ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО ФАКТОРА В СТРАТЕГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
1.1. Стратегія як ключовий елемент розвитку організації та її етапи розробки
1.2. Роль персоналу в реалізації стратегії організації
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПЕРСОНАЛУ В СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ ТОВ «ТД «БіК»
2.1.
Характеристика діяльності підприємства «ТОВ «ТД «БіК»
2.2.
Аналіз діяльності персоналу ТОВ «ТД «БіК» як об’єкту управління
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РОЛІ ЛЮДСЬКОГО
ФАКТОРА В ТОВ «ТД «БіК»
3.1. Шляхи вирішення проблем
управління персоналом
3.2. Удосконаленні стратегії розвитку роботи ТОВ «ТД «БіК»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Всі компанії в умовах жорсткої конкуренції,
ситуації, що швидко змінюється, повинні не тільки концентрувати увагу на
внутрішньому стані справ у компанії, але й виробляти стратегію довгострокового
виживання, яка дозволяла б їм встигати за змінами, що відбуваються в їхньому
оточенні.
Конкурентоспроможність сучасної економіки все більшою мірою визначається
новими знаннями, якістю професійних кадрів, їх креативністю і адекватною
адаптацією до ринкових і соціальних умов суспільного розвитку, що змінюються.
Стратегічні відповіді цей виклик криються у посиленні людського капіталу та
підвищення ефективності його використання в організаціях різних форм власності,
різних секторів і сфер економіки країни.
Загальновизнано, що немає у суспільному житті важливішого виду людської
діяльності, ніж управління людьми. Грамотне, гармонійне управління працівниками
є першорядним завданням успішного функціонування та розвитку практично всіх
організацій у будь-якій сфері економічної та соціальної діяльності.
Ефективне управління персоналом особливо актуально в сучасних умовах
інноваційного розвитку, коли істотно зростає значення кваліфікованих дій
ініціативних працівників, оскільки їх знання, компетентність та ділові якості
визначають життєздатність організації (підприємства, фірми, компанії, установи)
та стратегічні перспективи. Більше того, сьогодні дедалі більше зміцнюються
позиції визнання стабільного компетентного колективу як основна конкурентна
перевага прогресивної організації.
У минулому багато компаній могли успішно функціонувати, звертаючи увагу
переважно на щоденну роботу, на внутрішні проблеми, пов'язані з підвищенням
ефективності використання ресурсів у поточній діяльності. Зараз, хоч і не
знімається завдання раціонального використання потенціалу в поточній
діяльності, виключно важливим стає здійснення такого управління, яке
перспективно забезпечує адаптацію фірми до навколишнього середовища, що швидко
змінюється.
Стратегічне управління - це прогнозне управління, спрямоване на
вироблення концепції розвитку, що дозволяє вимагати конкурентних переваг і
виживати в довгостроковій перспективі в умовах жорсткої конкурентної боротьби
на внутрішньому та зовнішніх ринках.
Будь-яка організація протягом свого життєвого циклу відчуває періоди
зростання та періоди стагнації. Вони однаково важливі для розвитку бізнесу та
його сталого становища на ринку. Практика показує, що ті організації, які
здійснюють комплексне стратегічне планування та управління, працюють успішніше
і отримують прибуток, який значно вищий за середній по галузі. Для успіху
необхідні цілеспрямована концентрація сил та правильно обрана стратегія. Саме
цим пояснюється актуальність теми роботи
Проблеми розробки стратегії розвитку підприємства висвітлені у
фундаментальних працях зарубіжних та вітчизняних авторів: І. Ансоффа, А.
Стікленда, Р. Ганта, В. В. Букреєва, О. В. Клочкової, К.В. Спірін, Л.В.
Фомченкова, О.В.Черкасова, О.В. Щеглова та інших. Вивчення робіт вітчизняних
учених показало, що, попри досить глибоке дослідження проблем стратегічного
управління, недостатньо розроблені питання щодо формування стратегії розвитку в
умовах кризи.
Метою роботи є роль людського фактора в розробці
стратегії розвитку організації.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
1) розглянути стратегію як ключовий елемент розвитку організації та її етапи розробки;
2) визначити роль персоналу в реалізації
стратегії організації;
3) здійснити характеристика діяльності підприємства;
4) проаналізувати діяльності персоналу
як об’єкту управління;
5) виділити шляхи вирішення проблем
управління персоналом.
Об'єктом досліджень виступає підприємство ТОВ «ТД «БіК», сферою
діяльності якого є проектування та надання ремонтно-будівельних послуг.
Предмет дослідження – людський фактор щодо формування стратегії
розвитку організації.
Наукова новизна полягає в тому, що завдяки результатам, отриманим у ході
дослідження, забезпечується можливість цілеспрямованого вдосконалення
управління персоналом на підприємствах, що забезпечує вищий рівень та новий
виток інноваційного розвитку. Значні частини розділів та положень роботи
доведені до стадії, що забезпечує їх можливість безпосереднього використання в
управлінні ТОВ «ТД «БіК».
Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи __ стор. Курсова робота ілюстрована рисунками; таблицями. Список використаних джерел включає ____ джерел.
ВИСНОВКИ
Стратегія розвитку організації визначається внаслідок вивчення
зовнішнього оточення та можливих внутрішніх перспектив її діяльності з
урахуванням непередбачених ринкових обставин. Вона полягає у встановленні
довгострокової орієнтації фірми на будь-який вид виробничої діяльності та
зайняття відповідного або планованого становища, як на внутрішньому, так і на
зовнішньому ринку.
Основна мета стратегії полягає в тому, щоб досягти довгострокових
конкурентних переваг, які забезпечать виживання, стійке функціонування та
розвиток підприємства в найближчій перспективі. Щоб стратегія виявилася дієвою,
вона має бути ясною та передбачати не лише чітке встановлення пріоритетів, а й
розподіл ресурсів та відповідальності між виконавцями.
Проведений аналіз дозволив виявити такі сильні сторони: хороша репутація
у замовників, перевага виробничого персоналу, високий рівень компетенції
керівників та слабкі сторони: плинність персоналу, зниження економічної
ефективності господарської діяльності, відсутність маркетингових досліджень
Генеральною метою підприємства під час формування стратегії розвитку є
підвищення конкурентоспроможності організації.
Стратегія розвитку - це врівноважуючий фактор, що приводить підприємство
у відповідність до середовища його функціонування.
Розглянемо заходи, що становлять зміст стратегії розвитку.
1. Оптимізація організаційної структури.
Метою оптимізації організаційної структури є підвищення якості
керованості компанією за рахунок формування горизонтальних зв'язків між
підрозділами компанії, запровадження інформаційних технологій, посилення ролі
людського фактору та покращення якості обслуговування клієнтів.
Для прийняття об'єктивних рішень, пов'язаних із набором, просуванням,
мотивацією працівників у ТОВ «ТД «БіК» використовуються сучасні методи оцінки
персоналу.
Аналіз системи управління у ТОВ «ТД «БіК» показав, основні джерела
залучення персоналу є внутрішні, це має як позитивні сторони, так і негативні.
До негативних сторін можемо віднести напругу у колективі внаслідок внутрішньої
конкуренції, зберігається дефіцит робочої сили в організацію не надходять нові
ідеї.
У роботі було запропоновано заходи щодо вдосконалення системи управління
мотивацією персоналу, розроблено нове положення про оплату праці та нарахування
премій, розроблено анкети для оцінки персоналу та умов праці працівників. На
основі цих даних можна планувати подальші заходи, такі як планування кар'єрного
зростання співробітників, преміювання, поліпшення умов праці. Всі ці показники
сприятимуть підвищенню ефективності організації загалом. Після обґрунтування
запропонованих заходів, нами було здійснено розрахунок його економічної
ефективності, який підтвердив, що витрати вкладені у трудові ресурси окупні, а
комплекс заходів реалізації стратегії стимулювання та розвитку праці
ефективний.
Також, на підприємстві було виявлено такі проблеми в організаційній
структурі:
- невідповідність між витратами на окремих фахівців та їх роллю у
діяльності організації
- дублювання функцій;
- не ефективний розподіл повноважень;
- спостерігається повне делегування повноважень директора на його
заступників.
2. Підвищення якості послуг
2.1. Організація роботи системи контролю якості шляхом створення комісії
з контролю над здаванням об'єктів в експлуатацію.
2.2 Клінінг - генеральне прибирання приміщень після ремонту та
будівельних робіт.
Проведена у роботі економічна оцінка запропонованих рішень показала, що
запропонований варіант стратегії розвитку покращить економічні показники та
підвищить конкурентну перевагу підприємства.
Стимулювання праці ефективне тільки в тому випадку, коли враховуються
різні фактори, що впливають на діяльність організації. Впровадження ж самих
систем стимулювання займає досить тривалий час, і тягне за собою певні
матеріальні витрати, але при цьому ефект, який може бути досягнутий в
результаті цих заходів, може бути значно більшим.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що формування запропонованої стратегії розвитку підприємства є доцільним і необхідним, оскільки підвищує не тільки ефективність процесу управління, а й системи в цілому, а також сприяє досягненню поставлених цілей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алавердов А.Р. Управління персоналом: Навчальний посібник. О.Р.
Алавердов, Є.О. Куроїдова, О.В. Нестерова. Київ: МФПУ Синергія, 2013. 192 с.
2. Алексєєва А.В. Застосування процесного підходу під управлінням
людськими ресурсами з прикладу Ощадбанку. А.В. Алексєєва, В.А. Бондарєва.
Проблеми науки. 2015. №6 (36). С.102-104.
3. Архіпова Н.І. Менеджмент (Управління персоналом). Н.І. Архипова, О.Л.
Сєдова. Суми: ІНФРА-М, 2019, 351с.
4. Аширов Д.А. Управління персоналом. Маріуполь: ТК Велбі, 2010. 510с.
5. Аширов Д.А. Організаційна поведінка. Маріуполь: Проспект, 2013. 533 -
361с.
6. Аширов Д.А. Кадровий менеджмент у створенні. Чернігів, 2019.
7. Базаров Т.Ю. Управління персоналом. Практикум: Навчальний посібник
для студентів ВНЗ. Т.Ю. Базарів. Одеса: ЮНІТІ-ДАНА, 2012. 239 с.
8. Баскіна Т. Техніки успішного рекрутменту. Т. Баскіна. 2-ге вид.,
Перероб. та дод. Тернопіль: Альпіна Паблішер, 2014. 288 с.
9. Бедяєва Т.В. Управління персоналом для підприємства туризму:
Підручник. Т.В. Бедяєва, А.С. Захаров; За ред. проф. Є.І. Богданів. Миколаїв:
НДЦ ІНФРА-М, 2013. 180 с.
10. Бєлова Ю. Т. Єрьоміна Б. Л. Організаційні процеси управління
підприємством. Київ: Банки та біржі, ЮНІТІ, 2012. 303с.
11. Біляцький Н.П. та ін Управління персоналом: Навч. посібник для екон.
спец. вузів. Харків: Інтерпрессервіс: Екоперспектива, 2011. 349 с.
12. Бондарєва В.А. Процесний підхід до управління людськими ресурсами та
її впливом геть оцінку ефективності роботи персоналу з прикладу ВАТ «Сбербанк».
В.А. Бондарєва, А.В. Алексєєва. European science. 2015. №3. С.37-40.
13. Бугаков В.М. Управління персоналом: Навчальний посібник. В.П.
Бичков, В.М. Бугаков, В.М. Гончаров; За ред. В.П. Бичкова. Київ: НДЦ ІНФРА-М,
2013. 237 с.
14. Буланов В., Катайцева Є. Людський капітал як форма прояву людського
потенціалу. Суспільство та економіка. 2015. №1. С. 13-22.
15. Бурундук Г.М. Управління для підприємства: Підручник. 2-ге вид.
Харків: «Фенікс», 2015. 185с.
16. Бухалков М.І. Управління персоналом: розвиток трудового потенціалу:
Навчальний посібник. М.І. Бухалков. Луцьк: НДЦ ІНФРА-М, 2013. 192 с.
17. Ваєров Н.Д. Менеджмент. Навчальний посібник, Рівне: «ЮНІТІ ДАНА»,
2013. 267с.
18. Веснін В.Р. Управління персоналом у схемах: Навчальний посібник.
В.Р. Веснін. Вінниця: Проспект, 2013. 96 с.
19. Веснін В.Р. Практичний менеджмент персоналу: Посібник з кадрової
роботи. Тернопіль: Юристь, 2010. 241с.
20. Валова Т.Д. Навчання - універсальна технологія управління
персоналом. Довідник з управління персоналом. 2011. №11. С. 85-90
21. В'язігін А.В. Оцінка персоналу вищої та середньої ланки. О. В. В'язігін.
Миколаїв: Вершина, 2016. 256 с.
22. Герчіков В.І. Управління персоналом: працівник - найефективніший
ресурс підприємства: Навчальний посібник/В.І. Герчиків. Тернопіль: ІНФРА-М,
2012. 282 с.
23. Губенко Є. До питання про модель управління персоналом у японських
компаніях. Є.Губенко. Людина та праця. 2013. №1. С. 22-24
24. Дейнека, А.В. Управління людськими ресурсами: підручник для
бакалаврів. О.В. Дейнека, А.В. Безпалько. Київ: Видавничо-торгівельна
корпорація "Дашков і К0", 2013. 392 с.
25. Дьоміна Н.В. Нетрадиційні методи відбору персоналу: ефективність
застосування в організаціях. Н.В. Дьоміна. Наукові проблеми гуманітарних
досліджень. 2010. № 2. С. 263-268.
26. Дмитрієва, Л. Г. Кар'єрні орієнтації. Л. Г. Дмитрієва. Влада. 2015.
№ 2. С. 96-101.
27. Долгополова І.В. До проблеми оцінки ефективності діяльності служби з
управління персоналом. І.В. Долгополова. Науковий журнал НДУ ІТМО. 2014. № 2. С.154-162.
28. Долженко Р.А. Компетентнісний підхід як основа системи управління
персоналом у комерційному банку. Р.А. Долженко. Вісті ДГУ. 2013. №2. С.253-260.
29. Долженко Р.А. Досвід дослідження залучення персоналу в комерційному
банку. Р.А. Долженко. Мотивація та оплата праці. 2015. №3. С. 230-240.
30. Долженко Р.А. HR-цикл як інструмент управління ефективністю
діяльності менеджерів (досвід Ощадбанку). Р.А. Долженко. Управління розвитком
персоналу. 2015. №4. С. 268-278.
31. Магура М.І. Мотивація праці персоналу та ефективність управління.
Управління персоналом. 2012. №6. С.22-23
32. Макрінова Є.І. Управління персоналом у готельному менеджменті:
Навчальний посібник. Є.І. Макрінова, А.Г. Васильєв, А.С. Васильєва. Суми:
Троїцький міст, 2013. 208 с.
33. Маслова В. М. Управління персоналом: тлумачний словник. В. М.
Маслова. Чернігів: Видавничо-торгівельна корпорація "Дашков і К °",
2013. 120 с.
34. Маслова В.М. Управління персоналом: навчальний посібник для
академічного бакалаврату: допущено Радою Навчально-методичного об'єднання.
Маслова, Валентина Михайлівна; МДУ ім. М. В. Ломоносова. 2-ге видання,
перероблене та доповнене. Херсон: ЮРАЙТ, 2015. 492 с.
35. Митрофанова Є.А. Управління персоналом: Теорія та практика. Аудит,
контролінг та оцінка витрат на персонал: Навчально-практичний посібник. Є.А.
Митрофанова. Суми: Проспект, 2014. 94 с.
36. Литарьова А.В. Особливості оцінки персоналу у ВАТ «Сбербанк». О.В.
Литарьова. Проблеми та перспективи сучасної науки. 2014. №2. С.159-163.
37. Національна економіка. Система потенціалів: навч. Посібник для
студентів вузів, які навчаються за спеціальностями економіки та управління.
С.Г. Тяглов та ін.; за ред. Н.Г. Кузнєцова, С.Г. Тяглова. Запоріжжя:
Юніті-Дана, 2012. 359 с.
38. Одегов Ю.Г. Аудит та контролінг персоналу. Ю.Г.Одегов, Т.В. Ніконова.
Херсон: Альфа-прес, 2016. 553 с.
39. Патрахіна Т.М. Особливості підбору та відбору персоналу у
банківській сфері діяльності. Т.М. Патрахіна, В.П. Токарєва. Сімнадцята
регіональна студентська наукова конференція Днніпровського державного
університету, відповідальний редактор: А.В. Коричко. Дніпро, 2015. С. 540-543.
40. Просвіркін Є.Ю., Просвіркін Н.Ю. Аналіз витрат за персонал у різних
типах банків України. Менеджмент в Україні. 2015 року. №3. С. 123-131.
41. Просвіркіна Є.Ю. Рентабельність інвестицій у людський капітал як
інструмент оцінки ефективності управління людськими ресурсами у банківському
секторі. Менеджмент в Україні та за кордоном. 2014. № 5. С. 104-109.
42. Полякова О.М. Управління персоналом: Підручник. І.Б. Дуракова, Л.П.
Волкова, Є.М. Кобцева, О.М. Полякова. Одеса: ІНФРА-М, 2013. 570 с.
43. Соломанідіна Т.О., Согоманідин В.Г., Мотивація трудової діяльності
персоналу: навчальний посібник. Львів: Юніті-Дана, 2012. 313 с.
44. Тебекін А.В. Управління персоналом: Підручник. О.В. Тебекін.
Миколаїв: КноУкрс, 2014. 624 с.
45. Травін В.В., Дятлов В.А. Менеджмент персоналу підприємства.
Маріуполь, 2011. 144с.
46. Управління людськими ресурсами організації: теорія, процеси,
технології: монографія. Під. ред. Міхалкіної Є.В.; Південний федеральний
університет. Рівне: Видавництво державного університету, 2011. 426 с.
47. Федорова Н.В. Управління персоналом: Підручник. Н.В. Федорова, О.Ю.
Мінченкова. Дніпро: КноУкрс, 2016. 224 с.
48. Шапіро С.А., Шатаєва О.В. Основи управління персоналом у сучасних
організаціях. ГроссМедіа,2018. 199 с.
49. Шапіро С.А., Концепції управління людськими ресурсами: навчальний
посібник. С.А. Шапіро та ін. Харків- Берлін: Директ-Медіа, 2015. 340 с.
50. Яхонтова Є.С. Стратегічне управління персоналом: Навчальний
посібник. Є.С. Яхонтова. Миколаїв: ІД Справа РАНХіГС, 2013. 384 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар