ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ФЕЙКОВИХ НОВИН, ФАКТЧЕКІНГУ І ВЕРИФІКАЦІЇ
1.1
Поняття «Фейкові новини», «Фактчекінг» та «Верифікація» у сучасній журналістиці
1.2 Класифікація фейкових новин
РОЗДІЛ
2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФЕЙКОВИХ НОВИН У СУЧАСНІЙ МЕДІАСФЕРІ
2.1
Форма та зміст фейкових новин
2.2.
Фактори, що сприяють поширенню фейкових новин у медіасфері
2.3 Міжнародний досвід перевірки інформації
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. В умовах сучасного
суспільства, в якому панують технології та нові медіа, стає дедалі складніше
визначити, де істина, а де – брехня. Сьогодні швидкість подання інформації
відіграє найважливішу роль і переважає якість. Це призводить до появи фейкових
новин.
Поширення
фейкових новин набуло масового характеру. Цим займаються і пересічні
користувачі соціальних мереж, і редакції авторитетних засобів. В наш час
питання необхідності фактчекінгу та верифікації стоїть вкрай гостро. Цим
зумовлюється актуальність обраної теми.
Тема
«фейкових медійних новин» є надзвичайно актуальною в сучасну цифрову епоху,
коли поширення інформації відбувається з безпрецедентними масштабами та
швидкістю. З розвитком платформ соціальних медіа та демократизацією інформації
поширення дезінформації та фейкових новин стало актуальною проблемою. Це явище
має широкі наслідки для окремих людей, суспільств і навіть функціонування
демократичних систем.
Поширення
фейкових новин підриває точність і достовірність інформації, доступної для
громадськості. Неправдива або оманлива інформація може дезінформувати людей,
формувати громадську думку та спотворювати публічний дискурс. Це створює
серйозну проблему для пошуку правди та функціонування інформованого
громадянства.
Фейкові
новини можуть створюватися та поширюватися навмисно, щоб маніпулювати
суспільним сприйняттям, впливати на вибори та підривати довіру до інституцій.
Використовуючи когнітивні упередження та сенсаційну тактику, фейкові новини
можуть вплинути на громадську думку, розпалити соціальні розбіжності та
підірвати довіру до ЗМІ та демократичних процесів.
Поширення
фейкових новин потенційно може сприяти соціальній поляризації, оскільки посилює
існуючі упередження та переконання. Фальшиві наративи можуть поглибити
розбіжності в суспільстві, сприяти ворожнечі та підривати соціальну єдність. У
політичній сфері фейкові новини можуть зірвати виборчі процеси, підірвати
легітимність обраних лідерів і послабити основи демократичного правління.
Наявність
фейкових новин у медіа-ландшафті має економічні наслідки. Рекламодавці та
бренди можуть вагатися інвестувати в медіа-платформи, пов’язані з фейковими
новинами, що призведе до зниження прибутку та фінансової стабільності законних
новинних організацій. Крім того, поширення дезінформації також може вплинути на
поведінку споживачів, інвестиційні рішення та загальну економічну стабільність.
Зростання
фейкових новин підкреслює етичну відповідальність медіа-професіоналів,
журналістів і споживачів інформації. Медіа-організації зобов’язані перевіряти
інформацію та надавати точні звіти, тоді як люди повинні розвивати навички
критичного мислення, щоб розрізняти надійні джерела та орієнтуватися в
складному медіа-ландшафті.
Враховуючи
ці нагальні проблеми, дослідження феномену фейкових медіа-новин має важливе
значення для розробки ефективних стратегій пом’якшення їхнього впливу.
Розуміння механізмів, за допомогою яких поширюються фейкові новини, визначення
мотивів, що стоять за їх створенням, і аналіз їхніх суспільних наслідків є важливими
кроками до розробки надійних рамок медіаграмотності, перевірки фактів і
регулювання.
Теорія
та практика фейкових новин недостатньо систематизовано. Вивченням фейкових
новин займаються Т. І. Фроленко, А. В. Красюк, С. Н. Ільченко, А. П. Суходоленко,
О. С. Ісерс, Б. Козловський.
