Курсова "Порівняльний аналіз вирішення етнічних конфліктів Росії та Бельгії"

етнічні конфлікти Росії та Бельгії


ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРІЯ,  МЕТОДОЛОГІЯ,  ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ КОНФЛІКТОЛОГІЇ.  КОНФЛІКТОЛОГІЯ  ЯК  НАУКА
1.1  Сучасні концепції протиріч і конфліктів як суспільних явищ 
1.2 Чинники формування національних конфліктів
1.3   Специфіка етнічної конфліктності в науковому вимірі 
1.4 Історичні формування вітчизняної конфліктології та етапи конфліктології як наук
1.5 Теоретико-методологічні параметри та джерела дослідження етнічних протиріч

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИРІШЕННЯ ЕТНІЧНИХ КОНФЛІКТІВ У РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ
2.1. Історія розвитку конфліктів в СРСР
2.2. Історія розвитку конфліктів у Російській Федерації
2.3 Проблеми міжетнічних конфліктів у Російській Федерації
2.4 Політичні конфлікти та протистояння в Російській Федерації
2.5 Етнонаціональний чинник Росії в формуванні конфліктів

РОЗДІЛ 3. БЕЛЬГІЙСЬКИЙ ЕТНІЧНИЙ КОНФЛІКТ І ЙОГО ПОЛІТИЧНЕ ВИРІШЕННЯ
3.1 Особливості бельгійського етнічного конфлікту
3.2 Історія етнічного конфлікту у Бельгії
3.3 Конституційні особливості Бельгійського Королівства
3.4 Особливості управлінської реформи Бельгії
3.5 Етнічна ідентифікація і мобілізація в Бельгійському Королівстві
3.6 Політичне рішення бельгійського етнічного конфлікту: утворення спільнот і областей


РОЗДІЛ  4. ГЕОПОЛІТИЧНИЙ  ПРОГНОЗ  ВИРІШЕННЯ ЕТНІЧНИХ КОНФЛІКТІВ БЕЛЬГІЇ ТА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
4.1 Налагодження державної політики для вирішення етнічних конфліктів.
4.2 Інтеграція етнічно різнорідного населення, для вирішення суперечностей
4.3 Інші шляхи вирішення проблем етнічних конфліктів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми. У більшості країн світу існують численні невирішені міжетнічні, міжнаціональні проблеми, що є найбільш небезпечними для миру як в середині певної держави, так і світу в цілому. Порушення злагоди між різними етнічними групами, які проживають на території однієї держави, може призвести до кривавих, драматичних подій (наприклад, у РФ), до зміни державного устрою (наприклад, у Бельгії), розпаду держави (СРСР). На жаль, міжетнічні проблеми мають виражену тенденцію до посилення їх інтенсивності. 
Деякі дослідники вважають, що найбільшого загострення етносоціокультурних проблем і протиріч можна очікувати в 2016–2020 рр. У цей період досить імовірно поширення екстремізму та міжнародного тероризму не лише на Близькому Сході, в Північній і Тропічній Африці, а й у країнах ЄС, в Росії та інших країнах СНД, особливо на російському Північному Кавказі.
У зв’язку з цим актуальним є вивчення напрямів державно-правового регулювання міжетнічних відносин Російської Федерації та Бельгії. 
Однак міжетнічна проблематика є багатоаспектною та потребує подальшого вивчення. Зазначу, що регулювання міжетнічних відносин, шляхи збереження міжетнічної злагоди в середині країни становлять значний інтерес і для України, яка є поліетнічною державою. Тому в цій курсовій роботі було поставлено за мету зробити аналіз та узагальнити досвід Бельгії та РФ у врегулюванні міжетнічних проблем та на підставі цього надати пропозиції щодо оптимізації державно-правового регулювання міжетнічних відносин в Україні.
Публікації по даній темі. Процес формування етнічної конфліктології, як галузі науки, започаткували у другій половині XX ст., попри те, що інтерес дослідників різних епох до проблеми конфлікту відомий давно. Спочатку основна увага вчених (Г. Спенсер, Л. Козер, Г. Зіммель, К. Боулдінг, Л. Крісберг) спрямовувалась на вивчення причин і функцій конфлікту в соціумі. Р. Дарендорф одним з перших розробив факторну методологію аналізу ступеня насильства й інтенсивності соціальних конфліктів. У 50-х рр. XX ст. на Заході вийшли праці, присвячені теоретичному аналізу етнічних конфліктів. У 80-х рр. Д. Горовіц, один з зачинателів даного напряму в науці, писав, що “аж до недавнього часу сфера етнічних відносин була тихою заплавою у суспільствознавстві, і першою відповіддю на зростаючу хвилю етнічних конфліктів було трактування їх як епіфеноменів” [17]. 
Хочу зазначити, що моделі та проблеми етнонаціональної політики певною мірою розкриті у працях вітчизняних та зарубіжних учених. Серед вітчизняних дослідників етнополітичних процесів слід відзначити праці О. Антонюка, І. Варзаря, В. Євтуха, О. Картунова, Г. Касьянова, І. Кириченко, А. Кіссе, В. Котигоренка, І. Кресіної, О. Кривицької, І. Кураса, Ю. Левенця, А. Леонової, Л. Лойко, О. Майбороди, О. Маруховської, Л. Нагорної, В. Небоженка, М. Обушного, І. Оніщенко, В. Панібудьласки, М. Панчука, Г. Перепелиці, М. Рибачука, С. Римаренка, Ю. Римаренка, М. Степика, Т. Татаренко, М. Товта та ін. Саме їх теоретичні напрацювання дали змогу грунтовно проаналізувати сучасні моделі етнонаціональної політики. 
У працях вчених висвітлено окремі аспекти формування і реалізації етнонаціональної політики в західних (зокрема Бельгії) і посткомуністичних країнах (зокрема Російської федерації): проблеми теорії етносу і нації, етнонаціонального розвитку, міжетнічних відносин, етнічних конфліктів, державного управління у сфері здійснення етнонаціональної політики. Більшість вчених вважає, що міжетнічні суперечки та проблеми взаємин між нацією-державою і етнічними спільнотами актуальні в суспільствознавчому дискурсі тією мірою, в якій розвивається етнічна і національна ідентичність та прагнення для її збереження відновлювати адекватні політичні, соціальні і культурні умови, якою мірою вони стають об’єктом теоретичного аналізу та цілеспрямованої практичної політики. 
Метою дослідження є порівняльний аналіз основних моделей вирішення етнічних конфліктів в Російській Федерації і Бельгії та виявлення їх адекватності сучасним умовам.

Відповідно до мети проведення дослідження вирішувалися такі завдання:
- типологічний аналіз етнічних конфліктів на території РФ та Бельгії і вироблення на цій основі певних теоретичних моделей вирішення конфліктів;
-  з’ясування проблеми міжетнічних конфліктів в РФ та Бельгії:
- формулювання стратегічних напрямків вирішення етнічних та мовних проблем на найближчі роки.
- визначення основних проблем розвитку етнічних територій, запропонувати шляхи їх подолання;
- розробка концепції розвитку етнічних території досліджуваних країн з метою налагодження відносин між центром і цими територіями.
Наукова новизна полягає у вивченні поточного стану та можливостей вирішення етнічних суперечностей та конфліктів на території РФ та Бельгії.
Об'єкт дослідження – етнічні конфлікти на території Російської Федерації та бельгії.
Предмет дослідження – методика дослідження вирішення етнічних конфліктів на території Російської Федерації та Бельгійського Королівства.
Методами дослідження є методи районування, swot-аналізу, порівняльно-географічний, групування, літературний, статистико- економічний, моделювання, історичний (ретроспективний).
Джерельною базою під час написання роботи були підручники, статті, джерела Інтернет, статистичні дані, рекламні матеріали.
Структура роботи.  Курсова робота складається зі вступу, чотирьох  розділів, висновків, списку використаних джерел.

ВИСНОВКИ
                           
Існують дві точки зору на конфлікти. Одні дослідники вважають, що конфлікти несуть загрозу та небезпеку розпаду таких держав як Росія або Бельгія. У інших вчених інша точка зору. Вона ґрунтується на тому, що після розпаду новоутвореним країнам і їх попереднім власникам буде легше розвиватись самостійно.                                                                                
У ході дослідження проаналізовано широкий спектр моделей етнічних конфліктів: від вікових досить традиційних до тих, які виникають раптово - інструментальних. Зроблені висновки щодо причин збереження конфліктності в окремих регіонах Російської Федерації і Бельгії та запропоновано різні моделей національного примирення. 
Для традиційних конфліктів, що пройшли основні фази інституціалізації сторін, найбільш ефективними можна вважати політичні моделі розширення автономій чи розбудови федеральних зв’язків з регіонами конфліктів, як це було зроблено в Бельгії. У випадку зі сконструйованими конфліктами, що виникли як результат соціально-економічної кризи (СРСР) у транзитних системах, адекватною може бути модель економічної стабілізації, яку має супроводжувати політичне закріплення повноважень регіонів конфлікту і центру. 
Типологізація і порівняльна перспектива можуть сприяти поглибленню розробки та забезпечення реалізації науково-обгрунтованих моделей державної політики стосовно попередження, прогнозування та врегулювання етнічних конфліктів.
Найбільшу складність у підборі моделі врегулювання представляють інструментальні конфлікти, які обслуговують інтереси конкретних політичних сил від регіональних еліт (Татарстан) до найбільших світових держав (прикордоння Росії з Китаєм). Адже до етнічних конфліктів більше схильні регіони, економічно менш розвинені (Чечня), профілактика потенційних і вирішення вже існуючих конфліктів можливі при здійсненні комплексу заходів, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища всіх етнічних груп.
Бельгійський етнічний конфлікт був вирішений не тільки завдяки наданню автономії Фландрії і Валлонії (франкомовним) у вирішенні питань, які відносяться до областей та мовних спільнот, але і за допомогою допущення в деякій мірі асиметрії в законодавчих та виконавчих інститутах.
Чеченська війна (конфлікт на території Росії), в основі якої, серед інших, є й етнічний компонент, одна з найбільших політичних подій кінця XX ст. Про справедливість цього положення свідчить крайня гострота конфлікту, підвищений інтерес світової громадськості до подій, що розвиваються на території Чечні, хвиля релігійних і національних виступів по всьому північнокавказькому регіоні, які підштовхнула війна в Чеченській Республіці.
Розкол бельгійського суспільства за етнокультурною ознакою знайшов відображення в політичній системі: Бельгія з унітарної держави перетворилася на федерацію. Модель регуляції міжнаціональних відносин у цій країні, з точки зору результату, лише згладила їх гостроту, надала конфлікту цивілізовані форми, але не усунула сам конфлікт. Крім того, бельгійський досвід поділу країни на монолітні територіально-одномовні зони з різними державними мовами (виняток - Брюссель) навряд чи можливо застосувати в країнах з некомпактним розселенням представників різних мовних груп (наприклад Російська Федерація).
Бельгія та РФ остерігаються повторення югославського сценарію, особливо під час економічної кризи. В основі більшості конфліктів лежать як об'єктивні, так і суб'єктивні протиріччя. Основними проблемами є бажання підтвердити свою національну приналежність, територію і економічні чинники. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Алисов  Н. В., Хорев  Б. С. Экономическая  и  социальная  география  мира. – М.: Гардарики, 2000. – 704  с.
Дружинин В.В., Конторов Д.С., Конторов МД. Введение в теорию конфликта.  -  М.: Мысль,  1989. – 223  с.
Глобальные и стратегические проблемы. -  Вып. 1-2. М. 2002-2004
Более  безопасный  мир: наша  общая  ответственность. Доклад  Группы  высокого  уровня  по  угрозам, вызовам  и  переменам. Краткий обзор. Организация  Объединенных  Наций. -  2004 год.
Егорова  М. А. Этнические  конфликты  в  Западной  Европе. – http://elibrary.ru/item.asp?id=12518088
Дмитренко  М. А., Голуенко  Т. А. Религиозные  конфликты  в  современном мире: теоретический  аспект. - http://edu.secna.ru/media/f/region.pdf
7. Стратегия государственной национальной политики Российской Федерации на период до 2025 года. утв. Указом Президента Российской Федерации от 19.12.2012 г. № 1666. - Режим доступа: http://graph.clocument.kiemlin.ru/page.aspx71:1644521
8. Стратегия государственной национальной политики Российской Федерации на период до 2025 года. утв. Указом Президента Российской Федерации от 19.12.2012 г. № 1666. - Режим доступа: http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?!; 1644521
9. Федеральная целевая программа «Укрепление единства российской нации и этнокультурное развитие народов России (2014-2020 годы)», утв. Постановлением Правительства РФ от 20.08.2013 № 718. - Режим доступа: http://govemment.ru/ media/files/4 Id4862001ad2a4e5359.pdf
10. Федеральный закон Российской Федерации от 22 октября 2013 г. № 284-ФЗ «О внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации в части определения полномочий и ответственности органов государственной влас -ти субъектов Российской Федерации, органов местного самоуправления и их должностных лиц в сфере межнациональных отношений» [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.rg.ru/2013/10/23/mezhnacionalnye-site-dok.htinl
11. Романов И. А. В России растет угроза межнационального конфликта [Електронний ресурс] / И. А. Романов. - Режим доступа: http://www.riss.ni/index.php/analitika/2179#.Uo-SDcTIZSE
12. Новые факторы глобального и регионального развития: обострение этносоциокультурых противоречий / Под ред. Е. Ш. Гонтмахера. Н. В. Загладила, И. С. Семененко. - М. : ИМЭМО РАН. 2013. - 119 с. - С. 94.
13. Андреева Г. Государственно-правовые формы решения национального вопроса: пример Бельгии [Електронний ресурс] / Г. Андреева //http://www.materick.ni/index.php?section=analitics&bulid=61&bulsectionid=5189
14. Абдулатипов Р.Г. Этнополитические конфликты в СНГ: Наднациональные механизмы разрешения. - М.: Славянский диалог, 1996. - 456 с.
15. Авксентьев В.А. Этическая конфликтология: в 2-х ч. Ч. 1. - Ставрополь, 1996. - С. 49-53.
16. Ачкасов В.А. Этнополитическая мобильность: структура ресурсов и процесс развертывания // Вестник Московского университета. Сер. 12. - 1998. - № 4; Губогло М.Н. Идентификация идентичности. Этносоциальные очерки. - М., 2003.
17. Баранов Е.Г. Национопатия - история конфликтов // Общественные науки и современность. - 1996. - № 6; Глухова A.B. Типология политических конфликтов. - Воронеж, 1997; Лебедева М М. Межэтнические конфликты на рубеже веков // Мировая экономика и международные отношения. - 2000. - № 5.
18. Боришнолец К., Ружинская Т., Степанова Т. Политическое будущее России в свете тенденций этнонационального развития. - М., 1996; Лебедева М М. Конфликты внутри и вокруг России. - М., 1993.
19. Бородкин Ф.М., Коряк А.М. Внимание, конфликт! - Новосибирск, 1989; Мацнев A.A. Этнополитические конфликты: природа, типология и пути урегулирования// СПЖ. - 1996. - № 4. - С. 46-52.
20. Геллнер Э. Нации и национализм / Пер. с англ. Т.В.Бердиковой, М.К. Тюнькиной. - М.: Прогресс, 1992. - 319с.
21. Джонсон ДМ. О программе разрешения межнациональных конфликтов // Кентавр. - 1992. -Марг. - С. 89-92.
22. Казанская ТВ. “Особый случай” корсиканской автономии [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wvvw.infrance.ru/tourisme/art-regions/corse-cas/corse-cas.html: Зуева К. Корсиканская проблема: генезис и пути решения // Мировая экономика и международные отношения. - 2007. - № 12. -С. 70.
23. Катаев Д.С. Всплеск этнического национализма в Европе// Власть. -2010. -№6. -С. 88-91.
24. Крайнев А. Терроризм - глобальная проблема современности // Зарубежное военное обозрение. - 1997.-№ 6. - С. 48-56.
25. Малышева Д. В. Конфликт в развивающемся мире, России и СНГ. - М., 1997; Перепелкин JI.C. Социальные предпосылки современных межэтнических конфликтов в Российской Федерации. - М., 1997.
26. Михайлов В. А. Принцип "воронки” или мехашзм развертывания межэтнического конфликта//Социс. - 1993,- №5.-С. 57-63.
27. Проблемы национализма в Европе. - М.: ИНИОН, 1996. - № 3; Этнические и региональные конфликты в Евразии: в 2-х тт. - М., 1997; Орлова М.Е. Модернизация и мирный процесс в Северной Ирландии // Полис. - 1998. - № 2; Нарочевская Е.А. Этнонациональные конфликты и их разрешение: политические теории и опыт Запада. - М., 2000; Хобсбаум Э. Дж. Принцип этнической принадлежности и национализм в современной Европе // Нации и национализм. - М., 2002.
28. Тишков В.А. Очерки теории и практики этничности в России. - М., 1997; Тишков В.А. О природе этнического конфликта // Свободная мысль. - 1993. - № 4; Тишков В.А. Этничность и власть в полиэтнических государствах. - М., 1994.
29. Этнополитические конфликты: новые правила? // Материалы V Конвента Российской ассоциации международных исследований (РАМИ). Том 1. [Електронний ресурс]. - Режим floc Tyny: http://risa.ru/images/stories/!_Lebedeva. indd.pdf
30. Horowitz D. Ethnic Group in Conflict. - Berkiey: University of California Press, 1985. - 697 p.


Вартість роботи: 100 грн.
Кількість сторінок: 62
ЗАМОВИТИ РОБОТУ

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Сервис звонка с сайта RedConnect