ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ
ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ У ВИВЧЕННІ ТЕХНОЛОГІЇ
1.1. Сутність поняття «Метод проектів»
1.2. Види використання методу проектів для
різних вікових груп
1.3. Роль методу проекту у процесі вивчення технології
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ ПІД ЧАС УРОКІВ ТЕХНОЛОГІЇ В ШКОЛІ
2.1. Відбір змісту за технологією методу
проектів
2.2. Використання методу проектів для
виготовлення швейного виробу
2.3. Дослідно-експериментальна робота
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність
теми.
У зв'язку з останніми серйозними змінами в економічному, політичному,
соціальному та культурному житті країни модернізується і система української
освіти. Актуальність даного дослідження обумовлена збільшеною роллю школи та
створенням нового освітнього середовища, що реалізується на підставі державних
освітніх стандартів загальної освіти.
Одним з найважливіших напрямів освіти є
впровадження у навчальний процес проектних технологій, орієнтованих на розвиток
різних компетенцій та неординарних здібностей школярів, активної, ініціативної
позиції у процесі навчання. Проектна діяльність є однією з форм реалізації
подібних технологій та системно-діяльнісного підходу в навчанні та вихованні.
Формування основ проектної діяльності, а також проектної культури у учнів є
актуальним завданням сучасного етапу розвитку системи освіти. Суспільству, що
розвивається, потрібні освічені, сучасні, впевнені в собі люди , які здатні
самостійно планувати свою діяльність, приймати рішення та не бояться брати на
себе відповідальність за результат своєї роботи.
З іншого боку, значно зросла роль
інформаційних технологій і все менше залишається сторін людської діяльності, в
яких не використовуємо останніх досягнень науки і техніки. Інформатизація
суспільства призвела до того, що інформаційні процеси: збір, обробка,
зберігання і передача інформації відбуваються значно швидше, ніж раніше. У
будь-якої сучасної людини, природно, виникає потреба самостійно орієнтуватися у
великій кількості інформації та використовувати технічні можливості для
досягнення своїх цілей.
Використання проектних технологій є, свого
роду, такою навчальною дисципліною, на якій можна вирішувати існуючі проблеми,
розвивати навички самоосвіти, самостійності, самооцінки та творчого,
неординарного підходу при вирішенні поставлених завдань. На уроках здійснюється
демонстрація міжпредметних зв'язків і виробляється вміння працювати з різними
видами інформації та інформаційними продуктами, а також програмним та апаратним
забезпеченням.
У той же час, як показує практика, існує
ряд труднощів при викладанні даного предмета, у результаті організації
проектної діяльності приділяється кінцевому результату. Не повною мірою
реалізується формування навичок проектної діяльності, рефлексії, самоконтролю
та аналізу своєї навчальної діяльності під час роботи над проектом.
Таким чином, пошук механізмів вирішення
виникаючих труднощів визначає проблему дослідження, що зводиться до
необхідності обґрунтування використання проектних технологій на уроках та у
позаурочній діяльності в школі.
Мета
дослідження: теоретично обґрунтувати та практично
апробувати технологію проектного навчання на уроках у загальноосвітній школі.
Об'єкт
дослідження: проектні технології навчання у сучасній
загальноосвітній школі.
Предмет
дослідження: застосування проектних технологій
навчання в рамках шкільного дискурсу.
Завдання:
1. визначити сутність поняття «Метод
проектів»;
2. описати види використання методу
проектів для різних вікових груп;
3. визначити роль методу проекту у процесі
вивчення технології;
4. простежити відбір змісту за технологією
методу проектів;
5. дослідно-експериментальним шляхом
обґрунтувати використання методу проектів для виготовлення швейного виробу;
6. проаналізувати
дослідно-експериментальну роботу.
Методи
дослідження:
- Теоретичні: вивчення та аналіз
педагогічної, методичної, наукової літератури, ресурсів мережі Інтернет на тему
дослідження;
- Емпіричні: самоаналіз педагогічної
діяльності; вивчення досвіду роботи інших вчителів інформатики; спостереження,
розмова з метою з'ясування доцільності використання методу проектів у навчанні.
Наукова
новизна полягає в: методично обґрунтованому використанні проектних
технологгій на уроках та у позаурочній зайнятості для організації процесу
навчання та досягнення поставлених сучасних освітніх результатів. Матеріали даного
дослідження можуть знайти застосування серед вчителів середньої школи в
навчальному процесі, а також для організації профільного навчання та системи
роботи з розвитку окремих здібностей учнів, напряму їх інтересів та
схильностей. Крім того, цей матеріал може бути корисним слухачам курсів
підвищення кваліфікації та студентам педагогічних вузів. У ньому містяться
практичні рекомендації щодо організації та впровадження технології проектного
навчання на уроках, яка дозволить реалізувати творчу співпрацю вчителя та
учнів, сприятиме створенню умов для успішності навчального процесу та
формуванню проектного мислення.
Структура
роботи: Робота складається з вступу, двох розділів,
висновків, списку використаних джерел та додатків.
ВИСНОВКИ
Незважаючи на свою майже вікову історію
становлення та розвитку, у різні періоди часу відповідно до мінливих цілей і
завдань природничо освіти, метод навчальних проектів має різну типологію та
структуру і ставиться до сучасних інноваційних технологій навчання.
На сьогоднішній день, зважаючи на ряд
властивих проектному навчанню переваг, цей метод активно використовується в
педагогічній діяльності.
Для ефективного здійснення реалізації та
прогнозування результатів проектної діяльності у навчальному процесі, нами були
вивчені та проаналізовані основні базові елементи та їх взаємодія, а саме
методологічні та психолого-педагогічні засади, підходи проектного навчання,
теорії пізнання, діяльності, розвитку особистості.
Методологія проектної діяльності
ґрунтується на методологічних засадах гуманізації та відкритості, останній на
нашу думку є найважливішим для здійснення проектного навчання, оскільки
забезпечує зв'язок учнів із соціальним середовищем.
Було виділено основні
психолого-педагогічні принципи, що визначають методику проектного навчання в
рамках шкільного дискурсу. Одним з провідних принципів є принцип проектності,
тобто відповідність етапам роботи з будь-якого проекту, включає основні пункти
– задум, план дій, реалізація проекту, захист. Принцип краєзнавства, який би
враховував особливості природи та соціуму рідного краю. При розробці проектів
необхідно враховувати внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки, що є
підставою для виділення принципу єдності інтеграції та диференціації. Під час
планування, організації, обговорення проектної діяльності використовується
принцип комунікативної спрямованості. Включення до проектної діяльності
дослідів, практики, дозволяє виділити принцип зв'язку теорії з практикою.
Принцип індивідуалізації передбачає врахування можливостей, інтересів та
здібностей учнів у виконанні навчального проекту. Принцип активності та
самостійності учнів.
Проектне навчання на уроках передбачає
використання таких підходів: особистісного, діяльнісного, системного,
проблемного, дослідницького, інтегративного, гуманістичного.
Використання проектного навчання як у
класно-урочній системі, так і в позаурочній діяльності надає можливість
встановлення міжпредметних зв'язків з інтеграцією різних дисциплін (географія,
хімія, історія, інформатика, математика, екологія, фізика, іноземна мова).
Тим не менш, незважаючи на багатогранність
і великий потенціал використання проектних технологій у школі, існують певні
причини, що викликають утруднення, ризики при використанні даного методу у
процесі навчання. Основними факторами, які вдалося виділити, є: недостатня
кількість методичної та навчальної літератури з проектного навчання,
відсутність науково обґрунтованої методики проектної технології, слабка
матеріально-технічна оснащеність кабінету та школи зокрема, низький рівень
підготовки педагогів до організації проектного навчання, та як наслідок
недостатня підготовка учнів для участі у проектній діяльності.
В ході експериментального дослідження було
обґрунтовано, що методологічною основою вирішення проблеми формування
соціальних умінь школярів засобами етикету є антропологічний, середовищний та
діяльнісний підходи.
Обґрунтовано критерії та показники
сформованості соціальних умінь школярів засобами етикету. Визначення рівнів
сформованості соціальних умінь школярів слід здійснювати за критеріями:
поведінковим та комунікативним. Кожному з цих критеріїв відповідають певні
показники, за наявністю яких можна судити про високий, середній або низький
рівень сформованості соціальних умінь школярів.
Встановлено, що реалізація стратегії
діяльності педагога з формування соціальних умінь школярів засобами етикету
передбачає створення моделі, що відображає логіку даного процесу, де кожен етап
є відносно самостійними ланками процесу орієнтації школярів на набуття досвіду.
Послідовність переходу від одного етапу до іншого забезпечує наступність між
ними, обумовлює «вектор» руху школярів до оволодіння соціальними вміннями у
сфері столового етикету.
Доведено, що дотримання загальних та приватних педагогічних умов сприяє формуванню соціальних умінь школярів засобами етикету. До групи загальних умов відносяться умови, що впливають на цілісний процес і можуть бути використані в будь-якій іншій системі: методологічне забезпечення, виражене у використанні наукових методів дослідження, що дозволяють дати об'єктивну інформацію про значення формування соціальних умінь школярів; організаційно-управлінське забезпечення, що сприяє вирішенню комплексу завдань організації процесу виховання дошкільнят; кадрове забезпечення процесу виховання; матеріальне забезпечення, спрямоване створення умов організації та проведення занять. У групі загальних умов базуються приватні умови формування соціальних умінь школярів засобами етикету: розробка методичного супроводу процесу формування соціальних умінь дитини засобами етикету, створення необхідного предметного середовища, на основі програми елективного курсу «Виготовлення швейних виробів».
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрєєва Н.Д. Методика навчання
біології у сучасній школі: підручник та практикум для бакалавріату та
магістратури. Н. Д. Андрєєва, І. Ю. Азізова, Н. В. Малиновська. Тернопіль:
Юрайт, 2017. 294 с.
2. Африна Є.І. Дослідницька діяльність
формує загальнонавчальні вміння. Є. І. Африна. Народна освіта. 2014. №5. 170 с.
3. Байбородова Л. В. Проектна діяльність
школярів у різновікових групах: посібник для вчителів загальноосвітніх
організацій. Л. В. Байбородова, Л. Н. Серебренніков. Львів: Просвітництво,
2013. 175 с.
4. Безрукова В.С. Педагогіка: Навчальний
посібник/В.С. Безрукова. Рівне: Фенікс, 2013. 381 с.
5. Білозерова О.М. Організація та
реалізація проектної діяльності учнів середньої ланки та старшої школи. О. М.
Білозерова. Завуч. 2016. №8. С.89-95.
6. Богомолова А. А. Організація проектної
дослідницької діяльності учнів. А. А.Богомолова. Біологія в школі. 2016. № 5.
С. 35-38.
7. Бондаревський В.Б. Виховання інтересу
до знань та потреби до самоосвіти. В.Б. Бондаревський. Харків: Просвітництво,
2015. 143 с.
8. Бордовська Н.В. Психологія та
педагогіка: Підручник для вузів. Стандарт третього покоління. Н.В. Бордовська,
С.І. Розум. Суми: Юпітер, 2013. 624 c.
9. Бороздіна Г.В. Психологія та педагогіка:
Підручник для бакалаврів. Г.В. Бороздіна. Люберці: Юрайт, 2016. 477 c.
10. Бурлакова, І.В. Семінар-практикум щодо
складання та використання організаційної моделі проектно-дослідницької
діяльності учнів. І. В. Бурлакова. Методист. 2016. №3. С.25 - 28.
11. Вебер С. А. Про механізм реалізації
особистісних ресурсів старшокласників через проектну діяльність. Виховання
школярів. 2013. № 1. С. 16 - 23.
12. Гальперін П.Я. Актуальні проблеми
вікової психології: Матеріали до курсу лекцій. П.Я. Гальперін.. Львів:
Проспект, 2018. 118 с.
13. Глухарьова О.Г. Вплив проектного
навчання формування ключових компетенцій в учнів старшої школи. О. Г.
Глухарева. Стандарти та моніторинг в освіті. 2014. №1. С.17 - 24.
14. Городиліна Т.В. Проектна діяльність як
метод розвитку самосвідомості та комунікативних компетенцій учнів в
інформаційному середовищі у системі державних освітніх стандартів. Т. В.
Городиліна. Стандарти та моніторинг в освіті. 2014. №6. С.37 - 41.
15. Громкова М.Т. Педагогіка вищої школи:
Навчальний посібник. М.Т. Громкова. Харків: ЮНІТІ, 2013. 447 c.
16. Гузєєв В.В. Планування результатів освіти
та освітня технологія. Київ: Народна освіта, 2020. 206 с.
17. Гусєва М. В. Необхідність вивчення
структури біоценозу в курсі біології основної школи. М. В. Гусєва, О. І.
Недосеко. Наука сьогодні: історія та сучасність: матеріали міжнародної
науково-практичної конференції, м. Вінниця, 30 листопада 2016 р. С. 113–114.
18. Давидов В.В. Теорія навчання. Харків,
Інтор, 2016. 544 с.
19. Дж. Дьюї. Демократія та освіта: Пер. з
англ. Дніпро: Педагогіка-Прес, 2020. 384 с.
20. Загвязінський В.І. Методологія та
методи психолого-педагогічного дослідження/В.І. Загвязинський. Кривий Ріг: Видавничий
центр «Академія», 2011. 208 с.
21. Закордонна Н. А. Проектна діяльність у
школі: вчимося працювати індивідуально та в команді. Навчально-методичний
посібник. Н. А. Закордонна, І. Г. Добротіна. Запоріжжя:
"Інтелект-Центр", 2013. 196 с.
22. Зюльганова О.А. Інноваційна модель
організації позаурочної діяльності на рівні основної загальної освіти як умова
формування компетенції вибору та самовизначення учнів. О.О. Зюльганова, Є. А.
Ябурова. Управління якістю освіти. 2017. №2. С.11-27.
23. Ільїна А.В. Організація проектної та
дослідницької діяльності тих, хто навчається в умовах запровадження нового
освітнього стандарту. А. В. Ільїна. Науково-теоретичний журнал ЧІППКРО. 2011. №11.
С.127-132.
24. Калініна Н.В., Лук'янова М.І.
Психолого-педагогічні показники результативності навчального процесу: Метод.
посібник. Н. В. Калініна, М. І. Лук'янова. Чернігів: ІПК ПРО, 2018. 72 с.
25. Колесникова І. А. Педагогічне
проектування: Навчальний посібник для вищих. навч. закладів. І. А. Колесникова,
М. П. Горчакова - Сибірська; За ред. І. А. Колеснікової. Луцьк: Видавничий
центр "Академія", 2015. 288 с.
26. Кошелєва Є.А. Удосконалення методики
перевірки знань та вмінь учнів. Є.А. Кошельова. Миколаїв: Педагогіка, 2010. 189
с.
27. Кравцова Є.Є. Психологія і педагогіка.
Короткий курс. Є.Є. Кравцова. Миколаїв: Проспект, 2016.320 c.
28. Кузнєцова Т.С. Досвід організації
проектно-дослідницької діяльності щодо природничих дисциплін. Т. З. Кузнєцова.
Безперервне освіта у Києві. 2015. Вип.2.
С.35-41.
29. Ларіков А. А., Єлізарова І. С.
Організація довгострокових проектів у школі як засіб реалізації державних
стандартів основної загальної освіти. Молодий учений. 2015. №10.1.С. 39 - 42.
30. Леонтович А. В. Навчально-дослідницька
діяльність школярів як модель педагогічної технології. Народна освіта, №10,
2019р. С.152-158.
31. Леонтьєва А. В. Про критерії
оцінювання проекто-досліджень учнів. А.В. Леонтьєва, Ю. О. Шевяхова. Біологія у
шкільництві. 2019. № 4 С. 47-50.
32. Мальцева Г. Г. Використання методу
проектів у викладанні біології та екології як засобу розвитку учасників
освітнього процесу. Г. Г. Мальцева. Експеримент та інновації у школі. 2018. №
1. С. 20-23.
33. Маркова А. К. Формування мотивації
вчення у шкільному віці. Львів: Просвітництво, 2018. 96 с.
34. Матяш Н.В. Інноваційні педагогічні
технології. Проектне навчання: навчальний посібник для студентів закладів вищої
професійної освіти. Херсон: «Академія», 2011. 144с.
35. Новікова О.В. Організація проектної
діяльності учнів із використанням зовнішніх ресурсів школи. О. В. Новікова, Н.
С. Прибилова. Методист. 2015. №8. С.61 - 63.
36. Ожогов С.І. Словник української. С.І.
Ожогов. Одеса: Українська мова, 2019. 750 с.
37. Пахомова Н. Ю. Метод навчальних
проектів в освітній установі: Посібник для вчителів та студентів педагогічних
вузів. Тернопіль: АРКТІ, 2015, 112 с.
38. Писарєв В.Є. Теорія педагогіки. В.Є.
Писарєв, Т.Є. Писарєва. Вінниця: Кварта, 2019. 293 с.
39. Полат Є. С. Метод проектів. Сучасна
гімназія: погляд теоретика та практика. Є. С. Полат. Харків: ВЛАДОС, 2020, 156
с.
40. Полат Є.С., Бухаркіна М.Ю. Нові
педагогічні та інформаційні технології в системі освіти: навч. посібник для
студ. вищ. навч. закладів; за ред. Е. С. Полат. 3-тє вид., Випр. та дод. Київ:
Видавничий центр «Академія», 2018. 272 с
41. Понизовська Л.І. Педагогічне
супроводження складання та реалізації учнями індивідуальних проектів
самотворчої діяльності. Л. І. Понизовська. Заступник директора школи з виховної
роботи. 2013. №1. С.64 - 70.
42. Пономаренко Ю. В. Індивідуальні
маршрути участі у шкільних соціальних проектах як ефективний спосіб організації
виховного процесу. Заступник директора школи з виховної роботи. 2013. № 1. С.
54 - 64.
43. Поташник М.М. Видимість науки. М. М.
Поташнік, М. В. Левіт. Директор школи. 2016. №2,3. С.49 - 56.
44. Поташник М.М. Проектна та дослідницька
діяльність учнів на основі ДОС. М. М. Поташник, М. В. Левіт. Завуч. 2016. №1.
С.4 - 25.
45. Ригіна С.М. Метод проектів - основа
комунікативних компетенцій. С.М. Ригіна. Географія та екологія у школі XXI
століття. 2017. № 5. С. 42 - 50.
46. Романівська М.Б. Метод проектів в освітньому процесі: методичний посібник. М. Б. Романовська. Миколаїв: Центр "Педагогічний пошук", 2016. 160 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар