КУРСОВА: Регулювання сучасних збройних конфліктів міжнародними гуманітарними засобами

                                         

Предмет: міжнародні відносини, економіка.

Тип роботи: курсова робота.

Об'єм роботи: 31 сторінок А4

Унікальність тексту: 87%

Стратегічною метою України і всього світу є захист свого народу і державних кордонів. За останні десятиліття збройні конфлікти забрали життя мільйонів цивільних осіб. Міжнародні угоди, які забезпечують міжнародну безпеку, наразі не стали гарантією мирної взаємодії між державами. Якщо подивитися на історію воїн, які були більше двохсот років тому, то можна побачити, що на війні брали участь, як правило, тільки військовослужбовці. Громадянські особи, за винятком тих, хто випадково опинився поблизу поля бою, війною не торкалися.

Щоб купити в наших замовників повний текст роботи звертайтесь за контактами, які є на сайті 

 ЗМІСТ 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ   

          1.1 Роль міжнародних судів у становленні права збройних конфліктів

          1.2 Права щодо регулювання збройних конфліктів 

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ, ЗАСОБИ ТА МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ

          2.1 Зміст та засоби ведення збройних конфліктів

          2.2 Методи ведення збройних конфліктів 

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ СУЧАСНИХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ МІЖНАРОДНИМИ ГУМАНІТАРНИМИ ЗАСОБАМИ

          3.1 Дослідження засобів та методів ведення збройних конфліктів 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

 

ВСТУП 

    Актуальність теми. Стратегічною метою України і всього світу є захист свого народу і державних кордонів. За останні десятиліття збройні конфлікти забрали життя мільйонів цивільних осіб. Міжнародні угоди, які забезпечують міжнародну безпеку, наразі не стали гарантією мирної взаємодії між державами.

Якщо подивитися на історію воїн, які були більше двохсот років тому, то можна побачити, що на війні брали участь, як правило, тільки військовослужбовці. Громадянські особи, за винятком тих, хто випадково опинився поблизу поля бою, війною не торкалися.

    Через багато років, особливо після Другої світової війни, жертви серед цивільного населення стали в рази перевищувати втрати серед військових. Відсоток загиблих на війні по відношенню до населення Землі зріс у рази. Якщо у XVII столітті у війнах загинуло 3,3 млн. людина, з 1801 по 1913 рр. - 5,6 млн. У Першої світової війни жертви склали 10 млн., тоді як у другий близько 55 млн. людей. Поява ядерної зброї змусило змінити погляди світової спільноти на найважливішу проблему сучасності – проблему війни та миру. Головна проблема сучасних міжнародних відносин є проблема мирного вирішення міжнародних конфліктів, а також стабільності взаємовідносин між державами. Робота над світопорядком, за якого відсутні будь-які зовнішні загрози, а посягання на законні права та життєво важливі інтереси держави, засуджуються та караються, це і є найважливішим завданням кожної держави. Серйозні порушення міжнародного гуманітарного права стали поширеною практикою у багатьох збройних конфліктах. У певних умовах деякі з цих порушень можна навіть кваліфікувати як акти геноциду, військові злочини чи злочини проти людяності.

          Право збройних конфліктів образно і небезпідставно називають «проріхою в міжнародному праві», оскільки воно, мабуть, є найменш дотримуваною і, отже, найбільш теоретичною галуззю міжнародного права і навіть права загалом. Діалектика сучасного світу така, що від безпеки всіх залежить безпека кожної держави. У свою чергу безпека кожної держави є умовою мирного співіснування всього світового співтовариства. Конфлікти, що відбуваються в сьогоднішньому світі, дуже відрізняються за своїми причинами, характером та особливостями.

    Актуальність теми дослідження обумовлена як теоретичними, так і практичними проблемами забезпечення захисту прав особистості в період збройних конфліктів.

    До найбільш значущих чинників, які негативно впливають на сучасне суспільство, належить небезпека виникнення і поширення збройних конфліктів міжнародного і неміжнародного характеру, велике бажання окремих держав значно знизити важливу роль механізмів, що забезпечують міжнародну безпеку, показати свою військову перевагу і готовність до бойових дій. Фахівці у сфері міжнародних правовідносин відзначають, що війни стають дедалі політизованими, тобто в них переслідуються, як політичні, так і економічні цілі, вони стають більш хитрішими.

    У зв'язку з цим держави, як ключові суб'єкти міжнародного права, прагнули зменшити згубні наслідки воєн шляхом створення загальнообов'язкових для всіх норм з метою, по-перше, обмеження воюючих сторін у виборі засобів і методів воєнних дій і, по-друге, захистити жертв учасників збройних конфліктів.

    Необхідність вироблення міжнародного механізму, ефективних заходів для залучення держав до міжнародного співробітництва, спрямоване на повне та ефективне забезпечення захисту права держави та особистості не лише у мирний час, а й у період збройних конфліктів, сьогодні набуває особливого значення. Важливим фактором актуальності обраної теми дослідження є те, що вона безпосередньо стосується проблематики прав людини.

    Метою дослідження є вивчення питань, пов'язаних з міжнародно-гуманітарним забезпеченням захисту прав особистості в період збройного конфлікту.

          У межах зазначеної мети ставляться такі завдання:

        1) простежити роль міжнародних судів у становленні права збройних конфліктів;

          2) виділити права щодо регулювання збройних конфліктів;

          3) проаналізувати зміст, засоби та методи ведення збройних конфліктів;

    4) дослідити регулювання сучасних збройних конфліктів міжнародними гуманітарними засобами.

    Об'єктом дослідження виступають методи та цілі за допомогою яких здійснюється міжнародно-гуманітарний захист прав людини та держави в період збройного конфлікту.

    Предметом дослідження є суспільні відносини, врегульовані нормами національного права та міжнародного права у період збройних конфліктів.

    При написанні курсової роботи були використані такі методи наукового дослідження: історико-правовий, логіко-юридичний, структурно-функціональний та порівняльно-правовий аналіз.

          У ході роботи було проаналізовано такі джерела, як наукові роботи у галузі міжнародного гуманітарного права, статті з наукових журналів, міжнародні договори та звичаї.

    Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

ВИСНОВКИ 

          Підсумовуючи, зазначимо, що регулювання сучасних збройних конфліктів міжнародними гуманітарними засобами відіграє вирішальну роль у мінімізації людських страждань і захисті прав осіб, які постраждали від війни. Розвиток міжнародного гуманітарного права та створення різноманітних договорів і конвенцій значною мірою сприяли створенню основи, яка регулює поведінку сторін, залучених у збройні конфлікти. За допомогою цих правових інструментів держави визнали необхідність балансу між військовою необхідністю та гуманітарними міркуваннями та взяли на себе зобов’язання захищати цивільних осіб, військовополонених та інших некомбатантів.

          Принципи розрізнення, пропорційності та військової необхідності складають основу міжнародного гуманітарного права, керуючи діями як збройних сил, так і недержавних суб’єктів. Принцип розрізнення вимагає від сторін розрізняти цивільних осіб і комбатантів, гарантуючи, що цивільні особи не будуть навмисними цілями. Пропорційність вимагає, щоб очікувана шкода цивільним особам та цивільній інфраструктурі не переважала над військовою перевагою, отриманою від нападу. Військова необхідність дозволяє застосовувати силу, коли це вважається необхідним для досягнення законних військових цілей. Ці принципи спрямовані на запобігання непотрібним стражданням і руйнуванням під час збройних конфліктів.

          Женевські конвенції та додаткові протоколи до них є наріжним каменем міжнародного гуманітарного права. Вони встановлюють основний захист осіб, які постраждали від збройних конфліктів, включаючи поранених і хворих, військовополонених і цивільних. Конвенції окреслюють права та обов’язки сторін конфлікту, наголошуючи на гуманному поводженні з особами та забороні таких дій, як катування, жорстоке поводження та колективне покарання. Крім того, у конвенціях розглядаються такі питання, як захист медичного персоналу та закладів, належне поводження з ув’язненими та зобов’язання окупаційної влади.

          Останнім часом міжнародне гуманітарне право зіткнулося з численними викликами. Зростання недержавних збройних груп, ускладнення конфліктів і технологічний прогрес поставили перед застосуванням гуманітарного права нові дилеми. Поява асиметричної війни, коли недержавні суб’єкти з обмеженими ресурсами беруть участь у збройних конфліктах з державними суб’єктами, стирає межі між комбатантами та цивільними особами, що ускладнює дотримання принципу розрізнення. Крім того, використання нових видів зброї та тактик, таких як безпілотні літальні апарати та кібервійна, викликало сумніви щодо їх сумісності з існуючою правовою базою.

          Незважаючи на ці виклики, докладаються зусилля для адаптації та зміцнення міжнародного гуманітарного права. Держави, міжнародні організації та групи громадянського суспільства продовжують працювати разом, щоб усунути прогалини в існуючій правовій базі та забезпечити її ефективне впровадження. Міжнародний Комітет Червоного Хреста та інші гуманітарні організації відіграють вирішальну роль у просуванні та поширенні гуманітарного права, а також у наданні допомоги тим, хто постраждав від збройних конфліктів.

          Підсумовуючи, хоча збройні конфлікти продовжують завдавати величезних страждань людям, міжнародне гуманітарне право забезпечує життєво важливу основу для пом’якшення наслідків війни та захисту прав і гідності людей. Врегулювання сучасних збройних конфліктів міжнародними гуманітарними засобами є постійним процесом, який вимагає відданості та співпраці держав і недержавних суб’єктів. Важливо, щоб усі сторони, які беруть участь у збройних конфліктах, дотримувалися принципів і положень міжнародного гуманітарного права, щоб запобігти непотрібним стражданням і захистити найбільш уразливі верстви населення. Дотримуючись цих стандартів, ми можемо наблизитися до світу, де руйнівні наслідки війни зведені до мінімуму, а цінність людського життя підтримується навіть під час конфлікту. 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

    1. Мартенс Ф.Ф. Сучасне міжнародне право цивілізованих народів: Міністерства шляхів сполучення (А. Бенке), 1883. Т. 2. С. 513.

          2. ICJ (International Court of Justice), Advisory Opinion on Legality of the Threat or Use of Nuclear Weapons, 8 July 1996. Para. 75 URL: // http://www.icjcij.org/icjwww/icases/iunan/iunanframe.htm

          3. Ipsen K. Völkerrecht. München: Beck, 2004. S. 1219-1220

          4. Pictet J. Le droit humanitaire et la protection des victims de la guerre. Leiden: Sijthoff, 1973. P. 11

          5. Meron T. International Criminalization of Internal Atrocities // American Journal of International Law. 1995. Vol. 89. P. 100.

          6. Advisory Opinion on Legal Consequences of the Construction of a Wall in the Occupied Palestinian Territory, 9 July 2004. Paras. 102, 106 URL: // http://www.icjcij.org/docket/index.php?p1=3&p2=4&k=5a&case

=131&code=mwp&p3=4

          7. Greenwood Ch. Historical Development and Legal Basis // The Handbook of Humanitarian Law in Armed Conflicts / Ed. by D. Fleck. Oxford: Oxford University Press, 2003. P. 9.

          8. Міжнародний та внутрішньодержавний захист прав людини: Підручник / За ред. Р.М. Валєєва. М: Статут. С. 539

          9. Expert Meeting on the Right to Life in Armed Conflicts and Situations of Occupation. P. 18–42

          10. Котляров І.І. Міжнародне гуманітарне право// І.І. Котляров. С. 16-17

          11.     Martić case; ICTY, Kupreškić et al., Trial Judgment, 14 January 2000 URL : http://www.icty.org/x/cases/kupreskic/tjug/en/kup-tj000114e.pdf

          12.     Laura M. Olson, ‘Practical challenges of implementing the complementarity between international humanitarian and human rights law — demonstrated by the procedural regulation of internment in noninternational armed confl ict’, Case Western International Law Journal, Vol. 40 (2009)

          13.     Perspectives of ICRC Study on Customary International Humanitarian Law / Ed. by E. Wilmshurst and S. Breau. Cambridge: Cambridge University Press, 2009. P. 265.

    14.     Liesbeth Zegveld, Accountability of Armed Opposition Groups in International Law, Cambridge University Press, Cambridge, 2002, pp. 9–38, with further references.

