.

4. Актуальні питання професійного навчання та соціальної інтеграції осіб з обмеженими можливостями здоров'я: зб. ст. М. С. Савіна та ін. Суми, 2019. 112 с.

5. Алексєєва М. М., Яшина В. І. Методика розвитку мови та навчання рідної мови дошкільнят: навч. посібник для студентів вищих. та серед. пед. навч. закладів. Львів, 2000. 400 с.

6. Безюллева Г. В., Малишева В. А., Паніна A. A. Професійна підготовка осіб з розумовою відсталістю: метод. рекомендації. Херсон, 2013. 132 с.

7. Білявський Б. В. Система роботи з профорієнтації учнів з обмеженими можливостями здоров'я в освітніх організаціях. Спеціальна освіта. 2016. № 2. С. 5-14.

8. Буфетов Д. В. Корекція навичок спілкування у учнів із порушенням інтелекту. Дніпро, 2011. 152 с.

9. Варенова Т. В. Теорія та практика корекційної педагогіки: навч. посібник для вузів. Миколаїв, 2013. 287 с.

10. Волков Б. С., Волкова Н. В. Психологія спілкування у дитячому віці. Чернігів, 2016. 103 з.

11. Волкова Г. А. Методика психолого-логопедичного обстеження дітей із порушеннями мови. Питання диференціальної діагностики: навч.-метод. посібник. Суми, 2013. 144 с.

12. Волкова Л. С., Граш Н. Є., Волков А. М. Деякі проблеми інтегрованої освіти в українськійй дефектології на сучасному етапі. Дефектологія. 2012. № 3. С. 3-14.

13. Воробйова В. К. Методика розвитку зв'язного мовлення у дітей з системним недорозвиненням мови: навч. посібник. Київ, 2017. 158 с.

14. Гнезділов М. Ф. Методика української мови у допоміжній школі. Миколаїв, 2014. 195 с.

15. Гнезділов М. Ф. Навчання української у старших класах допоміжної школи. Миколаїв, 2021. 199 с.

16. Гнезділов М. Ф. Розвиток мовлення розумово відсталих школярів. Вінниця, 2017. 135 с.

17. Грибова О. Є. До проблеми аналізу комунікації дітей з мовленнєвою патологією. Дефектологія. 2015. № 6. С. 7-16.

18. Грибова О. Є. Реалізація принципу діяльнісного підходу у процесі логопедичного обстеження. Дефектологія. 2014. № 2. С. 14-20.

19. Грибова О. Є. Технологія організації логопедичного обстеження: метод. посібник. Херсон, 2015. 96 с.

20. Дидактичні основи навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Укл: Л. О. Прядко, О. О.  Фурман, Методичний посібник. Суми: РВВ СОІППО. 2015. 114 с.

21. Єременко І. Г. Олігофренопедагогіка, І. Г. Єременко. Київ: Вища школа, 1985. 328 с.

22. Іванова Ю. Л. Дошкільний логопункт. Документація, планування та організація роботи. Тернопіль, 2014. 160 с.

24. Пассов Є. І., Кузовлєва Н. Є. Основи комунікативної теорії та технології іншомовної освіти: метод. посібник для викладачів української мови як іноземної. Луцьк, 2010. 568 с.

25. ​​Петрова В. Г, Бєлякова І. В. Психологія розумово відсталих школярів: навч. посібник для студентів вищих. пед. навч. закладів. Дніпро, 2002. 160 с.

26. Петрова В. Г. Розвиток мови та пізнавальної діяльності розумово відсталих школярів : дис. доктора психолога. наук: Київ, 2015. 386 с.

27. Петрова У. Р. Розвиток промови учнів допоміжної школи. Черкаси, 2017. 200 с.

28. Петушенко Р. С. Формування комунікативних навчальних дій у учнів із розумовою відсталістю за допомогою застосування методу групової роботи на уроках у школі. Спеціальна освіта. 2017. С. 165-169.

29. Поле мовленнєвих чудес: навч. посібник із корекції заг. недорозвинення мови у дітей, які страждають на ринолалію. 3. А. Рєпіна і ін. Одеса, 2016. 180 с.

30. Потиліцина Л. А. Особливості процесу соціалізації людей з обмеженими можливостями здоров'я: автореф. дис. … канд. філософ. наук: 09.00.11. Кривий Ріг, 2017. 29 с.

31. Професійна освіта осіб з обмеженими можливостями здоров'я: зб. ст. За ред. М. С. Савіної. М., 2018. 96 с.

32. Разуван Є. І. Формування умінь ділового спілкування у учнів старших класів допоміжної школи (на матеріалі соціально-побутового орієнтування): автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.03. Львів, 2018. 17 с.

33. Разуван Є. І. Формування умінь ділового спілкування у учнів старших класів допоміжної школи. Дефектологія. 2019. № 3. С. 36-40.

34. Рєпіна 3. А. Нейролінгвістичне вивчення дітей з тяжкими порушеннями мови: навч. для студентів дефектолог. фак. пед. вузів. Дніпро, 2018. 139 с.

35. Рубінштейн З. Л. Основи загальної психології. Суми, 2019. 720 с.

36. Спеціальна індивідуальна програма розвитку для учнів із порушеннями інтелекту за ред. Т. Ф. Баранова. Харків, 2018. 64 с.

37. Спеціальна педагогіка: навч. посібник для студентів вищих. пед. навч. закладів під ред. Н. М. Назарової. Київ, 2020. 400 с.

38. Спеціальна педагогіка: навч. посібник для студентів вищих. навч. закладів. Л. І. Аксьонова та ін. Маріуполь, 2015. 400 с.

39. Синьов В. М. Нова школа України і проблеми забезпечення якісної освіти дітей з особливостями розвитку, Європейські педагогічні студії, Асоціація ректорів педагогічних університетів Європи; ред. кол. В. П. Андрущенко (голова) [та ін.]. Вип. 7. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. с. 36-45.