ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК
УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ
1 ВНУТНІШНЬОПОЛІТИЧНИЙ ТА ЗОВНІШНЬО-ПОЛІТИЧНИЙ ВИМІРИ ПРОЦЕСУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА
ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УКРАЇНІ
1.1.
Історичні етапи руху
України в ЄС та НАТО
1.2. План дій Україна – ЄС – НАТО
РОЗДІЛ
2 РОЛЬ ЄС ТА НАТО У ПІДТРИМЦІ УКРАЇНИ ПРОТИСТОЯННЮ РОСІЙСЬКІЙ АГРЕСІЇ
2.1. Підтримка
Європейським Союзом соціально-економічних процесів в Україні від початку
російського вторгнення
2.2. Роль НАТО у забезпеченні національної та державної безпеки України
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
НАТО
– Організація Північноатлантичного договору
ЄС
– Європейський Союз
ЗСУ
– Збройні Сили України ППО –Протиповітряна оборона ВПС – Військово-повітряні
сили ВМС – Військово-морські сили
УПС
– Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими
Співтовариствами та їх державами-членами
УА
– Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом,
Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами- членами, з
іншої сторони
СПБО
– Спільна політика безпеки і оборони ЄОА – Європейське оборонне агентство ООН –
Організація Об’єднаних Націй
БТГ
– бойова тактична група
ВТС – військово-технічне співробітництво МОУ – Міністерство оборони України
ВСТУП
Актуальність теми. Дослідження політики
ЄС та НАТО щодо України є важливим для розуміння природи самого інтеграційного
проекту. Програми, які реалізує Європейський Союз та НАТО щодо України та інших
сусідніх держав, становлять інтерес з точки зору розвитку його потенціалу на
міжнародній арені, здатності перетворити свою «нормативну силу» та економічну
міць на політичний вплив. ЄС та НАТО реалізує співпрацю із сусідніми державами
в рамках таких політико-економічних форматів, як «Європейська політика
сусідства» (ЄПС), «Чорноморська синергія», «Східне партнерство». Україна є
одним із ключових для ЄС та НАТО партнерів у рамках даних форматів, результати
реалізації даних політик щодо України можуть бути використані для прогнозу
ситуації з іншими державами.
Східна Європа відіграє важливу роль у відносинах ЄС та України, а також
інших акторів, зацікавлених у посиленні свого впливу у регіоні. Політика щодо
України найчастіше розглядається Росією та ЄС через призму суперництва. У
зв'язку з підписанням угоди про асоціацію та створення глибокої та всебічної
зони вільної торгівлі з ЄС виникають питання щодо перспектив відносин України з
Росією через війну, яку розпочав східний сусід. Актуальність теми обумовлена як
теоретичним аспектом, пов'язаним із дослідженням природи Європейського Союзу та
НАТО, так і практичним, що відображає перспективи розвитку ситуації у регіоні.
Питанням
методології дослідження політики ЄС та НАТО щодо України, зокрема політики
сусідства, присвячені роботи С. Лавнекс, Ф. Шиммельфеніга, які розглядають
феномен «зовнішнього управління», Дж. Келлі та К. Сміт, які враховують вплив
політики розширення на політику ЄС та НАТО щодо сусідніх країн. Відмінною рисою
робіт європейських досліджень є поєднання теоретичного підходу та практичних
рекомендацій, вироблених на його основі.
Мета дослідження – визначити фактори
еволюції політики ЄС та НАТО щодо України та найефективніший формат політики з
погляду реалізації цілей безпеки.
Завдання дослідження:
1)
простежити історичні етапи руху України в ЄС та НАТО;
2)
розглянути план дій Україна – ЄС – НАТО;
3) дослідити підтримку
Європейським Союзом соціально-економічних процесів в Україні від початку
російського вторгнення;
4) проаналізувати роль
НАТО у забезпеченні національної та державної безпеки України.
Об'єктом дослідження є
Україна у політиці Європейського Союзу та НАТО.
Предмет дослідження – сучасна політика
ЄС та НАТО щодо України у системі безпеки.
Методологічною
основою дослідження є міжурядовий ліберальний підхід, в основі якого лежить
ліберальна теорія формування національних переваг і міжурядовий аналіз
переговорного процесу на наднаціональному рівні. Інтеграційний процес, з
погляду прихильників цього підходу, включає два рівні: національний, де
відбувається агрегування владою інтересів різних груп і партій, та стадію
переговорів між представниками держав, де важливу роль відіграє політична вага
та переговорні позиції країн-членів. Політика ЄС та НАТО щодо України також
визначається інтересами та переговорними позиціями держав-членів. Країни-члени
прагнуть реалізувати свої економічні та політичні інтереси, використовуючи
механізми ЄС та НАТО. Крім того, дослідження політик ЄС та НАТО щодо сусідніх
країн вимагало звернення до досліджень, що розглядають дані політики з точки
зору теорії європеїзації та зовнішнього управління (external governance).
Прихильники цих підходів вбачають у політиці ЄС та НАТО щодо сусідів, у тому
числі України експорт європейської економічної та політичної моделі та методів
управління, за рахунок поступового включення сусідніх країн у правове поле
союзу та створення різноманітних майданчиків для співпраці та вирішення безпекових
питань.
Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
У роботі досліджено перспективи
співробітництва України з Організацією північноатлантичного договору та
Європейським Союзом у сфері зовнішньої та безпекової політики та миротворчої
діяльності. Розглянуто основні етапи такої співпраці, її правові засади та
проблемні моменти. Викладено думку щодо шляхів розвитку такої співпраці та їх
перспективи.
У роботі розкрито причини
затребуваності системи стратегічних комунікацій у політиці сучасної України,
виявляється її роль у механізмі інтеграції України до ЄС та НАТО. На основі
проведеного аналізу нормативної бази стратегічних комунікацій та інституційних
практик основних суб'єктів комунікаційних процесів, які торкаються інтересів
національної безпеки, виявляються основні проблеми у розвитку системи
стратегічних комунікацій, з якими протягом останніх років стикається Україна. До
них відноситься: відсутність загального розуміння суті стратегічних
комунікацій; недосконалість нормативно-правових актів; невисока ефективність
діяльності органів державного та військового управління, відповідальних за
реалізацію комунікаційних концепцій та планів; недостатній рівень міжвідомчої
взаємодії та її залежність від міжособистісних контактів; відсутність аналізу
інформаційного простору та оцінок характеру впливів; несформованість
стратегічного наративу. Гострий характер має проблема з кадровим забезпеченням
органів сектору безпеки та оборони фахівцями з питань стратегічних комунікацій.
В роботі наведено
результати дослідження сучасної військово-політичної ситуації в Україні з
подальшою ідентифікацією впливу на українську економіку з метою визначення
напрямів для консолідації інструментів та механізмів розвитку співпраці в
європейському регіоні.
В ході практичного
дослідження було використано метод системного аналізу, компаративний метод
дослідження, прогностичний метод, контент-аналіз.
В ході системного аналізу
було проаналізовано Україну як складову системи колективної безпеки
європейського регіону, визначено ключові суб’єкти, які стосуються теми даного
дослідження, визначено проблеми, цілі та інтереси кожного із суб’єктів.
В ході аналізу було
визначено сильні та слабкі сторони військової інтеграції України до НАТО та ЄС,
а також загрози та можливості, які виникають в результаті вибраного вектору
впровадження зовнішньополітичного курсу. Також було складено порівняльні
матриці, які дали змогу передбачити можливі варіанти розвитку подій.
За допомогою
прогностичного методу дослідження було складено позитивний, негативний та
найбільш реальний сценарії розвитку європейської та євроатлантичної інтеграції
України у військовій сфері, що дало можливість побачити різні варіанти
подальшого розвитку подій.
