ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ
1. СУТНІСТЬ І ЗМІСТ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
2.1
Зміст національної безпеки країн Євросоюзу
2.2 Загрози національній безпеці Євросоюзу
РОЗДІЛ
2. ІНДЕКС НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
2.1
Аналіз складових національної безпеки країн ЄС
2.2 Загальний рейтинг національної безпеки країн Євросоюзу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми роботи обґрунтована
тим, що загрози у сфері національної безпеки хоч і поділяються на зовнішні та
внутрішні, але, проте, і внутрішні та зовнішні загрози мають комплексний
характер. Це означає, що державна безпека піддається впливу з боку різних
факторів. На неї значно впливають політичні, економічні, соціальні, екологічні
та інші фактори. Саме тому у цій роботі будуть розібрані питання співвідношення
внутрішніх та зовнішніх загроз.
Техногенні
та екологічні катастрофи, вичерпання природних ресурсів, соціальні конфлікти та
демографічна ситуація призвели до рішучої необхідності пошуку нової форми
безпеки з метою виживання як окремих людських спільнот, так і всього роду.
Процеси глобалізації ще більшою мірою зміцнили взаємозалежність людини і
суспільства, природи та суспільства. Науково-технічний прогрес XX століття не
лише сприяв сильному підвищенню продуктивності та покращенню якостей умов
праці, зростанню інтелектуального потенціалу та добробуту суспільства, але й
викликав велику кількість глобальних загроз.
Сучасний підхід до політики безпеки
держав звертає увагу не на запобігання світовій війні, ймовірність якої,
звичайно ж, збереглася, а на сукупність локальних військових конфліктів та
ширші соціально-економічні явища.
Цей
підхід, меншою мірою спрямований на військово-політичні процеси, вивчає
проблеми, пов'язані з глобалізацією економіки, постачанням енергоресурсів,
злочинністю, регіональною політичною нестабільністю, тероризмом та корупцією,
обігом наркотиків, деградацією довкілля людини. Зовнішні фактори політики
безпеки становлять актуальність дослідження і у зв'язку з негативними
наслідками глобалізації.
Глобалізація
економіки формує всі умови поширення міжнародної економічної злочинності. Це —
незаконне ввезення-вивезення капіталу, відмивання грошей, митні та податкові
маніпуляції, незаконний обіг зброї, що сприяє розвитку тероризму.
Актуальність теми представленого
дослідження також пов'язана із політичними та соціально-економічними змінами
всередині Євросоюзу. Політика безпеки країн Євросоюзу висунула до головних
завдань теоретичне обґрунтування безпеки особистості, суспільства та держави, а
також шляхів узгодження їхніх інтересів у соціально-політичній діяльності.
Об'єкт дослідження – країни Європейського
союзу.
Предмет дослідження – ключові чинники
гарантування національної безпеки країн Євросоюзу.
Мета дослідження – дослідження політики
національної безпеки країн Європейського Союзу як чинник безпеки всього
континенту.
Завдання дослідження:
1)
простежити зміст національної безпеки країн Євросоюзу;
2)
виділити загрози національній безпеці Євросоюзу;
3)
розглянути механізм забезпечення національної безпеки Євросоюзу;
4)
проаналізувати складові національної безпеки країн ЄС
5)
дати загальний рейтинг національної безпеки країн Євросоюзу.
Основними
науково-літературними джерелами даного дослідження є праці
географів-суспільнознавців та ресурси мережі Інтернет.
У
дослідженні застосовувалися такі методи:
діяльнісно-геопросторовий підхід; геополітичний; системно-структурний;
історичний; порівняльно-географічний графічний; картографічний,
бібліографічний; бальний.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, дхох розділів, висновків та списку використаних джерел.
ВИСНОВКИ
У ході дослідження було
досягнуто всіх поставлених завдань. Було зроблено висновок, що під національною
безпекою слід розуміти основні напрямки діяльності держави, що надають
захищеність ключових інтересів особистості, суспільства та безпосередньо самої
держави, а також способу життя особистості та національних цінностей від
широкого спектру зовнішніх та внутрішніх загроз, що відрізняються за своєю
природою, в яких знаходить своє відображення його та громадське призначення та
сутність.
Національна безпека є
безпосереднім показником стану суспільства, довкілля його, що означає здатність
даного суспільства витримувати дію руйнівних факторів і адаптуватися до
мінливих умов таким чином, щоб зберігати гідну якість життя.
В даний час існує понад
триста п'ятдесят видів національної безпеки, у зв'язку з цим, з метою систематизації
та аналізу окремих видів безпеки ми розглянули класифікацію досліджуваної
категорії. Такі основні елементи системи національної безпеки, як національні
інтереси та національні загрози, можуть бути покладені в основу класифікації
національної безпеки.
Виділивши ключові
складові національної безпеки в рамках наукової роботи розрахований індекс
національної безпеки по кожній країні Європейського союзу. Результати
розрахунку індексів за складовими національної безпеки, такими як державна
безпека, громадська безпека, екологічна безпека, економічна безпека та безпека
особистості відображені на карті у програмі Quantum GIS. В результаті нанесення
даних на картографічний матеріал представлено атлас національної безпеки країн
Євросоюзу. А також розроблена універсальна модель, яка дозволяє давати оцінку
національної безпеки для будь-якої країни.
Найбільш високий індекс національної безпеки мають: Німеччина (7.4), Франція (7.0), Австрія (6.9), Португалія (6.8) та Бельгія (6.8). Найбільш низький індекс національної безпеки мають Мальта (3.5), Кіпр (4.1), Естонія (4.4), Литва (4.4).
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бабанчук М.Ю. Генезис
принципу лояльного співробітництва у Європейському праві. Історія держави й
права. 2017. №1.
2. Бирюк А.Д. Нариси
теорії та політичного аналізу міжнародних відносин. Миколаїв: Науково-освітній
форум із міжнародних відносин, 2019.
3. Винограденко Є. Ю.
Кількісний аналіз економічної інтеграції Європейського союзу та Євразійського
економічного союзу: методологічні підходи. Вінниця: Євразійський банк розвитку,
Центр інтеграційних досліджень, 2014. 57 с.
4. Ворона В.Г. Політика
європейської інтеграції. Київ: Професіонал, 2017.
5. Гевко, С. Ю.
Європейський Союз та євразійське економічне співтовариство: подібність та
відмінність процесів інтеграційного будівництва: монографія. Харків: ТОВ
«Віктор медіа», 2013. 239 с.
6. Гранчук А. Г. Основи
регіональної економіки: підручник для вузів. Луцьк, 2020.
7. Дерга С.А.,
Європейська інтеграція та еволюція. Революція державних інститутів: сутність,
динаміка та загрози громадській безпеці. Закон і право. 2017. №7.
8. Євразійський регіон:
економічна, соціальна та політична географія. Міжнародні процеси: Навч. пос.
Відп. ред. А.В. Таран; Суми, 2011. 315 с.
9. Європейський Союз та
регіональні конфлікти. За ред. Н.К. Арбатова, Умань: ІМЕМО РАН, 2011.
10. Іржа В., Кузнєцова Є.
Об'єднана Європа на шляху до лідерства у світовій політиці. МЕМО. 2012. №4. З.
3-14.
11. Коноваленко Н.А.
Сила, насильство, безпека: сучасна діалектика взаємозв'язків. Нариси теорії та
політичного аналізу міжнародних відносин. Львів: Науково-освітній форум із
міжнародних відносин, 2019.
12. Кацура С. Ю.,
Калініченко. Введення в право Європейського Союзу. Чернігів: "Ексмо",
2010.
13. Кацура С.Ю. На шляху
до Європейської Конституції: Європейський конвент та перспективи
Конституційного договору (Конституції) Європейського Союзу. Конституційне право:
східноєвропейський огляд. №1 (42). – 2007.
14. Лисенко В.М. Україна
та ЄС у стратегічній перспективі. Міжнародне життя. 2020. № 1.
15. Михайленко С.А.
Військові потенціали країн світу. Наука та військова безпека.
Науково-теоретичний додаток до журналу Армія Міноборони України. №1, 2014.
16. Політика ЄС у Азії.
Рада Європейського Союзу. Брюссель. Листопад 2021 року.
17. Ротанський А.
Формування нової європейської системи безпеки. Світова економіка та міжнародні
відносини. 2018. № 6.
18. Рябчук Ю.І.
Європейська оборонна ідентичність та Україна. Центр французьких досліджень,
Інституту Європи РАН. 2004.
19. Семенюк А.С. Загальна
зовнішня політика та безпекова політика ЄС - випробування Сходом. Вісник ДГУ,
№324, липень, 2019, с. 196 – 199.
20. Сергієнко Г.М.
Міжнародний досвід вироблення та прийняття рішень у галузі національної безпеки.
Військово-цивільні відносини у демократичному суспільстві, наукові доповіді
№51, 2018.
21. Торба А.В. Сучасні
міжнародні відносини. 2016.
22. Фома І.П. Зовнішні
аспекти забезпечення національної економічної безпеки ЄС. Проблеми глобальної
безпеки Миколаїв: Вид. ІНІОН, 1995.
23. Хрипюк Людмила ЄС,
ЗЕС, НАТО та проблеми європейської безпеки. Український журнал міжнародного
права та міжнародних відносин 2019 № 1.
24. Чернюк У.
Західноєвропейський союз тіні НАТО. Міжнародне життя № 10. 2018.
25. Макар В.Л.
Національна безпека: цінності, інтереси та цілі. Військова думка. 2015. № 6.
26. Н.В. Калина:
«Політична та економічна географія світу». Частина 3. Типологія країн сучасного
світу: Навчальний посібник. Вид. 2-ге, випр. та дод. Суми, 2018 р. 77 - 82 с.
27. Натан Р.П., Хоффманн
Е.П. Сучасний парламентарізм. Міжнародне життя. 2021. №1. З. 42-43.
28. Носенко М. Євросоюз
та Центральна Азія. Сучасна Європа. 2016. Вип. IV. С. 11, 12
29. Юрчик Т. Європейський
Союз у системі європейської безпеки. Розширення Європейського Союзу та Україна.
Миколаїв, 2015.
30. Циганюк П.А. Теорія
міжнародних відносин. Навч. допомога. Київ: Гардаріки, 2013. 590 с. ISBN
5-8297-0106-5
31. Шинкаренко Г.Р.
Просунуте співробітництво в договорі, який започатковує конституцію для Європи.
Право і політика. 2017. №4.
32. Шишка Ю.В. Інтеграція та дезінтеграція: коригування концепції. Світова економіка та міжнародні відносини. 2013. №10.
Немає коментарів:
Дописати коментар