ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИЧНОГО ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРС ЧЕРЕЗ ПРАГМАЛІНГВІСТИЧНИЙ
АСПЕКТ
1.1
Підходи до вивчення та розуміння політичного дискурсу
1.2 Репрезентація політичного дискурсу в інтернет-середовищі
РОЗДІЛ
2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ОПОВІДАЧА
МАЛИХ РОЗПОВІДЕЙ В ІНТЕРНЕТІ ПРО ПОСТ-БРЕКЗИТ
2.1
Аналіз лінгвопрагматичного аспекту пост-Брекситу в інтернет-спільноті
2.2 Хештег як спосіб компресії політичних лозунгів у твітері про пост-Брексит
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Зараз головною
парадигмою в мовознавстві є антропоцентрична. На відміну від
порівняльно-історичної та структурної, вона включає нову рису, а саме
орієнтацію на людину як суб'єкта, що виробляє мовленнєвий акт. На сьогоднішній
день усі сучасні дослідження спираються на даний принцип, внаслідок чого
збільшилася роль суміжних дисциплін, що виникли з об'єднання різних наук
(наприклад, психолінгвістики, соціолінгвістики, когнітивної лінгвістики,
дискурсології та інших).
У
зв'язку зі зростанням антропоцентричних досліджень зріс і інтерес до творів
звичайної людини – людини, яка не посідає будь-яке місце в ієрархії ЗМІ, або
мас-медіа. Завдяки поширенню Інтернету такі люди отримали можливість вільно
висловлювати свою думку в Мережі, отже, їх повідомлення позбавлені будь-якого "надлишкового"
відтінку. Тим самим вони пробуджують інтерес до подальшого дослідження їхнього
ставлення до думки, що виражається ними, а саме до її лінгвопрагматики.
Центральними
у запропонованій роботі є такі базові поняття мовознавства: мовна особистість,
дискурс, інтернет-дискурс та політичний дискурс, поряд з комунікативними
стратегіями та тактиками, які, незважаючи на свої чітко позначені цілі
застосування, класифікуються різними вченими неоднозначно.
Малі
розповіді в дигітальному середовищі вже привертали увагу дослідників [12; 13; 14],
але малі розповіді про Брекзит у коментарях до постів у соціальній
інтернет-мережі “Твіттер” ще очікують на вивчення, зокрема, з позицій
наративно-дискурсивного підходу. Окрім того, недостатньо розробленою на
сьогодні залишається жанрова типологія інтернет-дискурсу [24, с. 235]. Це
свідчить про доцільність звернення до аналізу малих розповідей про Брекзит у
соціальній інтернет-мережі “Твіттер”. Аналіз малих розповідей про цей
найзначніший у Європі дезінтеграційний процес набуває особливої значущості в
епоху глобальної політичної кризи, що є прикметною рисою сьогодення. Однак
Брекзит порушив життя британців і в особистому плані, що виявилося в їхньому
спілкуванні в соцмережах.
Актуальність
обумовлена необхідністю розробки та впровадження нових методів вивчення мовної
взаємодії стосовно Інтернету, оскільки вони разом впливають на формування
політичних поглядів у суспільстві за допомогою інтернет-простору. Результати
дослідження можуть відкрити широкі перспективи розробки теорії політичного
дискурсу.
Об'єктом
дослідження є тексти малих розповідей користувачів соціальних мереж на тему
пост-Брекзит.
Предмет дослідження –
лінгвопрагматичний та лінгвостилістичний потенціал коментарів у політичному
інтернет-дискурсі.
Мета роботи – проаналізувати тексти малих
розповідей учасників інтернет-дискурсу з описом стратегій, тактик та засобів
лінгвістичної виразності для виявлення їх лінгвопрагматичного потенціалу у
реалізації політичного дискурсу.
Мета
дослідження зумовлює постановку та вирішення наступних завдань:
1)
простежити підходи до вивчення та розуміння політичного дискурсу;
2)
розглянути репрезентацію політичного дискурсу в інтернет-середовищі;
3)
проаналізувати лінгвопрагматичний аспект пост-Брекситу в інтернет-спільноті;
4)
дослідити хештег як спосіб компресії політичних лозунгів у твітері про пост-Брексит.