З допомогою
контент-аналізу та використаного компаративного методу дослідження було
проведено порівняння кількості згадувань у новинах офіційного сайту НАТО щодо
України та Грузії за період 2014-2019 років. Враховуючи, що потенціал щодо
набуття повноправного членства в Організації є приблизно однаковим, було
виявлено, що кількість згадувань про Україну є вдвічі вищою. Це може бути
спричинено наявним конфліктом на сході України та відповідно підвищеним інтересом
міжнародної спільноти до нашої держави.
Отже, європейська та євроатлантична інтеграція нині стала одним із визначальних напрямів розвитку України. Цей курс є вагомим складником європейського вибору українського народу. Успішність його реалізації прискорить перетворення України на сучасну європейську державу, посилить її роль як важливого учасника міжнародних процесів на євроатлантичному просторі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Дугінець Г., Ніжейко
К. Міжнародна технічна допомога як чинник повоєнної відбудови України Scientia
Fructuosa. 2022. № 3. С. 36-49.
https://doi.org/10.31617/visnik.knute.2022(143)02
2. Економічний
суверенітет України: монографія:/ Мазаракі А.А., Т.М Мельник [та ін.]; за заг. ред.:
А.А. Мазаракі та Т.М. Мельник. К. : Київ. Нац. Торг.- екон. ун-т, 2015. 700 с.
3. Капштик О.В. Державні
механізми стратегічних комунікацій у секторі безпеки та оборони України: дис.
на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управління. Хмельницький
університет управління та права, Хмельницький, 2019.
4. Концепція стратегічних
комунікацій Міністерства оборони та Збройних Сил України [електронний ресурс].
Режим доступу: http://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/612_nm_2017.pdf/
5. Чалюк, Ю. (2022). Глобальні
соціально-економічні наслідки російсько-української війни. Економіка та
суспільство, (37).
6. Про національну
безпеку України. Офіційний вебпортал парламенту України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text
7. Система урядової комунікації
потребує повної перебудови, стверджують у Мінінформполітики [електронний
ресурс]. Режим доступу: https://interfax.com.ua/news/political/320143.html/
8. Указ Президента
України від 12.01.2015 р. № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку
«Україна-2020» [електронний ресурс]. Режим доступу:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015/ (дата звернення – 5.02.2019).
9. Дослідження авторів щодо української міграції до Чеської
Республіки. URL:https://docs.google.com/forms/d/1Avd4ibrfHYhYJUBJjTVDHDZod9VzvhlJTnmvddr
tioE/viewform?edit_requested=true
10. [Електронний ресурс].
Режим доступу: https://www.stratcomcoe.org/publications;
https://www.stratcomcoe.org/academic-journal-defence-strategic-communications-vol1/
11. [Електронний ресурс].
Режим доступу:
https://bykvu.com/ru/bukvy/strategicheskie-kommunikacii-ofis-zelenskogo-ishhet-rukovoditelja-jekspertnoj-gruppy/
12. [Електронний ресурс].
Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/news/v-ukrayini-startuvav-konkurs-dlya-zhurnalistiv-na-krashche-visvitlennya-temi-ukrayina-nato/
13. Якщо ми хочемо
захистити демократію, ми маємо зрозуміти, як захистити її від гібридної м'якої
сили, Дмитро Кулеба [електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/news/yakshcho-mi-hochemo-
zahistiti-demokratiyu-mi-mayemo-zrozumiti-yak-zahistiti-yiyi-vid-gibridnoyi-myakoyi-sili-dmitro-kuleba
/
14. London Declaration.
Вважається, що члени держави і громадськості беруть участь у засіданні
Північноатлантичного університету в Лондоні на 3 і 4 грудня 2019 [електронний
ресурс]. Режим доступу:
https://www.nato.int/cps/en/natohq/official_texts_171584.htm?selectedLocale=en/
15. NATO Strategic
Communications Policy [електронний ресурс]. Режим доступу: https://info.publicintelligence.net/NATO-STRATCOM-Policy.pdf/
16.
Мазаракі, А., Мельник, Т. (2022). Світове господарство: виклики російсько-української
війни. Scientia Fructuosa, 143(3), 4-35.
https://doi.org/10.31617/visnik.knute.2022(143)01
17.
Родінова, Н., Дергач, А., & Гудзь, Г. (2022). Світова продовольча криза як
наслідок російсько-української війни. Економіка та суспільство, (40).
18. Господарство
провідних країн світу після Другої світової війни - Бібліотека BukLib.net.
Головна - Бібліотека BukLib.net. URL: https://buklib.net/books/33692/
19. Situation Ukraine Refugee
Situation. UNHCR. URL: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine
20. Zhou
Y., Narea N., Animashaun C. Europe’s embrace of Ukrainian refugees, explained
in charts and a map. Vox. URL: http://www.vox.com/22983230/europe-ukraine-refugees-
charts-map
21. Turkey
warns Europe it will open the floodgates to more migrants. The Independent.
URL:https://www.independent.co.uk/news/world/europe/president-erdogan-turkey-eu-
membership-migrants-refugees-europe-warning-a7438316.html
22. Скільки буде коштувати повоєнне відновлення
України: перші оцінки. Слово і Діло.
URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/10/28/ infografika/ekonomika/skilky-bude-koshtuvaty-povoyenne-vidnovlennya-
ukrayiny-pershi-oczinky
23. WB
(2022a). Global Growth to Slow through 2023, Adding to Risk of ‘Hard Landing’
in Developing Economies. URL:
https://www.worldbank.org/en/news/press-
release/2022/01/11/global-recovery-economics-debt-commodity-inequality
24. WB
(2022b). Stagflation Risk Rises Amid Sharp Slowdown in Growth. World Bank. URL:
https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2022/06/07/stagflation-risk-rises-amid-
sharp-slowdown-in-growth-energy-markets
25. Державна
служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/
26. U.S.
Security Cooperation with Ukraine - United States Department of State. United
States Department of State. URL: https://www.state.gov/u-s-security-
cooperation-with-ukraine/
27. EC
(2022) Ukraine: EU agrees on eighth package of sanctions against Russia. URL:
https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_22_5989
28. Impact
of sanctions on the Russian economy. Home - Consilium. URL:
https://www.consilium.europa.eu/en/infographics/impact-sanctions-russian-economy
29. UN (2022) Security Council ‘speaks with one
voice for peace in Ukraine’ URL: https://news.un.org/en/story/2022/05/1117742
30. Belarus
(BLR) Exports, Imports, and Trade Partners | OEC. OEC - The Observatory of Economic Complexity. URL:
https://oec.world/en/profile/country/blr?flowSelector1=flow1&latestTrendsFlowSelect
orNonSubnat=flow0&latestTrendsFlowSelectorNonSubnatLatestTrends=flow0
31. UN
(2014) Backing Ukraine’s territorial integrity, UN Assembly declares Crimea
referendum invalid& URL: https://news.un.org/en/story/2014/03/464812
32. Ukraine
(UKR) Exports, Imports, and Trade Partners | OEC. OEC - The Observatory of Economic Complexity. URL:
https://oec.world/en/profile/country/ukr?yearSelector1=exportGrowthYear22
33. Пилипів І. "Зернова ініціатива":
з українських портів вийшли ще 2 судна з агропродукцією. Економічна правда. URL:
https://www.epravda.com.ua/news/2022/11/13/693763/index.amp
34. Росія стала найбільш підсанкційною країною
світу, обігнавши Північну Корею та
Іран. Офіційний сайт каналу
2+2 URL: https://2plus2.ua/novyny/naybilsh-
pidsankciyna-kraina-svitu-yak-zaprovadzheni-sankcii-vplivayut-na-rosiyu-ta-rosiyan
35. Yoon
D. Ukraine War Gives North Korea Reasons to Draw Closer to Russia. WSJ. URL:
https://www.wsj.com/articles/ukraine-war-gives-north-korea- reasons-to-draw-closer-to-
russia-11661695201
36. Ablazov I., Karpenko O. Role of
international organizations in providing national security to individual
states: Ukraine’s perspective. Evropský Politický a Právní Diskurz. 2020. Vol.
7, Iss. 4. Pp. 10–15. DOI: https://doi.org/10.46340/eppd.2020.7.4.2.
37. Cavandoli S., Wilson G. Distorting
Fundamental Norms of International Law to Resurrect the Soviet Union: The
International Law Context of Russia’s Invasion of Ukraine. Netherlands
International Law Review. 2022. Vol. 69. Pp. 383–410. DOI:
https://doi.org/10.1007/s40802-022-00219-9.
38. Gill
T. D. The Jus ad Bellum and Russia’s “Special Military Operation” in Ukraine.
Journal of International Peacekeeping. 2022. No. 25. Pp. 121–127. DOI:
https://doi.org/10.1163/18754112-25020002.
39. Green
J., Henderson С., Ruy Т. Russia’s attack on Ukraine and the jus ad bellum.
Journal on The Use of Force and International Law. 2022. Vol. 9, No. 1. Pp.
4–30. DOI: https://doi.org/10.1080/20531702. 2022.2056803.
40. Haque
A. А. Symposium on Ukraine and The International Order an Unlawful War.
American Journal of International Law. 2022. Vol. 116. Pp. 155–159. DOI:
https://doi.org/10.1017/aju.2022.23.
41. McKee
М., Attaran А., Lindert J. How can the international community respond to
evidence of genocide in Ukraine? The Lancet Regional Health – Europe. 2022.
Vol. 17. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.lanepe.2022.100404.
42. Sunday
E. N. Collective security and the twin principles of the responsibility to
protect & the duty to prevent. a case study of the Yugoslav & Somali
crises. Journal of International Affairs and Global Strategy. 2019. Vol. 1 (1).
Pp. 55–78.
43. Szpak
A., Modrzyńska J., Gawłowski R., Modrzyński P., Dahl M. Reaction to the Russian
aggression against Ukraine: cities as international standards’ supporters.
Journal of Contemporary European Studies. 2022. Vol. 3. DOI:
https://doi.org/10.1080/14782804.2022.2126445.
44. Umland
A. How the West Can Help Ukraine: Three Strategies for Achieving a Ukrainian
Victory and Rebirth. SCEEUS. 2023. No. 1. URL:
https://sceeus.se/en/publications/how-the-west-can-help-ukraine-
three-strategies-for-achieving-a-ukrainian-victory-and-rebirth/
45. Україна-НАТО: стратегічне партнерство:
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції / Міжнародний науково-технічний
ун-т; Луцький біотехнічний ін-т; Центр інформації та документації НАТО в
Україні / Ю.М. Бугай (ред.), П.Б. Вовк (упоряд.), Г.С. Стеценко (ред. ). –
Луцьк : Надстир'я, 2001. – 360с. Вип. 5 – 360с.
46. Ціватий В.Г. Інституціональний вимір
зовнішньої політики у контексті європейської та євроатлантичної інтеграції
України (теоретико-методологічний аспект) // Міжнародні зв’язки України:
наукові пошуки і знахідки: Збірник наукових праць / Інститут історії України НАН
України. – Вип. 16. – К., 2007.
47. Юрковський Д. Ю. Європейська інтеграція –
стратегічний пріоритет зовнішньополітичної діяльності України / Д. Ю.
Юрковський – 2007. – 24 с.
48. Declaration on Strengthening the Common
European Policy on Security and Defence. Cologne European Council Presidency
Conclusions, 1999, 3-4 June // Bulletin Quotidien Europe. Agence
Europe.-N7480.- 1999.- 6 June.- P.16.North Atlantic Treaty Organization
[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.nato.int/cps/uk/natohq/index.htm.
49. Frankel J. The Making of Foreign Policy. –
London, 1963. – P. 15.
50. NATO and the EU’s European Security and Defense Policy. Hearing before the Subcommittee on European Affairs of the Senate Committee on Foreign Relations (S. Hrg. 106-572). United States Senate. - 106th Congress. - March 9, 2000.- Washington: US Government Printing Office, 2000.
Немає коментарів:
Дописати коментар