КУРСОВА: Слідчий суддя і його роль у забезпеченні охорони прав і свобод учасників кримінального провадження

Предмет: кримінологія, правознавство.

Тип роботи: курсова.

Об'єм роботи: 37 сторінок А4

Унікальність тексту: 89%

Повноваження слідчого спрямовані на забезпечення захисту прав та основних свобод людини. Правовим підґрунтям реалізації таких повноважень є: ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, порушені, має право на ефективний засіб правового захисту в державному органі, навіть якщо це порушення було скоєно особами, які діяли офіційно; ст. 55 Конституції України, згідно з якою право людини та громадянина на судовий захист проявляється у забезпеченні кожному права на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади; ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), згідно з якою регламентовано право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності та ст. ст. 303-308 КПК України, в яких передбачено механізм реалізації повноважень слідчими суддями з розгляду скарг.

Щоб отримати повний текст роботи звертайтесь за контактами, які є на сайті

ЗМІСТ

ВСТУП 

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ РОЛІ СЛІДЧОГО СУДДІ ЯК УЧАСНИКА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

          1.1 Статус слідчого судді

          1.2 Функції слідчого судді

 РОЗДІЛ 2. СЛІДЧИЙ СУДДЯ ЯК СУБ'ЄКТ ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

2.1 Світовий досвід функціонування слідчого судді   

2.2 Недоліки впровадженої посади слідчого судді 

РОЗДІЛ 3. КЛАСИФІКАЦІЯ  ПОВНОВАЖЕНЬ СЛІДЧОГО СУДДІ В РОЗГЛЯДІ СКАРГ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

3.1 Класифікація повноважень слідчого судді по розгляду скарг на рішення, дії, бездіяльність слідчого або прокурора

3.2 Класифікація повноважень слідчих суддів у сфері реалізації принципів кримінального виробництва в Україні

 ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП 

Актуальність теми. Повноваження слідчого спрямовані на забезпечення захисту прав та основних свобод людини. Правовим підґрунтям реалізації таких повноважень є: ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, порушені, має право на ефективний засіб правового захисту в державному органі, навіть якщо це порушення було скоєно особами, які діяли офіційно; ст. 55 Конституції України, згідно з якою право людини та громадянина на судовий захист проявляється у забезпеченні кожному права на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади; ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), згідно з якою регламентовано право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності та ст. ст. 303-308 КПК України, в яких передбачено механізм реалізації повноважень слідчими суддями з розгляду скарг.

Виконуючи свої повноваження, слідчий суддя є незацікавленою особою, яка забезпечує реалізацію гарантованих прав людини у разі порушення таких прав та може відновити їх ще на стадії досудового розслідування. З одного боку, повноваження слідчого судді є складовою механізму забезпечення законності функціонування правоохоронних органів, з другого - гарантією реалізації громадянами своїх законних прав [1,с. 48].

          За даними судової статистики у 2019 році слідчими суддями розглянуто: 57 тисяч скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, які полягають у невнесенні відомостей: про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) після отримання заяви про кримінальне правопорушення; про неповернення слідчим, прокурором тимчасово вилученого майна відповідно до вимог ст. 169 КПК України; про невиконання інших процесуальних дій, які слідчий або прокурор зобов'язані вчинити в установлений КПК України термін (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України) (з них задоволено 23,2 тисяч скарг, або 40,7% від розглянутих); 11,3 тисяч рішень слідчого або прокурора про припинення кримінального провадження (пункти 3, 4 ч. 1 ст. 303 КПК) (з них задоволено 7 тисяч, або 61,9% від кількості розглянутих); 1,6 тисяч рішень слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій (п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК) (з них задоволено 599, що з ставить 37,4% у складі розглянутих) [2].

Аналіз судової статистики дозволяє констатувати, що у більшості розглядуваних скарг слідчі судді, реалізуючи свої повноваження, у разі порушення прав людини задовольняють скарги останніх та відновлюють права учасників кримінального провадження.

До повноважень слідчого судді щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність слідчого або прокурора в ході досудового розслідування також належить повернення скарги або відмова у відкритті провадження.

          Реалізуючи ці повноваження, слідчий суддя може приймати рішення щодо: поновлення строків оскарження; про наявність підстав, передбачених

ч. 2 ст. 304 КПК України для повернення скарги; про можливість оскарження таких рішень, дій або бездіяльності в порядку ст. 303 КПК України; про забезпечення участі особи, яка подала скаргу на її розгляд. Слід зазначити, що з прийняттям у 2012 році КПК України інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора в ході досудового розслідування зазнав змін, а саме – розширення їхнього переліку. Відповідно, законом було розширено обсяг повноважень судді з розгляду зазначених скарг, підстави та порядок оскарження яких визначено в окремому розділі КПК України. Проте аналіз правозастосовчої практики свідчить про те, що в КПК України процедура оскарження передбачена не чітко, у зв'язку з чим неврегульованість окремих питань є передумовою прийняття слідчими суддями рішень, які виходять за межі наданих їм повноважень. Крім того, відсутність регламентації повноважень слідчого судді на стадії досудового розслідування в окремій нормі КПК України не узгоджується з вимогами ст. 19 Конституції України, згідно з якими посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України [3, с. 115].

          Недосконалість норм КПК України, що регламентують повноваження слідчого судді (ст. 303-313 КПК України) вимагає науково-теоретичного осмислення. У зв'язку з цим розгляд питань визначення повноважень слідчого судді є надзвичайно актуальним.

Теоретичні та практичні проблеми інституту дій слідчого cсудді ставали предметом дослідження у наукових працях О.М. Артамонова, Н.Г. Бабечка, Д.М. Валігури, В.І. Балагана, А.А. Гриньківа, І.В. Главюк, Ю.М. Грошового, В.В. Добрянського, Т.Г. Ілльової, А.Б. Ка- сумовий, Д.Є. Криклівця, М.В. Латоцького, М.А. Погорецького, С.А. Пшенички, В.Т. Нора, О. Авчаренко, В.В. Сидорова, А.В. Столітнього, Л.В. Черечукін, Т.О. Чорноморця, Д.В. Шиловий, А.Г. Яновський, А.І. Янківця та інших.

Об’єкт дослідження – слідчий суддя в кримінальному процесі в Україні.

Предмет дослідження – особливості ролі слідчого судді у забезпечення охорони прав і свобод у кримінальному провадженні.

Метою роботи є аналіз повноважень та ролі слідчого судді у забезпеченні охорони прав і свобод учасників кримінального процесу.

Відповідно до мети роботи, можна поставити наступні завдання:

1) розглянути статус слідчого судді;

          2) виділити функції слідчого судді;

3) проаналізувати світовий досвід функціонування слідчого судді;         

4) виділити недоліки впровадженої посади слідчого судді;

6) здійснити класифікацію повноважень слідчого судді по розгляду скарг на рішення, дії, бездіяльність слідчого або прокурора

7) здійснити класифікацію повноважень слідчих суддів у сфері реалізації принципів кримінального виробництва в Україні.

          Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

ВИСНОВКИ 

Інститут слідчих суддів порівняно молодий для українського кримінального процесуального законодавства. Інтерес вчених та практикуючих юристів до нього лише зростає. Тема класифікації повноважень досліджуваного суб'єкта у забезпеченні охорони прав і свобод учасників кримінального провадження є досить актуальною та дискусійною. У роботі проаналізовано запропоновані підходи до систематизації повноважень слідчих суддів. Викладена класифікація побудована у світлі реалізації слідчим суддею принципів кримінального процесуального законодавства, таких як верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, недоторканність права власності, доступ до правосуддя, розуміння термінів та інші.

Повноваження слідчого судді з розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність слідчого, або прокурора в ході досудового розслідування можна розділити на чотири групи: 1) залежно від етапів реалізації повноважень можна виділити підготовчі дії та судовий розгляд скарги; 2) залежно від видів процесуального рішення, яке уповноважене прийняти слідчий суддя в ході розгляду скарги, поділяються на: рішення про направлення ходу розгляду скарги; проміжні рішення; рішення, прийняті за результатами розгляду скарги; 3) залежно від процедури винесення слідчим суддею судового рішення його повноваження можна поділити на: ті, які слідчий суддя приймає у дорадчій кімнаті або без виходу до дорадчої кімнати; а також ті, прийняття яких можливе як у дорадчій кімнаті, так і без входу до неї; 4) залежно від строків, протягом яких слідчий суддя зобов'язаний реалізувати повноваження з розгляду скарги, їх можна поділити на: ті, які мають бути реалізовані не пізніше ніж сімдесят дві години з моменту надходження відповідної скарги і ті, які повинні бути реалізовані не пізніше п'яти днів.

Отже, враховуючи все вищевикладене, необхідність подальшого дослідження процесуального статусу слідчого судді та його ролі у забезпеченні охорони прав і свобод учасників кримінального провадження не викликає сумнівів. 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Чистяков Н.Ф. Про зміцнення гарантій прав обвинуваченого у кримінальному судочинстві. Проблеми правосуддя та кримінального права. – Київ, 2018. 187 с.

2. Аналіз стану здійснення судочинства у 2016 р. (за даними судової статистики). Державна судова адміністрація України, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду України. 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/ vsu.nsf/(documents)/8CB8A0D97939D5B8C2258041004441BB

3. Удалова Л.Д. Функція судового контролю у кримінальному процесі: [монографія]. Київ, 2015. 175 с.

4. Шаренко С.Л. Проблемні питання розгляду скарг на рішення, дії, бездіяльність слідчого чи прокурора. Журнал цивільного та кримінального судочинства. 2014. №5 (14). с. 44-50.

5. Постанова Жмеринського районного суду Вінницької області від 24 липня 2017 р. Справа №130/1794/ [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/67891316

6. Постанова Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 вересня 2016 р. Справа № 264/5485/16-к [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61739834

7. Постанова Суворівського районного суду м. Херсона від 22 квітня 2014 р. Справа № 668/5181/14-к [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/50152574.

8. Кримінальний процесуальний кодекс України: закон України від 13 квітня 2012р. № 4651-VI, База даних «законодавство України». URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651- 17

9. Шаповалова О.А. Повноваження слідчого судді в новому КПК України. URL: http://uajudges.org.ua/wp-content/ themes/2015/09/Повнов аж ення- слідчого-судді.pdf

10. Скрипіна Ю.В. Слідчий суддя у системі кримінально-процесуальної діяльності (порівняльно-правове дослідження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. Юрид. наук. Харків, 2018. URL: http://www.nbuv.gov. ua/ard/2005/05kovpsk.zip

11. Нагачевський С.В. Функції слідчого судді під час здійснення досудового розслідування. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2015. №3. с. 301-310.

12. Сіза Н.П. Повноваження слідчого судді щодо здійснення судового контролю в кримінальному процесі України. Журнал Національного університету «Острозька академія». Серія "Право". 2012. №2 (6). с. 1–21.

13. Попелюшко В.О. Слідчий суддя у кримінальному провадженні. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2014. №1 (9). с. 1-30.

14. Туманянц А.Р. Інститут слідчого судді за новим кримінальним процесуальним кодексом України. Університетські наукові записки. № 1 (45).2013. с. 293-299.

15. Див, напр.: Головко Л.В. Дізнання та попереднє слідство у кримінальному процесі Франції. Київ: Фірма «СПАРК», 2015. 130 с.

16. Гуценко К.Ф., Головко Л.В., Філімонов Б.А. До реформи 1974 суб'єктом зазначеної функції виступав і слідчий суддя ФРН. Див: Кримінальний процес країн. Київ, 2012. с. 294.

17. Смирнов А.В. Передмова, Коментар до Кримінально-процесуального кодексу. Львів, 2013. с. 21-22.

18. Стойко Н.Г. Кримінальний процес західних держав: порівняльне теоретико-правове дослідження англо-американської та романо-німецької правової систем. Монографія. Львів: Вид. Будинок Львів. пол. ун-ту, 2016. с. 17.

19. Відповідно до Закону від 15.06.2000 р. № 2000-516 «Про захист презумпції невинності та прав потерпілих» частина повноважень слідчого судді (підкреслимо, саме юрисдикційний характер), як відомо, перейшла до судді зі свободи та ув'язнення.

          20. Головко Л.В. Інститут судового контролю за попереднім ув'язненням у континентальних формах кримінального процесу. http://www.lprc.ua/ua/index.php?option=com_content&task=view&id=112

21. Судячи з публікацій, в аналогічному напрямі передбачається реформувати досудове провадження в Україні, де також обговорюються питання, пов'язані з повною відмовою від такої форми розслідування, як попереднє слідство. Див: Україна: Ліквідація досудового слідства. http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=1410455

22. Комітету міністрів держав-членів Ради Європи від 27 вересня 2016 року «Про тимчасове ув'язнення, умови, в яких воно виконується і створення гарантій проти зловживань», УПС «КонсультантПлюс» .

23. Ковтун Н.М. Предмет судового слідства у судово-контрольні х виробництвах, Кримінальний процес. 2017. № 3. с. 14-19.

24. Муратова Н.Г. Система судового контролю у кримінальному судочинстві: питання теорії, законодавчого регулювання та практики: Автореф. дис. …докт. Юрид. наук. Вінниця, 2014. с. 10,

25. Збоєв А.С. Механізм судового контролю у досудовому провадженні: Автореф. дис канд. Юрид. наук. Чернігів, 2014. с. 18

26. Ковтун Н.М., Суслова Є.В. Ефективність оперативного судового контролю, Кримінальну судочинство. 2010. № 3. с. 6-14.

27. Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи 1685 (2019) «Про політично мотивовані зловживання у системі кримінального правосуддя держав-членів Ради Європи», УПС «Консультант Плюс»

28. Ковтун Н.М. Про вирішення внутрішнього переконання суддів у судово-контрольних провадженнях та стадіях кримінального судочинства: питання тактики або стратегії судової перевірки, Наукові праці Київської академії економіки та права: Вип. №24. Київ: КАЕП, 2019. с. 265-286.

29. Збоєв А.С. Механізм судового контролю у досудовому провадженні Росії: Автореф. дис канд. Юрид. наук. Чернівці, 2014. с. 18

30. Судовий контроль у кримінальному процесі: навчальний посібник для студентів вузів, які навчаються за спеціальністю «Юриспруденція». - 2-ге вид., Перероб. та дод. Київ: ДАНА: Закон і Право, 2019. 847 с.

31. Ковтун Н.М. Оперативні судово-контрольні провадження, що реалізуються за правилами статті 165 КПК України, Кримінальний процес. 2010. №1 (61). с. 8–16.

32. Ковтун Н.М., Ярцев Р.В. Практика функціонування судового контролю, що реалізується в порядку статті 125 КПК України, Кримінальний процес. 2017. № 11 (35). с. 22–37.