ВСТУП
РОЗДІЛ
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ У РІЗНИХ УМОВАХ
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Соціалізація:
поняття, види, рівні, характеристика
1.2 Форми, методи соціалізації першокласників у різних умовах життєдіяльності
РОЗДІЛ
2. ДОСЛІДНО-ПОШУКОВА РОБОТА ІЗ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ У РІЗНИХ УМОВАХ
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Первинна
діагностика соціалізації першокласників
2.3. Програма із соціалізації першокласників у різних умовах життєдіяльності
ВИСНОВКИ
СППИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми.
Соціалізація – один із складних періодів у житті дитини. З приходом у нове
життя, дитина має освоїти нову соціальну роль учня, дитини, онука, племінника,
товариша та інший новий вид діяльності – навчально-соціальний. У дитини
змінюється соціальне оточення: з'являються нові друзі у складі однокласників,
з'являються вчителі; школа для дитини стає великою соціальною групою. З
приходом у перший клас у дитини змінюється та змінюється уклад її життя. У
шести - семирічної дитини вже є основні передумови вчення: способи пізнавальної
діяльності, мотивація. Становлення його як учня відбувається лише у процесі
вчення та всього подальшого життя. Процес такого становлення за сприятливих умов
охоплює перше півріччя першого року навчання у школі.
Вступ
до школи – переломний момент у житті дитини. Відмінна риса становища учня,
школяра у тому, що його навчання є обов'язковою, суспільно значущою діяльністю.
За неї він відповідає перед учителем, школою, сім'єю [1].
Соціалізація
першокласника в різних умовах життєдіяльності є однією з важливих та серйозних
проблем, тому що для першокласника прихід до школи – це ситуація
невизначеності, що викликає певне хвилювання. Адже в цей період для нього починається
нове життя з новими враженнями, емоціями, почуттями та переживаннями, які
багато в чому відрізняються від умов та життя в дитячому садку. Починаючи з
першого класу, першокласник повинен підкорятися більшості всупереч власному
бажанню. Завдання вчителя початкових класів у цей період допомогти
першокласнику не тільки знайти самого себе, а й навчити його відповідати за
свої вчинки. Небезпідставно можна сказати, що позитивні шляхи, якими
здійснюється адаптація, ведуть до успішного навчання у школі.
Проблемою
соціалізації в різних умовах життєдіяльності займалися та займаються вчені,
педагоги, шкільні гігієністи, психологи, фізіологи, медики. У тому числі Ш.А.
Амонашвілі, М.М. Безруких, С.А. Бєлічева, Л.С. Виготський, І.А. Коробейніков,
Н.Г. Лусканова, Р.В. Овчарова [25].
Подальша
успішність учня багато в чому залежатиме від того, як він почне навчатися. Тому
проблема соціалізації першокласників в різних умовах життєдіяльності не втрачає
своєї актуальності, вимагаючи постійної пильної уваги та подальшого розкриття.
Об'єкт дослідження:
процес соціалізації першокласників в різних умовах життєдіяльності.
Предмет дослідження:
зміст соціалізації першокласників в різних умовах життєдіяльності.
Мета дослідження:
на основі теоретичних та отриманих емпіричних даних розробити комплекс заходів
із соціалізації першокласників в різних умовах життєдіяльності.
Завдання дослідження:
1)
розглянути соціалізацію, її поняття, види, рівні, та дати характеристику даного
поняття;
2)
дослідити форми, методи соціалізації першокласників у різних умовах
життєдіяльності;
3)
провести первинну діагностику соціалізації першокласників;
4)
дослідити програму із соціалізації першокласників у різних умовах
життєдіяльності.
Методи дослідження:
1.
Теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення, систематизація.
2.
Емпіричні методи – анкетування, розмова, спостереження, тестування, опитування.
Структури роботи.
Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної
літератури та додатків.
ВИСНОВКИ
Провідною
діяльністю першокласників стає навчання. У цьому віці у дитини є бажання і
можливість вчитися, її потрібно навчити вірити у свої сили, вона відкрита до
всього нового.
Соціалізація
- це процес активного пристосування суб'єкта до умов нового середовища з
урахуванням вироблення загальних норм, цінностей, регламентованих правил
поведінки, у результаті відбуваються певні зміни особистості, дозволяють їй
ототожнювати себе з носіями ціннісних орієнтацій даного соціуму.
Результатом
успішної соціалізації першокласника є адаптованість дитини на соціальному
середовищі. Таким чином, найважливішими показниками соціалізації є: статусне
місце дитини на групі; соціальні переживання, що відображають його ставлення до
норм, цінностей та правил поведінки та її емоційний стан; самооцінка; рівень
спілкування та взаємодії.
Тому
необхідно використовувати такі форми та методи, які сприятимуть соціалізації першокласників.
Системне та професійне застосування зазначених форм та методів є запорукою
забезпечення успішної соціалізації першокласників. Активне засвоєння ними
нового соціального середовища дозволяє швидше і з меншими витратами
пристосуватися до нових умов життя, складнощів навчання та особливих вимог
навчальної діяльності.
Проблеми
соціалізації першокласників до школи є актуальними для системи освіти. Кожна
дитина, потрапляючи перший раз до школи, хвилюється, переживає та чекає на
підтримку від дорослих – батьків та вчителя. Головне завдання, яке має бути
вирішено в цей період – збереження, підтримка та розвиток індивідуальності
дитини.
Аналіз
діяльності школи із соціалізації першокласників дозволяє зробити висновок у
тому, що ведеться робота з організації сприятливої соціалізації першокласників.
Цілеспрямована діяльність здійснюється спільною роботою психолога, соціального
педагога, класного керівника, а також ведеться робота з батьками та
першокласниками.
Спільні
зусилля педагогів, батьків, лікарів, шкільного психолога та соціального
педагога здатні знизити ризик виникнення у дитини шкільної дезадаптації та
труднощів навчання.
Первинна
діагностика соціалізації першокласників показала, що процес адаптації у
багатьох дітей завершено (оскільки їхня зовнішня поведінка благополучна),
насправді у 27% дітей у класі є проблеми із соціалізацією. Вони відчувають
тривожність, негативні емоції.
Тому
для сприятливої соціалізації дитини до умов шкільного навчання потрібна
організація спеціальної програми, що включає наступні напрямки роботи: робота з
батьками, робота з педагогами, робота з дітьми. Передбачуваний результат
програми: сприятлива та швидка соціально-психологічна адаптація першокласників
до навчання у школі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Амонашвілі Ш.А. Педагогічна симфонія. Дніпро, 2013. Т. 3. с. 140.
2.
Артемов С.Д. Соціальні проблеми адаптації. Миколаїв: 2020
3.
Андромонова І. М. Виховання соціальної активності школярів у теорії та практиці
вітчизняної педагогіки. Кривий Ріг, 2019.187 с.
4.
Байбородова Л.В. Методика вивчення мотивів участі школярів у діяльності. URL:
http://gigabaza.uа/doc/15773.html
5.
Безрукова С.Б. Особливості роботи з дітьми молодшого шкільного віку. Початкова
школа. Виховна робота. 2014 №3.20 с. URL: http://nsportal.uа//
6.
Безруких М.М., Єфімова С.П. Чи знаєте ви свого учня? Вінниця: 2018.
7.
Безруких М.М., Єфімова С.П., Князєва М.Г. Як підготувати дитину до школи та за
якою програмою краще вчитися. Тернопіль: 2014.
8.
Бєлкін А.С. Основи вікової педагогіки. Київ: 2021.
9.
Бєлкін А.С. Ситуація успіху. Як її створити? М., Просвітництво, 1991. 10.
Бєлічева С.А. Основи превентивної психології Дніпро: Соціальне здоров'я України,
2014. 224 с.
11.
Варламова А.Я. Шкільна адаптація. Вінниця, 2015.
12. Вачков І.В. Казки про саму
душевну науку. Вид.: Генеза. 2016. 13.Велієва С.В. Діагностика психічних станів
дітей шкільного віку.2017
14.
Верьовкіна Т.А. Педагогічні умови розвитку міжособистісних відносин учнів. Житомир,
2017. 56 с.
15.
Вершиніна Т.М. Взаємозв'язок плинності та виробничої адаптації. Херсон. 2016.
16.
Вікові особливості першокласників. URL: http://gimnazia- 5.ucoz.net/pdf
17.
Виготський Л.С. Педагогічна психологія. За ред. В.В. Давидова. Миколаїв:
Педагогіка, 2016. С. 405-408.
18.
Глушкова Н.Г. Активність молодшого школяра. Матеріали педагогічної конференції,
2019.
19.
Гузеватова О.М. Організація колективної діяльності школярів. Одеса, 2017. 140
с.
20.
Давидов В.В. Психологічний розвиток у молодшому шкільному віці. Харків: 2016.
234 с.
21.
Дамаданова Х.Д. Соціальна адаптація першокласників. Сучасна наука: Актуальні
проблеми теорії та практики. №3. 2021 року.
22.
Занков Л.В. Розвиток школярів у процесі навчання. Львів. 2017. С. 152.-12
23.
Зеленова М.Б. Психологічні особливості педагогічного впливу адаптацію дитини на
початковій школі: Канд. дис. Київ: 2021.
24.
Ігнатенко Ж.І. Моральне виховання у початковій школі. Початкова школа. №3. 2010
року.
25.
Ільїна Т.А. Проблемне навчання. Одеса: 2014 р.
26.
Каган В.Є. Психогенні форми шкільної дезадаптації. Питання психології. 2014. №
4.
27.
Кан-Калік В. А. Вчителю про педагогічне спілкування: кн. для вчителя.
Кропивницький: Просвітництво, 2017. 190 с.
28.
Караваєв Г.А. Внутрішній світ та соціальна активність особистості. Питання
викладання філософії та суспільних наук. 2021. с.64-69
29.
Каргаполова Ю. В. Теоретичний аналіз основних підходів до визначення поняття
"соціальна активність". Молодий учений. 2014 року. №21. С. 575-577.
30.
Коломінський Я.Л. Психологія дитячого колективу. Запоріжжя, 2019. 478 с.
31.
Конишева Н.М. Проектна діяльність школярів. Початкова школа. 2016. №1.
32.
Коровкін В.Ю. Спільна діяльність школи та батьків. Дніпро: Видавництво МДУ, 2017.
167 с.
33.
Коробейніков І.А. Порушення розвитку та соціальна адаптація. Дніпро: ПЕРСЕЙ, 2012.
192 с.
34.
Лаптєва М.Д. Виховання у школярів відповідальності та самостійності. Виховання
школярів. №4, 2011.
35.
Лусканова Н.Г. Методи дослідження дітей із труднощами у навчанні. Маріуполь: 2019.
36.
Мардахаєв Л.В. Соціальна педагогіка Харків: Гардаріки, 2013
37.
Маслов П.А. Самореалізація молодших школярів у проектній діяльності. Початкова
школа плюс До та Після. 2017. № 5
38.
Матюхіна Л.Г. Мотиви вчення першокласника та його формування. Миколаїв:
Просвітництво, 2015. 232 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар