ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМА ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАУРОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1
Педагогічний потенціал позаурочної діяльності при використанні музичного мистецтва
у молодших школярів
1.2 Форми позаурочної музичної діяльності
РОЗДІЛ
2. ДОСВІДНО-ПОШУКОВА РОБОТА З ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПРИ
ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАУРОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1
Організаційні аспекти констатуючого етапу дослідно-пошукової роботи з використання
потенціалу музичного мистецтва у молодших школярів під час позаурочної
діяльності
2.2
Результати констатуючого етапу дослідно-пошукової роботи з використання
потенціалу музичного мистецтва у молодших школярів під час позаурочної
діяльності
2.3 Педагогічні умови використання потенціалу музичного мистецтва у молодших школярів під час позаурочної діяльності
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. У зв'язку з
серйозними соціокультурними перетвореннями та змінами у розвитку українського
суспільства, зміною його духовних пріоритетів, позначилася тенденція витіснення
естетичного середовища на другий план, що вплинуло на рівень культури,
естетичної свідомості суспільства, появу масового виробництва та репродукування
творів мистецтва, що ведуть до стандартизації у духовній сфері, що, в своєю
чергою, перешкоджає розвитку у підростаючого покоління естетичного мистецтва.
Ця
проблема, поряд з формуванням та розвитком у школярів музичного мистецтва була
і є однією з актуальних у педагогіці мистецтва, про що свідчать наукові
дослідження Ю.Б. Алієва, Д.Б. Кабалевського, Р.А. Тельчарової, В.М. Шацькою,
В.А. Школяр та інших. Це пов’язано з тим, що отримані у дитинстві музичні
враження сприяють розвитку умінь розуміти і оцінювати твори музичного мистецтва
у всі наступні роки.
Серед
факторів розвитку музичного мистецтва необхідно назвати позаурочну діяльність,
що є за своєю природою синтетичним видом діяльності, в ході якої учням
надається можливість творчої самореалізації, розширення кола їх спілкування,
реалізації індивідуального підходу в темпах та способах розвитку їх творчих здібностей,
а також здійснення допомоги у соціальному самовизначенні та задоволенні їх
освітніх потреб.
Аналіз
наукової літератури, а також стану сучасної практики виховання та освіти
молодших школярів показав, що проблема розвитку музичного мистецтва в учнів є
предметом низки сучасних досліджень, у яких розкриваються його зміст та
сутність через характеристику мотиваційно-ціннісного, когнітивного та
оціночно-рефлексивного компонентів. Виявляються історичні аспекти цієї проблеми
(О.А. Буряк), педагогічні умови його розвитку у загальноосвітній школі, у дитячій
школі мистецтв (І.В. Єфременко) тощо. Однак необхідна розробка методичних
підходів до проблеми розвитку музичного мистецтва в молодших школярів в ході
позаурочної діяльності. Усе вищесказане дозволило виявити таке протиріччя: між
значним педагогічним потенціалом, яким має позаурочна діяльність у розвитку
музичного мистецтва школярів та недостатньою теоретичною та методичною
розробленістю цієї проблеми у педагогіці.
Все
вищевикладене зумовило актуальність та вибір теми курсової роботи: «Використання
потужного потенціалу музичного мистецтва в організації позаурочної роботи з
молодшими школярами».
Мета дослідження: виявити та теоретично
обґрунтувати педагогічні умови використання потенціалу музичного мистецтва у молодших
школярів у ході позаурочної діяльності.
Об'єкт дослідження: процес використання
потенціалу музичного мистецтва у школярів на заняттях позаурочної діяльності у початковій
школі.
Предмет
дослідження: педагогічні умови використання потенціалу музичного мистецтва
у молодших школярів під час позаурочної діяльності.
Відповідно
до мети дослідження визначено такі завдання:
1)
розглянути педагогічний потенціал позаурочної діяльності у використанні музичного
мистецтва в молодших школярів
2)
виділити форми позаурочної музичної діяльності;
3)
дослідити організаційні аспекти констатуючого етапу дослідно-пошукової роботи з
використання потенціалу музичного мистецтва у молодших школярів під час
позаурочної діяльності;
4)
надати результати констатуючого етапу дослідно-пошукової роботи з використання
потенціалу музичного мистецтва у молодших школярів під час позаурочної
діяльності;
5)
проаналізувати педагогічні умови використання потенціалу музичного мистецтва у молодших
школярів під час позаурочної діяльності.
Методологічною основою дослідження є теоретичні положення про провідну роль діяльності як джерело розвитку особистості (О.М. Леоненко, А.В. Петровський); положення, що розкривають природу та сутність музичного мистецтва (В.В. Бичок, Л.М. Столович); ідеї педагогів-музикантів про роль музично-естетичного виховання (Л.А. Безбородова, А.Ф. Лоб).
Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
Теоретичний аналіз
вивчення проблеми дослідження та результати дослідно-пошукової роботи дозволили
у висновку зробити наступні висновки.
Поняття «потенціал»
розглядається з глибокої давнини та погляду різних наук. Естетичний потенціал
сприймається як здатність до оцінки прекрасного мистецтво життя. У той самий
час - це властивість особистості, що виражається у сформованості індивідуальних
естетичних норм, що функціонує при сприйнятті різноманітного кола творів
мистецтва, навколишньої дійсності.
Музичний потенціал – це
тип естетичного мистецтва, що представляє собою формуючу систему
музично-естетичних поглядів, переваг, оціночних суджень у сфері музичного
мистецтва, які включають взаємодію емоційного і раціонального естетичного
почуття. Компонентами розвиненого музичного потенціалу у школярів є розвинені
музичні потреби, адекватне сприйняття та здатність до оцінки музичних творів,
позитивна мотивація до творчої та виконавчої діяльності, сформований естетичний
ідеал.
Позаурочна діяльність є
одним із інструментів досягнення запланованих особистісних, предметних та
метапредметних результатів освіти школярів. Так само, будучи важливою складовою
навчально-виховного процесу та однією з форм організації вільного часу учнів,
вона створює умови для соціального, культурного та професійного самовизначення,
творчої самореалізації особистості дитини.
Констатуючий етап
дослідно-пошукової роботи показав необхідність роботи у напрямку розвитку
потенціалу музичного мистецтва у школярів у ході позаурочної діяльності. Необхідна
реалізація таких педагогічних умов:
- залучення школярів до
позаурочної діяльності з метою розширення їх музично-мистецького досвіду;
- освоєння школярами
різних жанрів, стилів та напрямів музичного мистецтва за допомогою використання
сучасних інформаційних технологій;
- Забезпечення емоційної
насиченості виховно-освітнього процесу на заняттях позаурочної діяльності.
Ця робота створює передумови для подальшого вивчення проблеми розвитку потенціалу музичного мистецтва у школярів під час позаурочної діяльності.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авраменко О.Б.
Методологічна підготовка вчителя музики. Київ: Музика, 1991. 405 с.
2. Алчевський Ю.Б.
Методика музичного виховання дітей від дитячого садка до початкової школи. Київ:
Видання НВО МОДЕК, 2018.
3. Антонова Л.А.
Естетичний смак в аспекті структурно-функціональної характеристики суспільної
свідомості: автореф. дис. канд. пед. наук. Одеса, 2022. 15 с.
4. Бечак Б.А. Виховання
мистецтвом. Київ: Просвітництво, 2018. 280 с.
5. Брюсова. Н.Я. Наука
про музику, її історичні шляхи та сучасний стан. Київ: Музика, 2020. 174 с.
6. Боднар А.М.
Педагогічний потенціал вчителя (особистісно-гуманістичний аспект): автореф.
дис. канд. пед. наук. Вінниця, 2013. 13с.
7. Божинська Т.Л.
Перспективи вдосконалення педагогічного потенціалу регіональної культури у
сучасному російському освіті. Педагог, виховай особистість: науч.-метод.