Актуальність
цієї теми, її багатоплановість, недостатня розробленість говорять про
необхідність проведення теоретичного та емпіричного досліджень. Перевірка
фактів необхідна, щоб уникнути створення хибної картини світу. Це зумовлює
вибір об'єкта, предмета, цілей та завдань дослідження.
Об'єкт дослідження
– фейкові новини у сучасному інформаційному просторі українських ЗМІ.
Предмет дослідження – особливості
функціонування фейкових новин у сучасній медіасфері.
Мета курсової роботи – вивчити процес
формування фейкових новин в інформаційному просторі українських ЗМІ.
Завдання дослідження:
1)
ознайомитися з термінами "фейкова новина", "фактчекінг", "верифікація";
2)
розглянути класифікацію фейкових новин;
3)
охарактеризувати форму та зміст фейкових новин;
4) розглянути чинники, які б поширенню фейкових
новин у медіасфері;
5)
порівняти міжнародний досвід перевірки інформації.
Новизна
роботи полягає у спробі розгляду феномену фейкових новин з погляду факторів, що
сприяють їхньому поширенню.
При
написанні курсової роботи було використано такі наукові методи: контент-аналіз,
синтез, порівняння.
Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
У
рамках проведеного дослідження визначено, що фейкова новина як явище існує з
давніх-давен. До поширення інтернету неперевірені, недостовірні дані називали
«газетною качкою».
До
2016 року «fake news» асоціювалися лише з пародійними програмами новин. Але в
2016 році під час президентської кампанії в США термін «фальшиві новини» почали
широко вживати, говорячи про публікацію в соціальних мережах, недостовірну
інформацію про кандидатів, замаскованих під правду.
Вивчивши
ряд визначень поняття «фейкова новина», за основу дослідження прийнято таке –
це повідомлення, стилістично створене як справжня новина, але хибне повністю чи
частково.
Визначено,
що помилки трапляються у роботі не лише журналіста, а й людини, яка перевіряє
повідомлення ЗМІ на правдивість. Фактчекер виконує найважливіше завдання –
перевірка автентичності інформації. Наведено перелік помилок, яких може
допустити фактчекер:
1.
Використання як доказів заяви ЗМІ та журналістів, які не спираються на
першоджерело. Це може призвести до неправильних аргументів і суб'єктивності.
2.
Підбір інформації у хибному джерелі. Така помилка веде до втрати часу та, як
наслідок, повідомлення втрачає свою актуальність. Знайти справжні аргументи
стає дедалі складніше.
3.
Нехтування правилами, принципами фактчекінгу веде до неможливості визначення –
істинна теза чи хибна.
4.
Неправильне трактування даних, термінів тощо. Це веде до помилкової
аргументації, відсутністю інструментів доказової бази.
5.
Використання неприпустимих припущень. Така помилка веде до порушення побудови
логіки та доказів.
6. Відсутність аналітики, висновків,
коментарів. Цей недогляд призводить до помилкового вердикту, звинувачень у
ангажуванні та судових позовах.
7.
Використання на підтвердження тези, озвученого одним спікером, посилання на заяву
іншого спікера. Цю помилку можна охарактеризувати як хибність адресації
висновку.
8.
Використання неактуального факту. У такому разі йдеться про матеріал, що не
становить інтересу для аудиторії.
9.
Велика кількість непрямих даних. Як наслідок, текст виходить перевантаженим,
складним для сприйняття. Це призводить до зниження інтересу читача.
Виявлено,
що наразі фейкові новини існують не лише через помилки журналіста, а й з метою
просунути свої інтереси. До таких можна зарахувати бажання нашкодити репутації
конкурента, виграти політичні вибори, зробити спробу державного перевороту.
Проаналізовано,
що навіть великі російські видання, телеканали, представництва міністерств не
гребують випускати в ефір неперевірену інформацію. Іноді це пов'язано з неякісною
перевіркою даних, в інших випадках – з навмисним перекручуванням фактів з метою
поширення провокаційних відомостей пропагандистського характеру.
