ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЕТИЧНІ ТА
ПРАВОВІ ПРИНЦИПИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТА У СУЧАСНІЙ ЦИФРОВІЙ
ЖУРНАЛІСТИЦІ
1.1 Поняття та тренди розвитку цифрової
журналістики
1.2 Цифрова журналістика як фактор дестабілізації стандартів журналістської етики
РОЗДІЛ 2. ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРОФЕСІЙНИХ
СТАНДАРТІВ ТА ЕТИКИ У СУЧАСНІЙ ЦИФРОВІЙ ЖУРНАЛІСТИЦІ
2.1 Механізми етичної саморегуляції ЗМІ у
цифровому середовищі
2.2 Етичні принципи журналіста у цифровому середовищі (на прикладі Інтернет-видання «Українська правда»)
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність
теми.
Проблема дотримання етичних правил і норм завжди була однією з найгостріших
проблем журналістики. Сьогодні, в епоху стрімкого розвитку цифрових технологій,
саме існування етичних стандартів і визнання їх більшістю журналістів як
основоположних принципів роботи має величезне значення.
Цифрове середовище привнесло в журналістику
як нові, небачені раніше можливості, так і нові виклики. Сьогодні етичні засади
журналістики проходять перевірку на міцність. Крім того, назріває необхідність
перегляду етичних стандартів, прийнятих ще в доцифрову епоху. Процес появи
нових форм цифрових медіа та медійної журналістської активності супроводжується
етичними та ціннісними змінами у сфері цифрової журналістики, цим пояснюється
необхідність дослідження сучасного стану журналістської етики та її актуальність.
Тема журналістської етики досить добре
вивчена та досліджена у науковому середовищі. Проте тема трансформації
професійної етики журналістів під впливом цифрового середовища потрапила до
фокусу зору вітчизняних та зарубіжних теоретиків журналістики порівняно
недавно. Вивченням цифрового середовища та його впливом на журналістику
займаються такі дослідники, як В. Гатов, О. Мірошниченко, М.С. Корнєв, А.С.
Чернавський та інші.
Об'єкт
дослідження – цифрова журналістська етика.
Предмет
дослідження – особливості професійної журналістської
етики у цифровому середовищі.
Мета
цієї роботи – виявити особливості професійної
журналістської етики у цифровому середовищі.
Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:
- розглянути поняття та тренди розвитку
цифрового середовища;
- вивчити особливості цифрового
середовища, які є викликами журналістської етики;
- виявити механізми етичної саморегуляції
ЗМІ у цифровому середовищі;
- проаналізувати етичні принципи
журналіста у цифровому середовищі на прикладі інтернет-видання «Українська
правда».
Для вирішення поставлених завдань було
використано загальнонаукові методи:
аналіз, синтез, опис, порівняння, спостереження, узагальнення тощо.
Емпіричну
базу дослідження склали матеріали інтернет-видання «Українська
правда» у період з 1 січня до 1 травня 2021 р.
Наукова
новизна роботи полягає у спробі систематизувати теоретичні
напрацювання на цю тему та проаналізувати актуальні матеріали з погляду
функціонування етичних та правових принципів професійної діяльності журналіста
у цифровому середовищі.
Практична
цінність роботи полягає у можливості використання результатів
дослідження у діяльності професійної журналістської спільноти. Наведені в
дослідженні приклади можуть бути приводом для початку дискусій щодо
функціонування саморегулюючих механізмів ЗМІ, зокрема професійних спілок.
Структура
роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів,
висновків та бібліографічного списку.
ВИСНОВКИ
В рамках даної роботи досліджено наступні
аспекти теми: вивчено поняття цифрового середовища, розглянуто тенденції
розвитку цього явища та показано значущість змін, що відбуваються для
журналістики. Також вивчено поняття журналістської етики, розглянуто основні
існуючі на даний момент міжнародні стандарти журналістської етики, виявлено
особливості цифрового середовища, дестабілізують стандарти журналістської етики
на сучасному етапі. ефективність, детально проаналізовані матеріали
інтернет-видання «Комсомольська правда» щодо відповідності етичним нормам,
прийнятим в українській та міжнародній практиці. У ході проведеного дослідження
зроблено такі висновки:
Цифрове середовище здатне докорінно змінити
журналістику, і ці зміни вже почалися. Однак те, як журналістика буде
видозмінюватися під впливом цифрового середовища надалі, залежить, зокрема, від
самої журналістської спільноти. Цифрове середовище потребує постійного уважного
вивчення з виділенням його вигод та ризиків. Журналістська спільнота має
своєчасно реагувати на виклики середовища, лише тоді становлення цифрової
журналістики може пройти з найменшими втратами. Це стосується і етичної сфери.
Кожен новий виклик цифрового середовища має своєчасно осмислюватись
журналістською спільнотою та кодифікуватися.
До механізмів етичного саморегулювання у
цифровому середовищі належать: етичні кодекси та стандарти, поради з преси,
інститут медіаомбудсменів, медіакритика, фактчекінгові ресурси та матеріали.
При цьому інститут медіаобмудсменів в Україні на сьогоднішній день відсутній, а
в західній практиці закріпився ще в доцифрову епоху і досить успішно
функціонує.
Існуючі
міжнародні та українські етичні стандарти журналістики прийнято у доцифрову
епоху і тому вимагають перегляду з урахуванням сьогоднішніх реалій. Всі
питання, не відображені в кодексах та стандартах, вирішуються кожним окремим
ЗМІ та кожним окремим журналістом у міру свого розуміння. Ці стандарти мають
бути відредаговані або доповнені так, щоб відповісти журналісту на безліч
практичних питань, пов'язаних з етикою в цифровому середовищі, оскільки саме
тлумачення етичних принципів у конкретних робочих ситуаціях стає дилемою
журналіста.
Винятком серед давно етичних стандартів,
що давно приймалися, є «Путівник із саморегулювання мережевих ЗМІ», випущений
ОБСЄ порівняно недавно, в 2013 р. Однак на прикладі цієї збірки добре видно, що
навіть кілька років – величезний термін для цифрового середовища, що швидко
змінюється. Можна зробити висновок, що етичні стандарти повинні переглядатися
щодо актуальності щороку і за необхідності редагуватися і доповнюватися.
Поради з преси можуть бути ефективним
органом саморегулювання в тому числі і в цифровому середовищі, але для цього
вони повинні прагнути до розширення охоплення своєї діяльності: залучати нових
членів, активно поширювати інформацію про свою діяльність як серед журналістів,
так і серед аудиторії. Встановлено, що на сьогоднішній день кількість звернень
до Громадської колегії щодо скарг на пресу невелика, що пов'язано, очевидно, з
недостатньою поінформованістю громадян щодо існування такого органу.
Особливим, новим механізмом
саморегулювання ЗМІ можна вважати фактчекінгові ресурси та фактчекінгові
публікації. Фактчекінгові публікації є механізмом саморегулювання ЗМІ, оскільки
вони аналізують публікації журналістів та медіаперсон на предмет спотворення
інформації – і виносять публічний осуд порушникам.
7. На прикладі даного видання доведено, що
недотримання популярним ЗМІ журналістської етики в цифровому середовищі
спотворює картину світу і знижує довіру аудиторії. Проте деякі спірні ситуації
пов'язані з тим, що в кодексах та стандартах немає роз'яснень і тому журналісти
діють на власний розсуд.
Професійне сумління окремого журналіста
було і залишається визначальним фактором при дотриманні журналістської етики.
Існування будь-яких механізмів саморегулювання не може скасувати моральний
вибір окремої людини. Але завдання журналістської спільноти за допомогою
ефективних механізмів саморегулювання створити такі умови, в яких тих, хто
робить вибір на користь етичності, побільшає. Для цього журналістам потрібно
об'єднуватись у боротьбі проти порушників етики.
На підставі проведеної роботи зробимо
наступні рекомендації до журналістської спільноти:
1. Регулярно (в ідеалі щороку) переглядати
існуючі стандарти етики з урахуванням змін реалій, при необхідності доповнювати
їх або редагувати. При цьому приділятиме особливу увагу роз'ясненню практичних
питань.
2. Регулярно (кожного року) проводити
круглі столи, конференції, семінари з питань журналістської етики.
3. Розглянути можливість запровадження в
Україні інституту медіаобмудсменів, користуючись напрацюваннями західних колег.
4. Розширювати охоплення діяльності
Громадської колегії зі скарг на пресу: залучати нових членів, активно
розповсюджувати інформацію про свою діяльність як серед журналістів, так і
серед аудиторії.
5. Продовжувати розвивати фактчекінгові ресурси та публікації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алло, це локшинознімальна? URL:
https://noodleremover.news
2. Антифейк. URL: https://theins.uа/category/antifake
3. Білоконова, Е.В Мережі з'явилося фото Путіна,
що втікає зі свого мітингу. О.В. Білоконова. URL: https://www.kp.uа/online/news/3411965/
4. У Якутії суд відмовився штрафувати
журналіста згідно із законом про «фейки». URL:
https://www.sibreal.org/a/29937899.html
5. Гатов, В. Майбутнє журналістики. В.
Гатов. URL: http://newmedia2016.digital-books.uа/kniga/budushhee-zhurnalistiki/
6. Горохів, В.Г. Технологічні ризики:
інформаційні аспекти безпеки суспільства. В.Г. Горохів, О.В. Сюнтюренко. Програмні
системи та обчислювальні методи. 2013. № 4 (5). С. 344-353.
7. Гришин, А. Симоненко, тікаючи у
Житомирі від тих, кого виростив, обігнав навіть власну охорону. А. Гришин. URL:
https://www.chel.kp.uа/daily/26952/4005078/
8. Гришин, А. Мальчіка Сергія образили!
6#see-also
9. Гуляєв, О. Кодекс для онлайну. О.
Гуляєв. URL: https://baj.by/uа/content/kodeks-dlya-onlayna
10. Декларація принципів поведінки
журналіста Міжнародної Федерації Журналістів. URL: https://presscouncil.uа/teoriya-i-praktika/dokumenty/754-
deklaratsiya-printsipov-povedeniya-zhurnalista-mezhdunarodnoj-federatsii-zhurnalistov
11. Дугін, А.Г. Сетецентричні війни. Нова
теорія війни. А.Г. Дугін. Мережеві війни. Загрози нової генерації. Харків:
Євразійський рух, 2019. С. 55-62.
12. Єфанов, А.А. Функціонування
псевдо-новини у полях телебачення та інтернету: типологія, практики, соціальні
ефекти. О.О. Єфанов. URL: https://cyberleninka.uа/article/n/funktsionirovanie-psevdo-novosti-v-polyah-
televideniya-i-interneta-tipologiya-praktiki-sotsialnye-effekty
13. Жолудь, Р.В. «Ера постправди» у
західній журналістиці: причини та наслідки. Р.В. Жолудь. URL:
http://www.vestnik.vsu.uа/pdf/phylolog/2018/03/2018-03-29.pdf
14. Ільїна, А. Як слово у цифрі
відгукнеться. А. Ільїна. URL: https://jrnlst.uа/ekb-conference
15. Ісерс, О.С. Медіафейки: між правдою та
вигадкою. О.С. Ісерс. URL: https://cyberleninka.uа/article/n/mediafeyki-mezhdu-pravdoy-i-mistifikatsiey
16. Калмиков, А.А. Конвергенція –
можливість універсального журналізму у межах професійної ідентичності. А.А.
Калмиков. URL: http://jarki.uа/wpress/2011/04/28/2198
17. Карякіна, К.А. Актуальні форми та
моделі нових медіа: від розуміння аудиторії до створення контенту. К.А.
Карякіна. URL: http://mediascope.uа/node/524
18. Кірєєв, П.С. Нові медіа в сучасному
інформаційно-комунікативному просторі. П.С. Кірєєв. URL:
http://elib.bsu.by/bitstream/123456789/6338/1/pages%20from%20%D0%A1%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F_2010_%E2%84%962.115-128pdf.pdf
19. Кодекс професійної етики російського
журналіста Союзу журналістів України. URL: https://presscouncil.uа/teoriya-i-praktika/dokumenty/633-
kodeks-professionalnoj-etiki-rossijsko-zhurnalista
20. Корнєв, М.С. Поняття «журналістика» у
сучасному цифровому середовищі. М.С. Корньов. URL: https://cyberleninka.uа/article/n/ponyatie-zhurnalistika-v-sovremennoy-tsifrovoy-srede
21. Лібгардт, О. Піджак у труселях та
рвані шкарпетки: конфузи йдуть по пятах за Мединським. О. Лібгардт. URL:
https://www.chel.kp.uа/daily/26933/3983753
22. МакКуейл, Д. Журналістика та суспільство:
навч. для журналістів. Д. МакКуейл; пров. з англ. А. Златова. Миколаїв:
МедіаСвіт; Факт-т журналістики МДУ ім. М.В. Ломоносова, 2013. 240 с.
23. Марзак, А.С. Фактчекінг як компетенція
медійно-інформаційної грамотності сучасного журналіста. О.С. Марзак. URL:
http://mic.org.uа/3-
vyp/669-faktcheking-kak-kompetentsiya-medijno-informatsionnoj-gramotnosti- сучасного
журналіста
24. Марков, А. Після постправди. О. Марков.
URL: http://gefter.uа/archive/22701
25. Медіаетичний стандарт. URL:
https://presscouncil.uа/teoriya-i-praktika/dokumenty/4756-mediaeticheskij-standart-2015
26. Міжнародні засади професійної етики
журналіста. URL: http://pravovrns.uа/?p=721
27. Мірошниченко, О. Як зміняться функції
журналіста у 2019 році / О. Мірошниченко. URL: https://jrnlst.uа/journalist-functions-19
28. Мірошниченко, А. Світ постправди. Як
звикнути до нової реальності. О. Мірошниченко. URL: https://republic.uа/posts/76454
29. Мультимедійна журналістика: навч. для
вузів під ред. А.Г. Качкаєва, С.А. Шомовий. URL: https://id.hse.uа/data/2017/08/23/1174253484
Мультимед.журн._текст_сайт.pdf
30. Громадська колегія зі скарг на пресу.
URL: https://presscouncil.uа/
31.Основні принципи. URL:
https://www.bbc.co.uk/academy/uа/articles/art20130702112134619
32. Відбір фото для сайту. URL:
https://www.bbc.co.uk/academy/uа/articles/art20130702112134575
33. Пестова, Є. Зсув установок. Як
працюють нові статті про фейки та неповагу до держави. Є. Пестова. URL:
https://zona.media/article/2019/05/23/20113152031
34. «Постправда» стала словом року за
версією Оксфордського словника. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-37995176
35. Правила для журналістів «Українська
правда» по роботі у соціальних мережах. URL: https://presscouncil.uа/teoriya-i-praktika/dokumenty/4945-pravila-dlya-zhurnalistov-ekho-moskvy-po-rabote-v-socialnykh-setyakh
36. Перевірна. URL: https://t.me/checkroom
37. Проти брехні: як Facebook, Google та
RT борються з інтернет-фейками. URL:
https://www.stopfake.org/protiv-lzhi-kak-facebook-google-i-rt-boryatsya-s-
internet- fejkami\
38. Професійна етика журналіста – міжнародні та російські акти. URL: http://www.mediasprut.uа/info/pravo/moral.shtml
Немає коментарів:
Дописати коментар