ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ
1 ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІНТЕГРАЦІЇ В ПІВДЕННО-СХІДНІЙ АЗІЇ………………………………………………………………………5
1.1
Основні етапи розвитку інтеграційних процесів в Південно-Східній Азії…………………………………………………………………………………….5
1.2 Особливості азіатського регіоналізму…………………………………..10
РОЗДІЛ
2. ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ПІДЕННО-СХІДНІЙ АЗІЇ ЧЕРЕЗ ДІЯЛЬНІСТЬ АСЕАН……………………………………………………………15
2.1
Створення та розвиток АСЕАН…………………………………………15
2.2 Основні напрямки діяльності АСЕАН………………………………….19
РОЗДІЛ
3. «ЗОВНІШНІЙ КОНТУР» ІНТЕГРАЦІЇ КРАЇН ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ……………………………………………………………………..22
3.1
Відносини країн Південно-Східної Азії зі США та Китаєм……………22
3.2 Відносини країн Південно-Східної Азії з Індією та Японією………….24
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….30
ВСТУП
Актуальність дослідження зумовлена тим,
що в сучасному світі, що характеризується процесами глобалізації та інтеграції,
при цьому помітну роль у мирополітичних процесах поряд з національними
державами починають грати регіональні об'єднання, в результаті чого одним із
тренів сучасного світового розвитку став процес регіональної інтеграції.
Інтеграційні процеси отримали імпульс до інтенсивного розвитку в різних
регіонах світу, одним із прикладів можна назвати АСЕАН, - структура, яка
розвиває багатосторонні та дружні стосунки з іншими країнами. Вона є однією з
регіональних структур, діяльність якої має сьогодні не лише регіональний, але
певною мірою глобальний вимір.
Південно-Східна
Азія - це регіон із найбільшою життєздатністю та потенціалом зростання у
світовій економіці. Як регіональна інтеграційна організація з важливим
політичним та економічним впливом АСЕАН стала важливим партнером для великих
держав в АТР.
Термін
інтеграція в політичній науці означає процес об'єднання ряду країн в одне ціле,
як наслідок, країни-учасники діє як одне об'єднання, в якому країни-учасники
взаємопов'язані і взаємодіють, найголовніше, є тим, що в результаті об'єднання
країни-учасники можуть отримати більше вигод за умови, якщо вони діють як ціле,
ніж діють окремо. Крім АСЕАН, також можна назвати інші приклади інтеграції: ЄС,
НАФТА та інші. Проте, порівнюючи з інтеграцією в АСЕАН, результат і вплив цих
перерахованих організацій не такі значні, як АСЕАН. Нині АСЕАН із чисельністю
населення 642,07 мільйона осіб, сукупним ВВП 2,7 трильйона доларів,
зовнішньоторговельних оборотом 2,6 трильйона доларів – одна з найбільших
регіональних організацій. А регіон Південно-Східна Азія забезпечує дві третини
світового зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) та становить 60%
світового ВВП.
У
цьому регіоні присутні найбільші економіки світу — Сполучені Штати, Китай та
Японія, також Індія, економіки цих країн відіграють велику роль у світі,
відповідно, АСЕАН, що характеризується економікою, що швидко розвивається, слід
розглянути своє ставлення з країнами АТР.
США
- найпотужніша держава у світі, і залишаються важливим торговим партнером
АСЕАН: загальний обсяг двосторонньої торгівлі в 2022 році досяг 294,7 млрд.
доларів США, що робить його другим за величиною торговим партнером АСЕАН. Китай
є головним партнером АСЕАН, економічні та політичні відносини Китаю та АСЕАН
невіддільні один від одного. Між країнами АСЕАН та Японією розвивається міцне співробітництво,
особливо в таких сферах, як вирішення проблем поширення зброї масового враження,
морської безпеки та свободи судноплавства.
Об'єкт дослідження – країни
Південно-Східної Азії.
Предмет дослідження - інтеграція країн
Південно-Східної Азії через організацію АСЕАН у межах Азіатсько-Тихоокеанського
регіону (АТР).
Метою дослідження є характеристика
інтеграції країн Південно-Східної Азії завдяки діяльності організації АСЕАН в
регіоні.
Для
досягнення цієї мети поставлено такі завдання:
1)
простежити основні етапи розвитку інтеграційних процесів в Південно-Східній
Азії;
2)
розглянути особливості азіатського регіоналізму;
3)
дослідити створення та розвиток АСЕАН;
4)
виділити основні напрямки діяльності АСЕАН;
5)
відносини країн Південно-Східній Азії з
США та Китаєм;
6)
відносини країн Південно-Східній Азії з Індією та Японією.
У
роботі використовуються такі методи:
дедукція, індукція, аналіз, аналогія.
Теоретико-методологічну
основу дослідження становили дослідження Костюка Г.М, Галищевського Н.В,
Міщенко Я.В., Короленка А.С, інформація, взята з офіційних сайтів The
Association of Southeast Asian Nations,.
Структура роботи включає вступ, три розділи, висновки та список використаних джерел.
ВИСНОВКИ
Дослідження
інтеграційних процесів у Південно-Східній Азії дає цінну інформацію про
динаміку та складність регіональної інтеграції в цьому динамічному та
різноманітному регіоні. Завдяки дослідженню історичного фону, інституційних
рамок, економічного співробітництва та соціально-культурних аспектів стає
очевидним, що Південно-Східна Азія досягла значного прогресу у своєму прагненні
до регіональної інтеграції. З аналізу, проведеного в даній курсовій роботі,
можна зробити наступні висновки.
Історичний
контекст Південно-Східної Азії дає змогу зрозуміти чинники, що сформували
інтеграційні процеси в регіоні. Спадщина колонізації, формування АСЕАН і досвід
регіональних конфліктів вплинули на підхід регіону до інтеграції.
Створення
АСЕАН як основної інституційної основи регіонального співробітництва зіграло
вирішальну роль у просуванні інтеграції в Південно-Східній Азії. Принципи АСЕАН
щодо невтручання, досягнення консенсусу та поступовості забезпечили стабільну
основу для регіональної співпраці.
Економічне
співробітництво було ключовим рушієм інтеграції в Південно-Східній Азії. Такі
ініціативи, як Економічне співтовариство АСЕАН (AEC), угоди про вільну торгівлю
та регіональні рамки економічної інтеграції сприяли лібералізації торгівлі,
інвестиційним потокам і розвитку регіональних ланцюгів постачання.
Соціально-культурні
виміри інтеграції в Південно-Східній Азії підкреслюють важливість зв’язків між
людьми, культурних обмінів і збереження регіональної ідентичності. Такі
ініціативи, як «Культурна спадщина АСЕАН», молодіжні обміни та освітня
співпраця сприяють почуттю приналежності та солідарності між державами-членами.
Інтеграційні
процеси в Південно-Східній Азії стикаються з різними викликами, включаючи
диспропорції в економічному розвитку, різні політичні системи та конкуруючі
територіальні претензії. Однак ці виклики також створюють можливості для
співпраці, діалогу та досягнення спільних інтересів.
АСЕАН
відіграє центральну роль у сприянні інтеграційним процесам у Південно-Східній
Азії. Його роль як платформи для діалогу, досягнення консенсусу та вирішення
конфліктів сприяла миру, стабільності та співпраці в регіоні.
Залучення
зовнішніх держав, таких як Китай, Японія та Сполучені Штати, має як позитивні,
так і негативні наслідки для інтеграції в Південно-Східній Азії. Хоча зовнішнє
залучення може сприяти економічному зростанню та розвитку, воно також може
створювати геополітичні складності та проблеми для регіональної єдності.
Інтеграційні
процеси в Південно-Східній Азії мають надавати пріоритет інклюзивному та
сталому розвитку. Це включає усунення соціально-економічної нерівності,
сприяння екологічній стійкості та забезпечення участі всіх верств суспільства в
отриманні переваг інтеграції.
Майбутні
перспективи інтеграції в Південно-Східній Азії багатообіцяючі. Посилення
взаємопов’язаності регіону, зростання середнього класу та розвиток технологій
створюють можливості для глибшої інтеграції та регіональної співпраці.
Для
подальшого посилення інтеграційних процесів у Південно-Східній Азії можна
зробити кілька рекомендацій. Вони включають зміцнення інституційних механізмів,
усунення соціально-економічних розбіжностей, сприяння зв’язку та розвитку
інфраструктури, поглиблення економічної інтеграції та сприяння обміну між
людьми.
На завершення, курсова робота з інтеграційних процесів у Південно-Східній Азії надала комплексний аналіз історичних, інституційних, економічних та соціально-культурних аспектів регіональної інтеграції. Незважаючи на виклики, Південно-Східна Азія досягла значного прогресу у своєму прагненні до інтеграції, де АСЕАН відіграє центральну роль. Майбутні перспективи регіону багатообіцяючі, і, вирішуючи визначені проблеми та реалізовуючи рекомендовані стратегії, Південно-Східна Азія може продовжувати поглиблювати свою інтеграцію та стати динамічною та згуртованою регіональною спільнотою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Білорус О.Г., Лук’яненко Д.Г. та ін.
Глобалізація і безпека розвитку. – К.: КНЕУ – 2001.
2. Вергун А.М. Концепція сталого розвитку в
умовах глобалізації / А.М. Вергун, І.О. Тарасенко // Вісник КНУТД. – 2014. – No
2. – С. 207–208.
3. Гаевская О.Б. Управління міжнароднох
співпраці. Монография. – К.: МАУП – 1999
– 168 с.
4. Ганущак-Єфіменко. Л.М. Економічна
інтеграція / Ганущак-Єфіменко. // Актуальні проблеми економіки. – 2015.
5. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в
глобальному середовищі. – К.: Україна – 1997.
6. Глобальна торгова система: розвиток
інститутів, правил, інструментів СОТ. Монографія./ За ред. Циганкової Т.М. –
К.: КНЕУ – 2003 – 660 с.
7. Глобальні трансформації і стратегії
розвитку./ За ред. Білоруса О.Г. – К.: ВІПОЛ – 1998.
8. Домінік Мартен, Жан-Люк Мецжер, Філіп П’Єр.
Соціологія глобалізації. – К.: КМ Академія. – 2005.
9. Євдокимов А. І. Економічна глобалізація і
проблеми національної та міжнародної безпеки / А. І. Євдокимов, Л. В. Грук. //
Науково-виробнича компанія "Ріст" ISSN 1818-3395. – 2011. – С. 38.
10. Губський
Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.: Україна – 1997.
11. Козак Ю. Г. Міжнародна економіка: в
питаннях та вiдповiдях [текст] підруч. / Ю. Г. Козак. – К.: Центр учбової
літератури, 2017. – 228 с.
12. Лук’яненко Д.Г., Поручник А.М., Циганкова
Т.М. Міжнародна економіка. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ – 1999 – 73 с.
13.
Лук’яненко Д.Г. Економічна інтеграція і
глобальні проблеми сучасності. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ – 2005 – 203 с.
14. Пахомов Ю.Н., Лук’яненко Д.Г., Губський
Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. – К.:
Україна – 1997.
15. Рябінін Є. Сучасні проблеми та перспективи
АСЕАН / Є. Рябінін // Зовнішні справи. – 2011. – No 3. – С. 42–45.
16. Світова економіка. Навчальний посібник. /
За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського, Н.С. Логвінової. – К.: «ЦУЛ». – 2010.
17. Філіпенко А.С., Рогач О.І., Шнирков О.І. та
ін. Світова економіка. Підручник. – К.: «Либідь» – 2000. – 582 с.
18. Циганкова Т.М. Міжнародні організації.
Навчальний посібник. – К. – 1998.
19. Шергін С. Комплексні проблеми інтеграції в
АТР: від Пусанського до Ханойського саміту АТЕС / С. Шергін // Політика і час.
– 2007. – No 6. – С. 24–28. Шергін С. Рушійні сили Азійсько-Тихоокеанського
регіону / С. Шергін // Зовнішні справи. – 2009. – No 2. – С. 36–39.
20. Міжнародна економічна інтеграція // Митна
енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін. — Хм. : ПП Мельник
А. А, 2013. — Т. 2 : М — Я. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
21. General Agreement on Tariffs and Trade.
Article XXIII. The results if the Uruguay Round of Multilateral Trade Negotiations.
The Legal Text. Cambridge University Press, 1999. Р. 457.
22. Asia-Europe
Cooperation and the role of Vietnam/ edited by Nguyen Duy Quy, Nguyen Thu My,
Duong Phu Hiep.Vietnamese Acadamy of social sciences. –Hanoi: National
Political Publishers, 2004. – P.25.
23. Asia-Europe Cooperation and the role of
Vietnam/ edited by Nguyen Duy Quy, Nguyen Thu My, Duong Phu Hiep.Vietnamese
Acadamy of social sciences. –Hanoi, 2004. – P.26.
24. Baume S. Hans Kelsen and the Case for
Democracy. Colchester, 2012. P. 29. Balassa B. Towards a heory of Economic
Integration // Kyklos. 1961. Vol. 14. Iss. 1. P. 1.
25.
Paulson S. L., Stolleis M. Hans Kelsen: Staatsrechtslehrer und
Rechtstheoretiker des Jahrhunderts. Tübingen, 2005. S. 324.
26. Parsons T., Shils E. Toward a general
theory of action. Cambridge ; Mass., 1952. Bull H. International theory: the
case for a classical approach // World Politics.
Apr. 1966. Vol. V. P. 18.
27. Rueland J. The Asia-Europe Meeting (ASEM):
Towards a New Euro-Asean Relationship. Universitat Rostick (Rostock Information
zu Politik und Verwaltung.5). – 2006. – P.16-17.
28. Schulz M., Söderbaum F., Öjendal J.
Regionalization in a globalizing world: a comparative perspective on forms,
actors, and processes. N. Y., 2001. P. 5.
29. Tinbergen J. International Economic
Integration. Amsterdam, 1954. P. 78.
30. Lay Hwee Yeo. Political Cooperation between
the EU and ASEAN: Searching for a Long- Term Agenda and Joint Projects // EU -
ASEAN: facing economic globalisation. / Editers: Paul J. J. Welfens, Cillian
Ryan, Suthiphand Chirathivat, Franz Knipping. – Berlin –London, 2009. .- Р.47.
31. Payne A., Gamble A. The Political Economy
of Regionalism and World Order / Anthony Payne, Andrew Gamble // Regionalism
and World Order. – L. : Macmillan Press Ltd., 1996.– P. 1-20.
32. The Reluctant Politician: Ismail’s Struggle
to form Malaysia and ASEAN // New Straits Times-Malaysia News Online, 02. 01.
2007.
33. Schif M., Winters L. A. Regional
Integration and Development. he International Bank for Reconstruction and
Development. he World Bank; Univ. Press, 2003. P. 1–6 ; World Bank Development
Report 2009: Reshaping Economic Geography. P. 23 // World Bank [oicial website]. URL: http://www-
wds.worldbank.org/external/default/WDSContentServer/WDSP/IB/2008/12/03/00033303_20081203234958/Rendered/PDF/437380REVISED01BLIC1097808213760720.pdf
34. Deichmann U., Gill J. he Economic Geography
of Regional Integration // Finance and Development : A quarterly magazine of
the IMF. Dec. 2008. Vol. 45. No 4. URL:
http://www.imf.org/external/pubs/t/fandd/2008/12/deichmann.htm
35. World Investment Report 2015: Non-equity
modes of international production and development UNCTAD [Електронний ресурс].
– Режим доступу : http://www.unctad- docs.org/files/UNCTAD-WIR2011-Full-en.pdf
36. El
Mercado Común del Sur (MERCOSUR) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.mercosur.int/
37. World economy: Global FDI: the rocky road to recovery [Електронний ресурс].Режим доступу: http://viewswire.eiu.com/index.asp?layout=VWArticleVW3&article_id=1195298904&c ountry_id=1510000351
Немає коментарів:
Дописати коментар