У
ході проведення аналізу з'ясували, що найчастіше приставку «фейк» одержують
політичні новини чи повідомлення, пов'язані з ім'ям впливового політика. Як
правило, такі журналістські повідомлення мають гучний заголовок та яскраві
епітети. Обов'язково присутні коментарі експерта, учасника чи свідка подій. З
жанрів новинної журналістики фейки найчастіше з'являються в короткій нотатці,
яка має вигляд лаконічного повідомлення.
Доведено,
що люди розповсюджуватимуть фальшиві повідомлення з ймовірністю 70%. Політична
дезінформація є лідером за швидкістю поширення. Серед популярних тем дослідники
виділили тероризм, стихійні лиха, трагедії, науку.
Здійснено аналіз міжнародного досвіду перевірки інформації. Визначено, що у низці країн діють некомерційні фактчекінгові організації, в інших – існує закон боротьби з фейковими новинами. Найчастіше ці документи критикуються опозицією та громадськістю, які запевняють, що «антифейкові закони» створюють цензуру в країні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Allcott, H., Gentzkow, M. Social Media і Fake News в 2016 Election. Journal of
Economic Perspectives. – 2017. – №31. - P. 211-236.
2.
Borden, S. L. Роль journalist і продуктивності journalism: Ethical lessons від
"fake" news. S. L. Borden, C. Tew. Journal of Mass Media Ethics. 2017.
Vol. 22, no. 4. - P. 300-314.
3.
Collins English Dictionary. URL: https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english-thesaurus
4.
Columbia Journalism Review: 6 misinformation circulated this election season.
URL: https://www.cjr.org/tow_center/6_types.php
5.
Huffpost: The Five Types of Fake News. URL: https://www.huffpost.com/entry/the-five-types-of-fake-ne_b_13609562?guccounter=1
6.
Marchi R. З Facebook, blogs, і fake news, teens reject journalistic
"objectivity". R. Marchi. Journal of Communication Inquiry. 2012. Vol.
36, no. 3. P. 246-262.
7.
Oxford Dictionaries. URL:
https://www.oxforddictionaries.com/press/news/2016/11/15/WOTY-16
8.
Trump, D. Fake News – A Total Political Witch Hunt! URL: https://twitter.com/
9.
Young, D. G., Jamieson, K. H., Poulsen, S., Goldring, A. Fact-Checking
Ефективність як Function of Format and Tone: Evaluating FactCheck.org and
FlackCheck.org. Journalism&Mass Communication Quarterly. 2017. р. 1-27.
10.
Байбак Н. Фейкові новини – феномен сучасного медіапростору. URL:
http://www.towave.ru/pub/feikovye- novosti-fenomen-sovremenno-mediapros...
11. Банко П. Теоретичне обґрунтування фактчека
як формату журналістики. URL: https://factcheck.kz/glavnoe-en/theory-of-
factcheck-as-a-format-bannikov-sokolova-2017/ #3
12.
Баран Є. А. Нові журналістські компетенції в умовах медіа-конвергенції: міфи та
реальність. Вісник КНУ. Сер. Літературознавство, журналістика. 2017. с.
177-188.
13.
Бейненсон В. А. Перевірка достовірності інформації в умовах нових медіа:
проблеми та можливості. Журналістика в системі альтернативних джерел
інформації. 2017. с. 79-89.
14.
Борзюк М. С. Роль фактчекінга в сучасній журналістиці. Комунікація в сучасному
світі. 2017. с. 5-7.
15.
Брайант Д., Основи впливу ЗМІ. Київ: Видавничий дім "Вільямі", 2014. 432
с.
16.
Вартан Є. Л. Сучасний журналіст у уявленнях суспільства. Медіаальманах. 2016. с.
8-10.
17.
Гаврило А. А. Засоби впливу ЗМІ на суспільну свідомість в умовах інформаційного
суспільства. Молодий учений. 2012. №8. с. 152-155.
18.
Газета.юа: Це неетично: як зупинити фейки. URL:
https://www.gazeta.ru/social/2018/12/17/12097189.shtml?updated
19.
Гороховський А. Фактчекінг як тренд журналістських розслідувань: можливості та
перспективи. URL: http://medianet.ua/files/articles/c3/c5/488/library 20. Грач М. Фейкові новини: звідки беруться,
кому потрібні і як їм протистояти? URL: https://vc.uа/media/66124
21.
Євтушенко А. А. Функціонування псевдо-новини в полях телебачення та Інтернету:
типологія, практики, соціальні ефекти. Комунікалогія. 2018. с. 156-165.
22. Іванків Н. В. Проблеми
законодавчого регулювання феномену фейкових новин у різних країнах. Молодіжний
науковий форум: електр. зб. ст. по мат. XII міжнар. студ. наук.-практ. конф.
№11 (12). URL: https://nauchforum.uа/archive/MNF_interdisciplinarity/11(12).pdf
23.
Іваненко А. Д. Транспарентність роботизованої журналістики: як нові технології
загрожують принципам професії. Вісник Чернігівського державного університету. 2017.
с. 28-33.
24.
Іванчук І. Посібник з фактчекінгу. URL: https://jrnlst.ru/rules-of-factchecking
25.
Ільченко С. Н. Фейкова журналістика як елемент сучасної шоу-цивілізації. Вісник
Київського національного університету. Сер. 1: Проблеми освіти, науки та
культури. 2016. Т. 153, №22-3. с. 14–18.
26.
Ісерс О. С. Медіафейки: між правдою та містифікацією. URL: http://eninka.uа/article/n/mediafeyki
27.
Капрук А. Факт проти фейку: як перемогти в інформаційній війні. URL:
https://thinktanks.ua/publication/2016/11/29/fakt
28.
Кара-Мурза С. Г. Маніпуляція свідомістю. Київ: Алгоритм, 2014. 528 с.
29.
Клішко І. Максимальний ретвіт: Фейк-пропаганда на новому рівні. URL:
https://www.vedomosti.uа/newspaper/articles/2014/02/12/fejk
30.
Козловський Б. Максимальний репост. Як соцмережі змушують нас вірити фейковим
новина. Київ: Альпіна Паблішер, 2018. 198 с.
31.
Колесніченко А. В. Практична журналістика: навч. посібник. Київ: Вид-во Київ.
ун-ту, 2018. 180 с.
32.
Корнійчук М. Фактчекінг: 5 надійних способів перевірити інформацію. URL: http://mediatoolbox.uа/factchecking/
33.
Кошак Н. Н. Фейкові новини: креативне рішення чи шахрайство? Вісник Тернопільського
державного педагогічного університету. 2018. с. 14-17.
34.
Красько А. В. Комунікативний аспект фейкових (підроблених) новин. Тези III
конференції Post massmedia in the modern informational society «Журналістський
текст у новому середовищі технології: досягнення і проблеми».
35.
Лащук О.Р. Фактологічні помилки в рерайтерських новинах. URL: https://eninka.uа/article/v/faktologicheskie
36.
Лепюк Н. Фейкова новина своїми руками - як зробити і що може піти не так. URL:
https://www.cossa.uа/trends/217537/
37.
Ляшенко Д. І. «Фейкові новини»: лінгвістичні прийоми впливу. Молодіжний
науковий форум: Гуманітарні науки: електр. зб. ст. по мат. XLIV міжнар. студ.
наук.-практ. конф. №4(43). URL: https://nauchforum.uа/archive/MNF_humanities/4(43).pdf
38.
Мансур А. І. Вербальні способи маніпуляції суспільною свідомістю. Вісник КНУ. Київ:
Вид. КНУ. Випуск 1, 2019. с. 71.
39.
Марзюк А. С. Медійно-інформаційна грамотність у контексті медіаосвіти: історія
та перспективи розвитку. Електронний науково-практичний журнал "Молодіжний
науковий вісник". 2017. с. 30-34.
40. Яремчук С. Г. Сенсові спотворення у текстах інтернет-видання: досвід експертного аналізу. Вік інформації. 2016. с. 53-57.
Немає коментарів:
Дописати коментар