          15.     Law Reports of Trials of War Criminals. Vol. 10. London: The United Nations War Crimes Commission, 1947-1949. P. 138–139

          16.     Norberto Bobbio, ‘Des critères pour résoudre les antinomies’, in Chaïm Perelman (ed.), Les antinomies en droit: Etudes, Bruylant, Brussels, 1965, pp. 237–41

          17.     Frowein J., Peukert W. Europäische Menschenrechtskonvention. EMRK-Kommentar. Kehl: Engel, 2009. Art. 15. Rn. 16

          18.     Maslaton M. Notstandsklauseln im regionalen Menschenrechtsschutz. Lang, 2002. S. 190; Melzer N. Op. cit. P. 122

          19.     Anja Lindroos, ‘Addressing norm confl icts in a fragmented system: the doctrine of lex specialis’, Nordic Journal of International Law, Vol. 74 (1) (2005), p. 42.

          20.     Kessler B. Die Durchsetzung der Genfer Abkommen von 1949 in nicht-internationalen bewaffneten Konflikten auf Grundlage ihres gemeinsanen Art.1. Berlin: Duncker & Humblot, 2001. S. 184

          21.     Georg Schwarzenberger, International Law as Applied by International Courts and Tribunals, Vol. 1, Stevens, London, 1969, p. 474

          22.     Security Council Resolutions: 1120 (1997), 14 July 1997; 1315 (2000), 14 August 2000.

          23.     UNCommHR, Resolution 2002/79, Impunity, 25 April 2002 URL: http://www.unhchr.ch/Huridocda/Huridoca.nsf/TestFrame/cd893dbd5bbd5ed7c1256 bab0051565d?Op endocument.

          24.     Marco Sassòli, Bedeutung einer Kodifi kation fűr das allgemeine Vőlkerrecht — mit besonderer Betrachtung der Regeln zum Schutze der Zivilbevőlkerung vor den Auswirkungen von Feindseligkeiten, Helbing & Lichtenhahn, Basel, 1990.

          25. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 63/182 «Позасудові, сумарні та довільні страти» від 18 грудня 2008 р. A/RES/63/182. Пар. 3 URL: http://daccess-dds- ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N08/481/73/PDF/N0848173.pdf?OpenElement;

          26.     Güleç v. Turkey. Paras. 81, 82; Ögur v. Turkey. Paras. 91, 92; ECHR, Trubnikov v. Russia, Judgment, 5 June 2005 (final: 30 November 2005). Para. 86 URL: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-69616.

          27.     Manual on Military Law, Part III, Th e Law of War on Land, UK War Offi ce, London, 1958, para. 115.

          28.     Greer S. The Margin of Appreciation: Interpretation and Discretion under the European Convention on Human Rights. Human rights files No. 17 – Council of Europe Publishing. – 2000. – P. 27.

          29.     Доповідь Консультативного комітету Ради з прав людини ООН про роботу його   11      сесії.  A/HRC/AC/12/2.   –        C.      12.          URL: http://www.ohchr.org/Documents/HRBodies/HRCouncil/AdvisoryCom/ Session12/A-HRC-AC-12-2_ru.doc

          30. Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12.08.1949. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153

          31.     Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I),        від     8 червня 1977 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text.

          32.     Лукашук І.І. Міжнародне правове регулювання відносин (системний підхід) // І.І. Лукашук: Міжнародні відносини, 1975. 435 с.

          33.     Лобанов С.А. Міжнародна кримінальна відповідальність за військові злочини:         дис.   ...       докт. юрид.          наук. 2018. 495          с.       URL: https://www.dissercat.com/content/mezhdunarodnaya-ugolovnaya-otvetstvennost- za-voennye-prestupleniya

    34.     Про затвердження Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України : Наказ Міністра оборони України від 23.03.2017 № 164. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text

          35.     Офіс генерального прокурора України передав до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду докази вчинення Росією воєнних злочинів під Іловайськом Донецької області в серпні 2014 року URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3085656-ukrainaperedala-do-sudu-v-

gaazi-dokazi-voennih-zlociniv-rosii-pid-ilovajskom.html.

          36.     Конституційне   право   зарубіжних країн : короткий курс лекцій         із дисципліни URL: https://studme.com.ua/ 158407204384/pravo/konstitutsionnoe_ pravo_zarubezhnyh_stran.htm

          37.     Рекомендації парламентських слухань на тему: «Актуальні питання   зовнішньої   політики    України»,    схвалені    Постановою Верховної Ради України від 24.05.2017 No 2069-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2069-19.

          38.     Стратегія національної безпеки України : Постанова Президента України URL: https://www.president.gov.ua/news/rnbo-peredala-na- zatverdzhennya-prezidentu-strategiyu-nacbez-59873.