допомога. Рівне, 2010. С. 32-39.
8. Волобуєва Л.С.
Виховання музично-естетичного мистецтва учнів культурно-освітніх училищ: дис.
канд. пед наук. Львів: 2014. 221 с.
9. Виготський А.С.
Педагогічна психологія. Запоріжжя: Педагогіка, 2011. 532 с.
10. Гегель Г.В. Естетика.
Лекції з естетики. Ч. 3: Система окремих мистецтв Миколаїв: Мистецтво, 2011.
620 с.
11. Герман Ш.М., Скатерників
В.К. Бесіди про естетику Рівне: Мистецтво, 2012. 224 с.
12. Горянський Л.В.
Виховання музичного мистецтва та розвиток музичного сприйняття у школярів.
Музичне виховання у школі: зб. статей Київ: Музика, 2015. Вип 10. С. 202.
13. Гродненська Н.Л.
Виховна робота під час уроків співу. Харків: Музика, 2013. 22 с.
14. Зісь І.А. Естетична
свідомість та процес її формування. Дніпро: Мистецтво, 2011.
15. Кабалевський Д.Б.
Виховання розуму та серця. Кривий Ріг: Музика, 2014. 2-ге видання. 240 с.
16. Кабалевський Д.Б.
Основні принципи та методи програми з музики для загальноосвітньої школи.
Музика: 1-3 класи початкової школи. Одеса: 2018. С. 29.
17. Каган М.С. Естетика
як філософська наука. Суми: Мистецтво, 2017.
18. Левченко І.Ю.
Значення дидактичних ігор розвитку молодших школярів. Луцьк: Академія, 2019.
287с.
19. Левченко О.М. Діяльність,
Свідомість. Особистість. Тернопіль: Політвидав, 2015.
20. Лобова А.Ф., Мойсеєв
Л.В. Художньо-естетична освіта розвитку школярів. Єкатеринбург: Мистецтво, 2016.
252 с.
21. Матоніс В.П.
Музично-естетичне виховання особистості. Л.: Музика, 1988. 88 с.
22. Мартиненко Е.І.
Естетичне виховання школярів у системі додаткової освіти. Київ: Академія, 2022.
24 с.
23. Медушевський В.В.
Музика у ній мистецтв. Музичне виховання у шкільництві. Херсон: Музика, 2014.
24. Музичний
енциклопедичний словник, гол. ред. Г.В. Келдиш. Київ: Радянська енциклопедія, 2010.
672 с.
25. Назайкінський Є. Про
психологію музичного сприйняття. Київ: Музика, 2012. 150 с.
26. Науменко А.
Естетичний смак, його виховання: Вінниця, Академія. 2017. 135 с.
27. Ожина, С.І., Шведова,
Н.Ю. Тлумачний словник української. 3 видавництва, стер. Київ: Азбука, 2016.
907 с.
28. Острогорський О.М.
Сімейні відносини та їх виховне значення. Вибрані педагогічні твори. уклад.
М.Г. Данильченка. Харків: Педагогіка, 2015. С. 272-305.
29. Петровський А.В.,
Брушлінський А.В., Зінченко В.П. Загальна психологія: Навч. для студентів пед.
ін-тів. 3-тє вид., Ужгород: Просвітництво, 2016. 464с.
30. Скляренко В.К. Твій
естетичний смак. Миколаїв: Знання, 2013. 35 с.
31. Столович Л.М. Краса.
Ласкаво. Істина. Дніпро: Освіта, 2014. С. 84-85.
32. Сохор О.М. Статті про
радянську музику Київ: Музика, 2014. 216 с.
33. Шацька В.М. Виховання
музичного мистецтва. Київ: Музика, 2017. 120 с.
34. Школяр Л.В. Дитина у
музиці та музика у дитині. Дошк. Восп. 2012. № 9-10.С.39-42.
35. Яковленко Є.В.,
Яковлєва Н.О. Педагогічна концепція: методологічні аспекти побудови. Київ:
ВЛАДОС, 2016. 239 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар