КУРСОВА: Цифровізація світової економіки як фактор економічного зростання

   

Предмет: економіка, фінанси.

Тип роботи: курсова.

Об'єм роботи: 52 сторінок А4

Унікальність тексту: 89%

В останнє десятиліття спостерігається підвищений інтерес світової спільноти до проблем екологічного впливу, соціальної та економічної нерівності між країнами та окремими верствами населення. Під егідою Організації об'єднаних націй, міжнародних політичних та економічних спілок проводиться робота з просування цілей сталого розвитку, спрямованих на вирішення перелічених проблем на світовому та регіональному рівні. Для ефективної реалізації низки цілей важливо розвивати інструменти сталого розвитку, шукати нові шляхи вирішення глобальних завдань на рівні країн та окремих суб'єктів (регіонів, міст та компаній).

Щоб отримати повний текст роботи звертайтесь за контактами, які є на сайті

ЗМІСТ 

ВСТУП 

РОЗДІЛ І.  ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

1.1.    Поняття цифровізації як суспільного явища. Сутність цифрової економіки

          1.2.    Фактори впливу цифровізації на результати економічної діяльності

1.3.    Методичні підходи до аналізу процесів цифровізації світової економіки 

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

2.1. Особливості процесів цифровізації світової економіки

2.2 Сучасні тенденції розвитку цифрової економіки та її вплив на національну та міжнародну економіки

2.3. Стан цифровізації економіки України. Аналіз позицій України в глобальних індексах цифрової економіки 

РОЗДІЛ ІІІ. ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

3.1. Ключові тренди цифровізації: переваги, виклики, можливості та загрози для України

3.2. Сценарії розвитку цифрової економіки України 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП 

Актуальність теми. В останнє десятиліття спостерігається підвищений інтерес світової спільноти до проблем екологічного впливу, соціальної та економічної нерівності між країнами та окремими верствами населення. Під егідою Організації об'єднаних націй, міжнародних політичних та економічних спілок проводиться робота з просування цілей сталого розвитку, спрямованих на вирішення перелічених проблем на світовому та регіональному рівні. Для ефективної реалізації низки цілей важливо розвивати інструменти сталого розвитку, шукати нові шляхи вирішення глобальних завдань на рівні країн та окремих суб'єктів (регіонів, міст та компаній).

Одним із найперспективніших інструментів на мікрорівні є застосування цифровізації як фактору економічного розвитку. Сучасна економіка заснована на постійному вдосконаленні: покращуються, модернізуються та винаходять нові моделі управління, продукти та системи. Такий розвиток останніми роками пов'язаний з поняттям «цифровізація». Багато авторів цифровізація помилково розглядається як окремий процес з автоматизації компанії, який пов'язують виключно зі зростанням продуктивності праці та модернізацією виробництва. Однак сучасний підхід передбачає комплексне вивчення будь-якого процесу та явища, тому важливо проводити теоретичне та практичне обґрунтування впливу цифровізації на поліпшення економічних показників компанії, зниження її впливу на екологію та розвиток відносин із зацікавленими сторонами, а інструментарій для оцінки впливу цифровізації на економічний розвиток стає дедалі більше актуальним.

Мета роботи полягає у дослідженні особливостей цифровізації економіки як вагомого фактору в економічному зростанні. Досягнення поставленої мети потребує вирішення наступних завдань:

- розглянути поняття цифровізації як суспільного явища та сутність цифрової економіки;

          - виділити   фактори впливу цифровізації на результати економічної діяльності;

- простежити методичні підходи до аналізу процесів цифровізації світової економіки;

- проаналізувати особливості процесів цифровізації світової економіки

- визначити сучасні тенденції розвитку цифрової економіки та її вплив на національну та міжнародну економіки;

- дослідити стан цифровізації економіки України та проаналізувати позицій України в глобальних індексах цифрової економіки;

- виділити ключові тренди цифровізації: переваги, виклики, можливості та загрози для України;

- запропонувати сценарії розвитку цифрової економіки України.

Об'єктом дослідження є світова економіка.

Предметом виступають механізми та засоби впливу цифровізації на світову економіку.

Методи дослідження:

- контент-аналіз наукових видань, проіндексованих в українському індексі наукового цитування, аналітичних доповідей Національного дослідницького університету Вища школа економіки та українського союзу промисловців та підприємців, а також нормативних документів з тематики;

- критичний аналіз наявних підходів до визначення та дослідження досліджуваних проблем;

- статистичний аналіз: дослідження рядів динаміки, розрахунок середніх величин та показників варіації, узагальнюючих індексів;

- експертне опитування.

Ступінь вивченості теми. Вибраний напрямок дослідження є новим, а питання цифровізації та економічного розвитку в їх взаємозв'язку є практично невивченими як в українській, так і у світовій дослідницькій практиці. Разом з тим, слід зазначити, що у науково-дослідної літературі кожна з зазначених тем представлена ​​досить широко. Проблематикою окремо цифровізації та сталого розвитку також займаються аналітичні агенції, міжнародні організації.

У дослідженнях, присвячених цифровізації, основною проблемою є нечіткість визначення терміну та підміна понять. Ці питання розкриваються в роботах українських дослідників В. Дравіца, А. Курбацького, А.А. Крюкова, П.Ю. Михайлової, Ю.А. Михаленко, Є.М. Нартової, С.А. Толкачова, колективу авторів Т.О. Толстих, Є.В. Шкарупети та І.А. Шишкін, і навіть Т.Н. Юдіної та інших авторів. Велику роботу з погляду розмежування понять та поглибленого вивчення терміну «цифрова економіка» проведено Л.І. Малявкіної. Спроби розробки визначення поняття «цифровізація» перебувають у роботах дослідженнях зарубіжних і вітчизняних авторів: Мінг Зенг, Э.В. Маймін, Т.А. Пузині, Н.Ю. Щетиніною та інші авторами, особливий внесок у дослідження цифровізації в Україні зробив Н.С. Верховський.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини, що складається з двох розділів, в яких представлено послідовне вирішення поставлених завдань, висновків та списку використаних джерел.

ВИСНОВКИ 

Цифровізація економіки є певним етапом сучасного розвитку економічного зростання, який пов'язаний з широким впровадженням інтернет-мереж, комп'ютерних та інформаційних технологій, електронної комерції, хмарних сервісів у виробничу, соціальну, громадську та інші сфери діяльності. Широкий розвиток процесів цифровізації розпочався наприкінці ХХ – на початку ХХI ст. з появою мережі Інтернет і продовжується в даний час.

Найповніше цей процес можна спостерігати на ринках цінних паперів, де цифровізація активів повністю завершилася в середині першого десятиліття ХХI ст. Це суттєво полегшило проведення торгів та дозволило використати спеціальні пакети прикладних програм — торгових автоматів або роботів, але не спричинило істотно зростання прибутковості операцій з цінними паперами. Результати представленого в цій роботі дослідження свідчать про те, що цифровізація економіки чинить суперечливий вплив на економічне зростання: впровадження продуктових (конкурентних) інновацій сприяє зростанню, а застосування процесних інновацій, що спираються на перерозподіл, розширення та поширення знань як неконкурентних. благ, може гальмувати розвиток економіки. Оцифрування активів та їх облік у виробництві та споживанні спричиняє скорочення їхньої вартісної цінності, внаслідок чого може відбуватися відносне зниження розміру ВВП, що у свою чергу може спричинити уповільнення і навіть зниження темпів зростання, визначених на основі цього показника. Аналіз темпів зростання економіки показує, що розвиток процесів цифровізації в різних галузях і секторах народного господарства поки що не суттєво вплинув на темпи зростання економіки як окремих країн, так і світу в цілому.

В даний час компанії та фірми, що працюють у сфері комп'ютеризації, інформаційних технологій та мережевого бізнесу, які в тій чи іншій формі забезпечують та підтримують цифровізацію економіки, починають виходити на передові позиції щодо обсягів продажу, прибутку та виручки на одного зайнятого в підприємстві, розміру ринкової капіталізації. Цей процес продовжуватиметься й надалі.

Розвиток шерінгового бізнесу, заснованого на перерозподілі благ і надання послуг, також може гальмувати економічне зростання. У цьому сенсі перша гіпотеза про суперечливість впливу сучасних процесів на економічне зростання отримала своє підтвердження, але те, наскільки істотний вплив процесів цифровізації на зростання та економічний розвиток, потребує подальших досліджень. Певні проблеми моделювання макроекономіки в умовах цифровізації також пов'язані з труднощами встановлення обсягу витрат матеріального капіталу мережевих компаній, що необхідно за традиційних та сучасних методів моделювання макроекономічних процесів. Потрібен розвиток теоретичних основ аналізу, моделювання та виміру розвитку економіки в умовах цифровізації.

Для компаній у сфері шерінгової економіки характерно, що вони не створюють матеріальний продукт, часто надають послуги нематеріального характеру, а також використовують значно менше зайнятих, ніж компанії, що діють у традиційних галузях. Це робить некоректним використання показника продуктивності праці для зіставлення мережевого бізнесу або бізнесу у сфері інформаційних технологій із результатами компаній з інших сфер економіки. Для розвитку мережевого або шерінгового бізнесу не потрібні значні початкові вкладення капіталу, суттєву економію поточних витрат дає також використання хмарних технологій та цифрових платформ. Це ускладнює оцінку вкладеного капіталу у сфері шерінгового бізнесу, призводить до складнощів порівняльної оцінки макроекономічних показників окремих країн або ефективності різних видів цифрового та традиційного бізнесу. Для оцінки порівняльної ефективності обох видів бізнесу не застосовні звичайні показники. Необхідно, спираючись на змістовний аналіз таких показників, як продуктивність праці, капіталовіддача тощо, розробити нові вимірники результатів їх діяльності, що враховують специфіку мережевих та шерінгових компаній та особливості створення їх корисних результатів. Друга гіпотеза також отримала своє підтвердження.

Перспективи розвитку шерінгової економіки, в тому числі й у Росії, значною мірою пов'язані з тим, що основні споживачі результатів даного бізнесу — відносно молода, активна частина населення, що має середній і вищий рівень доходу.

Розвиток шерінгової економіки за рахунок перерозподілу матеріальних благ або їхнього спільного використання дає можливість підвищення рівня індивідуального добробуту. При цьому часто не спостерігається зростання обсягів виробництва і, отже, не зростає суспільний добробут. Перерозподіл чи колективне використання товарів споживання не стимулює їх розширене відтворення і нерідко призводить до прискореного зношування, що може спричинити скорочення суспільного добробуту. Третя гіпотеза дослідження про можливий вплив розвитку шерінгової економіки на скорочення рівня суспільного добробуту за очевидного зростання індивідуального набула свого підтвердження.

Цифровізація економіки сприяє зростанню монополізації комп'ютерного чи мережевого бізнесу в період глобалізації, що потребує або реформування існуючих, або створення принципово нових національних та глобальних інституцій для регулювання економічного розвитку в сучасних умовах. Аналіз проблем та особливостей розвитку цифровізації економіки дозволяє зробити висновок про необхідність розробки нових економічних теорій, які відобразять сучасні реалії, дозволять провести обґрунтування нових показників або характеристик діяльності мережевого бізнесу в умовах шерінгової економіки та оцінки їх корисних результатів, а також забезпечать вдосконалення методів управління економічними об'єктами в цифровізації економіки, що розвивається. 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Блуммарт Т., Ван ден Брук, Колтоф Е. (2019) Четверта промислова революція та бізнес. Як конкурувати та розвиватися в епоху сингулярності. Пров. з англ. Київ: Альбіна паблішер. 204 с.

2. Введення у «Цифрову» економіку. (2017) За заг. ред. А. В. Кешелава. М.: ВНДІГеосистем. 28 с. Галлахер Л. (2018) Airbnb. Як троє простих хлопців створили нову модель бізнесу. Харків: Ексмо. 320 с.

3. Дорр Дж. (2019) Виміряйте найголовніше. Як Google, Intel та інші компанії вимагають зростання за допомогою OKR. Пров. з англ. Чернігів: Манн, Іванов, Фарбер. 336 с.

4. Дункан К. (2018) Alibaba. Історія світового сходження від першої особи. Пров. з англ. Дніпро: Ексмо. 240 с.

5. Іванов В. В., Малинецький Г. Г. (2017) Цифрова економіка: міфи, реальність, перспектива. Херсон; РАН. 63 с.

6. Лашинський А. (2018) UBER. Інсайдерська історія світового панування. Пров. з англ. Вінниця: Ексмо. 320 с.

7. Маркова В. Д. (2018) Цифрова економіка. Луцьк: Інфра-М. 186 с.

8. Сайдман Д. (2013) Ставлення визначає результат. Пров. з англ. Маріуполь: Манн, Іванов та Фербер. 400 с.

9. Скиннер К. (2019) Людина цифрова. Четверта революція в історії людства, яка торкнеться кожного. Пров. з англ. Дніпро: Манн, Іванов і Фарбер. 304 с.

10. Срничек Н. (2019) Капіталізм платформ. Пров. з англ. та наук. ред. М. Добрякової. Миколаїв: Вид. будинок Вищої школи економіки. 128 с.

11. Хау Дж. (2012) Краудсорсінг. Колективний розум як інструмент розвитку бізнесу. Пров. з англ. Запоріжжя: «Альпіна Паблішер». 288 с.

12. Цвєткова Г. (2019) Шерингова економіка зросте вдесятеро до 2025 року. vc.uа. UPL: https:// vc.uа/future/71329-sheringovaya-ekonomika-vyrastet-v-desyat-raz-k-2025-godu

13. Шваб К. (2018) Четверта промислова революція. Пров. з англ. Харків: Ексмо. 288 с.

14. Економіка спільного споживання в Україні Моделі, Галузі, Тренди (2018) М: РАЕК. 34 с. TIAR-CENTER, РАЕК. URL: https://raec.uа/upload/files/raec-sharing-economy-nov2018.pdf

15. Curran D., Elder-Vass D. (2018) Risk, innovation, and democracy in the digital economy. European Journal of Social Theory, May 2018, vol. 21, iss. 2, pp. 207-226.

16. Digital Business Models: Concepts, Models, and the Alphabet Case Study (2019). Ed. by Bernd W. Wirtz, Springer. 247 p.

17. Goldfarb A., Greenstein S. M., Tucker C. (2015) Economic analysis of the digital economy. Chicago: The University of Chicago Press. 497 p.

18. Heinemann G., Gehrckens H. M., Täuber T., Herausgebern. (2019) Handel mit Mehrwert: Digitaler Wandel in Märkten, Geschäftsmodellen und Geschäftssystemen. Wiesbaden: Springer Gabler. 510 s.

19. Ke Hua, Chai Shiwei, Cheng Rong (2019) З'єднання або збирання: Business model selection problem for an auto-mobile manufacturer with uncertain information. Journal of Intelligent & Fuzzy Systems, vol. 36, iss. 1, pp. 609-624.

20. Lukesch M. (2019) Sharing Economy in der Logistik: ein theoriebasiertes Konzept für Online-Mitfahrdien- ste. Wiesbaden: Springer Gabler. 347 s.

21. Mair J., Reischauer G. (2017) Capturing the dynamics of sharing economy: Institutional research on the plural forms and practices of sharing economy organizations. Technological Forecasting & Social Change, December, vol. 125, pp. 11-20.

22. Matthew D. (2017) Sharing: crime against capitalism. Сambridge, UK; Malden, MA: Polity. 200 p.

23. McKee D. (2018) Law and the “sharing economy”: regulating online market platforms. Ottawa: University of Ottawa Press 2018. 281 p.

24. Munger M. C. (2018) Tomorrow 3.0: transaction costs and sharing economy. Cambridge: Cambridge University Press. 173 p.

25. Negroponte N. (1995) Being Digital. New York: New York Vintage Books. 255 p.

26. Pedro F., Marquez G., Lev B. (2019) Data Science and Digital Business. Cham: Springer International Publishing. 316 p.

27. Sharing Economy: Making Supply Meet Demand (2019). Ed. by Ming Hu. Cham: Springer International Publishing. 528 p.

28. Slee T. (2016) Deins IST Meins: die unbequemen Wahrheiten der Sharing Economy. München: Verlag Antje Kunstmann. 269 ​​s.

29. Sundararajan A. (2016) The Sharing Economy. The End of Employment and The Rise of Crowd-Based Capitalism. Cambridge, Massachusetts: The MIT Press. 240 p.

30. Stojanović Dr. (2017) Digital economy and business process transformation: Challenges and risks.

31. Ekonomija: teorija i praksa, 01 January, vol. 10, iss. 1, pp. 80-90.

32. Tapscott. D. (1995) Digital Economy: Promise and Peril в Age of Networked Intelligence. McGraw-Hill. 368 p.

33. Wenjun Jing, Baowen Sun (2018) Негативні externalities in sharing economy: sources, paths and recommendations. International Journal of Crowd Science, 01 November, vol. 2, iss. 2, pp. 149-163.