Основними
методами дослідження, у роботі є
такі загальнонаукові методи, як узагальнення, тобто здійснення логічного
переходу від поодиноких особливостей малих розповідей до загальних; аналіз, що передбачає
трикомпонентний розгляд коментарів (через опис стратегій і тактик, теорії
мовленнєвих актів та їх лінгвостилістичну приналежність); синтез, що є
об'єднанням двох попередніх методів і резюмує судження, отримані в результаті
їх застосування. Усі наведені методи служать для науково обгрунтованої побудови
ходу дослідження.
Структура роботи: Курсова складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
Отже,
в роботі було досліджено політичний інтернет-дискурс, який є відгалуженням
політичного виду дискурсу та розглядається як сукупність текстів, що належать
до галузі політичного дискурсу та розміщені в мережі «Інтернет». Як одна з
складових частин політичного дискурсу та на відміну від інших його частин,
політичний інтернет-дискурс характеризується більш вільним стилем викладу, що
допускає нецензурну лексику, розмовні слова та висловлювання, емоційні засоби
виразності, що робить його придатним для інтенсивного вивчення
лінгвопрагматичних особливостей властивих йому та подальшого виявлення
характеристик мовної особистості.
Спираючись
на роботи вчених у цій галузі, було класифіковано стратегії та тактики у
відібраному масиві коментарів за такими критеріями: за принципом
текстопородження, за принципом запровадження нової інформації та акцентування
уваги читача. Комплексний аналіз даних стратегій та тактик показав, що в
залежності від мети автор звертається до тієї чи іншої тактики.
Як
показав аналіз стратегій та тактик, вони можуть бути посилені шляхом
застосування різноманітних засобів стилістичної промовистості на різних мовних
рівнях. Серед основних стилістичних прийомів, що використовуються, були
відзначені:
-
на графічному рівні: хештеги, надлишкові розділові знаки, капіталізація та інше;
-
на фонетичному рівні: асонанс;
-
на лексичному рівні: слова в невластивому їм контексті, лексичні повтори,
обсценова лексика, оказіоналізми, ідіоми, епітети та інше;
-
на морфологічному рівні: узагальнюючі форми займенників, імперативи, різні
тимчасові форми дієслів з метою їхнього стилістичного виділення, аграматизм та
інше;
-
на синтаксичному рівні: парцеляція, багатокрапка, інверсія, риторичні питання
та інше.
У
кількісному співвідношенні переважають засоби стилістичної виразності на
графічному, лексичному та синтаксичному рівнях. Цей факт відповідає
особливостям політичного інтернет-дискурсу, оскільки в умовах знаходження в
інтернет-просторі дані рівні є більш ефективними для вираження будь-якого
акценту, ніж, наприклад, фонетичний рівень, реалізувати який у цих умовах буде
значно складніше.
Крім
аналізу застосування стратегій і тактик, було проведено аналіз
інтернет-коментарів з позиції теорії мовних актів, який показав, що мовними
актами, що є основою інтернет-коментарів, є асертиви, директиви та експресиви.
Використання саме цих видів мовних актів пояснюється самим характером
коментарів: як правило, реакція суспільства на пост-Бпекзит полягає або у
відповідь на нього шляхом висловлення згоди або незгоди з ним (асертиви), або у
бажанні якимось чином змінити вже зроблене рішення або надати якийсь вплив на
того, хто говорить (директиви), або у висловленні свого емоційного ставлення.
Взаємодіючи з мовними стратегіями і тактиками, мовні акти інтегруються з їхньою
структурою і разом становлять лінгвопрагматичний потенціал інтернет-коментарів.
У кількісному співвідношенні позитивні та негативні коментарі рівномірно
розподілені між трьома видами мовних актів, тоді як нейтральні коментарі
зустрічаються лише в асертивах та директивах.
У
роботі на матеріалі англійської мови розглядається один із найпоширеніших
способів компресії політичних гасел в онлайн-комунікації – хештег. Особливу
увагу приділено перетворенням синтаксичної структури перформативного
висловлювання-гасла. На прикладі твітів про пост-Брексит наводиться
класифікація гасел-хештегів - від формальних перетворень (із заміною прогалин
на капіталізації або підкреслення) і до деперформативів (вторинних
згорток-блендів для позначення агентів перформативних дій).
Таким чином, теоретичні припущення про взаємовплив видів та підвидів дискурсу, зроблені у першому розділі, поряд із запропонованими у другому розділі класифікаціями характерних для інтернет-коментарів стратегій і тактики були підтверджені емпіричними даними, які були представлені в другому розділі. Запропонований у ході дослідження аналіз лінгвопрагматичного потенціалу інтернет-коментарів про пост-Брекзит може бути використаний для подальшого вивчення взаємозв'язку між суб'єктами коментарів та об'єктами, що обговорюються в рамках політичного дискурсу, а також при дослідженні інтеграції інтернет-дискурсу з іншими видами дискурсу. У подальших дослідженнях з цієї тематики планується збільшення масштабів дослідження, а також кількості наявної фонової інформації про авторів коментарів шляхом використання технологій машинної обробки інформації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Катерман В. В.. Аксіологія неологізму Brexit в англомовному масмедійному
дискурсі. Актуальні проблеми філології та педагогічної лінгвістики. 2019. № 3. с.
103-111.
2.
Шипило Д. С. Лінгвістичні засоби реалізації комунікативних стратегій у
формуванні віртуального іміджу американського політика (на матеріалі
передвиборного дискурсу у соціальній мережі "Твіттер"): дис канд.
філол. наук.
Одеса, 2018. 186 с.
3.
Анатоленко А. П. Мовна компресія у Twitter. Електронний науковий журнал
Факультету журналістики. 2022. №3. URL: http://www.mediascope.uа/issues/401
4.
Євтушенко С. Ж. Політичний дискурс у текстодериватологічному аспекті (на
матеріалі інтернет-сайтів): дис канд. філол. наук. Кропивницький: Кропивницький
державний університет, 2018. 274 с.
5.
Олексієнко А.В. Процес скорочення хештегов у сучасній віртуальній комунікації.
Науковий діалог. 2019. № 10. с. 9-28.
6.
Жидко А.В. Соціальні мережі як чинник змін у політичній сфері життя (з прикладу
Великобританії). Суспільство: Політика, економіка, право. 2018. №3. - С. 35-38.
7.
Ковальова К.В., Логінов А.В. Мова як компонент інформаційної та національної
безпеки. XX Вишняківські читання. Вузовська наука: Умови ефективності
соціально-економічного та культурного розвитку регіону. Львів, 2017. с.
194-196.
8.
Семіотика політичного дискурсу: Трансдисциплінарний підхід.
Редактори-упорядники: М.В. Ільїн, І.В. Фомін; Інститут філософії, соціології та
права. Одеса: Видавництво "Лімуш", 2018. - 368 с.
9.
Shibalina N. Deperformatives: study in derivational patterns of nouns originating
from political slogans. 45. Österreichische Linguistiktagung. Book of
abstracts. Salzburg: Universität Salzburg, 2019. S. 130
10.
Twitter: [сайт]. URL: twitter.com
11.
De Fina A., Georgakopoulou A. Analyzing narrative. Cambridge: Cambridge
University Press, 2011. 240 p.
12.
Georgakopoulou A. Thinking big with small stories in narrative and identity
analysis. Narrative Inquiry, 16(1), 2006. P. 129–137.
13.
Georgakopoulou A. Small stories, interaction, and identities. Amsterdam, The
Netherlands: John Benjamins, 2007.
14. Georgakopoulou A. Narrative
analysis and computer-mediated communication. In S. C. Herring, D. Stein &
T. 14 Social Media + Society Virtanen (Eds.) Pragmatics of computer- mediated communication.
Berlin, Germany: De Gruyter Mouton, 2011. P. 695–716.
15.
Georgakopoulou A. Small stories research and social media practices: Narrative
stancetaking and circulation in a Greek news story. Sociolinguistica, 27(1),
2013. P. 19–36.
16.
Georgakopoulou A. Small stories transposition and social media: A micro-
perspective on the “Greek crisis.” Discourse & Society, 25(4), 2014, P.
519–539.
17.
Georgakopoulou A. Small stories research: Methods–Analysis–Outreach. In A. De
Fina & A. Georgakopoulou (Eds.) The handbook of narrative analysis. Malden,
MA: Wiley- Blackwell, 2015, P. 255–272.
18.
Georgalou M. Constructions of identity on Facebook: A discourse-centred online
ethnographic study of Greek users (PhD thesis). Lancaster University,
Lancaster, UK, 2014.
19.
Georgalou M. “It’s very awful and none of us had expected it”: Greek crisis and
stance-taking on Facebook. Proceedings of the 7th Athens Postgraduate
Conference of the Faculty of Philology, National and Kapodistrian University of
Athens, Athens, Greece. Athens, Greece: University of Athens, 2014. URL:
http://www.marizageorgalou.com/uploads/3/9/6/7/39674150/greek_crisis_and_stance-
taking_on_fb.pdf
20. Labov W. Language in the Inner City:
Studies in the Black English Vernacular. Philadelphia: University of
Pennsylvania Press, 1972.
21. Page R. Stories and social media:
Identities and interaction. London, England: Routledge, 2012.
22. Spivak I. Brekzit:potochna sytuacija ta
ochikuvannja. Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny i svitove gospodarstvo, 2016. №
9. S. 141-145.
23. Squire C. Approaches to Narrative Research.
ESRC National Centre for Research Methods. Southampton: University of
Southampton, 2008. 60 p.
24. Sridhar D., Getoor L., and Walker M.
Collective stance classification of posts in online debate forums. In
Proceedings of the Joint Workshop on Social Dynamics and Personal Attributes in
Social Media, 2014. P. 109-117.
25. Steffensen S. V., Fill A. Ecolinguistics:
The state of the art and future
horizons. Language Sciences. 2014. 41A,
P. 6-25. DOI:
10.1016/j.langsci.2013.08.003
26. Stivers T., Sidnell J. The Handbook of
Conversation Analysis. The Handbook of Conversation Analysis. 2012. DOI:
10.1002/9781118325001.
27. Stivers T. Stance, Alignment and
Affiliation During Storytelling Res. on Lang. & Soc. Inter., 2008. P.
31-57.
28. Streeck J. Self-making man: a day of
action, life and language. Cambridge: CUP, 2017. 447 p.
29. Sutherland O., Breen A., & Lewis S. P.
Discursive narrative analysis: A study of online autobiographical accounts of
self-injury. The Qualitative Report. 2013. 18(95), P. 1-17. URL:
http://www.nova.edu/ssss/QR/QR18/sutherland95.pdf (Accessed: 26.08.2021).
30. Sutherland W. C. Narrative, Dolph Briscoe
Center for American History, Austion: The University of Texas, 1918. 317 p.
31. Thimbleby H. Internet, discourse and
interaction potential. London: Middlesex University, 2006. 112 p.
32. Todorov T. Some Approaches to Russian
Formalism. Russian Formalism. Ed. by St. Bann, J. E, Bowlt. Edinburgh, 1973. P.
6-19.
33. Turner M. Learning Landscape Ecology.
Springer, New York, 2017.
350 p.
34. Vranjes J., Brone G., Feyaerts K. Dual
feedback in interpreter¬mediated interactions: on the role of gaze in the
production of listener responses. Journal of Pragmatics, 134, 2018. P. 15-30.
35. Wang S., Tang, J., Aggarwal, C., Chang, Y.,
and Liu, H. Signed network embedding in social media. In Proceedings of the
2017 SIAM International Conference on Data Mining. SIAM, 2017. P. 327-335.
36. Watson C. Small stories, positioning
analysis, and the doing of professional identities in learning to teach.
Narrative Inquiry, 2007. 17(2), P. 371-389.
37. Wei W., Zhang X., Liu, X., Chen W., and
Wang T. pkudblab at semeval-2016 task 6: A specific convolutional neural
network system for effective stance detection. In Proceedings of the 10th
International Workshop on Semantic Evaluation, 2016. P. 384-388.
38. West L. Facebook sharing: A sociolinguistic
analysis of computer-mediated storytelling. Discourse, Context & Media,
2013. № 2(1). P. 1-13.
39. Zadeh L. A. Fuzzy sets. Information and
control. Vol. 8, 1965, P. 338-353.
40. Zubiaga A., Kochkina E., Liakata M.,
Procter R., Lukasik, M., Bontcheva, K., Cohn, T., and Augenstein, I.
Discourse-aware rumour stance classification in social media using sequential
classifiers. Information Processing & Management, 2018. 54(2). P. 273-290.
Немає коментарів:
Дописати коментар